183
Образ релігійної моралі як заборони, рестрикції є одним з
найбільш розповсюджених в історії думки. У рестриктивному ро-
зумінні моралі та релігії існує кілька підходів. Перший — нігі-
лізм, гедоністичний протест проти моралі та релігії, які нав’я-
зують «принцип реальності», накладають заборону (обмеження)
на будь-які задоволення. Для гедоністично орієнтованої особис-
тості
головне — можливість необмеженого саморозвитку; релі-
гійна мораль, як правило, сприймається тільки як опіка.
Другий підхід: у протесті проти заборонності норми міститься
вимога критичного ставлення до існуючих, стихійно утворених
загальноприйнятих норм поводження. Мораль розуміється як
протест проти буденності, як можливість творчої самореалізації
особистості.
Третій підхід: у рестриктивному розумінні релігійної моралі
міститься
констатація необхідності доцільної взаємодії в суспіль-
стві як відносно єдиному організмі. Розуміння моралі як сукуп-
ності «правил поведінки» (Г. Спенсер, Дж. С. Мілль, Е. Дюрк-
гейм) відносить релігійну мораль до більш загальної системи
(природи, суспільства) і критерієм моральності дій є їх адекват-
ність потребам і цілям системи.
Четвертий підхід: регулятивність
релігійної моралі інтерпре-
тується не як сила надіндивідуального контролю за поведінкою
громадян, а як створюваний самими людьми порядок, який зак-
ріплюється у «суспільному договорі» як механізм інтеріндивіду-
альної взаємодії, що підтримує «паритет волінь».
П’ятий підхід: визначальною ознакою релігійно-моральної регу-
ляції більше є стимулювання, ніж заборонність, тому що моральна
вимога
не припускає погрози, її санкція, як і релігійна, має ідеаль-
ний характер, вона звернена до людини як до свідомого і вільного
суб’єкта (Кант, Гегель). В області соціальної етики індивідуальна
свобода особи виражається у повазі до чужої волі, і ця повага поля-
гає в тому, що особистість накладає певні обмеження
на власні дії.
Шостий підхід — взаємо- й самообмеження, які пропонуються
релігійною мораллю, вказують на ту її особливість, що вимоги і
норми моральності задають форму бажання. Від людини зале-
жить, виконає вона вимогу чи ні. Виконуючи певну вимогу релі-
гії, моралі, вона ніби сама проголошує її.
Таким чином, рестриктивна концепція релігійної моралі
в різ-
них своїх варіантах містить ідеї упорядкування, взаємодії, дого-
вору, волі і протистоїть сваволі та безладу.
Відповідно до іншої етико-філософської традиції мораль та
релігія уявляються як дихотомія добра і зла, як така сторона