323 
Банківський  відсоток (інтерес) — плата  за  надання  грошових  коштів  у  фі-
нансовий обіг. Має дві форми: кредит-відсоток і дебет-відсоток, що відповідають 
двом  формам  функціонування  банків:  збереження  вкладів  і  надання  позики. 
Прибуток банкіра визначається  різницею між цими двома потоками з відраху-
ванням з неї накладних витрат. 
Банкнота — документ  про  платіжне  зобов’язання,  виданий  банком,  що 
оплачується  за  першою  вимогою  його  власника.  Б.  може  бути  знову  пущена  в 
обіг після її оплати. 
Банкрутство — неспроможність особи сплатити власні борги, внаслідок чого 
її  майно  передається  в  розпорядження  офіційних  органів  або  довіреної  особи 
(через  суд),  котрі  продають  це  майно  і  розподіляють  виручку  між  кредиторами 
відповідно до законодавства. 
Бартер — система  обміну,  за  якою  товари  та  послуги  обмінюються  на  без-
грошовій  основі.  Виникає  в  умовах  інфляції,  дає  економію  на  податкових  пла-
тежах та інших господарських витратах. 
Біржа — регулярно діючий ринок, на якому проводиться торгівля товарами 
(товарна), цінними паперами (фондова), розподіл робочої сили (праці). Купівля-
продаж відбувається без наявності товарів через 
маклерів
, 
брокерів
. 
Брокер — посередник  при  укладанні  угод  між  зацікавленими  сторонами 
(клієнтами) на купівлю-продаж на біржах товарів, цінних паперів, валют. Діє за 
дорученням і за рахунок клієнтів, отримуючи від них спеціальну компенсаційну 
винагороду. 
Брокерські кредити — кредити, пов’язані з угодами на реалізацію товарів. 
Ва-банк — ставка, що дорівнює всьому капіталу банку. 
Вексель — цінний  папір  і  вид  кредитних  грошей,  який  засвідчує  боргове 
грошове зобов’язання векселедавця сплатити у встановлений строк і в певному 
порядку визначену суму власнику В. (векселеутримувачу). 
Виручка — грошові кошти, що надійшли  підприємству  за  реалізовану про-
дукцію, надані послуги, продане майно, цінні папери і т.ін. 
Витрати граничні — додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї 
(додаткової)  одиниці  продукції.  Граничні  витрати  визначаються  зростанням 
лише  змінних  витрат  у  зв’язку  з  випуском  додаткової  одиниці  продукції,  тому 
що постійні витрати не змінюються із зміною обсягу випуску продукції. 
Витрати змінні — витрати на сировину, паливо, електроенергію, транспорт-
ні  послуги,  зарплату  виробничого  персоналу  і  т.ін.,  величина  яких  змінюється 
залежно від зміни обсягу виробництва. 
Витрати постійні — витрати, величина який не змінюється залежно від змі-
ни  обсягу  виробництва:  оплата  зобов’язань  за  облігаційними  позиками,  рентні 
платежі,  страхові  внески,  амортизаційні  відрахування,  оплата  праці  керівного 
складу і спеціалістів тощо. 
Відсотки — доходи, отримані платниками податку від операцій з борговими 
вимогами і зобов’язаннями, зокрема 
векселями
, облігаціями, бонами та іншими 
платіжними  документами, в тому  числі операцій з  державними казначейськи-
ми  зобов’язаннями,  а  також  доходи,  отримані  платником  податку  від  надання 
грошових коштів та матеріальних цінностей в кредит (позичку) та нараховані у 
вигляді премій чи виграшів або відсотків від суми заборгованості. 
Гарант —держава, підприємство або особа, що дає в чомусь гарантію, зокре-
ма фінансову. 
Гіперінфляція — 
інфляція
, що розвивається  надзвичайно  високими темпа-
ми, спричинюючи згортання виробництва, масове безробіття, економічну кризу. 
Затяжна Г. здатна призвести до повної руйнації економіки держави. 
Гонорар — грошова винагорода за працю.