, який дорівнює
1
)1(
)1(
M
M
i
T
T
k [106].
2. Визначаємо час передавання значущої сигнальної одиниці
M
T в ланку сигналізації.
3. Розраховуємо імовірність надходження значущої сигнальної
одиниці в ланку сигналізації
T , та підставивши всі вищезнайдені величини в формулу
u
M
L
u
eff
P
T
T
P
aa
1
1
)1(
,
знаходимо значення ефективного навантаження. Це значення порів-
нюється з граничними значеннями, які вводяться користувачем і, у
випадку виходу їх за межі заданих граничних значень, користувачу
виводиться сигнал про необхідність прийняти рішення щодо керуван-
ня мережею.
На основі вищевикладеного розроблено алгоритм розрахунку
ефективного навантаження.
Алгоритм для розрахунку ефективного навантаження на ланку
сигналізації наведено на рис. 2.3.
2.4. Методика розрахунку затримок сигналів у ланці сигна-
лізації
В [106] було розглянуто два основних типи затримок значущих
сигнальних одиниць: затримка в черзі на передавання та загальна за-
тримка в ланці сигналізації.
Випадкова величина
d
T затримки значущої сигнальної одиниці
в черзі на передавання відповідає часовому інтервалу, починаючи з
моменту її надходження в чергу та закінчуючи моментом початку ус-
пішного передавання. Тому випадкова величина загальної затримки
od
T та випадкової величини
d
T пов’язані між собою співвідношенням
Mdod
TTT
та дисперсію
2
випадкової величини
d
T . Крім того, для випадко-
вої величини
od
T необхідно знайти середнє значення та 95%-ву кван-
тіль [106]. Розрахунки виконуються як для випадку за наявністю по-