Дробот В.І. та ін. Бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

200

11. РИЗИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО

ПІДПРИЄМСТВА

ТА ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

ПРОТИ НИХ

При підготовці цієї форми бізнес-плану слід проаналізувати мож-

ливість виникнення певних критичних ситуацій, що можуть негати-

вно вплинути на бізнес сільгосппідприємства. Серед них ринковий

ризик, ризик втрати майна, ризик втрати часу, ризик невиконання

зобов’язань, ризик капітальних вкладень (інфляція), політичний ри-

зик. У зв’язку з цим у бізнес-плані розробляється програма зменшен-

ня ризиків за рахунок відповідних запобіжних заходів.

Більшість ризиків пов’язані між собою і не залежать від діяльно-

сті керівництва сільськогосподарського підприємства (погодні умо-

ви, нестабільна політична ситуація, інфляція тощо).

Ринковий ризик

зумовлений специфікою реалізації сільськогос-

подарської продукції, зокрема труднощами зі збуту деяких її видів.

Подолання негативних наслідків цього ризику передбачає поліп-

шення якості продукції, маркетингові заходи тощо.

Ризик втрати майна

зменшується передусім поліпшенням систе-

ми пожежної охорони майна, захистом його від несприятливих сти-

хійних явищ тощо.

Ризик втрати часу

пов’язаний з несвоєчасними поставками сіль-

ськогосподарському підприємству палива та мастильних матеріалів,

мінеральних добрив, запасних частин і ремонтних матеріалів, неза-

довільною забезпеченістю його сільськогосподарською технікою і

т.ін. Вплив негативних наслідків цих явищ долається чи послаблю-

ється за рахунок правильної організації постачання в оптимальні

строки, зумовлені характером виконання сільськогосподарських ро-

біт.

Ризик невиконання зобов’язань

найчастіше визначається несприятливою при-

родно-кліматичною ситуацією. В зв’язку з цим сільськогосподарські підприємства

повинні створювати належні резерви і страхові запаси, які забезпечують безперебій-

не виконання цими підприємствами договірних зобов’язань з продажу продукції

незалежно від природно-кліматичних умов.

В кожному конкретному випадку перелік ризиків і запобіжних

заходів проти них визначають виходячи із реальних умов господа-

рювання.

201

12. ГАРАНТІ

Ї ПАРТНЕРАМ

ТА ІНВЕСТОРАМ

В цій формі бізнес-плану наводяться перелік та обсяги можливих

гарантій партнерам та інвесторам, а також визначається рівень го-

товності механізму їх реалізації. Ці гарантії передбачаються також

у договорах з партнерами та інвесторами. Найголовнішою гарантією

є підтримка сільськогосподарським підприємством власного високо-

го іміджу, що зробить його взаємозв’язки з партнерами та інвесто-

рами діловими, нормальними і взаємовигідними.

13. ЕКОЛОГІЯ ТА БЕЗПЕКА

ВИРОБНИЦТВА

В сучасних умовах, що характеризуються стрімким погіршенням

екологічної ситуації та зменшенням запасів природних ресурсів,

запобіжні екологічні заходи повинні бути спрямовані не тільки на

охорону, а й на постійне відтворення природних ресурсів, зокрема

на підвищення родючості ґрунтів, охорону водних і повітряних ре-

сурсів, виробництво екологічно чистої продукції, яке має стати пріо-

ритетним напрямом розвитку агропромислового комплексу Украї-

ни.

202

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО СКЛАДАННЯ ОКРЕМИХ

ФОРМ РОЗРАХУНКОВИХ

ТАБЛИЦЬ

Форма 17. Наóêово-технічний проãрес

Планування впровадження досягнень НТП в діяльність сільсь-

когосподарських підприємств включає такі основні етапи: обґрунту-

вання напрямів та обсягів цього впровадження, визначення його

ефективності та системи його стимулювання. Господарства плану-

ють використання тих досягнень науки, техніки і передового досві-

ду, яке забезпечить значний економічний і соціальний ефект їхньої

діяльності і для освоєння яких у них є належні технічні,

організаційні та фінансові передумови.

У графах 1 і 2 показують обсяги впровадження досягнень НТП у

рослинництві і тваринництві.

У графі 3 зазначають урожайність сільськогосподарських куль-

тур і багаторічних насаджень (ц/га) та продуктивність сільськогос-

подарських тварин (збільшення живої маси на голову за добу, г; на-

дій молока на корову, кг тощо), які встановлюють за даними сорто-

випробувальних станцій, племінних господарств чи рекламних про-

спектів.

У графах 4 і 5 записують річний економічний ефект від впро-

вадження передових технологічних прийомів, який розраховують

на обсяги, показані в графі 2.

Для визначення економії затрат праці (графа 4) порівнюють за-

трати праці на одиницю продукції або одиницю робіт до впрова-

дження і після впровадження нових технологій, а одержану різни-

цю множать на приріст обсягу впровадження у плановому році.

Відносне зменшення чисельності працівників (графа 4) визна-

чають за формулою

(

)

ТТВ

−

де

— відносне зменшення чисельності працівників;

— ви-

трати праці на одиницю продукції або робіт до і після впроваджен-

203

ня нових технологій;

— обсяг виробництва;

— річний фонд ро-

бочого часу одного працівника.

Річний економічний ефект від впровадження досягнень НТП

розраховують на обсяги, вказані у графі 2. Спочатку розраховують

величину чистого доходу на одиницю обсягу впровадження (1 га,

1 голова) базового і нового (впроваджуваного) варіанта. З цією ме-

тою для кожного варіанта розраховують вихід валової продукції у

вартісному виразі, а також виробничі витрати. Різниця між цими

величинами і становитиме річну економію у розрахунку на одини-

цю обсягу впровадження. Сумарний річний ефект на плановий об-

сяг впровадження

Ер =

(

Zдн

–

Zдб

)

Ов,

де

Zдн

— питомий чистий дохід нового (впроваджуваного) варіанта;

Zдб

— питомий чистий дохід базового варіанта;

Ов

— обсяг впрова-

дження у плановому році.

Попередньо, тобто до заповнення даної форми, на кожен захід у

розрізі об’єктів впровадження складають технологічні карти. На

підставі даних технологічних карт та інших матеріалів розрахову-

ють витрати на впровадження кожного заходу, кількість умовно ви-

вільнених працівників від впровадження заходів всього і в тому чи-

слі за рахунок економії від зниження собівартості продукції, річний

економічний ефект.

Для підвищення дієвості НТП доцільно передбачати преміюван-

ня за розробку та впровадження у виробництво досягнень науки,

техніки і передового досвіду. Планову величину премій за кожен

такий захід встановлюють залежно від річного економічного ефекту,

який передбачає одержати господарство в результаті реалізації цьо-

го заходу, а також згідно з Положенням про оплату праці.

Обов’язковими передумовами дієвості плану з НТП є обов’язкове

узгодження його показників з іншими розділами бізнес-плану і ві-

дображення цих показників у відповідних формах, зокрема техно-

логічних картах з рослинництва і тваринництва.

Показники НТП

враховують при плануванні загальногосподарських витрат, собівар-

тості продукції та рентабельності виробництва. Положення про

оплату праці господарства обов’язково повинне містити розділ про

стимулювання працівників за освоєння та впровадження досягнень

НТП.

Форма 20. Заãальновиробничі витрати

В цій формі планують загальновиробничі (бригадні, фермські,

цехові) і загальногосподарські витрати та їх розподіл за об’єктами

планування та обліку.

204

Загальновиробничі (

рослинництво, тваринництво, підсобні про-

мислові виробництва

) —

це витрати, які неможливо віднести на

окрему культуру або вид тварин.

До них належать:

➤ витрати на управління виробництвом (оплата праці, відраху-

вання на соціальні заходи й медичне страхування, оплата службо-

вих відряджень апарату управління та спеціалістів галузей (цехів),

дільниць, підрозділів тощо);

➤ амортизація необоротних активів загальновиробничого (цехо-

вого, дільничного, бригадного) призначення;

➤ витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування,

операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів за-

гальновиробничого призначення;

➤ витрати на вдосконалення технології й організації виробницт-

ва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи,

працівників, зайнятих таким удосконаленням, а також поліпшен-

ням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, ін-

ших експлуатаційних характеристик, оплата відповідних послуг

сторонніх організацій тощо);

➤ витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідве-

дення та інші складові утримання загальних приміщень виробни-

чого призначення;

➤ витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці

та інші витрати на здійснення технологічного контролю за вироб-

ничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг тощо);

➤ витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколи-

шнього природного середовища;

➤ інші витрати (оплата втрат від браку, простоїв тощо);

➤ плата за оренду землі і майна виробничого призначення.

До загальновиробничих можуть бути віднесені й інші витрати,

пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробництва.

Так, в

рослинництві це витрати на проведення протиерозійних заходів

некапітального характеру (залуження та закріплення ярів і балок,

влаштування борозен для відведення води, земляних валів тощо). В

тваринництві це карантинні витрати, облаштування скотомогиль-

ників. На цю статтю відносять частину орендної плати за основні

засоби загальновиробничого призначення, що перевищує суму амо-

ртизаційних відрахувань.

Планування загальновиробничих витрат в рослинництві, тва-

ринництві та промислових виробництвах здійснюється окремо.

Ці

витрати відносять на собівартість тільки тієї продукції, яка вироб-

ляється даною галуззю (бригадою, фермою, цехом). При цьому час-

тину цехових витрат у рослинництві відносять на витрати щодо за-

кладання та вирощування багаторічних насаджень.

205

Загальногосподарські витрати —

це окремі види витрат, що сто-

суються всіх напрямів діяльності господарства,

зокрема витрати на:

➤ утримання основних засобів (включаючи орендну плату), які

обслуговують виробничі процеси в різних напрямах діяльності гос-

подарства;

➤ утримання складів для зберігання виробничих запасів (крім

складів для зберігання готової продукції, призначеної для реалізації);

➤ пожежну охорону;

➤ утримання та експлуатацію засобів природоохоронного при-

значення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо);

➤ захоронення екологічно небезпечних відходів;

➤ оплату послуг сторонніх організацій щодо приймання, збері-

гання та знищення екологічно небезпечних відходів та очищення

стічних вод; інші види поточних витрат на збереження довкілля;

➤ добування та використання природної сировини в частині від-

рахувань для покриття витрат на геологічну розвідку та пошуки

корисних копалин, на рекультивацію земель, плату за воду, що за-

бирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімі-

тів, а також платежі за використання інших природних ресурсів;

плату за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє

природне середовище;

➤ розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в ме-

жах лімітів.

Загальногосподарські витрати плануються окремо

і включаються

до собівартості продукції рослинництва, тваринництва, підсобних

промислових виробництв, а також продукції (робіт, послуг) допомі-

жних і обслуговуючих виробництв, яка виконується на сторону, або

для потреб капітального будівництва.

Загальновиробничі і загальногосподарські витрати розподіляють

між об’єктами планування витрат пропорційно загальній сумі пря-

мих витрат

за винятком вартості насіння та посадкового матеріалу

в рослинництві, кормів — в тваринництві, сировини, матеріалів та

напівфабрикатів — в підсобних промислових виробництвах.

Загальновиробничі та загальногосподарські витрати за об’єктами

планування розподіляються за відсотковим відношенням цих витрат

до загальної суми витрат по галузях і видах продукції, на які вони

відносяться (в рослинництві із загальної суми витрат виключають

вартість насіння, в тваринництві — вартість кормів).

Форма 21. Адміністративні витрати

Адміністративні витрати —

це витрати на управління підприєм-

ством

, а саме:

206

➤ загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витра-

ти на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

➤ витрати на службові відрядження, утримання апарату управ-

ління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

➤ витрати на утримання основних засобів та необоротних акти-

вів адміністративного призначення (операційна оренда, страхуван-

ня майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопоста-

чання, водовідведення, охорона тощо);

➤ оплата професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцін-

ки майна тощо);

➤ витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс,

факс тощо);

➤ витрати на вирішення судових спорів;

➤ податки, збори та інші обов’язкові платежі (крім податків, збо-

рів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собіва-

ртості продукції, робіт, послуг);

➤ плата банкам за розрахунково-касове обслуговування та інші

послуги;

➤ інші витрати адміністративного призначення.

Ці витрати відносять безпосередньо на фінансові результати дія-

льності підприємства.

Форма 22. Витрати на збóт

Витрати на збут —

це витрати, пов’язані з реалізацією

(

збутом

)

продукції

(

товарів, робіт, послуг

), а саме:

➤ витрати на пакувальні матеріали для затарювання готової

продукції на складах;

➤ витрати на ремонт тари для зберігання продукції;

➤ оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим

агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

➤ витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

➤ витрати на передпродажну підготовку товарів;

➤ витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

➤ витрати на утримання необоротних активів, пов’язаних зі збу-

том продукції, товарів, робіт, послуг (оперативна оренда, страхуван-

ня, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона тощо);

➤ витрати на транспортування, перевалку і страхування готової

продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги;

➤ витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

➤ інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут не належать витрати, які згідно з дого-

вором поставки виконуються постачальником за окрему плату (вар-

тість тари, відпускна ціна доставки цінностей до споживача тощо).

Витрати на збут відносять на фінансові результати діяльності

підприємства.

207

Форма 23. Інші витрати операційної діяльності

До цих витрат включають:

➤ витрати на дослідження та розробки;

➤ собівартість реалізованої іноземної валюти;

➤ собівартість реалізованих виробничих запасів;

➤ суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування

до резерву сумнівних боргів;

➤ втрати від операційної курсової різниці;

➤ втрати від знецінення запасів;

➤ втрати від псування цінностей та нестач;

➤ визнані штрафи, пені та неустойки;

➤ витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призна-

чення;

➤ інші витрати операційної діяльності.

Зазначені витрати відносять на фінансові результати діяльності

підприємства.

Форма 24. Фінансові витрати

Фінансові витрати —

це витрати на сплату відсотків

(

за користу-

вання отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фі-

нансовою орендою тощо

)

та інші витрати підприємства, пов’язані із

залученням позикового капіталу.

Фінансові витрати відносять на фінансові результати діяльності

підприємства.

Форма 25. Втрати від óчасті в êапіталі

До цих витрат включають втрати від:

➤ інвестицій в асоційовані підприємства;

➤ спільної діяльності;

➤ інвестицій в дочірні підприємства.

Втрати від участі в капіталі відносять на фінансові результати

діяльності підприємства.

Форма 26. Інші витрати, що поêриваються

за рахóноê прибóтêó

Такі витрати виникають в процесі звичайної діяльності підпри-

ємства

(

крім фінансових витрат

але не пов’язані безпосередньо з виробництвом

та/або реалізацією продукції

(

товарів, робіт, послуг

). До таких витрат належать:

➤ собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова

вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);

208

➤ собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова ва-

ртість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів);

➤ собівартість реалізованих майнових комплексів;

➤ втрати від неопераційних курсових різниць;

➤ суми уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

➤ витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, де-

монтаж тощо);

➤ залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних ак-

тивів;

➤ інші витрати в процесі звичайної діяльності.

Ці витрати відносять на фінансові результати діяльності підпри-

ємства.

Форма 35. Витрати на формóвання основноãо стада

і джерела їх поêриття

Витрати на формування основного стада продуктивної і робочої

худоби та джерела їх фінансування

відображують в окремій формі

Річна сума таких витрат включає:

➤ вартість молодняку продуктивної і робочої худоби, що перево-

диться в основне стадо, в оцінці за плановою собівартістю;

➤ витрати на придбання дорослої продуктивної та робочої худо-

би, включаючи витрати з доставки її в господарство.

Кількість голів молодняку, що переводиться в основне стадо, та

їхню вартість щодо великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз

запи-

сують з форми «Калькуляція собівартості живої маси і реалізованого

м’яса худоби і птиці в живій вазі» розрахункових таблиць.

Поголів’я коней, яке переводиться в основне стадо з групи моло-

дняку,

записують з форми «Рух поголів’я худоби і птиці» розрахун-

кових таблиць, а саме, з рядків, що відображують рух поголів’я ро-

бочих коней, а в племінному конярстві — окремо кобил, жеребців.

Коней, які переводяться в основне стадо, оцінюють за плановою со-

бівартістю, що включає балансову вартість на початок планового

року плюс планові витрати на вирощування.

У відповідних рядках форми відображують придбання дорослої

продуктивної і робочої худоби. ЇЇ поголів’я записують з форми «Рух

поголів’я худоби і птиці» розрахункових таблиць. Загальну вартість

придбаного поголів’я визначають за плановими цінами придбання з

додаванням витрат на доставку тварин у господарство.

Щодо племінної худоби передбачають ціни придбання з ураху-

ванням породності та класності поголів’я. Якщо господарство одер-

жує продуктивну худобу безкоштовно, планують витрати на достав-

ку тварин у господарство.

209

Джерелами покриття витрат на формування основного стада є

кошти господарства:

виручка від вибракування і продажу дорослої

продуктивної й робочої худоби, амортизаційні відрахування, прибу-

ток, інші власні джерела.

При нестачі власних джерел господарство

може скористатися кредитами банку. Потреба в кредитах визнача-

ється як різниця між сумою витрат і сумою власних джерел на їх

покриття.

Форма 39. Операційні витрати

Спеціальні витрати —

це витрати на цільові спеціальні сільсько-

господарські заходи, які мають значення як для даного підприємст-

ва, так і для району, області, зони.

За всіма плановими заходами

вони узгоджуються зі встановленими розмірами асигнувань з бю-

джету на виконання цих заходів.

В окремому рядку форми відображують

вартість робіт з вапну-

вання кислих ґрунтів

. Витрати на плановий комплекс цих робіт

(включаючи вартість добрив з вапна, витрати на перевезення і вне-

сення добрив у ґрунт, а також витрати щодо складання проектно-

кошторисної документації на ці роботи) планують для всіх підпри-

ємств, які знаходяться в районах надмірного зволоження, повністю

за рахунок бюджету. В інших сільгосппідприємствах за рахунок бю-

джету покривають 50 % таких витрат, а другу їх частину — з влас-

них коштів підприємства.

Незалежно від району розташування господарства

повністю за ра-

хунок державного бюджету фінансують витрати на гіпсування солон-

ців

, включаючи вартість гіпсу, перевезення і внесення його в ґрунт, а

також складання проектно-кошторисної документації на ці роботи.

Витрати з меліоративного обробітку солончакових ґрунтів

що

фінансуються за рахунок бюджету,

включають вартість проведення

визначених видів робіт, серед яких ярусна, плантажна і глибока

безвідвальна оранка, глибоке рихлення, фрезування; розробка пла-

стів меліоративних солончакових ґрунтів, оранка яких не проводи-

лася п’ять років і більше; складання проектно-кошторисної докуме-

нтації на ці роботи.

У відповідних рядках форми відображують

витрати з хімічної

паспортизації земель

(сюди відносять витрати на заходи, пов’язані з

виконанням державної програми хімічної паспортизації земель);

із

здійснення державної програми селекції у тваринництві

Витрати на заходи з боротьби зі шкідниками та хворобами сіль-

ськогосподарських культур

визначають для кожного виду робіт. За

рахунок бюджетних коштів за цією статтею фінансують роботи щодо

попередження, недопущення розповсюдження та ліквідації каран-

тинних шкідників та хвороб, які виконують організації та установи

державної служби захисту рослин.