взаємодіяти з органами влади, спонсорами, громадськими організаціями,
фондами тощо);
- ненормований робочий день;
- велика відпустка (влітку); робота не викликає особливої фізичної
перевтоми та ін.
Слід зазначити, що, зазвичай, діяльність будь-якого керівника освітньої
організації полімотивована, тобто в її основі лежать мотиви різних груп, і кожна
з них має певне значення для керівника. Важливо при цьому, щоб різні групи
мотивів взаємо-наповнювали один одного — інтерес керівника до
організаторської та педагогічної діяльності доповнювався бажанням
удосконалення себе, здійснення професійного зростання та професійної кар'єри,
орієнтацією на встановлення нових соціальних зв'язків і контактів тощо. Тобто
повинно забезпечуватись поєднання інтровертної (внутрішньої) та
екстравертної (зовнішньої) мотивації [21], детальний зміст якої буде
представлений в розділі 7 книги.
Найбільш оптимальною є така ситуація, коли внутрішня та зовнішня
мотивації збігаються та взаємодоповнюють одна одну. Концентрація» керівника
лише на одному із видів мотивів (наприклад, соціальної значущості діяльності
або, навпаки, її зовнішньої привабливості) здебільшого збіднює як самого
керівника, так і його діяльність. Разом з тим, важливим при цьому і уміння
керівника визначати на кожному життєвому етапі і а етапі управлінської
діяльності пріоритетність своїх мотивів (який мотив сьогодні є найбільш
значущим, а який може почекати»).
Окрім мотиваційного, важливу роль у структурі психологічної
готовності керівників освітніх організацій до управління відіграє когнітивний
компонент. Когнітивний компонент психологічної готовності керівників
освітніх організацій до управління — це система знань, які необхідні для
здійснення успішного управління. Згідно з двома рівнями аналізу
управління (власне управлінським та психологічним), ці знання можна
розподілити на дві групи: загальноуправлінські та психологічні (див. рис. 3.3). У
кожну групу входять знання, які пов'язані з управлінською діяльністю як такою,
а також знання, що стосуються здійснення керівником педагогічної діяльності,
оскільки, як було сказано вище, управлінська діяльність має «здвоєний»
предмет праці.
Оскільки обсяг таких знань достатньо великий, то можна обмежитись
лише переліком тих дисциплін, які варто знати керівникові.
Групу загальноуправлінських знань складають такі блоки дисциплін:
■ організаторсько-управлінські (школознавство, теорія управління);
■ економіко-правові (економіка, право);
■ методико-педагогічні (методика, педагогіка);
■ предметні (програма середньої школи, предмет, який викладає
директор);