Касьянов М.А., Гуляєв В.П., Друзь О.М., Коструб В.О. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, газоаналізатори. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

133

шок магнію (чи цинку), закритий зверху прокладкою з фільтрувального

паперу. Пластмасовий ковпачок має центральний отвір, закритий полісти-

роловою плівкою. У цей отвір вводиться штир для розбивання ампули в

момент використання патрона. Грілка працездатна від одного патрона

10 хвилин. Штир не виймається з грілки до остигання патрона.

Рис. 3.5. Насадка до насоса:

1 – корпус; 2 – воронка; 3 – скляний циліндр; 4 – гайка;

5 – притискне кільце; 6 – клямка

Підготовка приладу до роботи

Перш ніж приступити до роботи з ВПХР, необхідно перевірити його

комплектність, справність насоса й інших предметів, придатність ІТ. Касе-

ти з ІТ розміщаються так, щоб угорі знаходилися трубки з червоним кіль-

цем і крапкою, потім - трубки з трьома зеленими кільцями і внизу - трубки

з жовтим кільцем.

У похідному положенні прилад носиться на лівому боці і закріплю-

ється тасьмою навколо пояса; при роботі пересувається вперед.

Методика визначення ОР. Визначення ОР проводять в протигазі та

захисному одязі. Визначення бойових отруйних речовин ведуть залежно

від їх небезпеки у такій послідовності: спочатку зарину, зоману, Vх-газів

(IT з червоним кільцем і крапкою); потім – фосгену, дифосгену синильної

кислоти і хлорціану (IT з трьома зеленими кільцями) і в останню чергу –

іприту (IT з жовтим кільцем).

При підозрі на наявність у повітрі ОР (наявність зовнішніх ознак хі-

мічного зараження) надягають протигаз і досліджують повітря за допомо-

гою ІТ. Дослідження проводять спочатку трубками з червоним кільцем і

крапкою, потім трубками з трьома зеленими кільцями й в останню чергу -

з жовтим кільцем.

Для того, щоб розкрити ІТ, необхідно взяти насос у ліву руку, а труб-

ку в праву, зробити надріз обох кінців ІТ за допомогою ножа, розташова-

ного в головці насоса, і обламати надрізані кінці за допомогою спеціаль-

них поглиблень, що маються на головці насоса. Ампули в ІТ розбиваються

134

за допомогою штирів ампулорозкривача, розташованого в торці ручки

насоса (рис. 3.3 та 3.6 в). При цьому необхідно використовувати ампуло-

розкривач, що відповідає маркіруванню ІТ.

Рис. 3.6. Порядок роботи з індикаторними трубками:

а – надрізання ножем кінчика трубки; б – відламування кінця трубки у поглибленнях; в

– розбивання внутрішніх ампул ампулорозкривачем;

г – прокачування повітря через трубку

При роботі з трубками, маркірованими червоним кільцем і крапкою,

спочатку визначають наявність небезпечних концентрацій ОР (VX, GB,

GD), а при одержанні негативного результату - безпечних.

Для визначення ОР у небезпечних концентраціях необхідно: витягти з

касети дві ІТ з червоним кільцем і крапкою і розкрити їх із двох кінців;

розбити верхні ампули обох ІТ і, взявши обидві ІТ за маркіровані кінці,

струснути одночасно 2-3 рази; одну з трубок (дослідну) вставити немарко-

ваним кінцем у насос і прокачати через неї повітря (5-6 качань), через дру-

гу (контрольну) трубку повітря не прокачують; надломити ІТ по "паску" і

розбити нижні ампули в обох ІТ і дві трубки одночасно струснути, після

чого спостерігати за зміною фарбування наповнювача в контрольній труб-

ці від червоної до жовтої. До моменту утворення жовтого фарбування в

контрольній трубці збереження червоного кольору верхнього шару напов-

нювача дослідної трубки вказує на наявність ОР, зміна кольору до жовто-

го - на відсутність ОР у небезпечних концентраціях.

При визначенні ОР у безпечних концентраціях порядок роботи зали-

шається той же, але збільшується число качань насосом (50-60) і нижні

ампули в ІТ розбиваються не відразу, а через 2-3 хв після прокачування

повітря.

Якщо жовте фарбування в трубках утвориться відразу після розби-

вання нижніх ампул, то це свідчить про наявність у повітрі парів кислих

речовин. У цьому випадку визначення ОР необхідно повторити з викорис-

танням протидимового фільтра.

При роботі з індикаторною трубкою, маркірованої трьома зеленими

кільцями, необхідно розкрити ІТ, розбити в ній ампулу, зробити 10-

135

15 качань насосом, після чого порівняти фарбування наповнювача трубки

з фарбуванням еталона на касеті.

При роботі з ІТ, маркірованої одним жовтим кільцем, необхідно роз-

крити трубку, зробити 60 качань насосом і через 1 хв порівняти фарбуван-

ня наповнювача з еталоном на касеті.

Визначення ОР на місцевості, техніці й озброєнні проводиться ана-

логічно визначенню ОР у повітрі, але з використанням насадки. На ворон-

ку насадки надівається захисний ковпачок, притискне кільце знаходиться

у відкритому стані (відкинуте). Насос з ІТ, нагвинченою насадкою і надя-

гнутим захисним ковпачком притискають до досліджуваної поверхні і

просмоктують повітря. Після визначення ОР захисний ковпачок скидаєть-

ся за допомогою лопатки.

Для визначення ОР у диму необхідно використовувати насадку і про-

тидимовий фільтр, що закріплюється на воронці насадки притискним кі-

льцем.

Для визначення ОР у ґрунті й у сипучих матеріалах необхідно підго-

тувати прилад, як і для визначення ОР на різних поверхнях, потім за до-

помогою лопатки насипати в ковпачок, надягнутий на воронку насадки,

пробу ґрунту або сипучого матеріалу. Воронку накрити протидимовим

фільтром і закріпити його за допомогою притискного кільця. При прока-

чуванні повітря насос тримати воронкою вниз. Після визначення ОР про-

ба, захисний ковпачок і фільтр викидаються.

При низьких температурах визначення ОР проводиться з викорис-

танням грілки.

Під час обстеження повітря при низьких температурах на наявність

ОР нервово-паралітичної дії за допомогою індикаторних трубок з черво-

ним кільцем і крапкою, роботу виконують у такій послідовності: вставити

патрон грілки в центральний отвір корпуса грілки, штирем грілки через

отвір у ковпачку патрона розбити ампулу, що знаходиться в ньому (штир

повинен бути заглиблений в патрон повністю), повертаючи штир, пересві-

дчитися в тому, що ампула розбита, вставити дві IT (одна дослідна, інша

контрольна) у бокові гнізда грілки до відтавання ампул (тривалість відта-

вання залежно від температури становить від 0,5 до 3 хв), після відтавання

трубки вийняти; надпиляти і обламати кінці трубок, розбити верхні ампу-

ли, 2-3 рази енергійно струснути і прокачати повітря через дослідну труб-

ку 5-6 разів, контрольну трубку тримати в штативі; після прокачування

повітря вставити трубки немаркірованими кінцями в гнізда грілки на 1 хв,

після цього розбити нижні ампули дослідної і контрольної трубок і струс-

нути їх; спостерігати за зміною забарвлення наповнювача трубок.

Визначення наявності отруйних речовин індикаторними трубками з

трьома зеленими кільцями при мінусових температурах і трубками з жов-

136

тим кільцем при температурі нижче 15°С проводиться із застосуванням

грілки. Трубки підігрівають у грілці 1-2 хв, потім визначають зараженість

повітря так, як описано для кожної групи ОР. Необхідно пам'ятати, що

перегрівання трубок призводить до їх псування і неприпустимо.

Після закінчення роботи прилад необхідно очистити від забруднень,

при необхідності продегазувати, доукомплектувати.

Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (НПХР)

(рис. 3.7) призначений для рішення практично тих же завдань, що і ВПХР.

Принцип його роботи аналогічний принципу роботи ВПХР. Відмінність

полягає в тому, що повітря просмоктується через ІТ за допомогою рота-

ційного насоса, що працює від електродвигуна постійного струму, а при

низьких температурах ІТ підігріваються за допомогою електричної грілки.

Прилад живиться від електричної мережі автомашини з напругою 12 –

13 В.

Рис. 3.7. Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки НПХР:

1 – насос із грілкою; 2 – насадка; 3 – індикаторні трубки в касетах; 4 – протидимові фі-

льтри; 5 – бланки звітів; 6 – комплект запасних частин; 7 – склянка з олією;

8 – формуляр; 9 – опис і інструкція з експлуатації

До комплекту приладу входять ті ж індикаторні трубки, що й у

ВПХР. Основною частиною приладу є насос із грілкою. Його конструкція

передбачає розкриття ІТ, розбивання в них ампул, підігрів трубок при ни-

зьких температурах і просмоктування через них аналізованого повітря.

Час просмоктування повітря (включення насоса) регламентується наступ-

ним чином: при визначенні ОР у небезпечних концентраціях і нестійких

ОР (AC, CK, CG) насос включається на 10-15 с; при визначенні ОР у без-

печних концентраціях і HD - на 1 хв.

137

Прилад хімічної розвідки — медичний та ветеринарний

(ПХР-МВ) призначений для визначення ОР, деяких СДОР, алкалоїдів та

солей важких металів у воді, фуражі, повітрі і на різних предметах. Крім

цього, прилад застосовують для забору підозрілих на зараженість бакте-

ріальними засобами проб води, продуктів, ґрунту та інших матеріалів й

предметів для дослідження їх у лабораторії.

Прилад складається з корпусу з кришкою. У корпусі розташовані:

ручний насос, паперові касети з індикаторними трубками та реактивами в

ампулах, касета із тканини із сухими реактивами, пробірками, склянками

Дрекселя, банка з чотирма пробірками для забору проб на зараженість

бактеріальними засобами, банка для сухоповітряної екстракції у разі ви-

значення БОР у фуражі. Крім того, до комплекту приладу входять: лопат-

ка для відбору проб, ножиці, пінцет, поліетиленові мішечки для проб фу-

ражу, тримач і підвіси для пробірок, лейкопластир для заклеювання банки

із взятими пробами та деякі інші предмети, перелік яких є в додатку.

Принцип роботи з ПХР-МВ такий же, як і з ВПХР. Проте ПХР-МВ

дозволяє працювати одночасно з декількома індикаторними трубками, для

чого служить колектор, що приєднується до насоса.

Для встановлення колектора насоса у необхідне положення (робота з

однією, двома, трьома, п'ятьма трубками) необхідно:

- взяти в ліву руку колектор, правою рукою тримаючи ручку і ци-

ліндр насоса;

- повертати циліндр насоса проти часової стрілки доти, поки барабан

колектора при легкому відтягуванні його вниз не буде вільно крутитися в

обоймі;

- повертаючи барабан, встановити проти риски на обоймі цифру, що

відповідає кількості індикаторних трубок, які потрібно встановити в коле-

ктор;

- вставити в гнізда колектора індикаторні трубки;

- щільно завернути колектор, обертаючи циліндр насоса за годинни-

ковою стрілкою.

При одночасному застосуванні кількох трубок, встановлених у коле-

ктор, кількість качань насосом при темпі 50-55 повних робочих ходів по-

ршня за хвилину необхідно збільшити: при роботі з двома трубками - у

2 рази відносно найбільшої кількості качань, вказаних на касетних етало-

нах IT (у холодний час року кількість качань насосом необхідно збільшити

в 2-3 рази порівняно із тією кількістю, що вказана на еталонах IT).

Індикація БОР у повітрі проводиться аналогічно до роботи з ВПХР.

Відбір проб для аналізу в умовах лабораторії або поза зараженою зо-

ною проводиться за допомогою спеціального комплекту. До комплекту

входять: відбірники ґрунту, щуп для сипучих продуктів, пінцет, сачок для

138

вилову комах, пенал з пробірками для відбору проб на бактеріальний ана-

ліз, банки для рідинних проб, поліетиленові мішки тощо.

Рис. 3.8. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб ПХР-МВ:

1 – металева коробка; 2 – корпус коробки; 3 – насос колекторний ручний; 4 – банка для

визначення отруйних речовин; 5 – банка з пробірками; 6 – касети з індикаторними трубками;

7 – касета з реактивами, пробірками і склянками Дрекселя

Продукти відбираються в загальній кількості 200 — 500 г. Брати пот-

рібно з поверхні в декількох місцях. Відібрані проби щільно закупорюють,

зовні тару знешкоджують розчином з ІПП-8, нумерують, укладають у спе-

ціальний ящик і направляють до лабораторії СЕС.

Відбір проб води здійснюється за допомогою водозабірника та обо-

в'язково з поверхневого та придонного шару в кількості 200 - 500 мл. У

лабораторію проби направляються разом з супровідною запискою (напра-

вленням), у якій зазначається: звідки взято пробу, список проб із зазна-

ченням їх нумерації, характеристика джерела води або продуктів, дані

огляду та попереднього обстеження, мета аналізу, час відбору проб, хто

взяв проби, куди направляти результати аналізу.

Перед відбором проби води необхідно обстежити водойму і прилеглу

територію, звертаючи увагу на наявність ознак хімічного зараження. Крім

загальних ознак, які вже перераховані, показником зараженості води може

бути поява мертвої риби на поверхні води.

Для дослідження на зараженість бактеріальними засобами проби во-

ди, ґрунту, різних матеріалів беруть на території, явно підозрілій на зара-

женість, пробірку з пробою води щільно закривають і встановлюють у

банку. Харчові продукти беруть пінцетом або ложечкою, головним чином,

з поверхні продуктів або безпосередньо під тарою. Потім пробірку закри-

вають корком і вкладають у банку.

Матеріали та ґрунт беруть у місцях, де є ознаки наявності небезпеч-

них біологічних об'єктів. Для цього у вийняту із банки пробірку набира-

ють ложечкою заражений матеріал із верхнього шару (краще у кількох

139

місцях), після чого наповнену пробірку щільно закривають пробкою і

встановлюють у банку. Траву, листя, лід, сніг, комах можна набирати в

пробірку ложечкою або пінцетом.

Змиви з поверхонь предметів, проби яких не можна взяти для дослі-

дження (техніка тощо), потрібно брати у вийняту із банки пробірку з там-

поном. Тампон змочити фізіологічним розчином, який є в пробірці. Рете-

льно протерти тампоном заражену поверхню предмета. Потім тампон по-

містити в пробірку, яку закрити корком і вкласти в банку.

Після того, як всі необхідні проби відібрані і пробірки вкладені в ба-

нку, її потрібно закрити кришкою, заклеїти по краю лейкопластирем і

встановити в приладі.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. На чому ґрунтується принцип дії всіх приладів хімічної розвідки?

2. Для чого призначений прилад ВПХР?

3. Перелічте складові приладу (комплект) ВПХР.

4. Що являють собою індикаторні трубки приладу ВПХР?

5. Перелічте маркування ІТ та назвіть для виявлення яких ОР призначена

кожна з ІТ.

6. Що таке ІТ-46?

7. Перелічте складові частини ручного насосу від приладу ВПХР.

8. Яку кількість качань насосом приладу ВПХР необхідно зробити для того,

щоб через ІТ було просмокчемо 2 літри повітря?

9. Які функції виконує насадка до насосу приладу ВПХР?

10. Які функції виконують протидимові фільтри приладу ВПХР?

11. Які функції виконують захисні ковпачки приладу ВПХР?

12. Які функції виконує грілка приладу ВПХР?

13. Які правила користування грілкою приладу ВПХР?

14. Як підготовити прилад ВПХР до роботи?

15. Який порядок роботи приладом ВПХР при виявлені ОР у повітрі?

16. Який порядок роботи приладом ВПХР при виявлені ОР на місцевості, те-

хніці й озброєнні?

17. Який порядок роботи приладом ВПХР при виявлені ОР у димі?

18. Який порядок роботи приладом ВПХР при виявлені ОР у ґрунті та сипу-

чих матеріалах?

19. Для чого призначений прилад НПХР?

20. Перелічте складові приладу (комплект) НПХР.

21. Для чого призначений прилад ПХР-МВ?

22. Перелічте складові приладу (комплект) ПХР-МВ.

23. В чому полягає принцип роботи з приладом ПХР-МВ?

24. Які правила відбору проб для аналізу в умовах лабораторії поза межами

зараженої зони?

140

РОЗДІЛ 4

ГАЗОАНАЛІЗАТОРИ

Газоаналізатори застосовуються для автоматичного визначення кон-

центрації різноманітних отруйних речовин у повітрі, переважно у робочих

зонах виробничих приміщень, шахтах тощо.

Газоаналізатор універсальний УГ-2 призначений для вимірю-

вання концентрації (парів) у повітрі сірчаного ангідриду, ацетилену, сір-

ководню, хлору, аміаку, окисів азоту, етилового ефіру, бензину, бензолу,

толуолу, ксилолу, ацетону, вуглеводнів нафти.

Для визначення наявності в повітрі СДОР використовується універ-

сальний газоаналізатор УГ-2 (рис. 4.1). Він складається з повітря-

забірного пристрою (1) і комплектів індикаторних засобів, до складу яких

входять вимірювальні шкали (2), індикаторні трубки (3), ампули з індика-

торними порошками (4) і набір приналежностей (5).

Рис. 4.1. Універсальний газоаналізатор УГ-2

Принцип роботи УГ-2 заснований на зміні забарвлення шару індика-

торного порошку в трубці після просмоктування через неї повітря-

забірним пристроєм досліджуваного повітря.

Довжина забарвленого стовпчика індикаторного порошку в трубці

пропорційна концентрації аналізованого газу в повітрі і виміряється за

шкалою, яка відградуйована у мг/м

141

При роботі з приладами будьте гранично уважні й обережні.

Основні технічні характеристики приладу наведено в табл. 4.1.

Умови експлуатації газоаналізатора універсального УГ-2:

температура навколишнього повітря 10-30 С;

при вимірі концентрації:

сірчистого ангідриду 15-30 С;

ацетону з поглинальною трубкою 15-30 С;

ацетону без поглинальної трубки 10-25 С;

відносна вологість повітря не більш 90%;

атмосферний тиск від 90 до 104 кПа (від 680 до 780 мм. рт. ст.);

масова частка пилу не більш 40 мг/м

Таблиця 4.1

Технічні характеристики.

Газ (пара),

що визнача-

ється

Обсяг повітря,

що просмокту-

ється, см

Межі

вимірювання,

мг/м

Тривалість

ходу штока

до защем-

лення, с

Загальний час

просмоктування

повітря, с

Аміак

200

2,5-30

30-60

120

100

20-100

4-10

Ацетилен

300

50-1400

260-300

420

100

1000-3000

20-60

180

Ацетон

300

100-2000

180-240

420

Бензин

300

50-1000

200-230

420

Бензол

400х3

5-25

180-240

360х3

Ксилол

300

25-500

100-132

240

Окисли азо-

ту

300

2,5-50

220-300

420

Окис вугле-

цю

200

5-120

180-240

420

Сірчистий

ангідрид

300

5-30

110-160

300

100

20-120

15-45

Сірководень

300

5-30

140-200

300

100

20-200

10-30

Толуол

300

25-500

200-230

420

Вуглеводи

нафти

300

100-1500

200-230

420

Хлор

300

0,5-15

150-240

300

Етиловий

ефір

400

100-3000

405-435

600

Маса:

142

- повітрязабірного пристрою, не більше 1,5 кг;

- комплекту індикаторних засобів, не більше 1,2 кг.

Габаритні розміри:

- повітрязабірного пристрою, не більше 110х105х200 мм;

- комплекту індикаторних засобів, не більше 195х160х90 мм.

Основна відносна погрішність вимірювання газоаналізатора при ви-

значенні концентрації шкідливих речовин у повітрі до 1 ПДК не переви-

щує ±60%, у діапазоні від 1 до 2 ПДК ±35% і понад 2 ПДК ±25%.

Рис. 4.2. Повітрязабірний пристрій газоаналізатору УГ-2

Трубки індикаторні для газоаналізатора УГ-2

Індикаторні трубки призначені для вимірювання концентрацій шкід-

ливих газів і парів у повітрі робочої зони виробничих приміщень за допо-

могою пробовідбірника УГ-2. Характеристики трубок наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Характеристики індикаторних трубок до приладу УГ-2

Найменування

Кількість

трубок у

комплекті

Обсяг повітря,

що просмокту-

ється, см

Діапазон

вимірювання

мг/м

Термін збе-

реження

Бензол

400х3

2 - 25

2 роки

Ксилол

300

20 - 500

1 рік

Толуол

300

20 - 500

2 роки

Хлор

100

200

100

0,5 - 8,0

5-50

1 рік