192
кількість інструментів до вже існуючих, але у відносному світі не
позбудемося деякої невизначеності).
Отже, у XVIII і особливо XIX ст. учені вважали, що відкрили
всі закони Всесвіту, матерії і природи, зробивши тим самим не-
спроможним все, чому дотепер вчили релігії. Проте науково-
технічна революція, розвиток науки і нагромадження знань про
матерії не наблизили
людство до розуміння сенсу життя і похо-
дження розуму, тому сьогодні першочерговим є не нагромадження
знань, а їх осмислення. У 90-их роках минулого сторіччя фізика,
наприклад, справляла враження практично розробленої наукової
дисципліни, однак вже в перші десятиліття XX ст., з появою теорії
відносності і квантової механіки, вона увійшла в область парадок-
сального і містичного. І в наші дні глибинні постулати квантової
механіки спонукають вчених розмірковувати над питаннями, які
на межі XIX і XX ст. могли б здатися ненауковими. Автори теорій
про походження і будову Всесвіту поступово усвідомлюють, що
їхні теорії не можуть бути експериментально перевірені.
У середині ХХ ст. вчені були переконані, що вони
от-от дове-
дуть, що мислення є механічним процесом, і тим самим підтвер-
дять правоту Ламетрі (XVIII ст.), який уподібнив людину машині.
Однак, як бачимо, незважаючи на стрімке зростання потенціалу
комп’ютерів, мрії про створення штучного інтелекту залишаються
недосяжними.
Після відкриття у 1953 році Уотсоном і Лементом спіральної
структури ДНК, багато учених
вирішили, що основна таємниця
життя нарешті розкрита. З тих пір молекулярна біологія досягла
значних успіхів у поясненні клітинних молекулярних механізмів.
Але неймовірна їх складність, яка відкрилася біологам, ще біль-
ше віддалила вирішення проблеми пояснення походження життя.
Наприкінці XX ст. механістичний редукціонізм втратив будь-які
перспективи. Можливо, завдяки цим змінам багато науковців
звертаються
до тих теорій і сфер досліджень, на які до цього було
накладено певне табу.
Сьогодні, приміром, цілі колективи учених відкрито досліджу-
ють явища, які знаходяться на межі фізичної науки і сфер містич-
ного й надприродного. Прикладом можуть служити Міжнародна
асоціація нової науки (IANS), Суспільство наукових досліджень
(SSE), Інститут духовних наук (IONS), Міжнародне суспільство
по
вивченню тонких енергій і енергетичної медицини (ISSSEEM). Усі
вони регулярно проводять наукові конференції і симпозіуми. Деякі
з феноменів, досліджуваних ними, нагадують «міфічні» явища, які
часто згадуються в давніх релігійних текстах і у сучасних повідом-