Непочатенко О.О. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Термінологічний словник

291

Оборотні кошти — кошти, авансовані в оборотні виробничі фон-

ди та фонди обігу.

Оборотність оборотних коштів — відносний показник, що харак-

теризує ефективність використання оборотних коштів; час,

за який оборотні кошти здійснюють повний оборот.

Овердрафт — форма короткотермінового кредиту, суть якого

полягає у списанні коштів з поточного рахунка клієнта понад

їх залишок на рахунку, тобто в утворенні на рахунку клієнта

дебетового сальдо.

Одиниця оподаткування — це одиниця виміру (фізичного чи

грошового) об’єкта оподаткування.

Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної

чи юридичної особи, що передбачає передавання орендареві

права користування основними фондами на строк, що не пе-

ревищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим повер-

ненням таких основних фондів їх власнику після закінчення

строку дії лізингової (орендної) угоди.

Оперативний фінансовий план — план поточних грошових над-

ходжень та грошових витрат, складений на короткий проміж-

ок часу (місяць, декаду, п’ятиденку).

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а

також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фі-

нансовою.

Операційні (поточні, періодичні, оперативні) бюджети — сис-

тема бюджетів, що характеризує доходи і витрати за опера-

ціями або окремими функціями підприємства.

Операція позареалізаційна — діяльність підприємства, не

пов’язана безпосередньо з реалізацією продукції, робіт, по-

слуг та іншого майна.

Операція посередницька — господарська операція суб’єкта

підприємницької діяльності, який виступає у ролі комісі-

онера в договорі комісії, консигнатора у консигнаційному

договорі або повіреного у договорі доручення, за винятком

довірчих операцій із коштами, цінними паперами, зокрема

з приватизаційними майновими сертифікатами, операцій

щодо випуску боргових зобов’язань і вимог й торгівлі ними,

операцій щодо торгівлі валютними цінностями та іншими

видами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківських

і страхових операцій.

Термінологічний словник

292

Операція товарообмінна — господарська операція суб’єкта під-

приємницької діяльності, що передбачає розрахунок за реа-

лізовану продукцію, роботи, послуги у будь-якій іншій, ніж

грошова формі.

Оплата праці — форма грошової або натуральної винагороди

працівникам.

Оподатковуваний прибуток — визначається для розрахунку

податку на прибуток способом виключення із суми скориго-

ваного валового доходу валових витрат платника податку та

суми нарахованих ним амортизаційних відрахувань.

Оподатковування дивідендів — не є самостійним податком і

здійснюється в системі оподаткування прибутку за ставкою

оподаткування прибутку. Джерелом сплати податку на диві-

денди, який спрямовується до бюджету як авансовий внесок

з податку на прибуток, є чистий або нерозподілений чистий

прибуток емітента корпоративних прав.

Опціон — право купувати або продавати акції за фіксованою

ціною протягом встановленого строку.

Органи стягнення — податкові, митні та інші державні орга-

ни, яким відповідно до закону надано право стягнення до

бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших

надходжень.

Організація розрахунків — переказування коштів з рахунка по-

купця (платника коштів) на рахунок постачальника (отриму-

вача коштів) або залік взаємних розрахунків між покупцем

і постачальником продукції.

Організація фінансів підприємств — методи, форми і способи

формування та використання фінансових ресурсів, а також

контроль за їхнім кругообігом з метою досягнення визначе-

них підприємством цілей.

Оренда — майновий найм, заснований на договорі про тимчасове

користування майном за певну плату.

Оренда землі — господарська операція, яка передбачає надання

орендодавцем землі в користування іншій юридичній або

фізичній особі на певний обумовлений строк і з певним ці-

льовим призначенням за орендну плату.

Орендна операція — операція суб’єкта оподаткування — орендо-

давця, що передбачає надання і передачу права користування

Термінологічний словник

293

матеріальними цінностями іншій юридичній чи фізичній осо-

бі — орендатору на платній основі та на визначений термін.

Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом або

реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), випуск якої є

головною метою створення підприємства і забезпечує основну

частку його доходу.

Основна мета аналізу фінансових звітів — своєчасно виявляти

й усувати недоліки у фінансовій діяльності та виявити ре-

зерви поліпшення фінансового стану підприємства за всіма

його складовими (ліквідність, платоспроможність, фінансова

стійкість, прибутковість).

Основні засоби — матеріальні цінності, що використовуються

підприємством понад один календарний рік із дня введення

їх в експлуатацію.

Основні фонди — матеріальні цінності, що використовуються у

господарській діяльності платника податку понад 365 кален-

дарних днів з дати введення їх в експлуатацію, вартість яких

поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним

зносом.

Особа наймана — фізична особа, яка безпосередньо власною

працею виконує трудову функцію виключно за дорученням

або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним

трудового договору або контракту.

Особа фізична — нерезидент — фізична особа, яка не є грома-

дянином України.

Особа фізична — резидент — фізична особа, яка має місце про-

живання в Україні, не менше 183 днів у році, включаючи

день приїзду та від’їзду.

Особа юридична — нерезидент — іноземне підприємство або

будь-яке інше юридичне утворення, яке здійснює діяльність

в Україні.

Особа юридична — підприємство, що виступає як суб’єкт гос-

подарювання.

Особа юридична — резидент –українське юридичне утворення,

яке здійснює діяльність як в Україні, так і за кордоном.

Особи першого ступеня споріднення — батьки особи та батьки її

чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої

фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі

усиновлені ними діти.

Термінологічний словник

294

Особи фізичні — громадяни, в тому числі особи, які є суб’єктами

підприємницької діяльності без створення юридичної осо-

би.

Оцінка фінансового стану підприємства — аналіз фінансового

стану підприємства на основі використання системи показ-

ників оцінки, методів, прийомів та методик аналізу.

Оцінна вартість майна — імовірна ціна, за яку майно можна

продати на ринку на дату оцінки з урахуванням інвестицій-

них умов та способу продажу. Оцінною, вартістю (залежно

від мети оцінки) може бути ринкова вартість, інвестиційна

вартість, ліквідаційна вартість.

Пеня — фінансова санкція, що стягується з платників за пору-

шення встановлених термінів сплати податків та обов’язкових

платежів.

Первісна вартість основних засобів (історична вартість) — вар-

тість окремих об’єктів основних фондів, за якою вони були

зараховані на баланс підприємства. Включає в себе суму ви-

трат, пов’язаних із виготовленням, придбаванням, достав-

лянням, спорудженням, установленням, страхуванням під

час транспортування, державною реєстрацією, реконструкці-

єю, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів. У

контексті оцінювання вартості майна первісна вартість — це

вартість відтворення основних засобів на дату оцінювання з

урахуванням витрат, пов’язаних з їх поліпшенням.

Передавальний баланс — це баланс підприємства, що реор-

ганізується, на день припинення його діяльності. Переда-

вальний баланс складається за стандартними правилами,

передбаченими нормативними актами, які регулюють по-

рядок заповнення форм річної (квартальної) бухгалтерської

звітності. Передавальний баланс має силу акта приймання-

передавання. Його підписують директори та головні бухгал-

тери підприємства, що реорганізується, та підприємства-

правонаступника.

Перетворення підприємств — форма реорганізації, яка передба-

чає зміну форми власності або організаційно-правової форми

юридичної особи без припинення господарської діяльності

Термінологічний словник

295

підприємства. У разі перетворення одного підприємства на

інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі

майнові права і обов’язки колишнього підприємства. Розмір

частки (у відсотках) кожного засновника (учасника) у ста-

тутному фонді підприємства, що реорганізується, має дорів-

нювати розміру його частки у статутному фонді товариства,

створеного в результаті перетворення.

Період податковий — період, протягом якого платник податку

зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати

його до бюджету.

Перспективне фінансове планування на підприємстві — розро-

блення фінансової стратегії підприємства та прогнозування

його фінансової діяльності.

Пільги податкові — повне або часткове звільнення фізичних і

юридичних осіб від сплати податків відповідно до чинного

законодавства.

Планування податків — діяльність відповідних державних ор-

ганів, спрямована на визначення сум податків, що мають

надійти до бюджету наступного звітного року.

Плата — сума коштів, які сплачуються за тимчасове або по-

стійне користування ресурсами.

Плата за воду — плата за забір і використання водних ресурсів

суб’єктами підприємницької діяльності, за користування во-

дами для потреб гідроенергетики та за використання водних

артерій водним транспортом.

Плата за землю — податок, що його сплачують власники зем-

лі та землекористувачі за землі, які використовуються для

сільськогосподарського виробництва, а також за землі не

сільськогосподарського призначення в населених пунктах.

Плата за користування надрами — плата, яка сплачується при

видобуванні корисних копалин.

Плата за марки акцизного збору — плата, яку вносять імпор-

тери й вітчизняні виробники для покриття витрат держави

на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизного

збору.

Плата заробітна — сума виплат у будь-якій формі, яка нада-

ється, працедавцем платнику податку на підставі відносин,

передбачених трудовим законодавством.

Термінологічний словник

296

Платежі рентні — платежі, встановлені за нафту та газ, що ви-

добуваються в Україні.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що виписується

кредитором своєму банкові про стягнення зазначеної в доку-

менті суми грошей з боржника і зарахування їх на рахунок

кредитора.

Платіжна вимога-доручення — комбінований розрахунковий

документ, який складається з двох частин. Верхня части-

на — вимога постачальника до покупця сплатити вартість

товару, робіт, послуг. Нижня — доручення покупця банку,

який його обслуговує, переказати кошти з його рахунка на

рахунок постачальника.

Платіжна дисципліна — дотримання суб’єктами господарюван-

ня встановлених правил проведення розрахункових операцій

(передовсім платежів за фінансовими зобов’язаннями в по-

вному обсязі та в установлені строки).

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить

доручення власника банківського рахунка переказати відпо-

відну суму на рахунок отримувача коштів.

Платник податку — особа, що зобов’язана здійснювати утри-

мання та внесення до бюджету податку, що сплачується по-

купцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну

територію України.

Платоспроможність підприємства — спроможність підприємства

своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов’язання,

які випливають із кредитних та інших операцій грошового

характеру, що мають певні терміни сплати.

Поглинання підприємств — форма реорганізації, яка полягає

в придбанні корпоративних прав фінансово неспроможного

підприємства підприємством-санатором. Поглинене підпри-

ємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати

дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до

підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом,

втративши при цьому юридичний статус. Майнові права та

зобов’язання боржника переходять до правонаступника.

Податки — обов’язкові платежі, що їх установлює держава для

юридичних і фізичних осіб з метою формування централізо-

ваних фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування

державних витрат.

Термінологічний словник

297

Податки загальнодержавні — обов’язкові платежі, які сплачу-

ються на всій території держави.

Податки місцеві — обов’язкові платежі, які повністю перерахо-

вуються до територіального (місцевого) бюджету.

Податковий агент — суб’єкт підприємницької діяльності, ство-

рений у формі підприємства з іноземною інвестицією (також

його дочірні підприємства, філії, відділення, відокремлені

підрозділи), право якого на звільнення від оподаткування

окремими податками підтверджене рішенням суду, уповно-

важений здійснювати нарахування та стягнення акцизного

збору.

Податковий кредит — виникає в суб’єктів господарювання,

що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг),

які оподатковуються податком на додану вартість, а також

оподатковуються за нульовою ставкою. Включає сплачений

ними податок на додану вартість за придбані товари (роботи,

послуги), які використано для виробництва й реалізації опо-

датковуваних податком на додану вартість товарів (робіт,

послуг).

Податкові пільги — загальне звільнення платників податків

від оподатковування, або звільнення від оподатковування

окремих об’єктів чи зниження ставок оподаткування.

Податок — обов’язковий платіж до бюджету і позабюджетних

фондів, розміри і терміни сплати якого регламентуються по-

датковим законодавством.

Податок єдиний — податок, який сплачують суб’єкти малого

підприємництва на спрощеній системі оподаткування, об-

ліку та звітності.

Податок з власників транспортних засобів, самохідних машин

і механізмів — платіж, платниками є фізичні і юридичні

особи — власники транспортних засобів.

Податок з доходів фізичних осіб — податок, яким оподаткову-

ються доходи фізичних осіб.

Податок з реклами — оподатковування всіх видів і способів

комерційної реклами. Об’єктом оподаткування є вартість

рекламних послуг.

Податок із власників транспортних засобів — оподатковуван-

ня власників транспортних засобів. Одержані суми податку

Термінологічний словник

298

використовуються для фінансування утримання наявних та

будівництва нових автомобільних шляхів.

Податок комунальний — платіж, який справляється з юри-

дичних осіб, крім бюджетних установ, організацій,

планово-дотаційних та сільськогосподарських підпри-

ємств.

Податок на додану вартість — непрямий податок, що включа-

ється в ціну реалізації товарів (робіт, послуг) і встановлю-

ється у відсотках від оподатковуваного обороту. Цей податок

визначається згідно з чинним законодавством і має певні осо-

бливості в різних видах та сферах діяльності.

Податок на нерухоме майно (нерухомість) — прямий податок,

який визначається у відсотках від вартості будівель, спо-

руд, що є власністю суб’єктів господарювання або фізичних

осіб.

Податок на прибуток — прямий податок, що його сплачують

суб’єкти господарювання за рахунок прибутку. Обчислюєть-

ся у відсотках від суми оподатковуваного прибутку згідно з

податковим законодавством.

Податок на промисел — податок, який сплачують громадяни

України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які

протягом року несистематично (не більше чотирьох разів у

календарному році) здійснюють продаж виготовленої, пере-

робленої і купленої продукції, товарів, речей.

Поділ підприємств — форма реорганізації, за якої одна юридич-

на особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюються

кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостій-

них юридичних осіб. У разі поділу підприємства до нових

підприємств, які виникли в результаті цього поділу, за розпо-

дільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять

майнові права і обов’язки (активи та пасиви) реорганізова-

ного підприємства.

Подрібнення акцій (спліт) — один із прийомів дивідендної по-

літики та політики диверсифікації акціонерного капіталу

підприємства, який полягає в емісії додаткової кількості

звичайних акцій без збільшення суми статутного фонду. У

результаті такої операції збільшується кількість акцій, які

є в обігу, при пропорційному зменшенні їх номінальної вар-

Термінологічний словник

299

тості (деномінація). Обмін старих акцій на акції нової емісії

здійснюється за встановленим співвідношенням.

Пожертвування добровільні — внески підприємств або громадян

на суспільні потреби, а також у неприбуткові організації,

створені згідно із законодавством про об’єднання громадян.

Позовна давність — це встановлений законодавством строк, про-

тягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права

може звернутися до суду. Загальний строк позовної давності

щодо захисту прав за позовом про відшкодування основного

боргу, встановлений чинним законодавством, — 3 роки.

Політика податкова — діяльність держави у сфері встановлення

і стягнення податків.

Потенціал розвитку — сукупність наявних на підприємстві

передумов (факторів), необхідних для досягнення приросту

вартості майна (капіталу) та прибутковості. Потенціал під-

приємства визначають такі фактори: наявність рентабельної

та конкурентоспроможної продукції, висококваліфікованого

персоналу, передових виробничих технологій, «ноу-хау»,

торговельної марки, надійних і постійних клієнтів (спожи-

вачів продукції) тощо. Ці фактори, як правило, мають дов-

гостроковий вплив.

Поточний рахунок суб’єкта господарювання — рахунок, на

який надходять кошти від реалізації продукції, виконан-

ня робіт, надання послуг. Даний рахунок використовується

для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів

платежів.

Поточні фінансові інвестиції — інвестиції на строк, що не пе-

ревищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані

будь-коли.

Потреба в капіталі — виражена в грошовому еквіваленті потре-

ба підприємства у грошових та матеріальних засобах, необ-

хідних для виконання поставлених цілей та забезпечення

фінансової рівноваги. Базою для класифікації форм потреби

в капіталі є класифікація вихідних грошових потоків підпри-

ємства. Виникнення потреби в капіталі зумовлене незбігом

у часі моменту здійснення грошових витрат та моменту над-

ходження грошових коштів за продукцію, виробництво якої

потягло за собою витрати.

Термінологічний словник

300

Початкова ціна майна — ціна, з якої розпочинаються торги

щодо продажу майна на аукціоні і яка обчислюється з ураху-

ванням ринкової вартості майна, витрат, пов’язаних з його

оцінюванням, зберіганням, транспортуванням та реалізаці-

єю.

Прибуток — кінцевий фінансовий результат діяльності підпри-

ємства.

Прибуток балансовий — загальна сума прибутку підприємства

від здійснення усіх видів діяльності впродовж звітного пері-

оду, отримана як на території України, так і за її межами.

Прибуток від звичайної діяльності — прибуток (збиток), отри-

маний від операційної діяльності (основної та іншої опера-

ційної діяльності), фінансових операцій та іншої звичайної

діяльності.

Прибуток від надзвичайних подій — прибуток (збиток), що

пов’язаний з утратами від стихійного лиха, техногенних

катастроф і аварій; з відшкодуванням збитків від надзви-

чайних подій, а також з іншими надзвичайними доходами

і втратами.

Прибуток від операційної діяльності — прибуток (збиток) від

основної діяльності (реалізації продукції, товарів, робіт, по-

слуг) та іншої операційної діяльності (реалізація оборотних

активів і іноземної валюти; доходи від операційної оренди

активів, операційних курсових різниць, списання кредитор-

ської заборгованості; одержані (визнані) штрафи, пені, неу-

стойки; відшкодування раніше списаних активів; одержані

гранти, субсидії; дохід від безоплатно одержаних оборотних

активів втрати від псування цінностей і знецінення запасів.

Прибуток від позареалізаційних операцій — сума коштів, яку

одержує підприємство від позареалізаційних операцій, змен-

шена на суму витрат на ці операції.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) — виручка від

реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нара-

хованого (сплаченого) податку на додану вартість, акцизного

збору, ввізного мита, митного збору та інших обов’язкових

зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а та-

кож на суму витрат, що включаються у собівартість продукції

(робіт, послуг).