Дацишин О.В. Механізація переробки і зберігання плодоовочевої продукції

Подождите немного. Документ загружается.

260

стаціонарних сховищах з природною вентиляцією

режим

зберігання підтримують за допомогою холодного повітря, яке

надходить припливними каналами і через ґратчасті ворота, та

виходу теплого повітря через витяжні шахти. Такий спосіб охо-

лодження малоефективний, оскільки циркуляція повітря зале-

жить від різниці його зовнішньої і внутрішньої температури.

Поліпшити вентиляцію в таких сховищах можна, встановивши

вентилятори для нагнітання повітря в припливні канали або у

сховища (при зберіганні в тарі) і дефлектори.

Комплекси і холодильники є більш досконалими спорудами

для зберігання картоплі і овочів. У

комплексах

усі будівлі, спо-

руди, обладнання і машини пов’язані в єдиному технологічному

процесі: підготовка продукції до зберігання, зберігання і наступ-

на товарна обробка. Комплекси обладнані системою активної або

примусової вентиляції із штучним охолодженням повітря або без

нього. У них є ТЗК-30, ТПК-30, системи конвеєрів та інше обла-

днання для завантажування, вивантажування, сортування, за-

тарювання продукції, а в окремих комплексах і сушіння. Міст-

кість комплексів 1 – 3 тис. т і більше.

Холодильники

(

фруктосховища

) з регульованим газовим се-

редовищем (РГС), із звичайним складом середовища або комбі-

новані — найдосконаліші споруди для зберігання плодів і ово-

чів. У них швидко створюється необхідний режим зберігання не-

залежно від погодних умов. Незважаючи на велику вартість, їх

ефективність зумовлена зниженням природного відходу і втрат

продуктів внаслідок різних захворювань. Місткість холодильни-

ків від 0,5 до 10 тис. т. Найзручніші

комбіновані холодильники

в яких частина камер має РГС, а частина — звичайне повітряне

середовище. Наявність цеху товарної обробки плодів доцільна у

всіх холодильниках.

4.3. БУДОВА І ФУНКЦІОНУВАННЯ

СХОВИЩ І КОМПЛЕКСІВ

Зберігати плоди і овочі в стаціонарних сховищах, особливо в

комплексах, надійніше і економічно вигідніше. На відміну від

буртів і траншей, в них легше підтримувати необхідний режим

зберігання, більше можливостей для завантажування, виванта-

261

жування і товарної обробки продукції, простіше реалізувати

картоплю і овочі взимку.

Стаціонарні сховища. Споруджують такі сховища із залізобе-

тонних або легких металевих конструкцій. Як правило, ширина і

довжина будівель і розмір камер кратні 6 м (36 × 6; 36 × 12;

36 × 18; 72 × 18; 6 × 6; 6 × 12; 12 × 12 м і т. ін.). У сховищі може

бути одне приміщення для зберігання продукції насипом або в

контейнерах, розділене на засіки або ізольовані камери з різни-

ми режимами зберігання.

стаціонарних сховищах засікового

типу посередині влашто-

вується проїзд для транспорту. При зберіганні продукції наси-

пом транспорт після розвантаження може вільно розвернутися і

виїхати із сховища.

У сховищах місткістю 500 т

і більше з обох сторін є там-

бури, в які в’їжджають авто-

мобілі. Взимку спочатку від-

кривають зовнішні двері та-

мбура, які після в’їзду транс-

порту закривають, а відкри-

вають внутрішні ворота. Так

захищають сховище від про-

никнення в нього холодного

повітря. Крім теплих зовні-

шніх є ґратчасті ворота, через

які циркулює повітря в холо-

дний час доби, яким охоло-

джується продукція.

При зберіганні продукції у

тарі застосовують примусову

вентиляцію. Подача венти-

лятором повітря по підзем-

них каналах

(рис. 4.5,

)

малоефективна, оскільки во-

но піднімається вгору по

проходах між штабелями

всередину штабеля не потра-

пляє. Щоб посилити охоло-

дження продукції, контейне-

ри ставлять суцільним шта-

Рис. 4.5. Схема подачі повітря у сховищі

при зберіганні плодів у тарі:

— по підземних каналах;

— по повітро-

проводах і розподільних шлангах;

в —

по

вільному простору піддонів

262

белем, залишивши вільні простори між штабелями в 10 – 15 см

для циркуляції повітря.

При подачі повітря по повітропроводах

і гнучких шлангах

(рис. 4.5,

) або по каналах піддонів контейнерів

(рис. 4.5,

)

продукція охолоджується краще. Повітря із сховища вида-

ляється через витяжні шахти

вентиляторами, встановленими

на даху, а надходить через припливну шахту

. При потребі во-

но підігрівається електрокалорифером

, який встановлюється з

вентилятором

Для охолодження продукції в контейнерах доцільно застосо-

вувати загальнообмінну вентиляцію, яка складається з витяж-

ної і припливної підсистем. Витяжна вентиляція здійснюється

звичайними вентиляторами ВО-7, ВО-5,6 або осьовими, що

встановлені у бічних і торцевих стінах сховища. Вони викида-

ють тепле зовнішнє повітря, а холодне, в результаті природної

циркуляції, надходить у сховище через ґратчасті двері і припли-

вні шахти, розміщені внизу. Загальна площа припливних отво-

рів має бути утричі більшою за загальну площу отворів витяж-

них вентиляторів.

При відключенні витяжних вентиляторів, коли температура

всередині сховища нижча, ніж зовні, для зняття різниці темпе-

ратур (градієнта) біля стелі і підлоги всередині сховища влашто-

вують обмінну вентиляцію. Вентилятори встановлюють у верх-

ній зоні, але течію спрямовують донизу. Із загальної кількості

вентиляторів 60 % їх видаляють повітря із сховища, а 40 % —

вентилюють його зсередини.

При зберіганні плодів і овочів насипом у засіках

(рис. 4.6)

або суцільним шаром повітря для охолодження подається по ма-

гістральних каналах

. З них воно по розподільних каналах

надходить під ґратчасту підлогу

у тригранні ґратчасті канали

при зберіганні в засіках або по каналах

при зберіганні наси-

пом і суцільним шаром. Видаляється повітря через витяжні ша-

хти

. У разі потреби холодне повітря може надходити у сховище

через ґратчасті ворота тамбура

Клапан КПШ (рис. 4.7) для змішування повітря прикріпле-

ний до повітропроводу припливної шахти

і до магістрального

повітропроводу

Змішувальна заслінка

з противагою

з’єднана з виконавчим механізмом

. У положенні

заслінка

забезпечує змішування зовнішнього і рециркуляційного повітря

з повітропроводу

у змішувальній камері

, в положенні

— у

263

магістральний повітропровід над-

ходить тільки рециркуляційне по-

вітря, а в положенні

А —

тільки

зовнішнє.

У нижній частині припливної

шахти над змішувальною камерою

встановлений підігрівач

змішу-

вального клапана. Виконавчий ме-

ханізм

працює від системи авто-

матики «Середовище-1», ШАУ-

АВМ, «Середовище-2» та ін.

Для підтримання високої відно-

сної вологості у сховищі застосову-

ють зволожувачі повітря різних си-

стем. При зберіганні цибулі, на-

впаки, доводиться часто осушувати

повітря, що, звичайно, важко зро-

бити при низькій температурі її

зберігання (мінус 1 – 3 °С). В тако-

му разі доцільніше осушувати пові-

тря виморожуванням, яке забезпе-

чує автоматичне підтримання температури мінус 1 – 3 °С і від-

носної вологості повітря 75 ± 5 %.

При включенні системи (рис. 4.8) вентилятори

повітроохо-

лоджувача

працюють у режимі рециркуляції. При цьому по-

Рис. 4.6. Схема розміщення вентиляційних каналів у сховищі

Рис. 4.7. Схема змішувального кла-

пана

264

вітря з температурою мінус 1 °С і відносною вологістю 80 % заби-

рається з камер зберігання цибулі і продувається через батарею

, де охолоджується до температури мінус 5 – 7 °С. В результаті

волога з повітря виморожується, але відносна вологість залиша-

ється близько 100 %. Потім трубчастим електронагрівачем

під-

вищується температура повітря до мінус 3 °С і воно подається в

камеру зберігання повітропроводом

. Відносна вологість повітря

при цьому знижується до 70 %. Контроль за роботою установки

здійснюється за допомогою датчика

реле температури.

Комплекси. Включають кілька будівель і споруд. Наприклад,

комплекс (рис. 4.9) для приймання, обробки і зберігання карто-

плі місткістю 5000 т (ТП 701-4-101) складається із: секції

для

зберігання продукції, камери

для розміщення вентиляторів,

холодильної камери

, побутових

приміщень

, навісу

, під

яким розміщене обладнання для приймання і очищення карто-

плі від домішок та дрібних фракцій; приміщення

для сорту-

вання і упаковування бульб за масою; вантажного коридору

для установки конвеєра.

Машини з картоплею прибувають на майданчик

для роз-

вантаження продукції в приймальний бункер

. На ворохоочи-

щувачах

видаляються земля і рослинні домішки, які пода-

ються в бункер

. На сортувальній машині

відокремлюються

Рис. 4.8. Система осушення повітря в цибулесховищах

при розміщенні повітроохолоджувача на постаменті:

— іззовні камери;

— у камері з підвісним повітроохолоджувачем

265

дрібні бульби, які спрямовуються в інший бункер

, а обчищені

бульби після доробки на перебиральному столі

стрічковим

конвеєром

подаються на конвеєр-завантажувач

, який формує

насип картоплі в секції тривалого зберігання.

Вивантажують картоплю із секції конвеєром-підбирачем

Конвеєрами

вона подається на лінію товарної обробки

і на

перебиральні столи

. Перебрана картопля затарюється у мішки

і електронавантажувачами

вивозиться на майданчик для за-

вантаження в автотранспорт. Відходи сортування переносними

конвеєрами

видаляються з цеху в автопричіп

Належний режим зберігання продукції забезпечується систе-

мами опалювання, вентиляції і охолодження. У вентиляційній

шахті кожної секції розміщують по два припливних вентилятори

, два повітроохолоджувачі, а в самій секції — два повітрона-

грівачі для підігрівання повітря у верхній зоні взимку. Подача

повітря від вентилятора у вентиляційні канали

регулюється

шиберами

Комплекс для приймання, обробки і зберігання продовольчої

моркви на 500 т (рис. 4.10, стрілками вказано рух повітря) скла-

дається з адміністративно-побутових приміщень

, електрощи-

тової

для підзарядження акумуляторних батарей електро-

Рис. 4.9. Комплекс для приймання, обробки і зберігання картоплі

місткістю 5000 т (ТП 701-4-101)

266

навантажувачів, електрощитової

, цеху товарної обробки

, се-

кцій зберігання

, навісу

із встановленими над ним компресо-

рами

холодильних машин ХМФ-32 і навісу

, під яким вста-

новлений приймальний бункер

сортувально-очисної лінії для

післязбиральної обробки моркви.

На комплексі є: автонавантажувач

, похилий конвеєр

для

видалення домішок в автопричіп

, контейнероскидач

, ваги

конвеєри

для зберігання продукції, перебиральні столи

транспортери

, сортувальна машина

У камерах зберігання встановлені повітроохолоджувач

хо-

лодильної машини та осьові вентилятори для перемішування

повітря в камерах. Контейнери (ящикові піддони) з продукцією

встановлюють у камерах електронавантажувачами. Для зважу-

вання контейнерів використовують ваги.

4.4. БУДОВА ХОЛОДИЛЬНИКІВ

(ФРУКТОСХОВИЩ)

Холодильники (фруктосховища) можуть бути з холодильними

машинами, що встановлюються над навісами або в машинному

відділенні, зі станціями газового середовища або без них.

Рис. 4.10. Схематичне зображення комплексу місткістю 500 т

для приймання, обробки та зберігання продовольчої моркви

267

Фруктосховище з легких металевих конструкцій місткістю

1000 т плодів (рис. 4.11) має камери зберігання

; навіси

для

холодильних машин; приміщення

для електрощитової, венти-

ляційної камери, теплового пункту, комори для інвентарю, кон-

тори і побутових кімнат; цех товарної обробки

; вантажний ко-

ридор

; навіси для тари

Для завантажування і вивантажування контейнерів або під-

донів

використовують електронавантажувачі

та електро-

штабелер

У цеху товарної обробки плодів

встановлені контейнероски-

дач

, лінія товарної обробки плодів

, підвісний конвеєр

, ци-

ферблатні платформені ваги

. Плоди зберігаються у контейне-

рах або ящикових піддонах

Холодильник для фруктів місткістю 3000 т з цехом товарної

обробки продуктивністю 5000 т плодів на рік (рис. 4.12) має:

шість камер для зберігання продукції

у звичайному середови-

щі, чотири камери для зберігання

з РГС, навіс

, вантажний

Рис. 4.11. План розміщення будівель і технологічного обладнання

у фруктосховищі місткістю 1000 т (ТП 813-3-16.87)

268

коридор

, цех для товарної обробки плодів

, машинне від-

ділення

холодильної установки, станцію

газових середовищ

УРГС 2Г, насосну станцію

, приміщення

для розміщення

енергоустаткування, тепловий пункт, службові і побутові кім-

нати.

У цеху для товарної обробки продукції є контейнероскидач

лінія товарної обробки плодів

, підвісний конвеєр

, циферблатні

важільні пересувні ваги

, електронавантажувачі

. Плоди

зберігаються у ящикових піддонах

. Для підтримання режиму

зберігання плодів є два агрегати гвинтових компресорів і газоге-

нераторна установка. Під навісом

зберігаються тара, піддони.

Камери з регульованим газовим середовищем. При зберіганні

плодів і овочів у РГС в них сповільнюються біохімічні і фізіоло-

гічні процеси внаслідок зменшення в повітрі концентрації кис-

ню, збільшення вмісту діоксиду вуглецю до заданих меж. На-

приклад, для більшості сортів яблук оптимальним є такий склад

Рис. 4.12. План розміщення будівель і технологічного обладнання

у фруктосховищі місткістю 3000 т (ТП 813-3-19.88)

269

газового середовища: кисню 2 – 3 %, вуглецю 2 – 5 %, оксиду азо-

ту 92 – 94 %. Для овочевих культур склад РГС дещо інший, за-

лежно від особливостей сорту та виду культури.

Забезпеченню необхідного складу газового середовища в ка-

мерах сприяє їх герметизація. Тому обов’язково стежать за тим,

щоб у камерах не було надмірного тиску (250 – 50 Па), не зміню-

валася створена концентрація діоксиду вуглецю.

Випробовувати на герметичність шляхом надмірного тиску

треба не завантажені, добре герметизовані камери з однаковою

температурою як усередині їх, так і зовні і відключеній холоди-

льній установці. Рівень герметизації вважається допустимим,

якщо тиск з 250 Па падає до 50 Па за годину не менш як за 8 хв.

Для остаточної перевірки камер з РГС на герметичність у них

штучно створюють концентрацію вуглецю діоксиду 10 % і вимі-

рюють її через 24 год. Температура в камері повинна відповідати

температурі зберігання продукції.

Герметичність камери визначають за формулою

РСС

(4.1)

де

— відповідно концентрація вуглецю діоксиду на почат-

ку випробувань і через 24 год.

Задовільною вважається герметичність камери 0,85 – 0,9 при

створенні нормальних газових середовищ і 0,97 – 0,98 — субнор-

мальних. Тиск перевіряють за допомогою рідинного тягонапоро-

міра ТНЖ або U-подібного рідинного манометра з ціною познач-

ки шкали 10 Па, а вміст О

і СО

— газоаналізатором.

Для створення РГС використовують три типи обладнання:

1) газогенератори, у яких спалюють кисень в атмосферному пові-

трі за допомогою скрапленого пропан-бутану або природного га-

зу; 2) мембранні газообмінники пасивного типу і 3) газорозподі-

льні установки типу БАРС.

Принцип дії пасивного газообмінника (фірма «Rhone

Poulenc») показано на рис. 4.13. Газове середовище вентилятора-

ми

пропускається через рукави газообмінника

, виготовле-

ного з тонкошарової полідиметилсилоксанової полімерної мем-

брани

. Під дією парціального тиску газів у камері зберігання

продукції

і в атмосферному повітрі азот, вуглецю діоксид і лет-

кі речовини (ЛР) плодів крізь мембрану видаляються вентиля-

тором

в атмосферу, а з атмосфери кисень надходить у камеру й