Непочатенко О.О. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Термінологічний словник

281

Казначейство — державна служба, яка контролює виконання

державного бюджету по доходах і видатках.

Канікули податкові — певний проміжок часу, протягом якого

платникові податків надається пільга у вигляді звільнення

від сплати податку.

Капітал акціонерний — основний капітал акціонерного товари-

ства, розмір якого визначається його статутом.

Капітальний дохід — різниця між скоригованою балансовою

вартістю основних засобів згідно з коефіцієнтом індексації та

балансовою вартістю таких основних засобів до індексації.

Капітальний ремонт основних засобів — часткове відшкодуван-

ня фізичного зношування основних засобів.

Капітальні вкладення — витрати на створення нових, рекон-

струкцію, розширення та технічне переоснащення наявних

основних засобів.

Касові операції — операції між підприємствами, підприємцями

і фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видаван-

ням готівкових коштів під час проведення розрахунків через

касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій

книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Квота податкова — частка податку в доходах платника.

Комерційний кредит — короткотерміновий кредит, що нада-

ється продавцем (виробником) покупцеві у формі відстрочки

оплати за продані товари (виконані роботи чи надані послу-

ги).

Комерційний розрахунок — метод ведення господарства, що по-

лягає в постійному порівнюванні (у грошовій формі) витрат

і результатів діяльності. Метою комерційного розрахунку

є отримання максимального прибутку за мінімальних ви-

трат.

Комітет кредиторів — робочий орган зборів кредиторів борж-

ника під час провадження справи про банкрутство. Комітет

кредиторів обирається зборами кредиторів у складі не більш

як семи осіб. До компетенції комітету належать такі питання:

скликання зборів кредиторів; підготовка та укладання миро-

вої угоди; звернення до арбітражного суду з клопотанням про

Термінологічний словник

282

відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом

і відкриття ліквідаційної процедури, призначення та припи-

нення повноважень арбітражного керуючого та ряд інших.

Комунальний податок — місцевий податок, який сплачують

юридичні особи всіх форм власності, що перебувають на те-

риторії України.

Конверсія акцій — корпоративна операція емітента із цінними

паперами власного випуску як обмін акцій одного випуску

на акції іншого випуску зі зміною принаймні однієї умови

випуску.

Конверсія акцій — об’єднання кількох акцій в одну (або обмін

за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на

іншу), яке має на меті привести у відповідність номінальну

вартість випущених в обіг акцій з розміром статутного фонду

в разі його зменшення. Наприклад, конверсія акцій у співвід-

ношенні 4: 3 означає, що кожні чотири акції можна обміняти

на три акції нової емісії.

Консалтинг — діяльність спеціальних компаній із надання

консультацій товаровиробникам, продавцям і покупцям із

питань експертної, технічної та економічної діяльності під-

приємств, фірм, організацій.

Консигнація — форма комісійного продажу експортних това-

рів, за якої їх власник (консигнант) передає комісіонерові

(консигнаторові) товар для продажу зі складу комісіонера.

При цьому право власності на товар, що надійшов на склад

комісіонера, залишається за консигнантом.

Консолідований бюджет — скоординований за всіма підрозді-

лами і функціями план діяльності підприємства в цілому,

що об’єднує блоки окремих бюджетів і містить належну ін-

формацію для прийняття і контролю управлінських рішень

у галузі фінансового планування.

Контокорентний кредит — вид банківського кредиту в націо-

нальній або іноземній валюті, що надається клієнтові, який

має в банку поточний рахунок.

Контроль аудиторський — перевірка первинних бухгалтерських

документів, регістрів обліку та звітності а також іншої ін-

формації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів

господарювання з метою визначення їх достовірності, повно-

ти та відповідності чинному законодавству.

Термінологічний словник

283

Контроль митний — діяльність митної служби з перевірки до-

тримання встановлених правил ввезення, вивезення чи тран-

зиту товарів через митний кордон, їх митного оформлення,

нарахування та стягнення мита.

Контроль податковий — спеціальний контроль із боку держав-

них органів за дотриманням податкового законодавства,

правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати

податків та інших обов’язкових платежів юридичними і фі-

зичними особами.

Контрольний пакет корпоративних прав — кількість корпора-

тивних прав (акцій, часток), яка забезпечує їх власникові

право здійснювати фактичний контроль над діяльністю під-

приємства. У разі високої концентрації статутного капіталу

контрольний пакет становить не менш як 50 % загальної його

суми плюс одна акція. За широкої диверсифікації контроль-

ний пакет може охоплювати 20–30 % номінальної вартості

всіх корпоративних прав.

Користувачі звітності — фізичні та юридичні особи, що потребу-

ють інформації про діяльність підприємства для прийняття

рішень.

Корпоративні права — право власності на частку (пай) у статут-

ному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на

управління, отримання відповідної частки прибутку такої

юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації

згідно з чинним законодавством.

Кредит — кошти та матеріальні цінності, які надаються рези-

дентами або нерезидентами у користування юридичним чи

фізичним особам на обумовлений строк та під певний відсо-

ток.

Кредит банківський — основна форма кредиту, за якої банк

надає клієнтові у тимчасове користування частину капіталу

на умовах платності, строковості та повернення.

Кредит податковий — сума, на яку платник податку має право

зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Кредит товарний — будь-яка господарська операція суб’єкта

підприємницької діяльності, що передбачає реалізацію про-

дукції, робіт, послуг, передавання права власності іншому

суб’єктові підприємницької діяльності або громадянину на

Термінологічний словник

284

умовах відстрочення платежу, якщо таке відстрочення пере-

вищує звичайні строки банківських розрахунків.

Кредитна лінія — оформлена договором згода банку (об’єднання

банків) надавати позичальникові кредити, обмежені певною

максимальною величиною (лімітом кредиту) протягом пев-

ного часу (звичайно одного року.

Кредитний рахунок — рахунок, призначений для обліку вида-

них банком кредитів.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного

боргу і відсотків за ним.

Кредитор — юридична або фізична особа, яка має підтверджені

належними документами грошові вимоги до боржника, у

тому числі вимоги з виплати заробітної плати, зі сплати по-

датків та інших обов’язкових платежів.

Кредитоспроможність — наявність передумов для отримання

кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність по-

зичальника визначається показниками, які характеризують

його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кре-

дитами, його поточне фінансове становище, спроможність у

разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забез-

печивши оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

Кредитування — надання суб’єктові підприємництва банків-

ських кредитів на засадах платності, строковості й повер-

нення.

Кругообіг коштів підприємства — планомірний рух коштів під-

приємств у процесі господарської діяльності, результатом

якого є створення нової споживчої вартості та зростання вар-

тості.

Курс емісії акцій — курс, за яким відбувається передплата на

акції. З юридичного погляду нижньою межею курсу емісії

нових акцій є їх номінальна вартість, з економічного — но-

мінальна вартість плюс витрати на проведення емісії. Верхня

межа курсу емісії — ринковий курс акцій.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості

одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Термінологічний словник

285

Лізинг — форма довгострокової оренди, яка передбачає пере-

давання права користування майном іншому суб’єкту під-

приємницької діяльності на платній основі і на визначений

угодою строк.

Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що

виникають унаслідок оренди майна і супроводжуються укла-

денням лізингової угоди.

Ліквідатор — фізична або юридична особа, яка відповідно до

рішення господарського суду здійснює ліквідацію визнаного

банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності та забезпе-

чує задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційна вартість активів — оцінка активів підприємства в

разі його ліквідації як цілісного майнового комплексу.

Ліквідаційна вартість майна — імовірна ціна, за яку майно

можна буде продати на ринку з урахуванням терміну про-

дажу, визначеного ліквідаційною комісією.

Ліквідаційна вартість основних засобів — сума коштів або вар-

тість інших активів, яку підприємство очікує отримати від

реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення

строку їх корисного використання (експлуатації), за вираху-

ванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційна маса — сукупність усіх видів майнових активів

банкрута, що належать йому на правах власності або повного

господарського відання (за винятком майна, що є предметом

застави). До ліквідаційної маси включаються також майно-

ві активи інших осіб, які відповідно до законодавчих актів

або установчих документів банкрута відповідають за його

зобов’язаннями.

Ліквідаційна процедура — здійснення щодо визнаного банкру-

том підприємства заходів, пов’язаних із задоволенням вимог

кредиторів через продаж майна та ліквідацію юридичної осо-

би боржника.

Ліквідаційний баланс — баланс підприємства, який складається

після проведення ліквідаційних процедур, тобто після реалі-

зації майнових об’єктів, які входять до складу ліквідаційної

маси і необхідні для повного задоволення претензій кредито-

рів, та після розподілу виручених сум між кредиторами.

Термінологічний словник

286

Ліквідні активи — майно підприємства, що користується висо-

ким попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

Ліквідність — здатність окремих видів активів (майнових цін-

ностей) до швидкої реалізації на ринку та перетворення на

грошові активи.

Ліквідність підприємства — здатність підприємства швид-

ко продати активи й одержати гроші для оплати своїх

зобов’язань.

Ліцензія — спеціальний дозвіл суб’єкту підприємницької ді-

яльності уповноваженим на це державним органом здійсню-

вати конкретні, обумовлені законом господарські операції,

включаючи зовнішньоекономічні.

Маневреність власного капіталу — показник, що характеризує,

яка частка власного капіталу використовується для фінан-

сування поточної діяльності, тобто вкладається в оборотні

кошти, а яка його частка капіталізується.

Маржинальний прибуток — різниця між виручкою від реаліза-

ції та змінними витратами. Це та сума прибутку, який спря-

мовується на покриття постійних витрат та на формування

прибутку. Маржинальний прибуток можна розраховувати

як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю продукції. Цей

показник використовується в ході аналізу точки беззбитко-

вості.

Марка акцизного збору — це спеціальний знак, яким маркують

алкогольні напої і тютюнові вироби, наявність якого підтвер-

джує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалі-

зації на території держави цих виробів.

Масова оцінка майна — визначення вартості майна підприєм-

ства з використанням стандартної методології та стандарт-

ного набору вихідних даних.

Менеджмент податковий — сукупність прийомів та методів

організації податкових відносин з метою забезпечення фор-

мування дохідної частини бюджету та впливу податків на

розвиток виробництва і соціальної сфери.

Метод витрат — метод оцінки вартості майна підприємства,

який ґрунтується на визначенні відновлюваної вартості ак-

Термінологічний словник

287

тивів, тобто передбачає оцінювання вартості майна з викорис-

танням інформації про вартість його відтворення в сучасних

цінах.

Метод затрат — метод оцінювання вартості майна підприємства,

який ґрунтується на визначенні відновної вартості активів,

тобто передбачає оцінювання вартості майна з використан-

ням інформації про вартість його відтворення в існуючому

вигляді в цінах на момент оцінювання.

Методи планування — конкретні способи і засоби планових роз-

рахунків.

Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між

боржником і кредиторами щодо пролонгації строків сплати

належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми

боргів. Мирова угода між боржником і кредиторами може

бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про

банкрутство. Вона укладається в письмовій формі і підлягає

затвердженню арбітражним судом.

Мито — непрямий податок, що стягується з товарів, транспорт-

них засобів, інших предметів, які переміщуються через мит-

ний кордон країни.

Мито адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості

товарів та інших предметів.

Мито антидемпінгове — вид мита, що використовується з метою

захисту вітчизняних товаровиробників.

Мито ввізне — платіж, що нараховується на товари та інші пред-

мети при їх ввезенні на митну територію України.

Мито вивізне — платіж, що нараховується на товари та інші

предмети при їх вивезенні за межі митної території Украї-

ни.

Мито державне — плата за вчинення юридичних дій та за видачу

документів юридичного значення.

Мито комбіноване — поєднує декілька видів оподаткування.

Мито компенсаційне — платіж, який нараховується на товар,

вироблений з компенсаційною дотацією.

Мито сезонне — ввізне і вивізне мито, що нараховується на строк

не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Мито специфічне — платіж, що нараховується в установленому

грошовому розмірі на одиницю товарів (сигарети, нафтопро-

дукти, горілка).

Термінологічний словник

288

Міжміські розрахунки — розрахунки, які здійснюються між

покупцем і постачальником, що перебувають у різних містах

або регіонах.

Міліція податкова — спеціальний підрозділ по боротьбі з подат-

ковими правопорушеннями, що діє в складі органів держав-

ної податкової служби і здійснює контроль за додержанням

податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову,

кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Місцеві податки — податки, що їх сплачують юридичні й фізич-

ні особи для забезпечення наповнення місцевих бюджетів.

Моральний знос основних засобів — зменшення вартості осно-

вних засобів унаслідок упровадження у виробництво нових,

технічно досконаліших та економічно ефективніших машин

і устаткування.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів — зупинення ви-

конання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань

щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк

виконання яких настав до дня введення мораторію, та зу-

пинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання

цих зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів

(обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення

про введення мораторію.

Надзвичайна подія — подія або операція, яка відрізняється від

звичайної діяльності підприємства і стосовно якої не очіку-

ється її щорічного або принаймні періодичного повторення.

Надлишок власних оборотних коштів — перевищення розмірів

оборотних коштів понад визначені нормативи.

Накладна податкова — первинний обліковий документ по

ПДВ.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку

–нормативний документ, що визначає принципи та методи

ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звіт-

ності, що відповідатимуть міжнародним стандартам.

Недоїмка — суми податків та інших обов’язкових платежів, не

внесених в установлений термін.

Термінологічний словник

289

Нематеріальні активи — об’єкти інтелектуальної, у тому числі

промислової, власності, а також інші аналогічні права, визна-

ні об’єктом права власності підприємства. До нематеріальних

активів відносять право власності на винахід, право власності

на фірмове найменування, право користування земельною

ділянкою, право власності на програми для ЕОМ, гудвіл та

інші.

Ненормовані оборотні кошти — елементи (статті) оборотних

коштів, щодо яких планова потреба не визначається.

Неплатоспроможність — це пов’язана з недостатністю активів

у ліквідній формі, нездатність суб’єкта підприємницької ді-

яльності виконати платіжні зобов’язання, строк сплати яких

настав.

Непрямі податки — податки, які включаються в ціну товарів

(робіт, послуг). Реальними платниками цих податків є по-

купці відповідних товарів (робіт, послуг), а їх платниками

до бюджету — суб’єкти підприємницької діяльності.

Нерезиденти — юридичні особи, а також суб’єкти господарської

діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, пред-

ставництва тощо), з місцезнаходженням за межами України,

які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до за-

конодавства будь-якої іншої держави.

Нерозподілений прибуток — це частка прибутку підприємства,

отримана в результаті діяльності в попередні періоди, яка не

була спрямована на виплату дивідендів власникам підпри-

ємства чи поповнення інших складових власного капіталу

підприємства (резервного капіталу, статутного капіталу).

Нетоварні операції — розрахунки, які пов’язані з фінансовими

операціями (отримання чи погашення кредиту, сплата по-

датків, зборів, обов’язкових відрахувань, штрафів).

Неформалізовані методи фінансового аналізу — методи аналізу,

які ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному

рівні, а не на жорстких взаємозв’язках та залежностях.

Номінальна вартість корпоративних прав — вартість, яка відпо-

відає частці участі держателя таких прав у статутному фонді

емітента і визначається діленням статутного фонду на кіль-

кість корпоративних прав, які є в обігу.

Норма оборотних коштів — показник, який визначається в

днях, відсотках, гривнях для обчислення нормативів обо-

ротних коштів.

Термінологічний словник

290

Норматив оборотних коштів — оптимальна потреба в оборотних

коштах, що визначається за окремими статтями й у цілому

по підприємству в грошовому виразі.

Нормативне фінансове планування — розрахунок потреби

суб’єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах

на підставі встановлених фінансових норм і нормативів.

Нормовані оборотні кошти — ті елементи (статті) оборотних

коштів, щодо яких визначається оптимальна планова по-

треба.

Нульова ставка оподаткування — застосовується в разі оподат-

кування податком на додану вартість продажу певних товарів

(робіт, послуг). Застосування цієї ставки дає змогу включати

до суми податкового кредиту сплачену суму податку на дода-

ну вартість на придбані товари (роботи, послуги), використані

для продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за

нульовою ставкою.

Об’єкт оподаткування — показники або операції, визначені в за-

конодавчому порядку і які використовуються для обчислення

окремих податків і зборів.

Об’єкт податку (об’єкт оподаткування) вказує на те, що саме опо-

датковується (дохід, земля, транспортний засіб тощо). Назва

податку майже завжди походить від об’єкта оподаткування.

У фіскальній термінології об’єкт оподаткування ще назива-

ють податковою базою.

Облік платників — реєстрація платників податків, включення

їх та даних про них до відповідних облікових реєстрів.

Облік податковий — на рівні держави: облік у податкових орга-

нах платників податків та стану їхніх розрахунків з бюдже-

том; на рівні підприємств — облік валових доходів і валових

витрат у зв’язку з визначенням оподатковуваного прибут-

ку.

Оборотний капітал — частина капіталу підприємства, вкладена

в поточні активи, яка повертається за час одного виробничого

циклу.

Оборотні виробничі фонди — оборотні кошти у виробничих за-

пасах і виробництві.