Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови

Подождите немного. Документ загружается.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 181 —

На основі Концепції Конституційною комісією був підготов-

лений проект Конституції (в редакції від 1 липня 1992 року), який

після бурхливих дебатів у Верховній Раді був опублікований для

всенародного обговорення, що тривало чотири з половиною місяці —

з 15 липня до 1 грудня 1992 року.

З урахуванням результатів всенародного обговорення підготов-

лений новий варіант проекту Конституції (в редакції від 27 трав-

ня 1993 року), який Комісією з розроблення нової Конституції

України внесено на обговорення восьмої сесії Верховної Ради

України одинадцятого скликання. Після обговорення проект, за її

рішенням, було знову доопрацьовано й опубліковано у пресі 26 жов-

тня 1993 року. Опублікуванням названого проекту завершився перший

етап підготовки нової Конституції України. Після цього конститу-

ційний процес в Україні, на жаль, в силу низки причин практично

зупинився.

Він поновився лише після завершення дострокових вибо-

рів Верховної Ради України (березень 1994 року) і Президента

України (червень 1994 року) та затвердження Верховною Радою

нового складу Комісії з опрацювання проекту нової Конституції

України (Конституційної комісії) (10 листопада 1994 року). Цією

датою починається другий етап підготовки нової Конституції

України.

Діяльність нового складу Конституційної комісії виявилася

малопродуктивною (досить сказати, що за півроку свого існування

вона не ухвалила жодного рішення стосовно змісту проекту нової

Конституції України), що спричинилося загостренням політичної

кризи в державі, викликаної, зокрема, політичним протистоянням

між законодавчою і виконавчою владою. Як варіант виходу з цієї

кризи була висунута ідея укладення Конституційного договору між

Президентом України (який на той час був главою держави і главою

виконавчої влади) і Верховною Радою України про основні засади

організації та функціонування державної влади й місцевого самовря-

дування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Ця ідея була реалізована його підписанням 8 червня 1995 року.

Незважаючи на суперечливу правову природу названого документа

та неоднозначні його оцінки різними політичними силами, він все ж

відіграв роль стабілізуючого (хай навіть тимчасово) фактора у від-

носинах між законодавчою і виконавчою владою, а отже, створював

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 182 —

більш сприятливі політичні умови для продовження конституційно-

го процесу в Україні.

Укладаючи Конституційний договір, сторони до того визнали за

необхідне прискорити й успішно завершити цей процес із тим, “щоб

прийняти нову Конституцію України в строк не пізніше одного року

з дня підписання… Договору”.

З метою прискорення процесу доопрацювання проекту но-

вої Конституції на основі проекту від 26 жовтня 1993 року та уза-

гальнення матеріалів альтернативних проектів і текстів розділів,

підготовлених секціями Конституційної комісії, розпорядженням

її співголів — Президента України та Голови Верховної Ради

України від 19 червня 1995 року була утворена нова Робоча гру-

па Конституційної комісії з науковців-юристів. Її утворенням по-

кладено початок третьому, завершальному етапу підготовки нової

Конституції України.

У доволі стислі строки ця група підготувала новий варіант тек-

сту проекту Конституції (в редакції від 15 листопада 1995 року),

який передала на розгляд у Конституційну комісію. Після черго-

вих тривалих дебатів цей текст був 23 листопада 1995 року в осно-

вному схвалений і переданий для подальшого його доопрацювання

Робочій підкомісії Конституційної комісії, створеної за її рішенням

у той же день із членів Конституційної комісії. Доопрацьований

текст проекту в редакції від 24 лютого 1996 року був повернутий до

Верховної Ради України разом із зауваженнями і пропозиціями чле-

нів Конституційної комісії.

17 квітня 1996 року розпочався розгляд переданого проекту

Верховною Радою. Після чергового його доопрацювання створеною

нею Тимчасовою спеціальною комісією 4 червня 1996 року проект

прийнято у першому читанні. 19 червня 1996 року Верховна Рада

взялася до розгляду проекту Конституції у другому читанні. 28 черв-

ня 1996 року нова Конституція України Верховною Радою України

врешті-решт була прийнята.

Таким чином, майже через 300 років після першої спроби консти-

туційного закріплення української державності, здійсненої Пилипом

Орликом, Україна остаточно конституційно оформилась як держа-

ва, відкривши тим самим якісно новий етап у своїй історії.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 183 —

Завдання 3.1.11. Опрацюйте статтю кандидата філологічних наук,

провідного наукового співробітника Інституту української

мови НАН України, заступника голови комітету наукової

термінології України Л. О. Симоненко “Українська терміно-

логічна лексикографія за роки незалежності: здобутки і про-

рахунки”, опубліковану у збірнику наукових праць “Українська

термінологія і сучасність” (К., 2003. — Випуск 5. — С. 18–22).

Складіть текст довідково-рекомендаційної анотації, зорово

не спираючись на відповідний алґоритмічний припис, та здій-

снить самоконтроль виконаної роботи з орієнтацією на цей

припис (див. 3.1.1). З’ясуйте ступінь засвоєння алґоритміч-

ного припису і, в разі потреби, здійсніть самостійний тренінг

складних для вас кроків під час анотування.

Завдання 3.1.12. Прочитайте у фахових виданнях України (науковий

щорічний журнал “Мова і культура”, збірник наукових статей

“Вісник Запорізького національного університету. Філологічні

науки”, науково-теоретичний журнал “Мовознавство”, збір-

ник наукових праць “Українська термінологія і сучасність”,

науково-практичний часопис “Українське право”, науково-

виробничий журнал “Держава та регіони. Серія: Економіка

та підприємництво” та інш.) 2–3 статті, тематика і про-

блематика яких вас зацікавила. З’ясуйте функції авторських

анотацій до статей. Здійсніть порівняльний аналіз анотацій у

контексті відповідного алґоритмічного припису.

Завдання 3.1.13. Ознайомтесь у бібліотеці з новою науковою літе-

ратурою за тематикою, актуальною для обраної вами спеці-

альності. Проглянувши нові видання, самостійно складіть до

двох-трьох із них довідково-рекомендаційні анотації, зорово не

спираючись на алґоритмічний припис і не читаючи анотації,

якщо вони розміщені в цих джерелах. Порівняйте свої варіанти

анотацій з наведеними у джерелах. З’ясуйте та прокоментуй-

те наявні розбіжності.

Завдання 3.1.14. Підготуйте 1–2 зразки клішованих анотацій для

активного користування ними у самостійній науковій роботі.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 184 —

3.2. Реферування наукового джерела

Реферування являє собою такий складний процес аналітико-

синтетичної переробки інформації наукового джерела (або джерел),

результатом якої і стає реферат* (нім. Referat, від лат. refero — допо-

відаю) — короткий виклад (перед аудиторією або в письмовій формі)

наукової праці, вчення, змісту джерела (або джерел) із зазначенням

характеру, методики, результатів дослідження та збереженням його

мовностилістичних особливостей.

Рефератом в освітянській сфері називають і доповідь на будь-яку

тему, що складається з огляду різноманітних джерел.

Реферат як самостійний і поширений жанр наукової літератури,

окрім загальних закономірностей наукового стилю, має особливості,

характерні са



ме для нього (на відміну від інших жанрів цього стилю),

що обумовлено функцією реферату, його інформативним призначен-

ням. Так, на відміну від жанру наукової статті, в рефераті немає ха-

рактерної для статті наукової ґрунтовності викладу, розгорнутих до-

ведень, міркувань, порівнянь, обговорення результатів, оцінок тощо,

оскільки все це — дієвий засіб переконання читача, а призначення ре-

ферату — передати інформацію, повідомити.

Сутність реферату — це короткий виклад (за умови достатності

інформативної повноти) основного змісту джерела (джерел), повідо-

млення нової проблемної інформації, що міститься в ньому, або допо-

відь за певною темою, підготовлена в результаті самостійного опра-

цювання кількох джерел.

На відміну від анотації, яка відповідає на запитання, про що

йдеться в науковому джерелі, і подає загальне об’єктивне уявлення

про це джерело, його стислу характеристику (найчастіше через пе-

релік основних проблем), реферат відповідає на запитання, що са



ме

нове й суттєве є в першоджерелі, і викладає основний його зміст, нову

проблемну інформацію. Отже, в рефераті обов’язково акцентується

увага на новій інформації, яка є в першоджерелі.

Студентам усіх напрямів вищої освіти навички реферування до-

помагають опрацьовувати на якісному рівні та в зазначених обсягах

науково-навчальну, науково-популярну, суто наукову літературу за

спеціальністю. Реферативне читання наукових джерел за фахом є

* Словник іншомовних слів / За ред. чл.-кор. АН УРСР О. С. Мельни-

чука. — К., 1977. — С. 587.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 185 —

обов’язковим при підготовці, наприклад, курсових, дипломних, кон-

курсних та інших науково-дослідних робіт у навчальному закладі.

Воно передбачає сформованість певного комплексу взаємопов’язаних

умінь і навиків, зокрема з оглядового, пошукового й суцільного видів

читання; смислового аналізу тексту та його фрагментів з метою вилу-

чення основної інформації; “згортання” (“пакування”) інформації до

рівня плану, тез, конспекту, анотації та обв’язково з мовного оформ-

лення матеріалу за чинними нормами. Тому навчання реферуванню

наукових джерел починається з усвідомлення відповідного алґорит-

мічного припису в цілому і кожного з його “кроків”, яке підкріплюєть-

ся тривалим тренінгом через виконання спеціальних вправ та поси-

люється ознайомленням зі зразковими текстами наукових рефератів.

Реферати класифікуються за різними параметрами. З урахуван-

ням ступеня повноти викладу змісту першоджерела реферати поді-

ляються на кілька видів:

1) інформативні (реферати-конспекти), які містять в узагаль-

неному вигляді всі основні положення наукового джерела,

ілюстративний матеріал, важливу арґументацію, відомості

про методику дослідження, використані технології, сфери за-

стосування;

2) індикативні (реферати-резюме), які містять лише ті основні

положення, що якнайтісніше пов’язані з темою реферованого

джерела.

За кількістю реферованих джерел реферати поділяються на мо-

нографічні, що складені за одним науковим джерелом, та оглядові

(реферати-огляди), підготовлені за кількома науковими джерелами

однієї тематики.

За читацьким призначенням реферати поділяються на загальні,

що містять виклад змісту джерела в цілому та у зв’язку з цим розра-

ховані на широке коло читачів, і спеціалізовані, в яких виклад змісту

орієнтований на фахівців відповідної галузі знань.

За укладачами реферати поділяються на:

— автореферати, які готуються самим автором;

— реферати, складені спеціалістами тієї галузі знань, до якої від-

носиться рефероване наукове джерело;

— реферати, що підготовлені професійними референтами, у тому

числі перекладачами-референтами.

У рефератах будь-якого виду не допускаються як суб’єктивні по-

гляди референта на висвітлюване питання, так і оцінка реферованого

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 186 —

наукового джерела. У разі професійної потреби (за наявності очевид-

них помилок або протиріч у твердженнях автора джерела), таку оцін-

ку доречно подавати як примітку.

При підготовці курсових, дипломних, конкурсних, дисертацій-

них та інших науково-дослідних робіт найбільшу допомогу надають

інформативні реферати. Щоб навчитись адекватно викладати зміст

основних положень наукового джерела (джерел), необхідно бути

озброєним не лише глибокими знаннями з певної галузі, але й умі-

ти якісно та у визначений час реферувати джерела за алґоритмічним

приписом і в повній відповідності до вимог об’єктивності, інформа-

тивної повноти, логічності, єдності за стилем, чинних мовних норм та

достатності за обсягом (напр., тисяча друкованих знаків — оптималь-

на норма для рефератів наукових статей).

Композиційно текст реферату переважно складається з трьох ло-

гічно пов’язаних частин: вступної, основної (описової), заключної.

До композиції більшості рефератів (у т.ч. авторефератів) за су-

часними вимогами входять ключові слова — основні наукові терміни

і терміносполуки, які відбивають основні наукові поняття реферова-

ного джерела та логіку викладу матеріалу.

Завдання 3.2.1. Ознайомтесь уважно з алґоритмічним приписом,

усвідомлюючи мету і зміст кожного “кроку”. З’ясуйте, який

або які “кроки” вами найважче долатимуться та чому.

АЛҐОРИТМІЧНИЙ ПРИПИС

ДО РЕФЕРУВАННЯ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

1. Визначте мету реферування обраного наукового джерела

(реферат-конспект чи реферат-резюме).

2. З’ясуйте функції та обсяги підготовлюваного реферату відпо-

відно до його мети і жанру наукового першоджерела.

3. Здійсніть бібліографічний опис наукового джерела (наукових

джерел).

4. Опрацюйте наукове джерело і відберіть інформацію для ре-

ферату, застосовуючи такі види читання, як оглядове, пошу-

кове та суцільне.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 187 —

5. Визначте композицію реферату.

Пам’ятайте! Реферат-резюме має таку модель: 1) заголовна части-

на (точний бібліографічний опис джерела); 2) безпосередньо

реферативна частина (основна інформація); 3) довідковий

апарат (кількість ілюстрацій, таблиць, схем, бібліографія

тощо).

6. Запишіть логізований план реферату як перелік основних тем

і проблем першоджерела (для основної частини реферату).

7. Здійсніть розподіл опрацьованої й відібраної для основної

частини реферату інформації, усвідомивши:

а) мету і зміст реферованого наукового джерела;

б) методи дослідження;

в) конкретні результати (теоретичні, експериментальні, опи-

сові, насамперед нові і перевірені факти, тенденції тощо);

г) висновки і позицію автора в розв’язанні проблем, прийня-

ті ним або спростовані гіпотези;

д) сфери застосування, шляхи практичного впровадження

результатів роботи.

Примітка. Якщо в науковому джерелі відсутня якась частина наведе-

них у п.7 даних (методи, висновки, сфери застосування), то в

тексті реферату вони не наводяться для збереження послідов-

ності викладу. До основної частини реферату-резюме добира-

ється основна (ключова) інформація наукового джерела, при

цьому малоінформативні смислові частини вилучаються, поді-

бна і близька інформація об’єднується та узагальнюється.

8. Оформіть письмовий реферат:

• здійсніть “згортання” змісту та мовну компресію відібра-

ної для реферату інформації;

Примітка. Пригадайте, як ви працювали, конспектуючи друкований

науковий текст (див. 2.2.1.)

• скомпонуйте відібрану інформацію та, використовую-

чи різні лексичні засоби організації зв’язного тексту і

пам’ятаючи мету реферування, підготуйте письмовий ре-

ферат.

Примітка. Ступінь узагальнення і “згортання” інформації в рефера-

ті-резюме вдвічі-втричі є більшою, ніж в інформативному ре-

фераті. Лексичні засоби зв’язку є спільними для всіх видів ре-

фератів.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 188 —

9. Здійсніть самоконтроль написаного реферату на смисловому,

структурно-логічному і мовному рівнях та переконайтесь, чи

досягли ви поставленої мети реферування.

Пам’ятайте! При реферуванні, як і при конспектуванні, відбува-

ється вилучення необхідної інформації, переформулювання

її, а також аргументування. Зміст та обсяги реферату за-

лежать від його виду: реферат-конспект — це повний рефе-

рат; реферат-резюме — це короткий, узагальнений реферат;

реферат-огляд — це реферат на основі кількох наукових дже-

рел, з-поміж яких визначено базове.

10. Здійсніть (у разі потреби) редагування тексту реферату.

Завдання 3.2.2. Ознайомтесь уважно з наведеним алґоритмічним при-

писом, усвідомлюючи мету і зміст кожного “кроку”. З’ясуйте, у

чому полягає складність реферування кількох наукових джерел

і з чим це пов’язано.

АЛҐОРИТМІЧНИЙ ПРИПИС

ДО РЕФЕРУВАННЯ КІЛЬКОХ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ

1. Визначте мету й особливості реферування кількох наукових

джерел.

2. Сформулюйте чітко й точно тему оглядового реферату, усві-

домивши межі теми, з якої добиратиметься та узагальнювати-

меться наукова інформація.

3. Опрацюйте оглядовим читанням відібрані наукові джерела і

визначте поміж них базове за змістом, тобто те, в якому тему

розкрито найглибше та найповніше.

4. Опрацюйте реферативним читанням (спочатку ознайомчо-

пошуковим, а потім суцільним) базове джерело, звертаючи

увагу на курсив.

5. Складіть логізований план базового джерела.

6. Прочитайте всі джерела (по черзі) і знайдіть у кожному нову

(по відношенню до базового джерела) інформацію за темою

оглядового реферату.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 189 —

7. Деталізуйте план базового джерела пунктами й підпункта-

ми — і ви одержите загальний план кількох наукових джерел

за визначеною темою, тобто план реферату-огляду.

Примітка. Для уникнення повторного конспектування наукових

джерел є доцільним робити записи на окремих аркушах, але з

обов’язковим зазначенням вгорі питання за загальним планом.

Цитати треба супроводжувати вказівкою на автора й вихідні

дані джерела (назва,рік, сторінка).

8. Систематизуйте відібраний матеріал відповідно до загально-

го плану реферату та його структурної схеми.

9. Порівняйте наукові позиції авторів статей (спільне, подібне,

відмінне), застосовані ними методи дослідження, одержані

результати, висновки.

10. Скористайтеся різними видами мовних трансформацій (пе-

рефразування, узагальнення, абстрагування тощо) та лексич-

ними засобами організації зв’язного тексту і підготуйте пись-

мовий реферат-огляд.

Примітка. У разі потреби, можна висловити в заключній частині

реферату-огляду своє ставлення до теми та характеру ви-

світлення її в опрацьованих наукових джерелах.

11. Здійсніть самоконтроль написаного реферату-огляду на всіх

рівнях: смисловому (чи всю основну та нову інформацію дже-

рел висвітлено), структурно-логічному (чи немає повторів,

непослідовності) та мовному/мовленнєвому (чи немає поми-

лок).

12. Здійсніть (у разі потреби) редагування тексту оглядового ре-

ферату.

Завдання 3.2.3. Ознайомтеся зі зразками рефератів-резюме опубліко-

ваних в Україні наукових видань, які наведено з Українського ре-

феративного журналу (УРЖ) “Джерело” (Серія 3 — Соціальні

та гуманітарні науки. Мистецтво), котрий з 1995 р. є пері-

одичним інформаційним виданням для оперативного й опти-

мального відображення змісту наукових джерел. Випишіть

лексико-граматичні конструкції, що використовуються для

оформлення тексту наукового реферату-резюме.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 190 —

3.ІІІ.1658. Формування мовної компетенції майбутньої гума-

нітарно-технічної еліти: Матеріали міжнар. міжвуз. студ. наук.

конф., 10 груд. 2002 р. / Нац. техн. ун-т “Харк. політехн. ін-т”. —

X., 2004. — 103 с. — укр.

Розглянуто питання гуманітарного виховання майбутнього

фахівця технічних спеціальностей, а також викладання мов у ВНЗ.

Висвітлено проблеми двомовності в Україні, мовленнє вого етикету, а

також викладання російської мови як інозем ної студентам з Польщі,

Афганістану, В’єтнаму та Китаю. Проаналізовано особливості фор-

мування свідомості інформа ційного суспільства, а також нового сві-

тогляду особистості XXI ст.

3.ІІІ.1646. Здобутки, проблеми та перспективи безпере рв ної

мовної підготовки студентів у вищих технічних на вчальних зак-

ладах України: Матеріали міжнар. наук.-метод. конф., 30–31 жовт.

2003 р. / Ред.: В. І. Ковальов; Харк. нац. автомоб.-дор. ун-т. —

X., 2003. — 297 с. — укр.

Проаналізовано сучасний стан та перспективи мовної полі тики

в Україні у регіональному аспекті. Висвітлено проблеми викладання

соціально-гуманітарних дисциплін у технічному ВНЗ, сучасні тер-

мінологічні проблеми в галузі будівництва доріг та мостів. Описано

специфіку підготовки підручників та навчальних посібників з краєз-

навства для іноземних громадян, стратегію безперервного навчання

іноземної мови у тех нічних ВНЗ, викладено комунікативний підхід до

її вивчення. Проаналізовано роль комунікативного аспекту в процесі

навчання іноземної мови. Розглянуто комунікативний метод на вчання

як передумову формування комунікативної компетенції студентів.

3.ІІІ.1670. Теорія перекладу: Курс лекцій: Навч. посіб. для

студ. вищ. навч. закл. / О. М. Білоус; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім.

В. Винниченка. — Кіровоград, 2002. — 116 с. — Бібліогр.: с. 110–

116. — укр.

Висвітлено загальні положення перекладацької компетен ції,

опи сано засоби подолання лінгвоетнічного бар’єра. Проаналізовано

особливості формально точного, адекватного, буквального, вільного

перекладів, а також перекладацької трансформації, зокрема, переста-

новки, заміни, додавання тощо. Розглянуто переклад як текст, наве-

дено вимоги до тексту перекладу.