Довженюк В.Г. (упоряд.) Дитячий фольклор
Подождите немного. Документ загружается.
За долами.
— Що там робить?
— Пиво варить.
— Бзи аж до ний! 1
ЛЕТИ, ЛЕТИ, ЗОЗУЛЕНЬКО
Лети, лети, зозуленько,
Покажи ми доріженьку:
Чи угору, чи в долину,
Чи в попову муравину.
ЗОЗУЛЕИЬКО-ВОРОЖЕНЬКО
Зозуленько-ворожеиько,
Скажи мені правдоньку,
Куди я піду:
Чи в тую сторононьку,
Чи в тую,
Чи в землю святую.
ОЙ ЗОЗУЛЬКО ЗОЛОТА*
Ой зозулько золота,
Покажи ми ворота:
Чи я вмру, чи віддамся,
Чи я свої мамці здамся?
ЗОЗУЛЕНЬКО ЗОЛОТА *
Зозуленько золота,
Покажи мні ворота,
Куди милий надійде,
Черевички наднесе.
•Бзи аж до н и й !—Лети до неї! (Діал.)
150
ВОРОЖКА, ВОРОЖКА
Ворожка, ворожка,
Де твоя дорожка?
Чи до пекла,
Чи до неба?
ГАЙКУ, ГАЙКУ
Ш укаю чи гриби, діти примовляють:
Гайку, гайку,
Дай гриба і бабку,
Сироїжку з добру діжку,
Красноголовця з доброго молодця.
ПОМАГАЙБІ, ГАЄЧКУ!
Помагайбі, гаєчку!
Дай гриба й бабочку,
Сироїжку з діжку,
Хрящика з ящика,
Красноголовця з хлопця!
ГУБИ, ГУБИ *
Губи, губи,
Сходіться докупи.
Маремушки, ковпачки,
Взувайтеся в ходачки,
Чобітки зелені,
Сходіться до мене.
БАБОЧКА, БАБОЧКА
Бабочка, бабочка,
Сядь на тину,
А я тебе уловлю,
Та побачу,
Та й пущу.
Д51
МОТИЛЮ, МОТИЛЮ *
Мотилю, мотилю,
Не лети високо!
Ой не лети, не лети
Від мене далеко.
ГЕДЗЬ, ГЕДЗЬ, ТАРАЛАЙ
Коли худоба у літню спеку «гедзиться»,
приспівують:
Гедзь, гедзь, таралай,
Задри хвоста та й бігай!
Попоїв лободи
Та й бігай до води!
ПІРНИКОЗА, ПОДАЙ НОЖА*
Цією пісенькою дрочать пірникозу,
як побачать її на березі:
Пірникоза, подай ножа —
Свої дітки порізати,
На кілочок повішати.
Сама коза бовть в воду!
КІБЧИКУ, КІБЧИКУ
Баж аючи, щоб кібець завмер у повітрі,
виглядаючи здобич, співають.
Кібчику, кібчику,
Сплети мені лапті —
Не великі, не малі,
Щоб були од неба до землі.
152
КІБЧИКУ, КІБЧИКУ
Кібчику, кібчику,
Виплети мені рукавички,
А я тобі — батіжок.
КИГИ, ЧАЙКА! *
Співають, дрочачи птахів:
Киги, чайка!
Де твої яйка?
На горбочку
В черепочку.
Хлопці орали,
Яйка забрали.
ВУД-ВУД, ВУД-ВУД, ВУД-ВУДЕ
Вуд-вуд, вуд-вуд, вуд-вуде,
Чом не робиш, як люди?
Люди роблять вдень, вночі,
А ти сидиш на корчі.
ГУ! ГА! ПОЛОВИК!
Гу! Га! ГІоловик!
Злапав курку за язик.
Я його буду ловити
Та йому голову крутити.
ШУЛЯК, ШУЛЯК, КОЛЕСОМ! *
Шуляк, шуляк, колесом!
Твої діти під лісом,
А я піду поберу,
Та в юшечці поварю,
І в криниці потоплю.
£53
ГАЙ, ГАЙ, НА ЧУЖИЙ КРАЙ
Відганяю чи від курчат ш уліку,
примовляють:
Гай, гай, на чужий край,
Там по четверо хватай,
А у мене не займай!
ШУГИ, НА ПАНОВІ КУРИ *
Шуги, на панові кури,
А на наші не лети,
Тобі очі засліпи.
БУСЕЛ, БУСЕЛ
Улітку, як бусли летять, діти проказують:
— Бусел,- бусел,
Де твої яйця?
— На бору, на бору...
— Я яєчка заберу, заберу.
ЧОРНОГУЗЕ, ДЯДЬКУ
Чорногузе, дядьку,
Зроби мені хатку,
І ставок, і млинок,
І цибулі грядку!
БУЗЬОК-ЧАПЛЯ
Приспівують діти, як бачать бузька.
Бузьок-чапля,
Молока крапля
І в горнець, і в скопець,
А сам бузьок молодець.
£54
ЧОРТОК, ЧОРТОК
М алі діти, входячи в воду, приговорюють:
Чорток, чорток,
Не ламай кісток.
Ти з води, а я в воду!
МАВКО, МАВКО *
Заклинають, як лізуть у воду купатися
на мавчин великдень '.
Мавко, мавко,
На тобі полинь,
А мене покинь.
ГИКАВКА, ГИКАВКА
Щоб припинити гикавку після купання.
Гикавка, гикавка,
Біжи до води,
Кого стрінеш там,
Того й напади:
Хоч коня, хоч кобилу,
Хоч дівчину чорнобриву.
ГИКАВКО, ГИКАВКО *
Гикавко, гикавко,
Іди собі до води,
Кого хоч напади:
Чи коня,
Чи вола,
Чи корову,
Чи кобилу здорову.
'Мавчин великдень — четвер у тиж
день зелених свят, коли, за народними по
вір’ями, мавки святкують свій великдень.
Д55
ГИКАВКО, ГИКАВКО *
Гикавко, гикавко,
Піди на кладку
Та напади Ганку.
Піди на дошку
Напади Явдошку,
Піди на могилу
Та напади хоч коня, хоч кобилу,
Хоч панську дитину. Тьфу, тьфу!
ЩИКАВКО, ГИКАВКО
Щикавко, гикавко,
Відійди від мене,
А з мене на пліт,
А з плота Галі в живіт.
ГИКАВКО, ГИКАВКО
— Гикавко, гикавко, де була?
— У Києві!
— Що їла?
— Кобилину!
— Де діла?
— Покинула!
— Покинь і мене!
ЩИКЛВОЧКО, ГИКАВОЧКО
— Щикавочко, гикавочко, де-с була?
— У млині.
— Що-с їла?
— Забула.
— Забудь і о мні.
156
ВИПЛИНЬ, БАБКО
Я к попаде щось в око, примовляють:
Виплинь, бабко,
Дам тобі ябко.
СОРОКО, СОРОКО*
Сороко, сороко,
Вичисти мені око!
ДІДКУ, ДІДКУ
Дідку, дідку,
Полізь на драбинку
Та вийми запорошинку.
ПОРОШКО, ПОРОШКО
Порошко, порошно,
Вийди на дорожку,
Дам тобі горошку!
СОЛОМИНА ВІЧКА *
Соломина вічка,
Вилинь чоловічка.
Хто йшов? — Крадивон.
Пішла, дівко, звідси вон.
СОНЦЕ СВІТИТЬ
Проказують під час «сліпого» дощу.
Сонце світить,
Дощик кропить,
Чарівниця масло робить.
157
ГІРЧАЧОК, МОЛОЧОК
Діти, знайшовши гірчак, чистять його,
а самий лопуцьок труть, крутять у руках,
щоб зовсім зів’яв, і тоді їдять,
приказуючи:
Гірчачок, молочок
Свині пас, не допас.
Свиня рох!
Чом не здох?
ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ
ДЗІНЬ, БОМ, БОМ
Імітується звук дзвона.
Дзінь, бом, бом,
Савка вмер,
Положили Савку
На білую лавку.
Лавка трясеться,
Савка сміється.
КУМ, КУМ, ДЕ ВАШ КУМ? *
Імітується кумкання жаб.
— Кум, кум, де ваш кум?
— Утонув.
— Нум плакать:
Нум, нум, кум, кум.
— Кум, кум, кума,
Позич полотна.
— Нащо тобі?
— Кум умер.
— Коли?
158
— У четвер.
— Нум плакать:
Нум, нум, кум, кум!
КУМ-КУМА
— Кум-кума,
Позич полотна!
— На що?
— На штани!
— Хто вмер?
— Мій брат!
— Як ся називав?
— Кіндрат!
— Плачмо!
Ну! Ну! Ну!
ТИ ЧИЯ, ТИ ЧИЯ, ТИ ЧИЯ? *
— Ти чия, ти чия, ти чия?
— Микитова, Мики-ки-китова.
— Що варила? Що варила?
— Борщ, борщ, буряки, буряки-ки-ки.
— Кому, кому, кому?
— Микиті, Мики-ки-ки-ки-киті.
— Який Мики-ки-ки-ки-кита?
— Чумак, чумак, чумак.
КУМ-КУМА
Кум-кума,
А де-с була?
— На яр... яр... яр...марку.
— А що-с купила?
— Черевикі-кі-кі-кі,
Черевикі-кі-кі-кі,
На ко-о-о-орках,
На ко-о-о-орках.
159