Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

351

Чи існував звичай «волочити колодку», «чіпляти колодку»?

Чи збереглися спеціальні пісні до цього обряду?

Коли зустрічали весну? Чи існували розповіді про боротьбу

зими й літа? За якими прикметами говорили про початок весни?

Які виконувалися обряди під час прильоту птахів? Як закликали

весну? Як існували весняні ігри, танці? Хто, де, в який

час їх ви-

конував? Як називалися весняні пісні?

Які пісні виконувалися на Великдень?

Які обрядові дії супроводжували вихід у поле, початок оран-

ки, сівби, вихід на пасовище? Які словесні формули їх супрово-

джували?

Які примовки виконувалися під час першого грому, дощу? Чи

існував звичай качатися по землі, припадати спиною до

землі під

час першого грому? Що він означав? Запишіть повір’я та при-

кмети, пов’язані з весняними явищами природи.

Чи святкували Трійцю — Русалії, Зелені свята? Які обряди су-

проводжували русальний тиждень? Чи існував звичай вбирати у

зелень дівчину (Тополя, Куст, Верба) і обходити з нею село? Чи

встановлювали Троїцьке дерево

? Які розваги молоді супрово-

джували цей звичай?

Чи було поминання і кликання померлих? Які були уявлення

про русалок (зовнішність, походження, поведінка, ставлення до

людини, місце їх перебування)? Чи відзначали русалчин Велик-

день? Як проводили русалок? Які пісні при цьому співали?

Якими обрядами відзначали Петрівку? Які легенди, перекази

пов’язані з

Петром і Павлом? Які мотиви петрівчаних пісень? Які

пісні супроводжували косіння та згрібання сіна?

Як відзначали ніч на Івана Купала? Які обряди і повір’я

пов’язані з цим святом? Чи збирали лікарські рослини? Чи було

поширене виготовлення Купала і Марени? Розпалювання вогни-

ща? Стрибання через вогнище? Обливання водою чи купання

Який смисл вкладався в ці звичаї? Чи було поширене ворожіння

(зокрема ворожіння на вінках)? З яких квітів робили вінки і яка

була їхня символіка?

Які хороводи, розваги супроводжували свято Івана Купала?

Які повір’я були пов’язані з активністю нечистої сили в ніч на

Івана Купала? Які обереги і заборони

існували для людини ку-

пальської ночі?

Чи встановлювали купальське дерево? Як його називали? Чи

існували повір’я про цвіт папороті? Хто і як міг його здобути?

Які пісні супроводжували купальське свято?

Чи відбувалися змагання між гуртами дівчат і хлопців?

352

Які обряди виконувалися на початку, під час і по завершенні

жнив? Чи поширене «завивання бороди», плетіння вінка, вітання

господаря? Які пісні супроводжували жнива? Чи супроводжува-

лися початок і завершення жнив замовляннями?

Які звичаї і обряди, повір’я пов’язані з Іллею, Маковієм, Спасом?

Які трудові пісні співалися восени? Запишіть легенди і

пере-

кази про вирій (ирій) — відліт птахів у теплі краї. Які птахи від-

літають першими і останніми? Які мають ключі від вирію?

Які відзначали свято Покрови? Які легенди і перекази, повір’я

пов’язані з цим святом?

За якими прикметами передбачали зиму?

Родинно-обрядова поезія

Які події родинного життя супроводжувалися

обрядами? Як

відзначалися родини, хрестини? Чи співали при цьому спеціальні

пісні? Чи існував звичай обдарування дитини, породіллі, повиту-

хи? Які існували повір’я, пов’язані зі здоров’ям дитини і поро-

діллі? Що забезпечувало щасливу долю дитини? Які дії супрово-

джували перше купання, одягання, покладання до колиски,

пострижини, появу та випадання

зуба? Як ставилися до колиски?

Чому не можна було гойдати порожню колиску?

Як проходив весільний обряд у вашій місцевості? З яких еле-

ментів складався? Як довго тривало весілля? Хто були герої весі-

льної драми (які ролі на весіллі існували)? Які пісні супроводжу-

вали сватання, заручини, оглядини, випікання короваю, плетіння

вінка,

звивання гільця?

Які пісні співали під час розплітання коси молодої? Чи прода-

вали молоду? Які співали застольні, величальні пісні? Чи були

поширені жартівливі пісні? Хто їх виконував?

Чи брали у весіллі участь ряджені? Які сценки вони розігрували?

Які інші фольклорні жанри виконувалися на весіллі (ліричні

пісні, загадки, казки тощо)?

Які народні

традиції зберігаються в сучасному весільному об-

ряді? Яке ставлення до них представників різних вікових груп?

Чи були поширені голосіння на похоронах? Хто їх виконував?

ЦІНЮВАННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ПРАКТИКИ

Максимальна оцінка — 100 балів. Вона має такі складові: які-

сне оформлення — 10 балів; розповідь про місце проходження

353

практики — 10 балів; розповідь про виконавців фольклору —

10 балів; основна частина — відповідь на питання опитувальника

з текстами творів і паспортами — 50 балів; додатки — 20 балів.

Оцінка знижується за неякісне оформлення, мовні помилки в те-

ксті (в тому числі друкарські), недостатній обсяг (менше 40 сто-

рінок друкованого тексту); відсутність певної частини звіту, не-

достатню повноту записаних

матеріалів, відсутність або неповно-

ту паспортів фольклорних творів і додатків.

При спробах фальсифікації матеріалів (переписування текстів

зі збірників, антологій, списування в інших студентів тощо) фо-

льклорна практика не зараховується!

ИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ПРАКТИКИ

Обсяг звіту — 40—50 сторінок друкованого тексту. Аркуші

формату А4, шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5, всі

поля 2 см, абзацний відступ 1,27.

Кожна структурна частина матеріалів (з 2 по 5) починається з

нового аркуша, згори по центру її назва великими літературами

півжирним шрифтом:

ВІДОМОСТІ ПРО МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

ВІДОМОСТІ ПРО ВИКОНАВЦІВ ФОЛЬКЛОРУ

ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА

ТЕКСТАМИ ТВОРІВ

ДОДАТКИ

Далі через пропущений рядок починається сам текст. В тексті

окремі пункти, наприклад назви жанрів, слід виділяти півжирним

шрифтом (Казки; Загадки тощо) по центру, але без пропуску

рядка після підзаголовку.

Аркуші мають бути пронумеровані (номер згори праворуч).

На титульній сторінці номер не ставиться.

Аркуші мають бути прошиті

в пластикову папку-скоро-

сшивач.

354

ДОДАТКИ

ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

ЗА ШКІЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ

З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1) Українська література. 5—11 класи. Програми для загаль-

ноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мо-

вами навчання / Упор. О. Бандура, Н. Волошина. — К.: Шкільний

світ, 2001. — 160 с.

2) Українська література. 5—11 класи: Програма для загаль-

ноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мо-

вами навчання / За ред. Р. В. Мовчан. — К.: Ґенеза, 2002. —

136 с.

3) Українська література. 5—12 класи. Програма для загаль-

ноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національ-

них меншин / Івасюк О. М. та ін. — К.: ВД «Букрек», 2005. —

128 с.

4) Українська література. 5—12 класи. Програма для загаль-

ноосвітніх навчальних закладів / За ред. Р. В. Мовчан. — К.: Ір-

пінь, 2005. — 201 с.

5) Програми для середньої загальноосвітньої школи з

поглиб-

леним вивченням української літератури у 8—11 класах, для кла-

сів з гуманітарним профілем, гімназій. ліцеїв та коледжів / Уклад.

Г. Ф. Семенюк, В. І. Цимбалюк // Дивослово. — 2003. — № 8. —

С. 46—76; 2004. — № 1. — С. 51—80.

355

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. 5—11 КЛАСИ.

ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДІВ З УКРАЇНСЬКОЮ І РОСІЙСЬКОЮ МОВАМИ

НАВЧАННЯ / УПОР. О. БАНДУРА, Н. ВОЛОШИНА

Й КЛАС

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

(10 год.)

НАРОДНІ КАЗКИ. «Названий батько», «Мудра дівчина»,

«Про правду і кривду»

«Названий батько». Мрії народу про щастя, про працю як

основу життя. Фантастичне і реальне в казці. Розгляд її побудови

й мови. Прислів’я, приказки, загадки в казках.

«Мудра дівчина». Мудрість, кмітливість, винахідливість

про-

стих людей і пихатість, жадібність, духовна вбогість користолю-

бців. Любов і повага дівчини до батька. Протиставлення добра —

злу, людяності — егоїзму. Сатиричне спрямування казки. діалог

як спосіб вираження думок і почуттів персонажів. Трикратність у

казці.

Поняття про виразне читання. особливості виразного читання

казок.

«Про правду і кривду». Одвічне змагання людської

правди й

кривди. Мрія народу про перемогу справедливості на беззакон-

ням (дядько, небіж). Фантастичні події. казкові герої, надприрод-

ні явища; три кратність.

Пауза, мовленнєвий такт. Виразне читання казок. Конкурс

кращого читця.

Теорія літератури. Поняття про народну казку. Дійові особи.

Для самостійного читання. Народні казки «Кирило Ко-

жум’яка», «Кирик», «Як

заєць ошукав ведмедя»; легенди з «По-

вісті минулих літ», «Заснування Києва», «Смерть князя Олега».

«Заснування Києва». Оповідь про поселення на різних при

дніпрових горах трьох братів-полян — Кия, Щека, Хорива та їх-

ньої сестри Либідь. Різні версії походження назви майбутньої

столиці України-Русі. Літописне свідчення — одна із сторінок ві-

тчизняної

історичної науки.

«Смерть князя Олега». Язичницька віра наших предків у ві-

щування волхвів-ясновидців. Образ князя — справедливого пра-

356

вителя свого народу. Визнання історичною наукою факту загибе-

лі князя, як про це розповідає літопис.

НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ

«Боротьба з ординцями», «Запорожці в урочищі Сагайдачно-

му», «Богатирі», «Характерник Кравчина», «Козацьке жит-

ло», «Як Сірко переміг татар», «Шевченко на Хортиці»,

«Чудодійна криниця», «Кривий Ріг»

«Боротьба з ординцями». Народний переказ

про заходи укра-

їнського війська для охорони кордонів рідного краю. Кмітливість

і винахідливість козаків. Збереження у вдячній пам’яті народу

згадок про самовіддане служіння козацтва Україні».

«Запорожці в урочищі Сагайдачному». Поетичні описи ко-

зацького війська (одяг, озброєння). Військова майстерність запо-

рожців. Вираження всенародної любові та вдячності січовому то-

вариству.

«Богатирі». Зображення січовиків як казкових героїв. Наді-

лення їх надприродними вміннями й силою. Чудодійні предмети

в легенді. зіставлення її з переказом; виявлення особливостей

кожного з цих фольклорних жанрів.

«Характерник Кравчина». Народні уявлення про січовиків

як людей химерної вдачі, що володіють надприродними вміння-

ми. Фантастичне в легенді.

«Козацьке житло».

Опис загального вигляду Січової фортеці

та інтер’єру козацьких бурдюг (землянок). Побут запорожців; їх-

ня безкорисливість, доброта, гостинність.

«Як Сірко переміг татар». Іван Сірко — один з найбільш

шанованих кошових отаманів. Уславлення народного героя. На-

ділення отамана надприродними якостями. Перевтілення людини

в тварину чи предмет — одна з ознак легенди.

«Шевченко

на Хортиці». Відображення в переказі справж-

ньої події в житті поета — відвідання острова Хортиці, на якому

в давні часи була фортеця Запорізької Січі. Вболівання поета за

долю поневоленої України, його любов і шана до героїчного ми-

нулого рідного краю.

«Чудодійна криниця». Надприродні явища — чудодійні пре-

дмети, перевтілення — ознаки легенди.

Вираження мрії про вічну

молодість людини. Комічне в легенді.

«Кривий Ріг». Розповідь про заснування в давнину міст і сіл,

про походження їх назв. особливості переказу й легенди порівня-

но з казкою.

357

Логічний наголос та інтонація.

Теорія літератури. Поняття про народний переказ і леген-

ду. Усна народна творчість і література.

Для самостійного читання. Народні перекази «Звільнення Ки-

єва від облоги печенігів», «Три брати», «Батькова порада», «Про

Устима Кармалюка»; народні легенди «Глібова скеля», «Погоня»,

«Зоря безсмертя».

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

Прислів’я про

батьківщину, працю, природу, сім’ю, стосунки

між людьми. Народна мудрість. Прямий і переносний смисл при-

слів’я. Будова і мова народних прислів’їв та приказок.

Виразне читання творів цих жанрів. Логічний наголос, логічна

пауза, пониження голосу на крапці і підвищення на комі. Інтона-

ція як засіб правильного відтворення змісту.

Теорія літератури

. Поняття про прислів’я і приказки.

Для самостійного читання. Збірники народних прислів’їв і

приказок; І. Сенченко. «Де сім господинь, там хата неметена».

ЗАГАДКИ

Загадки про людину, її працю і побут, про знаряддя праці, явища

і предмети природи, про тварин і рослини. Вияв у загадках народно-

го розуму, спостережливості, творчої фантазії, вираження трудового

досвіду. Особливості жанру і способи творення загадок.

Особливості виразного читання загадок.

Теорія літератури. Поняття про народну загадку.

Для самостійного читання. Збірники народних загадок;

С.Васильченко. «Золота діжа».

Й КЛАС

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

(8 год.)

НАРОДНІ ПІСНІ

Колядки: «Як ще не було початку світа», «Ой, рано, рано ку-

ри запіли», «Були люди невірнії», «Ой пане господарю, на твоїм

двору», «Ой над Дунаєм, над бережком».

358

Щедрівки: «За сіньми та за новими», «Ой у нашого господа-

рика», «Я щедрик, Петрик, дайте вареник».

Веснянки: «З-за гори, з-за високої», «Ой ти, соловейку, та

ранній пташку», «Весно, весно, що ти нам принесла?», «Ой вес-

на, весна…».

Жниварські пісні: «Ой рано, рано женчики встали», «Жніте,

женчики, жніте», «

Нуте, нуте до межі», «Сидить ведмідь на ко-

пі», «Котився віночок по полю».

Історичні пісні: «- Чи спиш, чи чуєш, пане господарю», «Піс-

ня про Байду», «Ой Морозе, Морозенку…», «Пісня про Устима

Кармалюка», коломийки, «Єднайтесь, брати українці…», «Ой ти,

ниво моя, ниво…», «Залетів горобець…».

ОЛЯДКИ

«Як ще не було початку світа». Язичницькі уявлення наших

далеких предків про створення неба і землі, про єдність Всесвіту

в трьох його універсальних іпостасях — неба з планетами, землі і

води. Образ міфічного дерева серед моря (первісного хаосу) як

вісі Всесвіту. Трикратність у пісні. Роль пестливих слів. особли-

вості віршової форми

Три варіанти пісні; спільне й відмінне в них.

«Ой, рано, рано кури запіли». Відтворення в пісні дохристи-

янських вірувань слов’ян. Архаїчні форми слів — свідчення дав-

ності української мови. Трикратність у колядці. Особливості ві-

ршової форми.

«Були люди невірнії». Спогад про давні язичницькі віруван-

ня, протиставлення їм християнських.

Казковий образ змія-

людожера. Біблійний персонаж Юрій (Георгій) змієборець. Зна-

чення у творі риторичних і окличних речень, своєрідність віршо-

вої форми.

«Ой пане господарю, на твоїм двору» — християнізована

колядка. Помічники селянина в його праці на полі — Сам Гос-

подь, Пресвята Богородиця, що є одним із засобів уславлення

сільськогосподарської праці як

священної, богоугодної, образ де-

рева — символ відвічності — й довічності хліборобства.

«Ой над Дунаєм, над бережком». Уславлення ремісницької

праці на користь людям. Згадка про Дунай, на берегах якого в

прадавні часи жили предки сучасних українців. Присутність за

святковим столом ремісників різних професій — свідчення того,

що дія відбувається в місті. Вшанування господині

дому дороги-

ми подарунками. Текстуальні повтори у колядці.

359

ЩЕДРІВКИ

«За сіньми та за новими». Величання селянської родини як

осередка всього життя на землі. Поетичний образ жита — основи

людського існування в прадавні часи. Побажання пану господа-

рю та його родині. Особливості синтаксичних конструкцій в ана-

лізованій щедрівці.

«Ой у нашого господарика». Опис багатства селянина-

трудівника як вираження побажання добробуту

його родині. По-

єднання язичницьких та християнських уявлень. Шанобливе ста-

влення господаря до гостей — вияв гостинності й щедрості, при-

таманних українцям. Пестлива форма слів, особливості побудови

речень. Білий вірш.

«Я щедрик, Петрик, дайте вареник». Дитяча щедрівка комі-

чного змісту. Традиційні для щедрої вечері страви в селянській

родині.

ЕСНЯНКИ

«З-за гори, з-за високої». Уявлення давніх слов’ян про боро-

тьбу сил природи в час переходу зими у весну. Єдність і взаємо-

залежність явищ природи, уособлення в образах трьох братів.

«Ой ти, соловейку, та ранній пташку». Згадка про Дажбо-

га — свідчення про дуже давні, ще дохристиянські часи

виник-

нення цієї пісні. Уявлення про те, що весну з вирію приносять на

своїх крилах перелітні пташки. Образ соловейка — один із

центральних у весняному циклі обрядової лірики.

«Весно, весно, що ти нам принесла?» Уславлення щедрот

весни — один із основних мотивів пісень цього піджанру обря-

дової лірики. Традиційна побудова твору у

формі запитань — ві-

дповідей. Пестливі слова, їхні художні функції.

«Ой весна, весна…». Радісні почуття народу, викликані при-

ходом весни та сподіваннями на багатий урожай. Форма «запи-

тання — відповіді» як характерна ознака будови пісні. Роль пест-

ливих слів.

НИВАРСЬКІ ПІСНІ

«Ой рано, рано женчики встали» — зажинкова пісня. Вира-

ження радісного настрою, сподівань на добрий урожай, возвели-

чення родючої ниви.

360

«Жніте, женчики, жніте» — жартівлива пісня про жнива на

достиглій ниві.

«Нуте, нуте до межі». Вираження вдоволення женців від бли-

зького закінчення важкої роботи й очікування винагороди за неї.

«Сидить ведмідь на копі» — жартівлива пісня під час зви-

вання «бороди» після закінчення жнив.

«Котився віночок по полю».

Поетичне висловлювання дум-

ки про безперервну циклічність сільськогосподарських робіт на

полі.

СТОРИЧНІ ПІСНІ

«-Чи спиш, чи чуєш, пане господарю». Поетична розповідь

про мужність козацького війська в битві з татарською ордою,

нищівний розгром нападників і відновлення господарства. Текс-

туальні повтори в пісні як одна з ознак народнопісенної лірики.

«Пісня про Байду» — зразок давньої історичної пісні. Слав-

ний козак Байда, його відданість батьківщині, вірність

своєму

народові, мужність, справедливість, почуття власної гідності, не-

примиренність до ворогів, презирство до багатства і влади люди-

ни над людиною. Особливості мови пісні (архаїзми, постійні епі-

тети, пестливі слова). Роль діалогу.

Інтонація, логічний наголос, пауза, темп як основні засоби ви-

разного читання.

«Ой Морозе, Морозенку…». Історична основа пісні. Бороть-

ба українського народу проти загарбників. Уславлення козака

Морозенка — мужнього захисника рідної землі. Всенародна лю-

бов до вірного сина України. Особливості побудови; діалог як

спосіб вираження думок і почуттів персонажів.

Виразне читання текстів народних пісень та їх вокальне вико-

нання.

«Пісня про Устима Кармалюка». Устим Кармалюк — істо-

рична особа, керівник боротьби

покріпачених селян проти помі-

щиків. Прагнення Кармалюка до соціальної справедливості, му-

жній захист інтересів уярмленого народу, стійкість у боротьбі з

ворогами трудящих, трагічність особистої долі.

Художні особливості пісні, її глибокий ліризм.

Удосконалення вміння відтворювати засобами виразного чи-

тання настроїв та переживань персонажа.

Коломийки як різновид пісень. Поетичне відображення жит-

тя,

праці та боротьби трудового народу за своє щастя. осуд соціа-

льної несправедливості, нещадного визиску, безправ’я трудящих.