Дубасенюк О.А. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики

Подождите немного. Документ загружается.

421

тися і рости [1]. Та в жодній професії другий полюс не потребує такого

особистісного розкриття й особистісного осмислення.

Предметом гностичної діяльності є система навчання, усвідомлена

вчителем як елемент системи освіти та як самостійна саморозвивальна й

саморегулююча система єдності компонентів: цілей навчання, змісту на-

вчального предмета, процесу, методів та засобів навчання. В якості міні-

мальної одиниці гностичної діяльності виступає гностична задача; про-

дуктом гностичної діяльності є сформована та сформульована педагогі-

чна задача; а її результатом – вирішення цієї задачі.

В основі гностичної діяльності молодого педагога знаходяться три

основні групи дій: аналіз навчального матеріалу, посібників, програми;

спостереження за навчальною діяльністю учнів по оволодінню матеріа-

лом, її аналіз та оцінка, визначення рівня навченості з предмета, оволо-

діння прийомами навчальної діяльності, виявлення інтересів та харак-

теру ставлень учнів до предмета та вчителя; спостереження за своєю по-

ведінкою і діяльністю на уроці щодо організації навчальної діяльності

учнів, а також діяльності інших педагогів з метою вивчення та запози-

чення позитивного досвіду їх роботи і відповідного аналізу.

З цієї точки зору, гностична діяльність розглядається як діяльність,

що охоплює такі сфери, як визначення рівня сформованості основних

груп умінь учнів, характеристика психологічного фону груп учнів, рів-

ня вмотивованості навчання, тобто це свого роду аналітико-

прогностична діяльність вчителя – організатора навчального процесу.

Успішна реалізація гностичної діяльності ґрунтується на чіткості ус-

відомлених кінцевих цілей навчання, на знанні специфіки та структури

змісту певного навчального предмета, принципів його розділення на

гностичні одиниці, виділення їх головних ознак та властивостей як

об‘єктів засвоєння, а також на знання чинників можливих труднощів за-

своєння навчального матеріалу, запропонованих у посібниках.

Гностична діяльність як стрижень пронизує процес вирішення на-

вчальних задач у період підготовки та планування уроку, на етапі про-

ведення уроку та в ході аналізу досягнень на проведеному уроці.

Гностична діяльність на уроці пов‘язана зі спостереженням за хара-

ктером змін основних компонентів структури вирішуваних методичних

задач та критичної оцінки отриманого результату з метою внесення не-

обхідних коректив у накреслений план. Після уроку певний вид діяль-

ності пов'язаний з аналізом проведеного уроку шляхом порівняння за-

планованої цілі та отриманого результату для оцінки ефективності ви-

користаних методів і прийомів навчання та внесення коректив при пла-

нуванні наступного уроку.

422

Таким чином, гностична діяльність учителя розглядається, з одного

боку, як процес, пов'язаний з професійно-педагогічною спостережливіс-

тю, проектуванням навчальної діяльності учнів, регулюванням педаго-

гічного процесу; він включає в себе постановку педагогічних задач та

аналіз адекватності дій учнів щодо запропонованих завдань. З іншого

боку, гностична діяльність у межах професійно-педагогічної підготовки

може бути розглянута ширше, аніж процес осмислення, декодування

отриманої інформації (виділення в ній змістовної домінанти), пов'яза-

ний з аналізом її компонентів (як в наявному, так і в перспективному

плані), систематизації, переструктурування для використання в новій

педагогічній ситуації.

Для успішного здійснення гностичної діяльності молодим педаго-

гам необхідно володіти сукупністю гностичних умінь, які є її основною

та невід‘ємною частиною. Тільки при умові наявності у молодого педа-

гога сформованих гностичних умінь можливо оцінювати ступінь ефек-

тивності гностичної діяльності та в цілому всього навчально-виховного

процесу у школі. Але можливо виділити і загальні положення:

1) гностичні вміння є головними педагогічними вміннями, які викорис-

товуються педагогом на усіх етапах педагогічної діяльності; 2) гностичні

вміння використовуються з метою дослідження, аналізу та оцінки поча-

ткового та кінцевого рівня пізнавальної діяльності, в якості показника

рівня організаційної діяльності педагога, а також для усіх етапів оброб-

ки інформації; 3) гностичні вміння є умовою конкретизації кінцевих ці-

лей навчання та формулювання педагогічних і методичних задач.

Для виявлення специфіки розвитку гностичних умінь молодих пе-

дагогів порівняємо деякі особливості двох сторін педагогічної діяльнос-

ті: педагога як посадової особи і як особистості, що має здатність до пос-

тійного саморозвитку й самовдосконалення, зокрема й у пізнавальному

контексті (таблиця 1).

Між цими основними полюсами, народженими подвійною приро-

дою людини (соціальною та особистісно-психологічною), накопичуєть-

ся, у свою чергу, широкий спектр суперечностей, що віддзеркалюють ді-

алектичний закон єдності й боротьби протилежностей та дають змогу

до поступального еволюційного руху системи освіти, зокрема професій-

ної.

423

Таблиця 1

Порівняльні характеристики професійної діяльності молодого педа-

гога як посадової особи та особистості, здатної до саморозвитку

Молодий педагог як посадова особа

Молодий учитель як особистість

Державний службовець, виконавець

соціального замовлення

Особистість зі своїми цінностями,

орієнтирами, потребами, інтереса-

ми, здатна до саморозвитку

Має дотримуватися вимог нормати-

вних документів про освіту

Має власне бачення перспектив сво-

го професійного розвитку та розвит-

ку системи освіти загалом

Повинен вимагати від об‘єкта педа-

гогічного управління (учня) вико-

нання державної навчальної про-

грами

Має особистісну позицію, яка буду-

ється не на егоцентричних, а на про-

ектованих на індивідуальність учня

професійних діях

Здатний тримати учня у межах на-

вчальної програми

Повинен сприяти своїм саморозвит-

ком особистісному зростанню вихо-

ванців

Повинен мати сформовану систему

знань, умінь та навичок, що дадуть

змогу ефективно виконувати поса-

дові обов‘язки

Використовує зміст навчання як за-

сіб для розкриття потенційних мож-

ливостей учня, а також для виявлен-

ня прихованих резервів його розвит-

ку

Зростання педагогічної майстерності викладача нерозривно пов'я-

зане із самовдосконаленням у його педагогічної діяльності. Постійний

розвиток себе як професіонала та особистості – запорука успішного

здійснення професійної діяльності, досягнення її мети та бажаного ефе-

кту в ній.

Саме тому розуміння особливостей формування кожного з компо-

нентів діяльності вчителя, структури його вмінь, навичок та здібностей,

розуміння взаємозалежності розвитку та взаємозв‘язку у їх використанні

дозволить дійсно досягти висот педагогічної майстерності.

Почасти в науковій літературі спостерігається певна неузгодженість

в окресленні поняття «гностичні вміння», особливо якщо йдеться про

розвиток вказаних умінь у педагогів, а не в студентів педагогічних на-

вчальних закладів. Зауважимо, що процес формування гностичних

умінь у майбутніх педагогів вивчений відносно краще [2]. Так, гностич-

ну діяльність педагога іноді ототожнюють з аналітичною чи рефлексив-

ною, або ж суміщають гностичні вміння з самоосвітніми. Хоча справед-

ливо буде зауважити, що в площині гностичної діяльності важливе зна-

чення мають і рефлексивні, й аналітичні, й самоосвітні вміння фахівця

424

[3; 4]. Н. В. Кузьміна поєднує гностичні вміння з пізнавальними: «Гнос-

тичні, або пізнавальні, дослідницькі вміння лежать в основі всіх інших і

включають уміння аналізувати педагогічну ситуацію, формулювати

стратегічні, тактичні й оперативні задачі в галузі виховання й навчання,

виробляти стратегії їх вирішення, оцінювати продуктивні й непродук-

тивні проекти, розв‘язання й способи їх реалізації, заново формулювати

педагогічні задачі й шукати більш продуктивні шляхи їх розв‘язку» [5,

с. 28]. Науковець вважає, що обдарований учитель, здатний розвивати

гностичні вміння, досягає швидкого переходу до осмислення мети своєї

професійної діяльності, творчої оцінки навчальної інформації й зміни

стратегії її композиційної побудови.

Отже, до гностичних умінь педагога ми традиційно відносимо

вміння:

- систематично поповнювати свої знання шляхом самоосвіти;

- систематично розширювати свої знання шляхом вивчення досвіду

інших педагогів;

- здобувати нові знання, вивчаючи реальний педагогічний процес;

- вивчати особистість учня й специфіку педагогічного та учнівсько-

го колективів з метою оптимізації умов, що впливають на результати на-

вчання й виховання;

- вивчення й аналізу власної особистості з метою перебудови власної

діяльності в процесі педагогічної діяльності;

- методично аналізувати й критично оцінювати навчальний матері-

ал, навчально-методичне забезпечення, засоби навчання.

Зауважимо, що гностичні вміння майбутніх педагогів і молодих пе-

дагогів концептуально й змістовно різні поняття, хоча й мають одну

площину формування – в ході професійно-педагогічної підготовки. Так,

без успішного формування гностичних умінь у процесі навчання в пе-

дагогічному навчальному закладі неможливо говорити про успіх у роз-

витку гностичних умінь у процесі професійної педагогічної діяльності.

Саме тому йдеться про різні категоріальні характеристики цих гностич-

них умінь: у майбутніх педагогів – формування, у діючих молодих педа-

гогів – розвиток.

Загалом же структура гностичних умінь молодих педагогів, на нашу

думку, має вміщувати два основні компоненти: аналітично-

рефлексивний та навчально-методичний. Перший з цих компонентів

містить уміння, спрямовані на розвиток змістового наповнення та аналіз

власної діяльності молодого педагога та діяльності педагогічного колек-

тиву. Другий компонент стосується вміння поповнювати, коректувати й

ефективно використовувати науково-методичний інструментарій та пе-

дагогічний досвід у процесі педагогічної діяльності (рис. 1).

425

Рис. 1. Двокомпонентна структура гностичних умінь молодого педагога

Крім того, специфіка розвитку гностичних умінь молодих педагогів

у сучасних соціокультурних умовах тісно пов‘язана зі сформованими в

них уміннями використовувати новітні інформаційні технології для по-

повнення професійних знань та аналізу власної діяльності: відбір та ви-

користання інформаційних ресурсів, побудова власного професійного

інформаційного простору, доцільний обмін інформацією (зокрема в

мережі Інтернет) тощо [6].

426

Гностичні вміння молодого педагога мають, крім того, триєдину

природу: вони вміщують безпосередній когнітивний аспект (процес пі-

знання), зовнішньо орієнтований аспект (пізнання особистості дитини)

та внутрішньо орієнтований (пізнання й аналіз власної особистості й

своєї професійної діяльності) [7].

Відмінність гностичної діяльності від інших видів професійно-

педагогічної діяльності полягає у тому, що:

1) гностичні вміння мають тенденцію до прямої вікової детерміна-

ції, на відміну від, наприклад, організаторських;

2) ці вміння тісно пов‘язані з іншими професійними вміннями пе-

дагога (конструктивними, аналітичними, перцептивними та ін.), але

мають власну специфіку, пов‘язану із вказаними вище аспектами гнос-

тичних умінь.

Виходячи з цього та базуючись на обґрунтуванні Н. В. Кузьміної, ми

розглядаємо гностичні вміння як уміння, пов‘язані з осмисленням, сис-

тематизацією та передачею навчально-виховної інформації. Уміння

осмислювати інформацію безпосередньо пов‘язане з її сприйняттям, ін-

терпретацією сенсорних сигналів, виділенням основних ознак цієї інфо-

рмації, розпізнання елементів інформації. Уміння систематизувати ін-

формацію передбачає уважний відбір, кількість та вид інформації, ігно-

рування неіснуючих її елементів, будування структури отриманої інфо-

рмації на основі порівняння, злиття її важливих ознак, їх комбінування

в групи.

Уміння трансформувати отриману інформацію, на наш погляд, тіс-

но пов‘язане з процесом збереження інформації та творчим викорис-

танням з урахуванням змінної навчально-виховної ситуації.

Гностичні вміння потребують від молодих педагогів наукового під-

ходу до педагогічних явищ, наявності особистого соціального досвіду,

навичок творчої роботи, а також навичок дослідницького характеру.

Таким чином, гностичні вміння молодих педагогів є двокомпонент-

ним структурним утворенням, яке відображає наявність та подальший

розвиток усієї системи професійно-педагогічних умінь у процесі реаль-

ної професійної навчально-виховної діяльності. Подальші дослідження

розвитку гностичних умінь пов‘язуємо з розкриттям їх структури в на-

вчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Проблема формування гностичних умінь у молодих педагогів вва-

жається однією з головних, від вирішення яких залежить удосконалення

усього навчально-виховного процесу в навчальному закладі, вибір мето-

дів та засобів навчання та виховання, шляхів реалізації загальних прин-

ципів цих процесів, та в загальному забезпечення навчальних закладів

країни висококваліфікованими спеціалістами.

427

Сформованість гностичних умінь дає змогу випускникам педагогіч-

них вузів використовувати свої творчі сили, здібності та дарування в по-

вному обсязі в період професійного становлення. Як засвідчує аналіз на-

укових джерел з проблематики дослідження, процес формування гнос-

тичних умінь – процес довготривалий, концентричний, який протікає

повільно та потребує багато тривалих та систематичних повторень при

здійсненні деякої групи дій, які направлені на розвиток умінь сприйма-

ти педагогічну інформацію, відокремлювати в ній сутність компонентів,

систематизувати їх, переносити та творчо використовувати отриману

інформацію.

Для формування вмінь завжди використовують сенсорну, інтелек-

туальну, мотиваційну, вольову та емоційну сфери особистості, забезпе-

чуючи при правильних методах керівництва виховання тих особистіс-

них якостей, які знаходять собі використання в трудовій діяльності.

Розглядаючи процес формування гностичних умінь детальніше, ва-

рто підкреслити, що на першому етапі, коли ще не сформувались умов-

норефлокторні зв‘язки, вміння сприймати, систематизувати та транс-

формувати інформацію, реалізуються при контролі мислення – пізнава-

льної діяльності вищого рівня. У подальшому формується нова репре-

зентація думок шляхом перетворення інформації. Тому можливо гово-

рити про те, що гностичні вміння – це проявлена (доведена) готовність

до досягнення цілі в гностичній діяльності шляхом суворішого контро-

лю зі сторони мислення, з усвідомлення усієї системи накопичених дій

чи частини цієї системи. При цьому відбувається деяка маніпуляція

знаннями, з‘єднання цих знань з подальшою інформацією та зміна си-

туації.

В уміннях осмислювати систематизувати, переносити інформацію

закладено особисті можливості молодого педагога діяти по відношенню

до певної конкретної когнітивної системи, але реалізація цих можливос-

тей можлива тільки при їх особистій діяльності. Гностичні вміння через

їх інтегральний характер необхідні для здійснення будь-якого виду дія-

льності та пов‘язані з процесом абстрагування (вербальної і зорової) ін-

формації, аналізу, синтезу, класифікації тощо.

Процес формування гностичних умінь включає в себе теоретичне

ознайомлення з сутністю, змістом і групою гностичних умінь та практи-

чне оволодіння гностичними вміннями. При цьому важливим є наступ-

не:

– осмислення молодим педагогом професійної та особистісної зна-

чущості формування гностичних умінь;

– цілі та задачі, які стоять перед попередньою гностичною діяльніс-

тю з осмислення, декодування, систематизації та трансформації отри-

428

маної педагогічної інформації, укріплення інформаційних структур,

утворення нової моделі інформації;

– розкриття сутності умінь сприймати, систематизувати, переноси-

ти інформацію, зміст цих умінь, які є сукупністю дій та операцій;

– розробка програми формування гностичних умінь;

– організація та здійснення практичної діяльності з оволодіння гно-

стичними вміннями;

– оцінка та контроль рівня сформованості гностичних умінь.

Ефект оволодіння гностичними вміннями залежить також від гли-

бокого засвоєння теоретичних знань та заснованих на них практичних

дій, ознайомлення із засобами дій та розуміння їх.

Узагальнюючи, ми можемо виділити теоретичний та практичний

етапи формування гностичних умінь.

На першому етапі організовується теоретична підготовка майбут-

нього спеціаліста, а також формуються уміння, які необхідні для сприй-

няття різної інформації, тобто сенсорні, перцептивні та аттенціонні

вміння; які використовуються для зберігання та переосмислення інфор-

мації.

На теоретичному етапі також відбувається:

– ознайомлення з сутністю та змістом гностичних умінь, які дозво-

лять молодому вчителю систематизувати, трансформувати, отриману

педагогічну інформацію;

– оцінювання гностичних умінь як інтегральних, необхідних для

реалізації бдь-якого виду діяльності на всіх етапах вирішення педагогіч-

них задач;

– формування вміння сприйняття інформації.

На другому етапі формування гностичних вмінь набувають більш

узагальненої форми.

Сприйняття та осмислення інформації приводить до закріплення

інформаційної одиниці. У різних педагогічних ситуаціях формується

уміння «відфільтровувати» інформацію та використовувати її з ураху-

ванням умов запропонованої ситуації.

На практичному етапі формування гностичних умінь відбувається:

– актуалізація вже придбаних умінь (конструктивних, комунікатив-

них та інших);

– організація вправ для формування вмінь систематизувати та пе-

реносити інформацію;

– організація використання умінь систематизувати та переносити

інформацію до нової ситуації.

429

Процес формування гностичних умінь детермінується не тільки за-

гальною необхідністю навчання та виховання взагалі, але і загальними

характеристиками інформаційних процесів, які є основою змісту на-

вчання того чи іншого предмета.

Розглядаючи процес формування гностичних умінь, можливо виді-

лити два випадки, а саме:

1. Учні мають необхідні теоретичні знання про гностичні вміння.

Педагог дає завдання на практичне використання вмінь систематизува-

ти, переносити нову для учнів інформацію. Учні самі шукають прийоми

діяльності, а також здібні відтворити інформацію;

2. Викладач спрямовує гностичну діяльність учнів: знайомить з орі-

єнтирами відбору ознак інформації для її сприйняття, пропонує згрупу-

вати суттєві та несуттєві на їх погляд компоненти інформації для пода-

льшої систематизації, організовує діяльність за використання отриманої

інформації для вирішення завдань.

Аналіз проблематики дослідження дозволяє дійти таких висновків:

1. Формування гностичних умінь – процес поетапний, у якому нова

складна дія поєднує більш прості вже відомі дії та інформацію.

2. У процесі формування гностичних умінь відбувається переосмис-

лення сутності простих дій, які стають у складі складного гностичного

вміння умовою успішного виконання поставлених цілей та завдань з пе-

дагогічної інформації.

3. Показником процесу формування гностичних умінь може вважа-

тися наявність здібностей "пристосування" до нової ситуації та до умов

обробки нової інформації.

Література

1. Маркова А. К. Психологические особенности индивидуального стиля дея-

тельности учителя / А. К. Маркова, А. Я. Никонова // Вопросы психологии. – 1987. –

№ 5. – С. 3–9.

2. Орлов А. Б. К итогам Всесоюзной научно-практической конференции «Ра-

звитие инициативы и творчества учителей в условиях реформы общеобразователь-

ной школы» / А. Б. Орлов, В. Г. Щур // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 186 –

187.

3. Воровщиков С. Г. Школа должна учить мыслить, проектировать, исследо-

вать: управленческий аспект (страницы, написанные консультантом по управлению

и директором школы) : [монографія] / С. Г. Воровщиков, М. М. Новожилова. – М. : "5

за знания", 2006. – 352 с.

4. Дубасенюк О. А. Теорія і практика професійної виховної діяльності педа-

гога : [монографія] / О. А. Дубасенюк. – Житомир : вид-во ЖДУ ім. Івана Франка,

2005. – 367 с.

430

5. Кузьмина Н. В. Способности, одаренность, талант учителя

/ Н. В. Кузьмина. – Л. : Знание, 1985. – 32 с.

6. Ниматулаев М. М. Обучение студентов педагогических вузов использова-

нию Web-технологий / М. М. Ниматулаев // Информатика и образование. – 2002. –

№ 9. – С. 123–126.

7. Кравец В. В. Структура готовности будущего учителя к применению тех-

нологий открытого образования / В. В. Кравец // Вестник ВГУ. Проблемы высшего

образования. – 2003. – № 2. – С. 56–58.