Частина перша Пропедевтика психіатрії
беркульозні, госпітальні, реабілітаційні, психосоматичні та ін.
Крім того, профіль відділення може визначатися на підставі
того, яким методам надають там перевагу — медикаментоз-
но-біологічним чи соціальним. Зазвичай у відділенні перебува-
ють хворі однієї статі. Проте в деяких клініках у одному відді-
ленні перебувають і чоловіки, і жінки. Спеціалізація відділень
буває й такою: відділення лікувально-діагностичні (для пер-
винних хворих); відділення активної терапії (для повторних
хворих із загостренням недуги, які потребують активного лі-
кування, переважно медикаментозно-біологічними методами);
відділення соціальної терапії (для хворих з хронічними реци-
дивними психозами, котрі потребують підтримки і, насампе-
ред, соціально-психологічної реабілітації). Крім того, є також
інші спеціалізовані відділення. У складі психіатричних ліка-
рень можуть відкривати також наркологічні диспансери зі ста-
ціонарами чи наркологічні клініки або ж відповідні відділення.
Всім хворим, що перебувають на лікуванні в стаціонарі, зале-
жно від їхнього психічного і соматичного стану поряд із меди-
каментозно-біологічним лікуванням призначають відповідний
режим, а саме: обмежувальний; диференційованого спостере-
ження; відкритий; напівстаціонарний (денний стаціонар) або
часткової госпіталізації.
Режим призначає лікар-психіатр ще в приймальному відді-
ленні. Його розпорядження обов'язково фіксують у медичній
документації. Від режиму, який періодично переглядають з
урахуванням стану хворого, залежать подальші лікарські при-
значення. В межах відділення розташовують хворих у палатах
диференційовано. Пересування їх без крайньої потреби не об-
межується. Це дає змогу запобігти можливим ексцесам під
час психомоторного збудження хворих або в разі намагання
заподіяти собі чи сусідам якусь шкоду (суїцид, агресія, гомоцид
і т. ін.).
Сучасна психіатрична лікарня повинна мати не лише міцну
лікувально-діагностичну базу, нову медичну техніку і апарату-
ру, а й належні побутово-житлові умови, аби хворі почувалися
зручно. Традиційних донедавна психіатричних атрибутів у ви-
гляді спеціальних пристроїв, ґрат, замків тощо слід уникати.
Внутрішнє планування приміщень, у тому числі палат і ліку-
вально-діагностичних кабінетів, їх меблювання не повинні від-
різнятися від оснащення звичайних лікарень. Крім того, було
б добре, аби кожна психіатрична клініка мала клуб, спортивні