Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Педагогіка, психологія і соціологія. Випуск 2 (133), 2008
Подождите немного. Документ загружается.
181
чи вільне володіння технологіями саме по собі є шляхом до успішного їх застосування в
педагогічній діяльності.
На першому етапі дослідження були обрані і конкретизовані найбільш вагомі
уміння та навички двох блоків, які підлягали вимірюванню за результатами анкетування.
Представимо їх у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Уміння і навички, розподілені за двома блоками
Блок №1
( користувача інтернету)
Блок №2
(користувача інтернет-підтримки)
Пошук інформації Проведення (модерування) навчальних
телеконференцій
Збереження інформації з інтернету Моніторинг дистанційних курсів та
організація участі учнів у них
Користування електронною поштою Організація роботи учнів у
телекомунікаційних освітніх проектах
Створення веб-сторінок, вікі-сторінок
блогів, флікрів
Створення і обслуговування інтернет-
щоденників учнівської роботи у
проектах(вікі-сторінок, сайтів, блогів)
Спілкування у чатах, користування новими
сервісами спілкування («живий журнал»
тощо)
Створення і розміщення навчальних
ресурсів
Опитувальні листи містили запитання щодо власної оцінки набутих умінь та
навичок кожного елементу блоку №1 і блоку №2, а також 4 варіанти відповіді:
• «Дуже добре» (3 бали);
• «Добре» (2 бали);
• «Маю проблеми» (1 бал);
• «Не вмію» (0 балів).
На другому етапі експерименту відбувалося формування умінь і навичок блоку №1
для вчителів інформатики і вчителів інших предметів за навчальним планом на 1-2 курсі в
рамках навчальних дисциплін «Інформатика», «Архітектура комп’ютера та його базове
програмне забезпечення», «Комп’ютерні мережі, Інтернет та мультимедіа-технології».
Після вивчення цих курсів на третьому етапі експерименту були одержані результати
самооцінки 75 студентів, що навчалися за спеціальностями «Початкове навчання»,
«Педагогіка і методика середньої освіти. Англійська мова» та «Педагогіка і методика
середньої освіти. Інформатика» за напрямом підготовки «Педагогічна освіта». Результати
були занесені у таблицю, фрагмент якої представлений таблицею 2.
Таблиця 2. Вигляд таблиці результатів опитування
Уміння та навички блоку №1 Уміння та навички блоку №2 Студент
1 2 3 4 ∑ 1 2 3 4 ∑
1 2 3 3 2 1 0 0 0
2 0 1 2 2 0 2 1 1
… … … … …
Аналіз результатів здійснювався засобами математичної статистики. Загальні бали
студентів за самооцінкою власних умінь та навичок були одержані як сума балів за
кожний елемент блоку №1 і блоку №2. Розглядаючи суми балів студентів за блоком 1 і
блоком 2 як двомивимірну випадкову величину (х, у), побудували графіки, за виглядом
182
яких встановили наявність кореляції між цими величинами. Ступінь тісноти зв’язку між
значеннями випадкових величин х і у, тобто між загальними балами студентів за перший
блок і загальними балами за другий блок виміряли за допомогою коефіцієнта кореляції
Пірсона:
де x
i
- загальний бал i-того студента за блоком №1,
y
s
- загальний бал i-того студента за блоком №2,
х - середнє арифметичне значення величини балу за блоком №1,
у - середнє арифметичне значення величини балу за блоком №2.
Скориставшись засобами табличного процесора MsExcel, обчислили коефіцієнт
Пірсона r=0,42346. Низький коефіцієнт кореляції свідчить, що між балами (результатами
самооцінки) за перший блок і балами за другий блок не існує тісної залежності, тобто
власні уміння та навички користуватися інтернетом ще не є запорукою їх успішного
впровадження в педагогічну практику.
В рамках експерименту на 3-4 курсі студентам був запропонований курс
«Методика використання комп'ютерної техніки в школі». При цьому в експериментальних
групах курс «Методика використання комп'ютерної техніки в школі» вивчався за
проектною методикою, в основу якої було покладено програму «Intel®Навчання для
майбутнього». Основні засади цієї програми полягають в комплексному навчанні
інформаційно-комунікаційним і педагогічним технологіям засобами проектного метода.
Порівняльні результати двох контрольних обстежень за тими самими опитувальними
листами представлені в таблиці 3.
Таблиця 3. Статистичні характеристики вибірок випадкових величин, одержаних в
результаті діагностичного та контрольного обстеження
Діагностичне обстеження Контрольне обстеження Статистичні
характеристики
величини
загального балу
Контрольна
група
Експеримен-
тальна група
Контрольна
група
Експеримен-
тальна група
Мінімум 1 2 2 2
Максимум 5 5 7 9
Інтервал 4 3 5 7
Середнє 2,64 3,04 4,16 5,36
Медіана 3 3 4 6
Дисперсія 0,90 0,79 1,80 3,74
Статистичні характеристики свідчать про приблизно однаковий рівень
підготовленності (за самооцінкою) студентів контрольної та експериментальної групи до
вивчення курсів «Методика використання комп'ютерної техніки в школі». Засобами
математичної статистики підтверджено, що характеристики експериментальної й
контрольної груп на етапі діагностичного обстеження збігаються з рівнем значимості 0,05
за статистичними критеріями Крамера-Уелча та Вілкоксона-Манна-Уітні (емпірічне
значення критерія Вілкоксона-Манна-Уітні 1,438 при критичному 1,96). Після вивчення
курсу за різними методиками результати самооцінювання були значно кращими в
експериментальній групі, при цьому вірогідність розходжень характеристик
експериментальної й контрольної груп дорівнює 95% за тими ж критеріями (емпірічне
значення критерія Вілкоксона-Манна-Уітні 2,21 при критичному 1,96). Значення критеріїв
і їх аналіз були одержані засобами комп'ютерної програми «Педагогічна статистика».
Отже, можна зробити висновок, що застосування експериментальної методики навчання,
183
в основу якої було покладено проектну методику, приводить до статистично значущих
відмінностей у кращий бік результатів самооцінювання.
Таким чином, формування професійних компетентностей в галузі інтернет-
технології майбутніх вчителів має особливості, пов'язані з необхідністю студентам
вивчати не тільки зміст технологій, а й метотику їх застосування. При цьому виявилося
важливим застосування сучасних інноваційних методик, про що свідчить покращення
якісних показників результатів навчання.
Література.
1. Уваров А.Ю. К-модель для оценки развития процессов информатизации школы.
Труды конференции ИТО-2006, М.:, 2006.
2. Моисеева М.В. Координатор как ключевая фигура процесса дистанционного
обучения // Дистанционное образование , 2000-№ 1.
3. Могилев А.В. Учебные компьютерные коммуникации, как единая среда
общения. [Электронный ресурс] // Электронное издание "Письма в Emissia.Offline:
электронный научно-педагогический журнал". - CПб., 2000.
http://www.emissia.50g.com/offline/2000/794.htm
4. Мосина А.В., Лещенко О.С. Электронное портфолио преподавателя как форма
интернет-поддержки деятельности преподавателя в магистратуре педагогического вуза:
Международный конгресс «Информационные технологии в образовании» , Москва, 2003.
http://www.ito.su/2003/II/3/II-3-3306.html
5. Магойченков В.И. Некоторые подходы к формированию компьютерной
поддержки самостоятельных форм обучения: XII Международная конференция-выставка
«Информационные технологии в образовании», г. Москва, 2002
http://www.bitpro.ru/ito/2002/I/1/I-1-730.html
6. Баядин Д.В. Адаптивность компьютерной обучающей среды к уровню
пользователя: Международный конгресс «Информационные технологии в образовании»,
Москва, 2003. http://www.ito.su/2003/II/1/II-1-2924.html
7. Маленкова Л.О. Новые формы организации образовательного процесса.
[Электронный ресурс] // Электронное научное издание "Письма в Emissia.Offline:
электронный научно-педагогический журнал". - CПб., 2006.
http://www.emissia.50g.com/offline/2006/1046.htm
8. Нахметов И.Н. К вопросу о состоянии и динамике информационной
компетентности старшеклассников петербургских школ // Электронное научное издание
"Письма в Emissia.Offline: электронный научно-педагогический журнал". - CПб., 2006.
http://www.emissia.50g.com/offline/2006/1040.htm
УДК 371.322.0018 Кабак Ю.В.
НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКАЯ РАБОТА СТУДЕНТОВ В ВУЗАХ
ИНЖЕНЕРНО-СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОФИЛЯ
В данной статье рассматриваются виды научно-творческой работы
Главной целью научно-исследовательской работы студентов (НИРС) является
привитие им интереса к творческой работе инженера-строителя, а также навыков и
умений исследователя.
Для достижения этой цели необходимо решить такие задачи:
Первой задачей является определение знаний, умений и навыков, которыми должен
обладать исследователь.
Вторая задача включает в себя указание форм и методов сообщения знаний,
умений и навыков исследователя.
Третья задача заключается в организации научных исследований в пределах
каждой кафедры.
184
Четвертой задачей является привлечение студентов к участию в научно-
техническом прогрессе. [1]
По своей форме научно-исследовательская работа студентов подразделяется на
работу, которая включена в учебный процесс, и работу, выполняемую во внеучебное
время.
Основными формами научно-исследовательской работы студентов в рамках
учебного процесса являются:
• выполнение лабораторных работ с элементами НИРС;
• выполнение курсовых и дипломных работ с элементами НИРС;
• выполнение заданий по НИРС в период производственной практики;
• реферирование специальной научно-исследовательской отечественной и
зарубежной литературы;
• участие студентов в конференциях, семинарах кафедры.
Такая работа выполняется каждым студентом в учебное время, отведенное
расписанием, под руководством преподавателя. Основными задачами НИРС во время
учебного процесса является обучение студентов навыкам самостоятельной теоретической
и экспериментальной работы, их ознакомление с условиями труда в лаборатории и
научном коллективе. Методика проведения данной работы определяется спецификой вуза.
НИРС в период производственной практики часто связывается с выполнением
определенных заданий на предприятии по тематике научно-исследовательских работ,
выполняемых кафедрой, а также со сбором материала, который студенты могли бы
использовать в своих дипломных и курсовых проектах.
Основными формами научно-исследовательской работы во внеучебное время
является участие студентов в олимпиадах, конкурсах, конференциях, подаче заявок на
предполагаемое изобретение, написание научных статей, участие в исследованиях по
хоздоговорной и кафедральной тематике.
Научной работой охватываются все студенты дневной формы обучения. Учебные
планы учитывают требования каждого направления, участие каждой дисциплины в
формировании качеств исследователя. Конкретный вклад каждой дисциплины в
исследовательскую подготовку отражен в рабочих программах.
Основанием для внедрения комплексной системы организации НИРС в вузе
является «Примерный типовой комплексный план организации научно-исследовательской
работы студентов на весь период обучения». [2] На основе этого типового плана каждый
вуз разрабатывает свой комплексный план, а также планы по специальностям. Эти планы
предусматривают привитие интереса к науке с первого семестра, когда студентам
читается курс «Введение в специальность», проводятся экскурсии по лабораториям
кафедры. На первом курсе студенты участвуют в работе секций общественных и
естественных наук.
На втором курсе, кроме проведения лабораторных работ с элементами научных
исследований, студенты выполняют курсовые проекты и расчетно-графические работы с
элементами научных исследований, а также переводят статьи по своей специальности.
На третьем и четвертом курсах студенты выполняют лабораторные работы с
элементами НИРС, распределяются между научными руководителями и получают темы
своих научных работ.
На пятом курсе студенты представляют сои отчеты по научно-исследовательской
работе и выступают на семинарах с докладами.
Логическим завершением научно-исследовательской работы студентов является
выполнение дипломного проекта и его защита. [1]
Большой опыт организации научно-исследовательских работ получен в
Донбасской национальной академии строительства и архитектуры в 80-е годы. В
академии был разработан и утвержден «Комплексный план НИРС на весь период
обучения», целевая комплексная программа «Наука». Вся организация НИРС проводилась
185
в соответствии с этими документами и носила комплексный характер. Все выпускающие
кафедры выполняли общеинститутские мероприятия комплексной программы по
организации НИРС.
Студенты младших курсов писали рефераты по общественным дисциплинам,
подготавливали доклады на научно-технические конференции, участвовали в олимпиадах,
конкурсах, выставках.
На старших курсах научно-исследовательская работа была введена в рабочие
планы всех специальностей как самостоятельная дисциплина за счет часов дисциплин,
устанавливаемых советом вуза, и часов на дополнительные виды обучения.
На старших курсах научно-исследовательская работа была направлена на
организацию индивидуальной творческой работы студентов по актуальной научной и
производственной тематике. Студенты IV-V курсов распределялись по профилирующим
кафедрам, которые осуществляли научное руководство всеми видами научно-творческой
работы студентов в течение всего последующего периода обучения до выполнения
дипломного проекта включительно.
Одной из основных форм отчета студентов о результатах НИР на старших курсах
являлись научные семинары студентов. На семинарах обеспечивалось выступление
каждого студента. Многие научные разработки студентов успешно применялись на
практических занятиях, в курсовых и дипломных работах.
Итоги НИРС подводились во время студенческой научно-технической
конференции. По результатам конференции работы студентов рекомендовались на
республиканский конкурс на лучшую работу студентов, к внедрению в производство и
учебный процесс. [3]
Литература:
1. Методы и формы интеграции учебной, научной и производственной
деятельности студентов в вузах /В.Д. Жилин, Е.П. Моргунова, Л.Н. Преснухин, А.А.
Сазонов, Р.В. Корнилов / Науч. ред. А.Ф. Михайлова. – М., 1988 . – 20 с.
2. Момот А.И. научно-исследовательская работа студентов в советской высшей
школе // Основы научных исследований / Крутов В.И., Грушко И.М., Попов В.В. и др. –
М.: Высш. школа, 1989. – С. 35 -45.
3. Система подготовки инженерных кадров в вузе/ Руководитель авт. Коллектива
Г.И. Денисенко. – К.: Вища шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1987. – 184 с.
УДК 37.013.2:378 Каверіна
О.Г.
РОЗВИТОК КОМПЛЕКСНИХ ФОРМ І ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ПРИ ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Комплексні форми і засоби навчального процесу в умовах інтегративного підходу
до навчання впливають на його результативність: знання набувають якості
системності; уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна
спрямованість пізнавальних інтересів тих, хто навчається, і досягається всебічний
розвиток особистості.
Постановка проблеми. Інтеграція в підготовці майбутніх фахівців зумовлює певні
зміни в методах, формах і засобах навчального процесу. У найзагальнішому вигляді суть
змін зводиться до переходу від вузькоспеціальних і слабко пов'язаних між собою
організаційних форм навчання до широкого й взаємопов'язаного їх комплексу з
подальшою інтеграцією їх до органічної системи.
Аналіз основних досліджень і публікацій. Інтеграції як внутрішній стороні
навчального процесу, здійснюваній у рамках організаційних форм, приділяли увагу
186
чимало дослідників педагогіки. Інтеграційні процеси визнаються сьогодні основною
закономірністю розвитку педагогічної науки й освітньої практики. Цю думку поділяють
багато вітчизняних і зарубіжних учених (А.П. Бєляєва, М.Н. Берулава, С.У.Гончаренко,
В.І.Загвязинський, І.М.Козловська, М.І.Махмутов, Н.Г.Ничкало, В.Д.Семенов,
І.П.Яковлєв та ін.).
Разом з тим, традиційні організаційні форми навчання під впливом інтегрованого
змісту (змін у складі й структурі навчального матеріалу, в інших компонентах процесу
навчання) можуть зазнавати достатньо відчутних змін залежно від специфіки вивчення.
Постановка завдання. У цій статті стисло окреслимо процедурні характеристики
інтегративних процесів під час формування готовності студентів вищих технічних
навчальних закладів до професійної комунікації у вигляді організаційних форм, за
допомогою яких вони здійснюються.
Для досягнення глобальної мети, а саме – формування готовності до професійної
комунікації майбутнього фахівця – ми розробили навчальний комплекс, який дозволяє
здійснювати інтеграцію гуманітарних й фахових дисциплін у реальному освітньому
процесі, забезпечувати успішне формування міждисциплінарних професійних знань і
вмінь і є дидактичним засобом, який найадекватніше відповідає цій меті.
Виклад основного матеріалу дослідження. Інтегративний навчальний комплекс, на
нашу думку, включає: типовий навчальний план і програми; навчальні посібники;
методичні вказівки; систему методів, засобів і форм організації навчально-пізнавальної
діяльності, спрямованих на забезпечення взаємозв'язку гуманітарних й спеціальних
дисциплін; систему контролю результатів формування готовності до професійної
комунікації.
У типовому навчальному плані, в програмах дисциплін визначені цілі, завдання,
зміст і структура системи підготовки майбутніх фахівців до професійної комунікації.
Навчальні посібники укладені з метою формування узагальнених знань, умінь і навичок
на основі інтеграції змісту гуманітарних дисциплін. Вони включають навчальний матеріал
двох циклів дисциплін (гуманітарних і технічних), орієнтованих на його засвоєння й на
формування у майбутніх фахівців умінь встановлювати взаємозв'язки, здійснювати
міждисциплінарне перенесення знань з одного предмета на інший.
Видається правомірним поставити запитання щодо критеріїв ефективності
планування. Серед таких критеріальних ознак ми виділяємо наступність планування на
різних рівнях функціонування інтегрованої системи підготовки до професійної
комунікації, його системність як зв'язок елементів, що перебувають у певних відношеннях
один з одним, поетапність, поступовість, пов'язану з ускладненням характеру діяльності
учасників освітнього процесу, безперервність як невід'ємну властивість і умову його
ефективності. На наш погляд, це дозволить підходити до процесу планування комплексно,
вчасно здійснювати коригувальні заходи, підвищити ефективність управлінської
діяльності викладача, активізувати внутрішній потенціал усіх учасників освітнього
процесу.
Для здійснення інтеграції гуманітарних дисциплін з фаховими дисциплінами
необхідно, щоб навчальні плани й програми містили базисну й інтегративну частини.
Базисна частина повинна включати тематику, яка вивчається тільки в межах базової
навчальної дисципліни (наприклад, «Англійська мова» і «Українська мова»). Інтегративна
частина буде відображати інтегративні зв'язки іноземної мови з конкретною фаховою
дисципліною. Інтегративна частина не повинна бути суворо регламентованою, що
обумовлено більшим динамізмом професійного навчання, появою нових спеціальностей
тощо.
Отже, ефективність інтеграції змісту гуманітарних та інших дисциплін, що
викладаються в технічному вищому навчальному закладі, може бути забезпечена за умов
дотримання принципу єдності змістової й процесуальної сторін навчання, що
характеризується обов'язковою інтеграцією форм навчальних занять.
187
Під час здійснення інтеграції змісту гуманітарної складової на рівні міжпредметних
зв’язків чи дидактичного синтезу потенційні можливості організаційних форм навчання
різко зростають. Зростає роль інтегративних форм навчання, які значно уможливлюють
організацію самостійної навчальної діяльності, створюють реальні умови для її
активізації, стимулюють прагнення до самоосвіти. Застосування інтегративних форм
навчання також є ефективним і в плані покращення процесу спілкування між студентами.
Інтеграція форм навчальних занять дає можливість підсилити принцип проблемності
навчання як один із базових принципів дидактичної інтеграції.
Навчальний процес, вибудований із використанням інтегративних форм навчання,
передбачає застосування ігрових форм, проблемних ситуацій, що, безумовно, сприяє
активізації мисленнєвої, пізнавальної діяльності майбутніх фахівців і розширенню їхніх
знань, розвитку зорового й слухового сприйняття.
Методично правильна побудова й проведення організаційних форм навчання
гуманітарних дисциплін на основі фактора інтеграції впливають на результативність
процесу навчання: знання набувають системності; уміння стають узагальненими,
комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів майбутніх
фахівців, ефективніше формуються їхні переконання й досягається всебічний розвиток
особистості.
У загальній структурі дидактичної інтеграції гуманітарних дисциплін в якості
організаційних форм її реалізації можуть виступати різні форми організації навчального
процесу – інтегративні курси, інтегровані лекції, семінари, методичні проекти, ділові й
рольові ігри тощо. При цьому вони будуть називатися інтегративними, оскільки
поєднують у собі форми організації різних навчальних дисциплін.
Отже, якісна характеристика інтеграції змісту гуманітарної й професійної освіти
безпосередньо залежить від процесуального аспекту, тобто від того, якою мірою
реалізується в процесі навчання інтеграція форм, засобів і методів навчання.
Для досягнення генеральної мети формування готовності майбутніх фахівців до
професійної комунікації розглянемо систему інтегрованих організаційних форм навчання,
адекватних цій меті. Найбільш ефективним засобом формування нових мовних знань
майбутніх фахівців з урахуванням інтегративних тенденцій сучасної освіти може стати
система інтегрованих організаційних форм навчання, названа нами комплексом
дидактичних ситуацій інтегрованого керування навчально-пізнавальною діяльністю
майбутніх фахівців, спрямована на опанування змісту мовної освіти. Розв'язання
навчально-пізнавальної задачі – це такий вплив на її предмет, внаслідок якого
виявляється, що він містить досить повну інформацію про шукані предмети.
Важливу роль у виробленні у майбутніх фахівців навичок застосування отриманих
знань для розв'язання практичних задач разом із викладачем відіграють практичні заняття.
Практичні заняття спрямовані на поглиблення, розширення, деталізацію теоретичних
знань. Вони розвивають мислення й мовлення і є засобом оперативного зворотного
зв’язку.
Слід організувати практичні заняття так, щоб майбутні фахівці постійно відчували
підвищення складності виконуваних завдань, займалися напруженою творчою роботою,
пошуком правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і
продуктивне педагогічне спілкування. Студенти повинні отримати можливість розкрити й
виявити свої здібності, свій особистісний потенціал.
З позицій інтегрованого управління навчально-пізнавальною діяльністю
майбутнього фахівця, практичне заняття розглядається як ціле, що складається з
взаємопов’язаних частин, які взаємодіють. Саме ця взаємодія забезпечує отримання
інтегративного результату.
Метою практичного заняття повинно бути певне просування в оволодінні
інтегрованими знаннями, вміннями й навичками в межах даного учбового матеріалу.
188
Визначаючи цілі конкретних занять, необхідно знати, які уміння можуть розвиватися на
цьому занятті й які навички доцільно формувати.
З огляду на характер навчальної діяльності майбутніх фахівців за формуванням їх
готовності до професійної комунікації, фундаментом усіх видів практичної діяльності
повинна бути вправа. У психологічному плані безперечно, що всі конкретні вміння,
здібності формуються під час виконання вправ, отже, необхідні ті чи інші форми
діяльності, що мають характер вправи. Переважно ця діяльність являє собою або
повторення матеріалу (дій), або розв'язання завдань різних ступенів складності й
узагальнення.
На практичних заняттях, спрямованих на оволодіння змістом мовної освіти на
інтеграційній основі, включення майбутніх фахівців у процес керованої навчальної
діяльності сприяє тому, що знання народжується в процесі спілкування, характер якого
залежить не тільки від особливостей комунікації між ними, але передусім від того, по-
перше, якою мірою студент включається в діяльність, і, по-друге, якою мірою ця
діяльність адекватна тій, яка має бути засвоєна. В одній і тій самій ситуації навчання одні
студенти ставлять собі за мету запам'ятати, інші – зрозуміти, при цьому рівень
усвідомлення цієї мети у різних учасників навчального процесу, звичайно, не є
однаковим. Спілкування в умовах формування готовності до професійної комунікації
виступає як чинник інтеграції.
Одним із плідних і перспективних напрямів розв'язання цього завдання може бути
застосування ділових ігор, які мають великі потенційні можливості для розвитку
креативних здібностей майбутнього фахівця, дозволяють засвоїти професійно вагомий
зміст на базі гуманітарних дисциплін, акцентувати увагу на розв'язанні практичних задач
у максимально наближеній до природної професійній комунікативній ситуації,
активізують процеси міжкомплексного впливу. Підсумком може бути підвищення рівня
іншомовної професійної підготовки.
Ділова гра належить до інтегративних організаційних форм навчання, оскільки в
процесі її здійснення простежується взаємозв'язок і взаємозумовленість таких її функцій:
гносеологічної, психологічної, розвивальної, загальноосвітньої, виховної, комунікативної,
інформаційної. Інтегративний характер ділових ігор відповідає інтегрованій навчальній
діяльності майбутніх фахівців, оскільки стимулює її організаційно-мотиваційний
компонент, сприяє оптимізації інформаційно-процесуального компонента, прискорює
розвиток критеріально-результативного компонента. Отже, з огляду на свої специфічні
особливості, ділова гра може бути ефективною формою організації навчання гуманітарних
дисциплін на інтегративній основі.
Наш педагогічний досвід роботи й експериментальні дослідження доводять, що
одним із методів активізації програмно-цільового керування навчальною діяльністю
майбутніх фахівців, спрямованою на оволодіння системою готовності до професійної
комунікації в умовах інтеграції, може бути телебачення. Телебачення забезпечує поетапне
формування умінь і навичок і суттєво розширює можливості практичного заняття,
виводячи тих, хто навчає, на рівень самоорганізованого управління навчальною
діяльністю.
Застосування телебачення створює умови для ефективного управління навчальною
діяльністю майбутніх інженерів у системі «телеекран – студентська аудиторія – викладач
– студент», сприяючи розвитку інтегрованих знань, умінь і навичок. Телебачення
стимулює створення й підтримування позитивної мотивації студентів і забезпечує дію
системи стимулів у навчальному процесі, основною робочою одиницею якого є
телеситуація.
Відзначимо такі відмітні риси навчального телебачення як однієї з інтегративних
форм навчання: відображення реального мовленнєвого спілкування; активне сприйняття
навчального матеріалу завдяки поєднанню двох подразників: зорового й слухового;
єдність вербального й візуального матеріалу.
189
З допомогою телебачення викладач керує навчальною діяльністю студентів
шляхом:
• створення мовного середовища, яке має сплановану й запрограмовану
структуру;
• інтенсифікації навчального процесу, поєднуючи форму, організацію, теми занять
і зорово-слухові впливи на тих, хто навчається, з їх реальними можливостями сприйняття
інформації;
• контролю сприйняття й засвоєння інформації, внесення відповідних коректив у
процес навчання.
Висновки. Отже, складність організації системи підготовки майбутнього фахівця
до професійної комунікації в умовах інтегративного підходу полягає в тому, що, по-
перше, його навчально-пізнавальна діяльність базується на двох видах знань і вмінь, двох
видах освіти (гуманітарної й технічної); по-друге, знання й уміння повинні бути
взаємопов'язані, інтегровані. Це забезпечується взаємозв'язком матеріалу гуманітарних й
професійних дисциплін. Однак спочатку слід здійснити підготовку майбутніх фахівців до
формування й подальшої реалізації цих зв'язків. З цією метою передбачається поетапне
включення в навчальний процес системи методів, засобів і форм організації навчально-
пізнавальної діяльності, спрямованої на здійснення інтеграції гуманітарних й професійних
дисциплін.
Інтеграцію можуть забезпечити тільки ті методи, засоби й форми організації
навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців, які дозволяють: комплексно
застосовувати знання й уміння з інтегруючих дисциплін; розв'язувати різноманітні
завдання творчого характеру з професійним ухилом, які потребують аналізу й синтезу
знань, умінь і навичок.
Література
1. Гончаренко С, Мальований Ю. Інтеграція елементів змісту освіти. – Полтава,
1994. – 234 с.
2. Козловська І.М. Теоретичні та методичні основи інтеграції знань учнів
професійно-технічної школи: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / АПН України; Інститут
педагогіки і психології професійної освіти. – К., 2001. – 464 с. + рис.
УДК:378.147=009:37.036 Карпунова Н.Г.
ГУМАНІТАРНІ ДИСЦИПЛІНИ ЯК ФАКТОР МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОГО
РОЗВИТКУ КУРСАНТІВ
Стикаючись з безліччю проблем, людина стоїть перед вибором правильного
вирішення в кожній конкретній ситуації, а значить і оптимальної лінії поведінки, яка б не
суперечила моральним вимогам суспільства. Це є актуальним і на сучасному етапі
побудови громадянського суспільства в Україні, що передбачає орієнтацію насамперед на
людину, на пріоритети духовної культури.
У 2005 році наша країна приєдналася до Болонського процесу, підтримуючи
загальне розуміння його цілей. Цей факт каталізує необхідність зміни структури, функцій,
методів навчання у вищій школі. Сьогодення диктує необхідність світового
співробітництва людей для розв'язання багатьох проблем глобального характеру. І освіта є
тим фундаментом, що допоможе людям краще порозумітися для об'єднання зусиль із
збереження нашої планети.
Звичайно, що перенесення акцентів в освіті на інтереси, перш за все, людини,
надання їй можливостей для розквіту її здібностей, творчості стосується й підготовки
кадрів для органів внутрішніх справ (ОВС). Треба зрозуміти, що саме гуманістична,
духовна підготовка майбутніх правоохоронців має стати невід'ємною складовою такого
поняття, як професіоналізм.
190
Про це свідчить ціла низка нормативно-правових документів, що визначають
основні шляхи розвитку й удосконалення роботи МВС на сучасному етапі.
І це обумовлено, насамперед, тим, що сьогодні Україна намагається вийти на більш
якісний рівень діяльності правоохоронних органів і наблизитися до стандартів
європейської поліцейської структури.
Тому, вже зараз маємо дбати про посилення гуманістичного змісту планів
навчальної, виховної та наукової роботи відомчих ВНЗ системи МВС України,
гуманізувати свідомість курсантів у процесі навчання у вищому закладі для того, щоб
формувати майбутнього фахівця як самостійну творчу особистість, приділяючи увагу
розвиткові індивідуальних творчих здібностей.
А це, у свою чергу, вимагає кардинального оновлення всієї відомчої системи освіти
МВС.
Виховна робота з курсантами здійснюється, перш за все, у навчальному процесі. У
ВНЗ системи МВС України - це організована соціально-педагогічна система, що виконує
функції навчання та виховання курсантів відповідно до завдань підготовки кадрів для
ОВС.
У сучасній науково-педагогічній літературі є немало робіт, присвячених питанням
гуманітарної освіти та виховання молоді, зокрема Власової А.Н., Вульфсона
Б.Л..Смельянова В.В, Зеленко А.С., Зюзіної Т.О, Кісіля З.Р, Мазаракі А.А., Павленка В.Б.,
Хрикова Є.М., Шевченка В.Ф. та ін. Загальнотеоретичні, методологічні проблеми
гуманітарної освіти, її зміст та структура неодноразово були предметом обговорення,
дискусій на різного рівнях науково-практичних, науково-методичних конференціях. Утім,
саме питанню про значення гуманітарних дисциплін у морально-естетичному розвитку
курсантів ВНЗ системи МВС України присвячено обмаль робіт. Це й обумовило вибір
теми цієї статті та її головні завдання, що полягають у наступному:
- визначенні значення гуманітарних дисциплін у морально-естетичному розвитку
курсантів;
- аналізі впливу дисциплін гуманітарного циклу на морально-естетичне виховання
курсантів;
- впливу вузівського середовища на їх морально-естетичне удосконалення.
Навчання як основний вид вузівської життєдіяльності впливає на характер
поведінки та життєвих настанов, засвоєння курсантами суспільних та професійно-етичних
норм, вироблення морально-ділових якостей, виховання культурної людини. При цьому
спостерігається дія не тільки зовнішніх, а й внутрішніх чинників, через які відбувається
реалізація морально-естетичних функцій навчального процесу. Внутрішніми чинниками є
морально-ціннісні позиції курсанта щодо :
- навчального процесу, навчальних дисциплін, що вивчаються;
- науково-педагогічних працівників ВНЗ, до вищого закладу у цілому;
- своєї майбутньої професії.
До зовнішніх чинників можна віднести:
- морально-естетичне виховне спрямування процесу навчання;
- морально-естетичний вплив науково-педагогічних працівників ВНЗ;
- морально-естетичні стосунки в курсантському колективі. Стисло розглянемо їх.
У навчальному процесі треба поєднувати особливості пізнавальної діяльності
курсантів та формування їх морально-естетичного обліку. Тому організація і проведення
виховного навчання на сучасній науковій, методологічній та методичній основах
вимагають включення до навчальних програм певних морально-естетичних виховних
завдань з кожної дисципліни, що вивчається у вищій школі.
Особлива роль у вирішенні цього питання належить гуманітарним дисциплінам
завдяки їх гуманістичному, громадянському змісту, великому духовному виховному
потенціалу.