12
(зумер), оповіщення про виклик (посилка виклику), завершення ви-
клику (трубка повішена), запит на обслуговування оператором чи спе-
ціальні виклики (короткочасні натискання на важіль трубки), посилка
виклику стороні, що викликається (контроль посилки виклику для ви-
кликаючої сторони), і акустичні сигнали «зайнято» стосовно мережі
чи сторони, що викликається. Сигнали переносу інформації включа-
ють адресу абонента, що викликає, абонента що викликається, й інфо-
рмацію про оплату за міжміські переговори. На додаток до сигналь-
них функцій, зв’язаних з викликом, комутаційні вузли з’єднуються
між собою і центрами керування мережі для того, щоб забезпечувати
певні функції, зв’язані з мережним управлінням. Сигнали, що відно-
сяться до мережі, можуть переносити інформацію про статус, таку, як
експлуатаційні тестові сигнали, сигнали «всі канали зайняті» чи
«ушкоджене устаткування», чи можуть містити інформацію, що сто-
сується маршрутизації і керування потоками.
Існують два основних методи передавання сигналів: внутріш-
ньоканальна сигналізація і сигналізація по спільному каналу [14-20].
1.2.1. Внутрішньоканальна сигналізація
При внутрішньоканальній сигналізації (що іноді називається
сигналізацією за допомогою комплектів з’єднувальних ліній) викори-
стовуються ті ж засоби передавання чи канал, що і для передавання
мови. При сигналізації по загальному каналу, використовується один
канал для всіх функцій сигналізації в групі мовних каналів. У мину-
лому велика частина систем сигналізації відносилася до систем із вну-
трішньоканальною сигналізацією [15].
Системи з внутрішньоканальною сигналізацією можуть, у свою
чергу, бути розділені на системи, що використовують внутрішньосму-
гове і позасмугове передавання. Основною перевагою внутрішньо-
смугового передавання є те, що воно може використовуватися в будь-
якому середовищі передавання. Основний недолік – необхідність ви-
ключення взаємного впливу між первинними сигналами сигналізації і
мови. Найбільш розповсюджений приклад внутрішньосмугової сигна-
лізації – сигналізація на одній частоті (Single Frequency signaling, SF
signaling) з використанням тонового сигналу 2600 Гц у міжстанційних
магістралях як сигналу відбою (трубка повішена). Хоча сигнал на час-
тоті 2600 Гц зустрічається в звичайній мові досить рідко, проте мож-
ливі непередбачені роз’єднання в результаті імітації сигналу користу-
вачами. Двома іншими розповсюдженими прикладами внутрішньо-
смугової сигналізації є адресація сигналів двохтонального багаточас-
тотного набору (Dual Tone Multifrequency, DTMF) від кнопкових те-