Лекции - введение в интеллектуальную собственность

Подождите немного. Документ загружается.

вати публічний показ творів по радіо чи телебаченню, ін-

шими способами трансляції; переводити на іншу мову лі-

тературні твори; здійснювати прокат, особливо творів, за-

писаних на фонограму і комп'ютерні програми; екранізу-

вати твори і, зокрема, створювати на їхній основі аудіові-

зуальні твори.

На відміну від промислової власності, де автори

одержують охоронні документи у формі патентів чи сві-

доцтв і де існують строгі процедури для цього, оформлен-

ня прав на об'єкти авторського права і суміжних прав не

настільки формалізовано.

Якщо за публічне використання літературно-

художніх і музичних творів авторів - постійних жителів

України нараховується авторська винагорода, автори для

одержання гонорару реєструють ці твори в УААСП у по-

рядку, обумовленому "Інструкцією про порядок обліку ав-

торів, реєстрації творів і розподілі гонорару", що затвер-

джено наказом УААСП від 19 лютого 1997 № 10. Автори,

яким виплачуються лише договірні й інші разові суми, в

Установі не реєструються. Їхні права, звичайно, охороня-

ються договірним правом.

3.2.4.2. Форма охорони

Виникнення і здійснення авторських прав не вима-

гає виконання будь-яких формальностей. Одна з форм

охорони полягає в тому, що власник авторського права для

оповіщення про свої права може використовувати знак

охорони авторського права, що міститься на кожному

примірнику твору і складається з латинської букви © в ко-

лі, імені (найменування) власника авторського права і року

першого опублікування твору. Наприклад: © Інститут ін-

телектуальної власності і права, 2002.

Власник авторського права для одержання свідоцт-

ва про авторство на оприлюднений твір, у будь-який час

протягом терміну охорони авторського права може його

зареєструвати в офіційних державних реєстрах.

Державна реєстрація здійснюється відповідно до

встановленого порядку УААСП, що складає і періодично

видає каталоги всіх реєстрацій.

Після реєстрації прав, автору видається свідоцтво.

При виникненні суперечки реєстрація визнається судом як

юридична презумпція авторства, тобто вважається дійс-

ною, якщо в судовому порядку не буде доведене інше.

Варто враховувати ту обставину, що авторське пра-

во на твір, створений за договором з автором, який пра-

цює за наймом, належить автору. А от виключне право на

використання такого твору належить особі, з якою автор

знаходиться у трудових відносинах (роботодавцю), якщо

інше не передбачено договором.

3.2.4.3. Термін охорони прав авторів

Охорона майнових прав авторів на Україні діє

протягом всього життя автора і 70 років після його смерті.

Дія терміну охорони починається з першого січня року, що

наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти.

Безстроково охороняються законом право авторс-

тва, право на ім'я і право протидіяти перекрученню чи ін-

шій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір,

що може завдати шкоди честі і репутації автора.

3.2.4.4. Охорона суміжних прав

Закон України "Про авторське право і суміжні пра-

ва" охороняє суміжні права виконавців, виробників фоно-

грам і організацій мовлення. Охорона суміжних прав здій-

снюється без збитку охороні творів авторським правом.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотри-

мання ними прав авторів творів, що виконуються. Вироб-

ники фонограм і організації мовлення повинні дотримува-

тись прав авторів і виконавців. Організації мовлення по-

винні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів і

виконавців.

Оформлення суміжних прав не вимагає виконання

будь-яких формальностей. Виробники фонограм і вико-

навці для оповіщення про свої права можуть на всіх при-

мірниках фонограм чи на їхніх упаковках проставляти

знак охорони суміжних прав, що складається з латинської

літеру Р у колі, імені (найменування) власника суміжних

прав і року першої публікації фонограми. Наприклад:

Aprelevka Sound Production, 1995.

3.2.4.5. Термін охорони суміжних прав

Особисті права виконавців охороняються безстро-

ково. Майнові права виконавців, виробників фонограм і

організацій мовлення охороняються протягом 50 років.

Термін охорони починається з першого січня року, що на-

ступає за роком, у якому мали місце юридичні факти (пе-

рше виконання, перше опублікування, перша передача).

3.3. Набуття прав на об’єкти інтелектуальної

власності за кордоном

3.3.1. Набуття прав на об’єкти промислової

власності

Законодавство України, як і будь-якої іншої країни,

регулює відносини в сфері промислової власності тільки

своєї країни. Тому патент, отриманий в Україні, має силу

тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержа-

ти правову охорону в інших країнах, він повинен одержати

її в кожній з цих країн.

Для того, щоб полегшити одержання правової охо-

рони об'єктів промислової власності своїм громадянам і

юридичним особам у зарубіжних країнах, у 1883 р. одина-

дцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону

промислової власності, які створили Міжнародний Союз

по охороні промислової власності. На сьогодні учасника-

ми цієї конвенції є понад 130 країн. Конвенція встановлює

положення, що відносяться до винаходів, товарних знаків,

промислових зразків, фірмових найменувань, найменуван-

ням місць походження і

вказівкам походження, а також до

несумлінної конкуренції. Після підписання у 1883 р. Пари-

зька конвенція час від часу переглядалася. Кожна з конфе-

ренцій з перегляду, починаючи з Брюссельської конфере-

нції у 1900 р., закінчувалася прийняттям Акту перегляду

Паризької конвенції.

Будь-який громадянин України має право запатен-

тувати винахід, корисну модель, промисловий зразок в

за-

рубіжних державах. До подачі заявки на одержання охо-

ронного документа за кордоном заявник зобов'язаний по-

дати заявку до Укрпатенту та інформувати його про свій

намір здійснити таке патентування. Якщо протягом трьох

місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на па-

тентування, то заявка може бути подана у відповідний ор-

ган зарубіжної держави. При цьому, якщо патентування

винаходу здійснюється за процедурою Договору про пате-

нтну кооперацію (РСТ), то міжнародна заявка подається

до Укрпатенту. Патентування за кордоном здійснюється,

як правило, через посередника - патентного повіреного

України.

Любий громадянин України також має право зареє-

струвати знак для товарів і послуг в зарубіжній державі.

При реєстрації знака в зарубіжних державах відповідно до

Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, од-

нією з умов є подача заявки через власне національне

відомство.

При патентуванні за кордоном слід додержуватися

норм міжнародних угод у сфері промислової власності, до

яких приєдналася Україна (див. додаток Б).

3.3.2. Охорона прав на об’єкти авторського

права і суміжних прав

3.3.2.1. Охорона прав на об’єкти авторського

права

Охорона авторських прав за кордоном здійснюється

у відповідності до Бернської конвенції про охорону літера-

турних і художніх творів (1886 р.), до якої приєдналася

Україна.

В основу Бернської конвенції покладено три прин-

ципи:

- національного ринку;

- автоматичної охорони;

- незалежності охорони.

Принцип національного ринку полягає в тому, що

твори, створені в одній країні учасниці, повинні отримува-

ти в інших країнах-учасницях таку ж охорону, яка нада-

ється в цих країнах творам своїх громадян.

Принцип

автоматичної охорони означає, що охоро-

на за національним режимом надається автоматично без

будь-яких формальних умов реєстрації тощо.

Принцип незалежності охорони полягає в тому, що

охорона надається в країнах-учасницях незалежно від на-

явності охорони в країнах походження твору.

3.3.2.2. Охорона прав на об’єкти суміжних прав

Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійс-

нюється на підставі Римської конвенції 1961 року. За цією

Конвенцією охороняються права виконавців (протидія фі-

ксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до загально-

го відома їх виконань без їх згоди), права виробників фо-

нограм (дозволяти чи забороняти відтворення фонограм, а

також ввезення та розповсюдження примірників без їхньо-

го дозволу), права організацій мовлення (дозволяти чи за-

бороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення їхніх про-

грам.

Основним принципом Римської конвенції є прин-

цип національного режиму. Так, виконання охороняється

за національним режимом країни-члена, якщо воно мало

місце в іншій країні, що домовляється. Охорона фоногра-

ми надається за національним режимом країни-члена за

умови, якщо виробник фонограм є громадянином іншої

країни, що домовляються; перший запис звуку зроблено в

іншій країні, що домовляється; фонограма вперше опублі-

кована в країні, що домовляється. Кожна країна, що домо-

вляється, надає організації мовлення національний режим,

за умови, якщо штаб-квартира організації мовлення знахо-

диться в іншій країні-члені, або якщо передачу в ефір здій-

снено за допомогою передавача, що знаходиться в іншій

країні-члені Римської конвенції.

Якщо міжнародним договором, учасником якого є

Україна, встановлені інші правила охорони, чим ті, котрі

містяться в законі України "Про авторське право і суміжні

права", то застосовуються норми міжнародного договору.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає мета охорони інтелектуальної

власності?

2. У чому полягає суть охорони інтелектуальної

власності?

3. Чи є різниця між поняттями "охорона" і "за-

хист" інтелектуальної власності?

4. Які об'єкти промислової власності охороня-

ються патентами?

5. Які об'єкти промислової власності охороня-

ються свідоцтвами?

6. Який строк дії патентів на винаходи, корисні

моделі і промислові зразки?

7. Який строк охорони свідоцтвом на знак для

товарів і послуг?

8. Яким документом охороняються права на то-

пографію інтегральних мікросхем і який строк його дії?

9. Який порядок оформлення охоронного доку-

мента на раціоналізаторську пропозицію? Як називається

цей документ?

10. Яким чином охороняються права на комерцій-

ну таємницю?

11. Що охороняє Закон України "Про авторське

право і суміжні права"?

12. У яких випадках реєструються об'єкти авторсь-

кого права і суміжних прав в Україні?

13. Перерахуйте об'єкти авторського права.

14. Охороняються чи не охороняються законом не

оприлюднені твори у сфері науки, літератури і мистецтва?

15. Які результати інтелектуальної діяльності не

охороняються авторським правом і суміжними правами?

16. Кому належить авторське право на твір, який

створений за договором з автором, що працює за наймом?

Кому належить право використання такого твору?

17. З якого моменту починає відраховуватись

строк дії охоронного документа на об'єкти авторського

права?

18. Чиї права охороняються суміжними правами?

19. Який строк охорони майнових прав виконавців,

виробників фонограм і організацій мовлення?

20. Чи має силу патент України на території іншої

країни?

21. Де і коли була вперше підписана

Конвенція про

охорону промислової власності?

22. Що передбачає Договір про патентну коопера-

цію (РСТ)?

23. Який порядок отримання охоронного докумен-

ту на об'єкт промислової власності громадянином України

в зарубіжній державі?

24. Хто виступає у ролі офіційного посередника

при патентуванні винаходу, що створений громадянином

України, за кордоном?

25. Чи підлягають охороні в Україні твори авторів

з інших держав? Так, чи ні і чому?

4. ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ

ВЛАСНОСТІ

4.1. Економічне значення інтелектуальної вла-

сності

Одним з найбільш важливих і не до кінця усвідом-

лених результатів кінця ХХ сторіччя є початок переходу

цивілізації до постіндустріальної, інформаційної епохи,

яка характеризується виділенням інтелектуальної власнос-

ті в особливий самостійний товар, що може нескінченно

тиражуватися без зміни первісної вартості, майже не вима-

гаючи для свого створення витрати енергетичних і сиро-

винних ресурсів.

Динаміка й обсяги міжнародної торгівлі цим това-

ром значно випереджають темпи росту валового продукту

(рис. 4).

Рис. 4 Динаміка світової торгівлі ліцензіями

110

100

120

1960 1970 1980 1990 2000

роки

млрд. $

І ще більший доход приносить використання прав

на об’єкти інтелектуальної власності. На рис 5. показано

внесок до валового національного продукту деяких країн

за рахунок тільки об’єктів авторського права і суміжних

прав.

Рис. 5 Внесок авторського права до валового

національного продукту

Відзначимо, що в абсолютних одиницях цей внесок

значний ($547,2 млрд. тільки у США). Цей внесок настіль-

ки вагомий, що супроводжується структурною перебудо-

вою в розвинених країнах. Так, у 80-і роки в США відбув-

ся бурхливий розвиток наукомістких і високотехнологіч-

них галузей і радикальний перерозподіл між працівника-

ми, що безпосередньо виконують виробничі функції, і

працівниками "розумової праці" (10% і 48,3% зайнятих

відповідно). Реальне багатство постіндустріальних країн

стало відбиватися у фінансових показниках, за якими все

меншу роль відіграє сукупність матеріальних активів, і все

в більшу - вартість нематеріальних активів, в основному,

об'єктів інтелектуальної власності. Спостерігається збіль-

Cінгапур Уругвай Нова

Зеландія

США