Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Дієслово
191
Наприклад:
Однина Множина
1&ша їм, поїм, дам їмо, поїмо, дамо
2&га їси, поїси, даси їсте, поїсте, дасте
3&тя їсть, поість, дасть ідять, поїдять, дадуть
При творенні особових форм дієслів теперішнього і
майбутнього простого часу доконаного виду в дієсловах
першої відміни перед усіма особовими закінченнями
відбувається чергування приголосних:
[г], [з] – [ж]: могти – можу, може; в’язати – в’яжу, в’яже;
[х], [с] – [ш]: дихати – дихає, дише; писати – пишу, пише;
[к] – [ч]: кликати – кличу, кличе та ін.
У дієсловах другої дієвідміни під час утворення форм
першої особи однини чергуються приголосні:
[д] – [дж]: водити – воджу;
[т] – [ч]: світити – свічу;
[з] – [ж]: лазити – лажу;
[с] – [ш]: косити – кошу;
[ст] – [шч] – мастити – мащу;
губні [б], [п], [в], [м], [ф] – губний і [л’], і в третій особі
множини:
ловити—ловлю, ловлять;
вабити — ваблю, ваблять.
лише таку форму в усіх особах
Є і числах теперішнього часу має
дієслово БУТИ
Архаїчні (давні) форми: єсмь, єсьмо (1&ї ос.)
єси, есте (2&ї ос.)
єсть, суть (3&ї ос.)
вживаються у художній літературі зі стилістичною метою
Граматика української мови
192
Чергування приголосних при дієвідмінюванні
г//ж стерегти – стережу зд//ждж їздити — їжджу
х//ш дихати – дишеш п//пл топити – топлю
с//ш просити – прошу в//вл ловити – ловлю
т//ч крутити – кручу б//бл любити – люблю
ст//щ мостити – мощу ф//фл графити – графлю
к//ч пекти – печу м//мл ломити – ломлю
(але ламаю)
Група архаїчних дієслів, які зберегли давню систему
відмінювання
Особа Однина Множина
1&ша їм дам доповім їмо дамо доповімо
2&га їси даси доповіси їсте дасте доповісте
3&тя їсть дасть доповість ідять дадуть доповідять
Дієслова на "вісти без префікса не вживаються.
У сучасній мові форми доповідять, розповідять
вживаються рідко.
Частіше вживаються описові форми дадуть відповідь,
зроблять доповідь, розкажуть.
Складовою частиною багатьох дієслів є частка +ся (+сь),
яка стоїть після закінчення.
У дієсловах на +ться вимовляється звук [ц’:].
діждеться [дец’:а], одягнуться [нуц’:а].
У дієсловах на +шся вимовляється звук [с’:]:
звешся [ес’:а], схилишся [иес’:а].
Буквосполучення +ться у дієсловах завжди пишеться з
м’яким знаком.
Завдання
Вправа 171. Прочитайте дієслова. Які з них не належать
до жодної з дієвідмін? Оберіть правильну відповідь.
Дієслово
193
1. Подарувати. 3. Дати. 5. Стукати.
2. Їсти. 4. Боротися. 6. Вітати.
Відповіді:
а) 1 і 4; б) 2 і З; в) 5 і 6.
Вправа 172. Прочитайте і спишіть речення. Яка з
відповідей правильна? Підкресліть у ньому дієслова і відміни.
Якщо я вже тобі не раджу, то знаю, що кажу.
(П. Загребельний)
Відповіді:
а) одне; б) два; в) п’ять.
Вправа 173. Прочитайте рядки дієслів. У якому рядку всі
дієслова належать до II дієвідміни? Яка з відповідей пра&
вильна?
1. Водити, мовчати, летіти, палахкотіти.
2. Починати, тривати, запроваджувати, лізти.
3. Дошкуляти, звернутися, дозрівати, бешкету+вати.
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Вправа 174. Прочитайте рядки дієслів. У якому рядку всі
дієслова належать до І дієвідміни? Яка відповідь правильна?
1. Співати, супроводжувати, бити, рости.
2. Спати, бігти, радити, походити.
3. Робити, побачити, летіти, мовчати.
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Диктант
Сонце піднялося. Туман розходився по лісу, осідав на
траву золотою росою. Повітря ставало прозорим. Поміж
золотим морем сонячного світла темними плямами лежа+
ли тіні на землі. Роса на тих місцях, наче срібло, біліла.
Ставок унизу, мов скло, блищав.
Граматика української мови
194
У чистому ранковому повітрі тонув садок. Зверху лилася
на нього золота сонячна хвиля. Знизу знімалася сиза тінь.
Там, між гущавиною молодого гілля, серед нового листя,
навперейми одна другій щебетали пташки. Горлиці в кущах
жалібно туркотіли. Зозулі, перелітаючи з деревини на дере+
вину, мов найнялися кувати. Іволги завели таку белькотня+
ву, наче лаялися і з серця не поспівали слів вимовляти. Одні
бджоли сумно гули, перелітаючи з квітки на квітку.
(За Панасом Мирним)
Контрольні запитання і завдання
1. Що називається дієвідмінюванням?
2. Розкажіть про дієслова першої і другої відміни.
3. Прокоментуйте закінчення дієслів І та ІІ дієвідміни
4. З’ясуйте особливості поділу дієслів на дієвідміни.
10. Безособові дієслова
Безособовими називають дієслова, що означають дію без
відношення до дійової особи, дію як процес, що відбувається
сама по собі, без чиєїсь участі.
Безособові дієслова виступають головним членом речення
в односкладних реченнях з відсутнім підметом.
Безособові дієслова можуть бути різними за своїм
значенням. Вони, наприклад, можуть означати:
– явища природи; холоднішає, вечоріє, розвиднюється,
морозить, пече тощо;
– стихійні явища: вигоріло, спалило, залило тощо;
– фізичний стан людини та відчуття: морозить, колотить,
нудить, коле, пахне, тхне, болить;
Дієслово
195
– психічні переживання або психічний стан людини:
хочеться, заманулось, спиться тощо;
– буття, існування чи їх заперечення: настало, минулося
тощо;
– випадковість явища по відношенню до особливостей
людини: везе, щастить, не везе тощо.
Завдання
Вправа 175. Прочитайте і спишіть речення. Підкресліть
безособове дієслово.
1. Тихе світло заграло на верхах дубів (І. Нечуй+Ле+
вицький).
2. Небо палахкотить зорею (В. Сухомлинський).
3. Вже трохи розвиднілось (М. Коцюбинський).
Вправа 176. Прочитайте визначення. Серед них оберіть
те, яке визначає, які дієслова називаються безособовими.
а) що означають явища природи або психічний стан чи
переживання людини;
б) що означають психічний стан людини, стихійні яви&
ща, незалежність їх від волі особи;
в) при яких немає додатка;
г) що означають дію саму по собі, яка не належить будь&
якій особі.
Диктант
Вже давно сонце сіло. Небо нап’ялось темно+синім
наметом, що по ньому розсипано безліч ясних зірочок, наче
блискучих цвяшків. Зелені луки, ПОЛЬОВі лани, гори – все те
закуталося в темряву ночі. Повний місяць викотився з+за
Граматика української мови
196
лугу. Одкидає від себе круглі плями білуватого світла. Ось
одна з нього іскорка впала на темну річку. Закрутилася
зверху по воді та й опустилася на саме дно. Мов навздогін за
нею стрілою летить ясна смужка. Черкнулася об воду,
заіскрила, заграла і зникла, наче втопилася в глибині. А тро+
хи згодом з самого споду водяної темряви з’явився повно+
видий місяць, глянув, усміхаючись, на свого брата, що на небі.
Безмірний стовп ясного світла поєднав їх. Захитавшись
трохи по темному склу річки, він так і не сходив вже з її
сонної хвилі.
(За Панасом Мирним)
Цікаво знати
Дієслівна категорія особи відома ще з 1845 року із згадува&
ної вже неопублікованої граматики Т. Глинського. Пізніше
поняття особи використав Я. Головацький (1849).
Контрольне завдання
З’ясуйте семантичні й граматичні особливості безособо&
вих дієслів.
11. Способи творення дієслів
Дієслова творяться від дієслів, іменників, прикметників,
деяких числівників, займенників префіксальним і суфіксаль&
ним, рідше префіксально&суфіксальним способами.
При творенні дієслів використовуються префікси у" (в"),
ви", з" (с". із", зі"), об", над", під", при", про", раз", по", за" та
ін.
Дієслово
197
Суфіксальним способом творяться дієслова за
допомогою суфіксів "й", "і" ("ї"), "а" ("я"), "ува" ("юва"), "
ну".
Творення дієслівних форм
основа інфінітива основа теперішнього часу
(відкинути суфікс +ти (відкинути закінчення +уть
писа+ти, лежа+ти, нес+ти, (+ють). +ать (+ять) 3&ї ос. мн.
коло+ти, ми+ти) теперішнього або майбутнього
часу: ри+ють, леж+ать,
пиш+уть, сид+ять)
1. Форми минулого часу : 1. Форми теперішнього
хова+в, хова+л+а... часу: вед+у, хова+ю (ховай+у);
вед+еш, хова+єш
(ховай+еш)...
2. Форми 2. Форми майбутнього часу
умовного способу: (простого, від дієслів
хова+в би, хова+л+а б... доконаного виду): привед+у,
привед+еш, схова+ю (сховай+у)
схова+єш
3. Активні 3. Форми наказового способу:
дієприкметники минулого вед+и, ховай;
часу: хова+в, писа+в вед+імо, ховай+мо...
посивіл+ий, зрос+л+ий
4. Пасивні 4. Активні дієприкметники
дієприкметники минулого теперішнього часу: хова+юч+
часу: ий (ховай+у ч+ий), вед+уч+ий,
сказа+н+ий, знес+ен+ий сид+яч+ий
5. Дієприслівники минулого 5. Дієприслівники &
часу: теперішнього часу: вед+учи,
торкну+вши, відда+вши хова+ючи (ховай+учи)
Завдання
Вправа 177. Прочитайте дієслова. У якому рядку допу&
щено помилку в правописі особових закінчень дієслів?
а) бачимось, говориш, сиплеш, дасиш, колються;
б) одужаєш, стеляться, стелишся, борються, стежиш;
Граматика української мови
198
в) відпорюють, стругаєш, завадиш, збіжать, їси;
г) крають, іржуть, спізнишся, розіллєш, доповіси.
Вправа 178. Прочитайте дієслова. Визначите спосіб
творення дієслів. Запишіть дієслова у три колонки, у першу –
дієслова, утворені префіксальним способом; у другу колонку
дієслова, утворені суфіксальним способом; у третю колонку –
дієслова, утворені префіксально&суфіксальним способом .
Виписувати, з’їдати, зробити, заливати, вигадую, недо+
читую, пропонувати, об’єдную, роз’яснюю, спостерігати,
віднайти, кидати, кінчати, закінчити, в’язати.
Диктант
Вишневі гостини
Вишенька приймала гостей. Рій бджілок з білих чаше+
чок пив солодкий напій. Жовтокрилі метелики кружляли в
таночку. Вишенька махала їм білими руками, на крильця
сипала золотий пилок.
Джміль на гостину спізнився і дуже розсердився. Штов+
хав бджілок, густим басом лякав метеликів і в кожну чашеч+
ку пхав свою волохату голову.
На світанку налетів вітер. Вишенька його не запрошу+
вала, але він прилетів непроханий. Зірвав з красуні біле вбран+
ня й поніс на запилені дороги.
Вранці рій бджіл обминув вишеньку. Джміль полетів на
жовтий цвіт кульбаби і посварився там з осами. Метелики
гостювали у яблуньки.
Але вишенька не залишилася сама. У садок прийшло сон+
це. Воно висушило сльози, обігріло, обцілувало кожну гілоч+
ку. І вішенька зацвіла знову.
(За Р. Пелехом)
Контрольне запитання
Які особливості творення дієслів?
Дієприкметник
199
Дієприкметник
Література
1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія /За
ред.І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1969. – С. 408–419.
2. Гнатюк Г. М. Дієприкметник в українській літера"
турній мові. – К. : Наук. думка, 1982. – 238 с.
1. Дієприкметник
Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка
поєднує в собі ознаки дієслова і прикметника, має ознаку
предмета за дією,яку предмет виконує або яка на нього
спрямована, і відповідає на питання: який? яка? яке? які?
Наприклад: співаючий, написаний, стомлений.
Прикметникові ознаки дієприкметників:
– відносяться до іменника: пахнучий хліб;
– відмінюються за родами, числами і відмінками;
– відповідають на питання який? яка? яке? які?
– мають прикметникові закінчення;
– відмінюються як прикметники твердої групи;
– мають синтаксичну функцію прикметників –
означення, присудок.
Граматика української мови
200
Дієслівні ознаки дієприкметників:
– називають дію: вимитий – вимити;
– мають дієслівний вид:
доконаний – прочитана книга;
недоконаний – читана книга;
– мають активний чи пасивний стан:
активний (від неперехідних дієслів):
лежачий камінь – лежати (неперехідне дієслово);
пасивний (від перехідних дієслів) — спиляне дерево
(спиляти – перехідне дієслово);
– мають час:
теперішній: чорніючий;
минулий: почорнілий.
– можуть мати залежні слова (іменник, займенник,
прислівник): працюючий на фабриці.
Завдання
Вправа 179. Прочитайте. Які з наведених слів є діє"
прикметниками? Яка з відповідей є правильною?
1. Гірський 2. Усміхнений 3. Лінивий
4. Вечірній 5. Вмитий 6. Домашній
Відповіді:
а) 1 і 3; б) 2 і 5; в) 4 і 6.
Вправа 180. Прочитайте речення. У якому з них виділене
слово є дієприкметником?
1. Тільки сир відкладений добрий.
2. У закритий рот муха не залетить.
3. Лежачий плуг ржавіє, ледача людина хворіє.
(Нар. творчість)
Вправа 181. Записати наведені дієприкметники у дві
колонки. В одній активні дієприкметники, а в другій –
пасивні.
Зникаючий, неоцінений, почутий, підвищений, обгорілий,
жевріючий, витрачений, злинялий.