Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності

Подождите немного. Документ загружается.

Додаток 5

Кримінальний кодекс України

Стаття 258. Терористичний акт

1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення

вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для

життя чи здоров’я людини, або заподіяння значної майнової

шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були

вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування

населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного

ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи

вчинення або невчинення дій органами державної влади чи

органами місцевого самоврядування, службовими особами цих

органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або

привернення уваги громадськості до певних політичних,

релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також

погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою

групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної

майнової шкоди чи інших тяжких наслідків – караються

позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї

статті, що призвели до загибелі людини, – караються

позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років

або довічним позбавленням волі.

4. Створення терористичної групи чи терористичної

організації, керівництво такою групою чи організацією або

участь у ній, а так само матеріальне, організаційне чи інше

сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи

терористичної організації – караються позбавленням волі на

строк від восьми до п’ятнадцяти років.

5. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння,

передбачене в частині четвертій цієї статті, особа, крім

організатора і керівника, яка добровільно повідомила про нього

правоохоронний орган і сприяла припиненню існування або

діяльності терористичної групи чи організації або розкриттю

злочинів, вчинених у зв’язку із створенням або діяльністю такої

групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

199

• одержання повної і достовірної інформації про стан навко

лишнього природного середовища та його вплив на здо

ров’я населення;

• право на подання до суду позовів щодо державних органів,

підприємств, установ, організацій і громадян про відшкоду

вання збитків, заподіяних їх здоров’ю та майну внаслідок

негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов’язані:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати

її багатства, здійснювати діяльність із додержанням вимог

екологічної безпеки, екологічних нормативів;

• не порушувати екологічні права та законні інтереси інших

суб’єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим не

гативним впливом на навколишнє природне середовище.

Закон передбачає, що в Україні громадянам гарантується

право загального використання природних ресурсів для задо

волення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих,

рекреаційних, матеріальних тощо).

198

13. Положення про Постійну урядову комісію з питань тех

ногенно–екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій: Затв.

постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1994

року №309 // ЗПУ. – 1994. – № 9. – Ст. 220.

14. Положення про порядок вилучення неякісних товарів,

документів та інших предметів, що свідчать про порушення

прав споживачів: Затв. постановою Верховної Ради України

від 25 січня 1995 року № 25/95 // Відомості Верховної Ради

України. – 1995.

15. Закон України “Про використання ядерної енергії та ра

діаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року.

16. Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 люто

го 1995 року.

17. Положення про Міністерство охорони навколишнього

природного середовища та ядерної безпеки України: Затв. Ука

зом Президента України від 10 лютого 1995 року № 120/95.

18. Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 бе

резня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. –

1995. – № 14. – Ст. 91.

19. Закон України «Про виключну (морську) економічну

зону України» від 16 травня 1995 року // Відомості Верховної

Ради України. – 1995. – № 21. – Ст. 152.

20. Положення про гігієнічну регламентацію та державну

реєстрацію небезпечних факторів: Затв. постановою Кабінету

Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420 // ЗПУ. –

1995. –№ 8. – Ст. 219.

21. Закон України “Про поводження з радіоактивними від

ходами” від 30 червня 1995 року.

22. Концепція створення єдиної системи запобігання і реа

гування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації:

Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня

1995 року № 501.

23. Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій

захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок

лісового фонду: Затв. постановою Кабінету Міністрів України

від 27 липня 1995 року № 557 //ЗПУ. – 1995. – № 10. – Ст. 254.

24. Порядок вилучення, утилізації та знищення непридат

них для використання сільськогосподарської сировини і хар

чових продуктів: Затв. постановою Кабінету Міністрів Украї

201

Додаток 6

Нормативно5правові акти

1. Конституція України. – К.: Юрінком, 1996.

2. Закон України «Про економічну самостійність України»

від 3 серпня 1990 року (із змінами та доповненнями) // Відо

мості Верховної Ради України. – 1990. – № 34. – Ст. 499.

3. Закон України «Про охорону навколишнього природно

го середовища» від 25 червня 1991 року // Відомості Верхов

ної Ради України. – 1991. – № 1. – Ст. 546.

4. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в

ред. закону від 19 грудня 1991 року) // Відомості Верховної

Ради України. – 1992. – № 13. – Ст. 178.

5. Закон України «Про природнозаповідний фонд» від

16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. –

1992. – № 34. – Ст. 502.

6. Закон України «Про загальні засади створення і функці

онування спеціальних (вільних) економічних зон» від

13 жовтня 1992 року (із змінами та доповненнями) // Голос

України. – 1992. – 18 листопада.

7. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від

16 жовтня 1992 року.

8. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення)

чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і

об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону

навколишнього природного середовища: Затв. постановою

Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року// Відомості

Верховної Ради України. – 1992. – № 46. – Ст. 637

9. Закон України “Про цивільну оборону України” від 3 лю

того 1993 року.

10. Закон України “Про тваринний світ” від 3 березня

1993 року.

11. Закон України “Про захист прав споживачів” (в ред. за

кону від 15 грудня 1993 року) // Відомості Верховної Ради

України. – 1994. – № 1. – Ст. 1.

12. Порядок видачі дозволів на ввезення в Україну і тран

зит через її територію відходів (вторинної сировини): Затв.

постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого

1994 року № 117 // ЗПУ. – 1994. – № 6. – Ст. 158.

200

Додаток 7

Монреальська декларація

"Право людини на безпеку"

VI Всесвітня Конференція по запобіганню

і управлінню пошкодженнями,

Монреаль, Канада, 15 травня 2002 р.

Учасники VI Всесвітньої Конференції по запобіганню і

управлінню пошкодженнями, яка відбулася в Монреалі (Ка

нада)

1) свідомі того, що безпека особи є великою проблемою для

цілого світу;

2) мають доручення сприяти безпечнішому світові розроб

кою політик і практик, які грунтуються на знаннях;

3) ознайомлені з високим зростанням уражень і смертності,

які викликаються травмами, озброєними конфліктами і на

сильством в цілому світі;

4) обізнані з положеннями Маніфесту безпечних сус

пільств, затвердженого І Всесвітньою Конференцією по за

побіганню аварій і пошкоджень, Стокгольм, Швеція, 1989;

5) занепокоєні існуванням небезпек у глобальному мас

штабі і серйозних загроз для життя і здоров'я людей усього

світу, особливо дітей;

6) обізнані з комплексністю і складністю для розуміння по

няття "безпеки" в усій її багатоплановості: фізичній, соціаль

ній, психологічній, від чого її важко забезпечити.

7) звертають увагу на те, що в сучасних умовах люди ви

користовують продукти і виробляють речі у місцях і в час, що

визначаються іншими людьми або суспільством взагалі;

8) знають, що люди часто мають небагато альтернатив для

проектування домівок, у яких вони живуть; інструменталь

них засобів, які вони використовують, робочих місць, де вони

проводять більшу частину дня; доріг, якими вони користу

ються; транспорт, яким вони мандрують;

9) визначають, що не можна сподіватися на те, що індивіди

будуть постійно обережними, особливо у видах діяльності,

які є універсальними за природою, як наприклад, домашнє

господарювання, використання доріг і праця в офісах, на фаб

риках, фермах і т.д., що структури, всередині яких люди

203

ни від 25 грудня 1995 року № 1065 // ЗПУ. – 1996. – № 4. –

Ст. 146.

25. Указ Президента України «Питання створення технопар

ків та інноваційних структур інших типів» від 23 січня 1996 року.

26. Положення про Міністерство України з питань надзви

чайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи: Затв. Указом Президента Украї

ни від 28 жовтня 1996 року № 1005/96.

27. Постанова Кабінету Міністрів України «Про інженер

ний захист території, об’єктів і споруд від зсувів» від 8 листо

пада 1996 року № 1369.

28. Конвенція про захист прав людини та основних свобод.

Ратифікована 17 липня 1997 року Законом України № 0475/97 –

ВР. Офіційний переклад // Голос України. – 2001. – 10 січ

ня. – № 3 (2503).

29. Закон України “Про забезпечення санітарного та епіде

мічного благополуччя населення” // Відомості Верховної Ра

ди України. – 1997. – № 27. – Ст. 218.

30. Закон України “Про захист людини від впливу іонізую

чих випромінювань” від 14 січня 1998 року.

31. Основні напрямки державної політики України в сфері

охорони навколишного природного середовища, використання

природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Затв.

постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року //

Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 30. – Ст. 141.

32. Закон України “Про захист рослин” від 14 жовтня

1998 року.

33. Закон України “Про рослинний світ” від 19 січня

1999 року.

34. Положення про державний санітарноепідеміологічний

нагляд в Україні. Затв. Постановою Кабінету Міністрів Укра

їни від 22 червня 1999 року № 109 // Кодекс України про ад

міністративні порушення з постатейними матеріалами. – К.:

Юрінком Інтер, 2001. – Ст. 138.

35. Закон України “Про дозвільну діяльність в сфері вико

ристання ядерної енергії” від 11 січня 2000 року № 1370XIV

// Голос України. – 1 березня 2001 року – № 37.

36. Кодекс України про адміністративні правопорушення

(станом на 1 серпня 2001 року). – К.: Атіка, 2001. – 192 с.

202

жінок і дітей від небезпек і озброєних конфліктів, Договору

Організації Об'єднаних Націй про права дитини, Віденській

декларації і програмі дій Всесвітньої конференції прав люди

ни, Бейджинської декларації і платформи дій, Декларації Ор

ганізації Об'єднаних Націй про соціальний прогрес і розви

ток, Декларації Організації Об'єднаних Націй про права

туземних народів та інших доречних міжнародних інстру

ментів про права людини;

19) керуються Декларацією РіодеЖанейро про навко

лишнє середовище і розвиток, Регламент 21, та іншими до

речними інструментами про запобігання індустріальних і

екологічних ризиків, і визнають багато зв'язків між захистом

прав людини і охороною довкілля;

20) керуються надалі конвенціями і рекомендаціями Між

народної організації праці, включаючи Декларацію МОП про

основні принципи і права на робочому місці, Договір Ор

ганізації Об'єднаних Націй відносно свободи і захисту прав

щодо організації об'єднань, Договір Організації Об'єднаних

Націй відносно застосування принципів права до колектив

них угод і Договір про попередження нещасних подій в

індустрії, Стамбульську декларацію і програму дій;

21) визнають, що право на безпеку залежить від повного

здійснення усіх громадянських, політичних, соціальних, еко

номічних і культурних прав;

22) глибоко непокояться непропорційною частотою і вели

чиною пошкодження цивільних поселень в озброєних конф

ліктах;

23) частотою локальних, небезпечних подій, зокрема ве

личиною і природою нещасних подій на виробництві, вклю

чаючи випадки в Себесо, Чорнобилі, Бхопалі, Базелі та в

інших місцях;

24) турбуються, що чинні національні і міжнародні систе

ми запобігання ризику, полегшення наслідків лиха, медична і

юридична взаємодопомоги, юридична відповідальність, є

відносно неадекватними і неспроможними до запобігання ви

робничих, екологічних та інших небезпек, щоб привести до

відповідальності за заподіяні пошкодження і смерть;

25) звертають увагу на те, що потрібні термінові дії, щоб

запобігти майбутній деградації життя людини, тварин та

довкілля і, щоб відповідно виправити збитки, які виклика

205

функціонують, є більш важливими під час нещасних подій і

пошкоджень, ніж індивідуальна недбалість;

10) розуміють, що ефективне вдосконалення безпеки ви

магає інтегрованого підходу, передбачаючого декілька струк

турних аспектів, що дозволяють всебічно пізнати проблему;

11) ще раз підтверджують принцип верховної влади дер

жав, їх відповідальність за міжнародне співробітництво сто

совно забезпечення безпеки;

12) визнають, що законодавство з безпеки, стандарти і мета

управління безпекою повинні цілком відображати контекст

безпеки та сталого розвитку, і, що стандарти, які застосову

ються в деяких країнах, можуть бути невідповідними і неза

конними стосовно соціальних і економічних витрат для

інших країн;

13) підтверджують, що необхідно більш чітко формулюва

ти універсальне бачення і розробляти універсальні норми і

стандарти, за яких люди можуть зробити своє життя безпечним;

14) визнають життєву роль жінок у розповсюдженні безпе

ки і безпечних практик у щоденному житті і схвалюють по

требу в інтеграції a gender perspective на всіх рівнях створення

політики і запровадження всесвітньої системи безпеки;

15) наголошують на важливості і потребі підвищення між

народного, регіонального і всесвітнього співробітництва між

державами, між урядовими організаціями і неурядовим сек

тором для сприяння безпеки, безпечних технологій і сталого

розвитку;

16) підтверджують істотність постачання нових і додатко

вих фінансових ресурсів і доступу до доречних технологій,

якщо всесвітня система безпечного і сталого розвитку стає

нормою;

17) звертають увагу на те, що, зрештою, глобальний без

печний і сталий розвиток підсилить дружні відносини між

державами і сприятиме миру серед людей;

18) слідують Універсальній декларації прав народів, Уні

версальній декларації прав людини, Міжнародному договору

про громадянські і політичні права, Міжнародному договору

про економічні, соціальні і культурні права, Договору про

усунення усіх форм дискримінації жінок, Декларації Ор

ганізації Об'єднаних Націй про усунення насилля над жінка

ми, Декларації Організації Об'єднаних Націй про захист

204

порційний вплив небезпек на расові, етнічні та інші меншини,

спеціальний захист повинен бути наданий суспільствам і гру

пам з низьким прибутком, і всім меншинам, включаючи ту

земні народи.

Стаття 4. Децентралізація і доступ до інформації

Необхідна проінформована згода суспільства на запровад

ження, розширення або продовження ненадійних або ризико

ваних видів діяльності або об'єктів у довкіллі, яка подається

без побоювання або незаконного тиску будьякого виду, якщо

суспільство ймовірно піддаватиметься впливу від таких дій.

Стаття 5. Право на участь у сприянні безпеці

Люди мають право брати участь, індивідуально і колектив

но, у плануванні, розробленні, здійсненні і оцінці всіх видів

діяльності, які можуть вплинути на їхню безпеку і благопо

луччя.

Стаття 6. Відшкодування і уникнення ризику

Всі люди повинні мати право на відшкодування за пору

шення основного права на безпеку. Це право поширюється на

вживання таких заходів, які необхідні для уникнення ризику,

з яким вони можуть зіштовхнутися в специфічних обставинах.

Стаття 7. Екологічний контроль

Повинен бути гарантований регулярний і ефективний кон

троль існуючого довкілля стосовно можливих, невідкладних і

довгострокових впливів небезпек або потенційно ризикова

них видів діяльності. Він має включати регулярний контроль

здоров'я групи населення або груп, які знаходяться у контакті

або піддаються експозиції від небезпечних матеріалів, про

цесів або видів діяльності будьяким чином.

27. Всі дані та інформація моніторингу повинні бути до

ступні населенню.

Стаття 8. Підготовленість до непередбачуваних подій

Для гарантії постачання відповідних аварійних послуг по

винні прийматися заходи, які включають підтримку поліції,

протипожежну охорону, медичні комплекси, і послуги по уп

равлінню лихом до всіх осіб і суспільств. Вони повинні вклю

чати системи і процедури попередження про загрозливі не

безпеки.

207

ються небезпеками, що розмножуються міріадами в сучасно

му світі;

26) визнають властиві обмеження національного і міжна

родного права, також як і життєвої ролі суспільних ор

ганізацій і рухів народів у запобіганні цих небезпек. Тому

стверджують, що:

Стаття 1. Принцип

Безпека є основним правом, істотним для досягнення здо

ров'я, миру, справедливості і благополуччя.

Стаття 2. Визначення

Безпека — це стан, в якому небезпека і умови, які ведуть до

фізичного, психологічного або матеріального збитку, контро

люються з тим, щоб зберегти здоров'я і благополуччя інди

відів та суспільства.

Безпека є результатом комплексного процесу, коли людина

взаємодіє з довкіллям, включаючи фізичні, соціальні, куль

турні, технологічні, політичні, економічні і організаційні сере

довища.

Безпека, однак, не визначається, як повна відсутність не

безпеки. Об'єкт цієї Декларації не ліквідація всіх ризиків, але

скоріше їх контроль для того, щоб захистити здоров'я і благо

получчя індивідів і суспільства.

Стаття 3. Відсутність дискримінації

1. Всі права і свободи, що надалі в цій Декларації набува

ють сили, стосуються кожного, без будьяких відмінностей

таких, як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, національ

ність, політична думка або об'єднання, етнічне або соціальне

походження, інвалідність, вік, власність, сексуальна орієнта

ція, народження, доход або будьякий інший статус.

2. Внаслідок специфічної дискримінації, з якою зіштовху

ються жінки майже у кожному аспекті життя, увага повинна

бути звернена на специфічному додатку прав, які заявляють

ся нижче, там, де жінки можуть піддатися впливу. Внаслідок

їхньої уразливості взагалі і їхньої експлуатації на ринку праці,

спеціальний захист необхідно надавати у зв'язку з потребами

безпеки дитини.

3. Внаслідок емпіричного зв'язку між низькими прибутка

ми і відсутністю відповідного забезпечення безпеки, непро

206

Тести

Чи здатні ви справитися з несподіваними

надзвичайними ситуаціями?

1. Уявіть, що Ви з приятелем (приятелькою) вечеряєте

разом, несподівано в усьому домі гасне світло. Ви:

а) біжите до розподільного щитка і намагаєтесь усунути не

поладки;

б) запалите свічки і продовжите вечерю, мотивуючи, що

при свічках романтичніше;

в) попросите свого приятеля (приятельку) усунути пош

кодження.

2. Ви бачите автомобіль, водій або пасажир якого отри&

мав травму і знепритомнів. Ви:

а) витягуєте його з машини;

б) викликаєте “швидку допомогу”;

в) залишаєтесь поблизу, очікуєте, коли з’явиться хтось дос

відченіший.

3. Несподівано Вам приносять телеграму. Ви:

а) з нетерпінням розгортаєте її, передбачаючи приємні новини;

б) розгортаєте її, не задумуючись, які новини – хороші чи

погані;

в) відкладете її, побоюючись, що Вас чекають погані новини.

4. Уночі в готелі Ви прокинулись від пожежної сирени. Ви:

а) швидко вибіжите в коридор, намагаючись з’ясувати, що і

де горить;

б) залишитесь у номері, поки не дізнаєтесь, що конкретно

сталося;

в) з надією, що сигнал виявився помилковим, знову заснете.

5. Під час польоту в літаку, коли стюардеса пояснює пра&

вила безпеки, Ви:

а) не будете слухати її, оскільки у разі необхідності можете

використати спеціальну картку, де є детальні інструкції;

б) дуже уважно вислухаєте пояснення;

в) не звернете на неї ніякої уваги, безуспішно намагаючись

подолати страх, який Ви почуваєте.

209

Стаття 9. Допомога і компенсація

5. Повинні бути встановлені відповідні механізми надання

допомоги і компенсації для всіх осіб, які зазнають пошкод

ження або інших збитків від впливу будьякого ненадійного

або небезпечного виду діяльності.

28. Механізми, які таким чином встановляються, повинні

передбачити право на чесну і відповідну монетарну компен

сацію.

29. Всі особи і підприємства, які включаються в ризиковані

або потенційно ризиковані види діяльності, повинні забезпе

чити відповідну фінансову безпеку, через страхування або

інші засоби, щоб покрити потенційні тимчасові витрати допо

моги від моменту нанесення пошкодження до моменту визна

чення відповідальності і фактичних збитків.

30. Всі особи, які знаходяться під впливом ненадійних або

ризикованих видів діяльності, повинні мати право на повне

розголошення всіх належних документів стосовно пошкод

жень, включаючи медичні дані, результати випробувань й

іншу інформацію, які можуть бути доречні або необхідні з ме

тою медичного обстеження/лікування або для забезпечення

компенсації і полегшення.

Стаття 10. Право на чесні процедури

Істотним є передбачення спеціальних процедур, що мають

справу зі скаргами або діями, які виникають в результаті

впливу ризикованих продуктів і видів діяльності. Ці процеду

ри повинні включати право на чесне громадське слухання

протягом розсудливого часу незалежним і справедливим су

дом або трибуналом, як це встановлюється законом, і діяння в

точній відповідності з належним процесом закону і захисту

цілісності позивача.

Стаття 11. Відповідальність держави

1. Всі держави повинні розробити механізми захисту прав

людини на безпеку проти будьякого порушення агенціями,

включаючи корпорації.

2. Всі держави мають поважати і захищати право на безпе

ку. Відповідно всі держави мусять формувати політику за

побігання уражень і сприяння безпеці.

208

Задачі

Задача 1

З метою попередити великомасштабні надзвичайні еколо

гічні ситуації, створити належну систему фінансування захо

дів запобігання природним стихіям та промисловим аваріям,

районна Рада народних депутатів прийняла рішення щодо

створення позабюджетного фонду строкових гарантій над

звичайних екологічних ситуацій.

Відповідно до цього рішення всі підприємства, що здійсню

ють екологічно небезпечну діяльність, зобов’язані вносити

кошти до зазначеного фонду в розмірі до 20% від фонду заро

бітної плати щорічно.

Міська організація промисловців і підприємців направила

до районної Ради народних депутатів спростування цього рі

шення, вказавши, що підприємства, згідно з законодавством,

уже сплачують екологічний податок. Тому в сучасних умовах,

коли зменшується податковий тиск на товаровиробників,

встановлення додаткових платежів для підприємців супере

чить вимогам часу і чинному законодавству навіть за умови,

що це спрямовано на відвернення прояву екологічної небез

пеки в регіоні.

За ухилення від оподаткування фонду страхових гарантій

надзвичайних екологічних ситуацій підприємства, що здійсню

ють екологічно небезпечні види діяльності, були позбавлені лі

цензій на здійснення вказаної діяльності. Вони звернулися з

позовом до арбітражного суду за захистом порушених прав.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягають позови задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 2

Народний лікар Карпинський на основі витяжки сполук

полину, м’яти, відходів каучуку, інших рослин, хімічних та бі

ологічних добавок виготовив препарат для нейтралізації от

руєнь у лікувальній практиці, який експериментально випро

бував на домашніх тваринах.

За попередніми висновками місцевих фармацевтичних

працівників, препарат має позитивні дані для лікування насе

211

6. На вулиці Ви бачите перехожого, що отримав пошкод&

ження. Інший перехожий надає кваліфіковану допомогу. Ви:

а) підійдете ближче, щоб подивитися, що сталося;

б) пройдете мимо, вважаючи, що нічим не зможете допомогти;

в) перейдете на інший бік вулиці, щоб не бачити що діється.

7. Приятель (приятелька) пропонує Вам відвідувати кур&

си першої медичної допомоги. Ви:

а) намагаєтесь переконати його (її), що маєте знання, які

допомогли б Вам у разі необхідності надати першу допомогу;

б) погодитесь, оскільки це може знадобитись;

в) відмовитесь, оскільки не можете спокійно дивитися на

подряпини.

8. Перебуваючи у великому універсальному магазині і по&

чувши сирену пожежної машини, яка зупинилася поблизу, Ви:

а) вибіжите на вулицю, щоб побачити все своїми очима;

б) продовжите покупки;

в) задумаєтесь над тим, скільки може загинути людей при

пожежі.

9. Погризлися дві собаки. Ви:

а) швидко підскочите до них і спробуєте роз’єднати їх;

б) пройдете повз них, не реагуючи;

в) підете подалі від неприємного видовища.

10. Ви кудись запізнюєтесь і в цей час Вас зупиняють із

запитанням. Ви:

а) розсердитесь;

б) швидко і спокійно дасте відповідь;

в) розгублено зупинитесь.

Тепер підрахуйте набрану суму очок. За кожну відповідь

присуджується:

а – 1 очко, б – 2 очки, в – 3 очки.

Якщо сума очок:

10&14 – Ви надто імпульсивні. Необдумані вчинки в кри

тичних ситуаціях тільки погіршують справи.

15&24 – Ви здатні справитися з непередбачуваними обста

винами, діючи спокійно, тоді як інші панікують.

25&30 – Ви настільки схвильовані, що вмішуєтесь у справи

лише у крайньому разі. Однак, якщо така необхідність вини

кає, можливо, успішно вийдете зі скрутної ситуації.

210

Окреслити коло суспільних правовідносин.

Чи є підстави для надання фірмі дозволу?

Вирішити справу.

Задача 4

До державного управління екологічної безпеки області

звернулися з колективною скаргою жителі селища Вільшан

ки про припинення діяльності місцевого спиртового заводу,

який систематично скидає відходи виробництва на поля філь

трації без спеціального очисного обладнання.

Працівники державного управління екологічної безпеки об

ласті у своїй відмові вказали, що застосування зазначених сан

кцій не належить до їх повноважень. За постановою керівництва

держуправління на директора заводу та головного технолога

накладено адміністративні штрафи розміром до семидесяти нео

податковуваних мінімумів заробітної плати громадян.

Крім того, громадяни мають право особисто звернутися до

суду про відшкодування збитків, заподіяних їх здоров’ю та

життю порушеннями вимог екологічної безпеки.

Вважаючи таку відповідь формальною, мешканці селища

звернулися до прокурора району за захистом їх права на еко

логічну безпеку.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи є діяльність спиртозаводу екологічно небезпечною?

Вирішити справу.

Задача 5

Громадянин М. Кітненко звернувся до суду з позовом про

відшкодування збитків, заподіяних здоров’ю його дітей та

майну, та вимогою про припинення діяльності товариства з

обмеженою відповідальністю «Агрохім». У позовній заяві,

зокрема, зазначалося, що у зв’язку з реорганізацією колиш

нього колгоспу на території селищної Ради було створено

спілку аграрниківвиробників і товариство з обмеженою від

повідальністю «Агрохім». До сфери діяльності останнього

входить надання різних агротехнічних послуг, зокрема забез

печення сільськогосподарських підприємств і організацій па

ливномастильними матеріалами, сільськогосподарською

технікою, пестицидами та агрохімікатами. Спеціально прис

тосованих приміщень товариство не має, а тому використовує

213

лення і може з успіхом використовуватися у різних галузях

народного господарства для знешкодження токсинів у матері

алах та продуктах харчування. З метою поширення препарату

у лікувальній практиці та інших сферах діяльності лікарю

Карпинському запропонували звернутися за дозволом до ор

ганів, які здійснюють гігієнічну регламентацію небезпечних

факторів для здоров’я людей та навколишнього природного

середовища. Комітет з питань гігієнічного регламентування

відмовив йому в клопотанні, вважаючи, що рішення цього пи

тання не підвідомче комітету.

Лікар Карпинський звернувся до юридичної фірми за

роз’ясненням.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Розкрити порядок здійснення гігієнічної регламентації

екологічно небезпечних факторів.

Дати обґрунтоване роз’яснення по справі згідно з висуну

тими вимогами.

Задача 3

З метою ввезення в Україну та подальшого захоронення і

використання пакувальних матеріалів хімічних речовин до

державного управління екологічної безпеки області, що здій

снює екологічний контроль у пунктах пропуску через держав

ний кордон, звернувся керівник фірми “Оксоль”.

У клопотанні фірми зазначалось, що вона здійснює переве

зення та надає посередницькі послуги різним підприємниць

ким структурам щодо забезпечення їх зазначеними відхода

ми, які частково використовуються як вторинна сировина для

виготовлення полімерних виробів та засобів побутового

вжитку. Фірма спроможна компенсувати не тільки послуги,

що стосуються надання відповідного дозволу щодо переве

зення зазначених матеріалів, а й надати добродійну допомогу

для облаштування лабораторії, яка зводиться у пункті пере

тинання державного кордону з метою проведення експрес

аналізів та спеціалізованих експертиз.

У видачі дозволу на ввезення зазначених матеріалів було

відмовлено через відсутність згоди між органами Міністерс

тва охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ.

Вважаючи, що ця відмова незаконна, керівник фірми звер

нувся із скаргою до арбітражного суду.

212

Тому К. Веригін погоджується відшкодувати вказану шко

ду тільки після того, коли йому буде присуджена відповідна

компенсація торговельною фірмою «Інтерклас», та з ураху

ванням його матеріальних можливостей.

У процесі розгляду справи торговельна фірма заперечувала

проти позову, посилаючись на те, що зберігання продукції для

подальшої реалізації проводиться на спеціально відведеній

території на відкритому повітрі, де одночасно зберігаються

різні штучні товари, які надходять залізницею для різних

одержувачів. Неподалік розміщено запакетовані отрутохімі

кати, що надійшли на адресу фабрики «Хімчистка», але, за

браком коштів, остання не може їх вивезти. Саме ці обстави

ни, на думку відповідача, і повинні стати предметом розгляду

цієї справи.

Торговельна фірма заявила клопотання про залучення ос

танньої як відповідача, але воно залишено суддею без розгляду.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 7

Згідно з договором підряду будівельна група “Сервіс” збу

дувала сім’ї О. Коліжка садовий будинок. Після чергового

відпочинку у новозбудованому будинку двоє членів сім’ї були

госпіталізовані у зв’язку з різким погіршенням стану здо

ров’я. Внаслідок їх обстеження в лікувальному закладі було

встановлено, що хворі мають усі ознаки лейкемії як результат

активної дії радіоактивного опромінювання.

За розпорядженням головного санітарного лікаря району

проведено дозиметричне обстеження будинку, в спальній кім

наті якого було виявлено радіоактивне випромінювання двох

будівельних блоків. Сім’ї Коліжка О. було запропоновано

звернутися до суду з позовом на будівельників, які, згідно з

договором самостійно забезпечували будівництво садового

будинку будівельними блоками з місцевого кар’єру.

Оскільки члени будівельної бригади заперечували свою

причетність до заподіяння шкоди членам сім’ї Коліжка О., ос

танній звернувся з позовом до суду про примусове відшкоду

вання заподіяної шкоди і стягнення коштів на лікування та

оздоровлення потерпілих у закордонній клініці.

215

для зберігання зазначених речовин склади спілки аграрників

виробників, а значну частину техніки та агрохімікатів збері

гає за селищем у межах колишнього пасовища колгоспу.

Під час випасання домашніх тварин малюки Кітненка

влаштували дитячі ігри в зоні складування, внаслідок чого

зазнали отруєння. Належні йому тварини, що випасались на

луках біля складів (місць складування), загинули, внаслідок

чого йому завдано значної шкоди.

На думку Кітненка, це сталося внаслідок недотримання ви

мог екологічної безпеки товариством з обмеженою відпові

дальністю, і воно повинно у повному обсязі відшкодувати

збитки, заподіяні внаслідок втрати тварин та компенсувати

витрати, пов’язані з лікуванням та оздоровленням дітей.

У судовому засіданні представник “Агрохіму” пояснив, що

майданчик для складування є власністю спілки аграрників

виробників, який вони використовували тимчасово за згодою

останньої, а тому їх вини у заподіянні збитків немає.

Окреслити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 6

Громадянин К. Веригін закупив у приватної торговельної

фірми на пристанційній площі 50 ящиків пива іноземного ви

робництва для святкування повернення сина із Збройних

Сил України. Внаслідок його використання сильне інтокси

каційне отруєння отримали 76 чоловік, середньої тяжкості –

12 чоловік.

Після закінчення курсу лікування 4 сімейні пари звернули

ся з позовом до суду про відшкодування Веригіним шкоди, за

подіяної їх здоров’ю, та витрат на поліпшення харчування і

реабілітацію. К. Веригін відмовився компенсувати ці збитки,

зауваживши, що йому самому заподіяно значної шкоди від за

купівлі вкрай неякісної продукції. Як показала хімікотокси

кологічна експертиза, закуплене пиво вже рік тому втратило

свої харчові якості і перетворилося на об’єкт небезпеки для

людини та її довкілля. Лабораторно стверджено, що наявність

шкідливих для застосування сумішей і добавок в 130 раз пе

ревищує встановлені нормативи.

214

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи базується на чинному законодавстві твердження Мін

транспорту України?

Вирішити справу та дати по ній обґрунтовану відповідь.

Задача 9

У зв’язку з різким погіршенням здоров’я батька, що мешкає

у Поліському районі, гр. Лисенко Н. змушена була в жовтні

1986 року переїхати на постійне місце проживання до нього з

метою надання допомоги в процесі лікування та подальшого

догляду. В лютому 1987 року вона виписалася з м. Києва і по

рушила питання про прописку на житлову площу батька.

Але органи районної адміністрації відмовили їй у цьому,

вважаючи, що вона не набула прав постраждалої від наслідків

Чорнобильської аварії. Гр. Лисенко Н. у серпні 1987 року

звернулася з позовом до районного суду з вимогою визнати їй

місце постійного проживання за місцем мешкання її батька та

зобов’язати органи районної держадміністрації видати дозвіл

на прописку за місцем проживання її батька, встановити їй

статус потерпілої від наслідків Чорнобильської аварії. Район

ний суд відмовив гр. Лисенко Н. у задоволенні позовних ви

мог, вважаючи, що ця справа йому не підсудна. Це рішення ра

йонного суду було оскаржено вказаною громадянкою до

обласного суду, який також відмовив їй у задоволенні каса

ційної скарги.

У квітні 1988 року батько Лисенко Н. помер, залишивши їй

за заповітом належний йому житловий будинок. Звернення

до районної державної адміністрації знову не дало позитив

них результатів.

Громадянка Лисенко Н. змушена була звернутися до Гене

ральної Прокуратури України з проханням опротестувати

вказані рішення як незаконні.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Чи є юридичні підстави для надання Лисенко Н. спеціаль

ного статусу потерпілої від наслідків Чорнобильської аварії?

Вирішити справу по суті.

Задача 10

До державної регіональної екологічної інспекції звернули

ся жителі с. Літки з клопотанням припинити діяльність тва

217

У суді керівник групи заявив клопотання про проведення

ремонту шляхом вилучення вказаних блоків. Адже, якщо бло

ки були б радіоактивні, а їх обробка здійснювалась безпосе

редньо членами будівельної бригади, то вони перші повинні

були отримати такі ураження.

Клопотання було задоволене. Як показав експеримент, іо

нізуюче випромінювання значно підвищилось. За висновка

ми фахівця, джерелом посиленого іонізуючого впливу слід

визнати високовольтну лінію електропередач, яка проходить

впритул будівлі. Суд відмовив у позові, і сім’я О. Коліжка

звернулася із касаційною скаргою до обласного суду.

Окреслити коло суспільних правовідносин.

Чи підлягає касаційна скарга задоволенню?

Вирішити справу.

Задача 8

Під час апробації в органах Мінекобезпеки проекту дер

жавної програми розвитку транспорту у фахівця виник сум

нів щодо його обґрунтованості з точки зору відвернення нега

тивного впливу на навколишнє природне середовище та

забезпечення екологічної безпеки.

Тому були підготовлені висновки, в яких рекомендовано

Мінтранспорту України опрацювати відповідні розділи, пока

зати конкретні форми забезпечення екологічної безпеки засо

бів транспорту з урахуванням світового досвіду, запропонувати

шляхи підвищення екологічності застосування транспортних

засобів з точки зору підвищення відповідальності за їх еколо

гічну безпеку.

Мінтранспорт України не погодився з таким висновком

державної екологічної експертизи, вважаючи, що забезпечен

ня екологічної безпеки на транспорті є функціональним нап

рямом діяльності Мінекобезпеки України та його органів на

місцях. Отже, вони мають запропонувати найсучасніші техно

логії екологічно безпечних транспортних засобів та особли

вості їх застосування в окремих регіонах України.

Що ж стосується проведення експертизи визначених мате

ріалів, то це функція Мінтранспорту України. Органи Мінеко

безпеки України повинні тільки погодити їх у частині додер

жання вимог використання природних ресурсів, екологічної

безпеки та охорони довкілля.

216