Осокін В.В., Селезньова Ю.А. Охорона праці у торгівлі

Подождите немного. Документ загружается.

мережею поплавковим клапаном, за допомогою якого в ньому

підтримується постійний рівень води.

Для миття посуду використовуються посудомийні машини різних

видів. Найбільшу потенційну небезпеку при експлуатації представляють

мийні машини безперервної дії, наприклад вітчизняний аналог ММУ-2000.

У цій машині секції завантаження та вивантаження посуду утворені

настилом конвеєра та облицювальними листами. Секція миття – це тунель,

створений настилом конвеєра і кожухом, який має підйомні дверцята.

Ванни закриті решітками. Сходження посуду з конвеєра виключає дія

встановленого на ньому кінцевого вимикача. Температура у секції миття

реєструється двома термометрами УТ-200. У ванні первинного полоскання

термосигналізатор ТСМ-100 регулює роботу трьох електронагрівних

елементів і підтримує температуру води у межах 58…62°С. Рівень води у

ваннах підтримується датчиками рівня і соленоїдними клапанами. У мийну

ванну миючий розчин подається з бачка циклічно через соленоїдний

клапан. Температура води у водонагрівачі для зони повторного полоскання

підтримується термосигналізатором ТСМ-100 у межах від 82 до 96°С. На

панелі управління є: тумблер перемикання режимів роботи (“Наладка” і

“Робота”), три кнопки управління (”Підготовка”, “Пуск”, “Стоп”) та три

сигнальні лампи (“Мережа”, “Мити не можна”, “Робота”). Передбачено

захист від ураження електричним струмом.

Перед пуском у роботу будь-якої посудомийної машини перевіряють

надійність заземлення, справність огорожі і працездатність вузлів. Заради

уникнення опіків гарячою водою та парою забороняється при роботі

відчиняти дверцята секції миття. Не допускається експлуатація машин із

зіпсованими засобами захисту, регулювання і сигналізації. По закінченні

роботи необхідно відключити машину від мережі, перекрити вентилі

водопровідних магістралей, злити воду з ванн та провести санітарну

обробку всіх вузлів.

На підприємствах використовують електричні сковороди з без-

посереднім обігрівом (вітчизняні аналогі СЕСМ-0,2, СЕ-0,45 та ін.).

Сковорода СЕ-0,45 являє собою прямокутну чашу, встановлену на фермі та

облицьовану з усіх боків сталевими листами. Касети з електронагрівачами,

що знаходяться під подом чаші, недоступні для обслуговуючого персоналу.

Температура жарової поверхні регулюється автоматично за допомогою

датчика-реле температури. Горизонтальне і похиле положення чаші

сковороди контролюють кінцеві вимикачі. Зверху чаша закрита кришкою.

Механізм підйому кришки зблокований з вимикачем електродвигуна для

перекидання чаші сковороди: перекидання чаші можливе тільки при

відкритій кришці. При перекиданні чаші електронагрівачі автоматично

вимикаються з мережі. На пульті управління розташовані кнопки вмикання

механізму перекидання чаші і повернення її у вихідне положення, а також

лампа, яка сигналізує про включення нагрівання. На корпусі

електросковороди є заземляючий зажим, до якого приєднують заземляючий

провідник. Вилучення газів та пар з робочого простору здійснюється за

допомогою місцевого вентиляційного відсмоктувача.

На підприємствах нерідко використовуються жарові автомати,

наприклад АЖ 3П-М. У автоматі за допомогою суцільних огорож вик-

лючається доступ у небезпечні зони (до механізмів передач, шнеку,

формуючого пристрою та жарової ванни). Пневматична система забезпечує

постійний тиск повітря у дозаторі тіста (максимальний тиск у ресивері

300кПа). Роботою електродвигуна компресора керує реле тиску. Для

підтримання у жаровій ванні постійної температури олії (180…190°С)

автомат має електроконтактовий термометр. Система подачі олії забезпечує

постійний рівень її у жаровій ванні за допомогою нижнього і верхнього

контактів реле рівня. Від невеликих, але тривалих навантажень двигуни

автомата захищені тепловим реле, від струмів короткого замикання –

плавкими запобігачами. Передбачається захисне заземлення (занулення)

корпусу автомата. Вентиляційна система забезпечує видалення пар та газів

з жарової ванни.

Теплова обробка продуктів може здійснюватись у надвисо-

кочастотних печах. У НВЧ-печі “Дніпрянка-1” є небезпечні напруги 220В

та 4000В, а також створюються генератором надвисокочастотні

випромінювання. Піч має два блокування, одне з яких забезпечує

відключення напруги на генераторі (магнетроні) при натисканні ручки

дверцят робочої камери, друге - при відкриванні цих дверцят. Тривалість

теплової обробки продукту задається за допомогою реле часу. Захист

магнетрона від перегрівання здійснюється термовимикачем, який у

аварійному режимі розриває коло його живлення. Електричне коло печі

захищене плавким запобігачем. Не допускається експлуатація НВЧ – печі

при знятому кожусі, відчинених дверцятах робочої камери, пошкодженій

сітці дверцят, а також при відсутності в ній піддону і (або) продукту. При

експлуатації НВЧ – апаратів забороняється використовувати посуд:

металевий, з фольги, а також з декоративним малюнком, виконаним

металізованою фарбою.

У гарячих цехах для теплової обробки продуктів використовують

електричні плити з відкритою жаровою поверхнею. Електричні плити (ПЕ-

0,51-0,1, ПЕТ-0,51-0,1, ПЕСМ-4 та ін.) розміщують у гарячих цехах з

урахуванням вимог пожежної безпеки. Для зниження небезпеки опіків по

периметру плити встановлюються на кронштейнах металеві поручні.

Жарова поверхня повинна бути рівною, гладкою, без тріщин і знаходитись

на одному рівні з бортовою поверхнею. Інтенсивність та температура

нагрівання конфорок регулюються пакетними перемикачами. Температура

у жаровій шафі плити підтримується автоматично вбудованим у її стінку

терморегулятором. У колі живлення кожної електроплити встановлено

плавкі запобігачі і магнітний пускач. Передбачено заземлення (занулення)

металевих конструктивних елементів плити. Для видалення газів і пар, що

створюються при тепловій обробці продуктів, використовуються місцеві

вентиляційні відсмоктувачі. Для забезпечення нормального теплового

самопочуття працівників слід передбачити повітряне душування в межах

робочої зони. При експлуатації плит необхідно максимально завантажувати

жарову поверхню наплитним посудом з метою зниження тепловтрат і

обмеження інфрачервоного теплового випромінювання. Ефективним

засобом індивідуального захисту працівників від теплових випромінювань є

халат з відбіленої тканини.

На нагріті конфорки не повинна попадати рідина заради уникнення

появи у них тріщин за рахунок різких перепадів температури і зволоження

їх електроізоляції.

3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування

торгівельних процесів

Більшість машин та апаратів для обслуговування торгівельних

процесів (електронні реєструючи апарати, вагові торгівельні чекодрукуючі

комплекси, електронні ваги, персональні ЕОМ та ін.) виготовляються у

настільному варіанті. Живлення їх здійснюється від мережі змінного струму

напругою 220В. Підвід електроенергії до машин та апаратів здійснюється

гнучким кабелем з гумовою ізоляцією через штепсельне рознімання.

Кабель, що використовується для підключення до машини дистанційного

пульта та інших апаратів, захищають від пошкоджень гнучкою металевою

плиткою. Захист машин від перевантажень в електричній мережі та

коротких замикань забезпечується за допомогою плавких запобігачів або

автоматів. Конструкція машин безпечна: всі частини, що рухаються та

обертаються, змонтовані у корпусі і надійно огороджені. Заради уникнення

одержання опіків при роботі на чекодрукуючому комплексі приклеювання

етикетки на упакований продукт здійснюється натисканням ним на

етикетувальний пристрій. У схемах більшості машин використовується

постійний струм низької напруги. Захист від ураження електричним

струмом забезпечується заземленням корпусу кожної машини через

заземлюючу жилу кабеля і відповідні контакти триполюсного штепсельного

з’єднання.

Настільні апарати перед початком роботи надійно встановлюють (на

чотири опори) на горизонтальній поверхні у місцях, де виключається

прямий вплив на них джерел тепловиділення. Органи управління повинні

знаходитись на висоті 0,63…1,1 м від рівня підлоги. Для розміщення

кожного апарата виділяється певна площа згідно з інструкцією щодо його

експлуатації.

Перед включенням машини (апарата) у мережу необхідно перевірити

цілісність кабеля і штепсельного рознімання, наявність заземлення,

відповідність плавкого запобігача напрузі у мережі. Забороняється

експлуатація машин (апаратів) при знятих, відкритих або пошкоджених

огорожах на їхньому корпусі.

Під час роботи необхідно стежити за тим, щоб у машину (апарат) не

потрапили металеві предмети (наприклад, скріпки), які можуть викликати

коротке замикання в електричній схемі. На клавішну панель і корпус машин

та апаратів не повинна потрапляти волога. Необхідно окремо розглянути

безпеку використування ПЕОМ та відеотерміналів.

Для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною

ЕОМ, приймають площу не менше 6м

, об’єм - не менше 20м

Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні

розміщатися так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч.

Відеотерминали і персональні ЕОМ розташовують у приміщеннях на

відстані не менше 1м від стін зі світовими прорізами. Прохід між рядами

робочих місць приймається не менше 1м. Мінімальна відстань між бічними

поверхнями відеотерміналів 1,2м, між тильною поверхнею одного та

екраном іншого відеотерміналів 2,5м.

Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі

сидячи) повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з

наступними ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на

підставці для ніг; стегна - у горизонтальній площі; передпліччя -

вертикально; лікті - під кутом 70...90 град до вертикальної площини;

зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град щодо горизонтальної площини;

нахил голови – 15…20 град щодо вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу для відеотермінала повинна бути в

межах 680...800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання

операцій в зоні досяжності моторного поля. Робочий стіл для

відеотермінала повинний мати простір для ніг висотою не менше 600мм,

шириною не менше 500мм, глибиною на рівні колін не менше 450мм, на

рівні витягнутої ноги - не менше 650мм.

Робоче сидіння користувача відеотермінала і персональною ЕОМ

повинне мати спинку і стаціонарні або знімні підлокітники.

Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на

оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600мм, з

урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів. Розташування

екрана відеотермінала повинно забезпечувати зручність зорового

спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град, від лінії зору

працівника.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу або на спеціальній

робочій поверхні, що регулюється за висотою, окремо від столу на відстані

100...300мм від краю, найближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури

повинний бути в межах 5...15 град.

Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром

(тримачем) для документів, що легко переміщається.

Розміщення принтера або іншого пристрою вводу-виводу інформації

на робочому місці повинно забезпечувати добру видимість екрана

відеотермінала, зручність ручного управління пристроєм вводу-виводу

інформації в зоні досяжності моторного поля: за висотою 900...1300 мм, за

глибиною 400...500мм.

Під матричні принтери необхідно підкладати вібраційні коврики для

гасіння вібрації і зниження рівня шуму.

При необхідності особливої концентрації уваги під час виконання

робіт високого рівня напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами

і персональними ЕОМ необхідно відокремлювати перегородками висотою

1,5...2м.

Організація робочого місця, де передбачається використання ЕОМ

для управління технологічним устаткуванням (потокові лінії з програмним

управлінням, роботизованні технологічні комплекси, машини та апарати

для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна забезпечувати:

достатній простір для оператора; вільну досяжність органів ручного

управління в зоні моторного поля (відстань за висотою 900...1330мм, за

глибиною – 400…500мм); можливість розташування екрана відеотермінала

в робочій зоні оператора для спостереження у вертикальній площині під

кутом 30 град від лінії його зору; зручність використання відеотермінала

для коректування управляючих програм під час виконання основних

виробничих операцій; відстань від екрана до очей працівника, що

відповідає зазначеним вище вимогам; можливість обертання екрана

відеотермінала навколо горизонтальної і вертикальної осей.

Забороняється залишати без нагляду ввімкнуті у електричну мережу

машини і апарати.

Після закінчення роботи машину (апарат), за виключенням ПЕОМ,

необхідно вимкнути з електричної мережі і закрити чохлом. До роботи на

машинах допускаються особи, які вивчили інструкції щодо експлуатації

обладнання, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки при роботі з

електронною апаратурою. Технічне обслуговування і ремонт обладнання

для обслуговування торгівельних процесів здійснюють фахівці сервісних

організацій. На кожну машину повинен бути формуляр, у який заносять

відомості про всі ремонтні та післяремонтні налагоджувальні операції.

На підприємствах ведеться журнал обліку обладнання. Журнал

заповнює особа, відповідальна за все обладнання підприємства, а також

робітники, закріплені за окремими машинами (апаратами).

3.7 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском

3.7.1 Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під

тиском

Посудиною, що працює під тиском, називають герметично закриту

ємкість, призначену для ведення хімічних, теплових та інших

технологічних процесів, а також для зберігання і транспортування

газоподібних, рідких та інших речовин. Межею посудини є вхідний і

вихідний штуцери. До числа посудин, працюючих під тиском, належать

котли, балони, цистерни, бочки. Посудини, працюючі під тиском,

виготовляють зварними або литими на підприємствах, які мають дозвіл

Держгірпромнагляду. На заводі на поверхню посудини наносять паспортні

дані. Після виготовлення всі посудини підлягають випробуванню пробним

тиском.

При експлуатації найбільш частими причинами аварій та вибухів

посудин є: перевищення гранично допустимого тиску, порушення

температурного режиму, втрата ними механічної міцності.

Посудини, працюючі під тиском, через можливість вибуху є

обладнанням підвищеної небезпеки, тому експлуатувати їх необхідно

відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що

працюють під тиском. Ці правила розповсюджуються на: посудини, що

працюють під тиском води з температурою вище 115°С або іншої рідини з

температурою, яка перевищує температуру кипіння при тиску 0,07 МПа

(без урахування гідростатичного тиску); посудини, що працюють під

тиском пари або газу понад 0,07 МПа; балони, призначені для

транспортування і зберігання стиснутих, зріджених і розчинених газів під

тиском понад 0,07 МПа; цистерни і бочки для транспортування та

зберігання зріджених газів, тиск парів яких при температурі до 50°С

перевищує 0,07 МПа; цистерни і посудини для транспортування або

зберігання стиснутих, зріджених газів, рідин та сипких тіл, у яких тиск

вище 0,07 МПа створюється періодично для їх спорожнення; барокамери.

Указані правила не розповсюджуються на: посудини і балони

місткістю не більше 0,025м

(25л), для яких добуток тиску (р) у МПа на

місткість (V) у м

не перевищує 0,02; посудини, що працюють під

вакуумом; прилади парового і водяного опалення; трубчасті печі; частини

машин, що не являють собою самостійних посудин, та деякі інші.

Посудини, на які розповсюджуються Правила будови і безпечної

експлуатації посудин, що працюють під тиском, підлягають реєстрації,

технічному опосвідченню-огляду та випробуванню пробним тиском.

Передбачена реєстрація деяких посудин у органах Держгірпромнагляду.

Реєстрації у цих органах не підлягають: посудини холодильних установок

та холодильних блоків у складі технологічних установок; бочки для

перевезення зріджених газів; балони місткістю до 100л включно,

встановлені стаціонарно, а також призначені для транспортування і (або)

зберігання стиснутих, зріджених і розчинених газів; посудини для

зберігання або транспортування зріджених газів, рідин та сипких тіл, що

знаходяться під тиском періодично при їх спорожненні; посудини зі

стиснутими та зрідженими газами, призначені для забезпечення паливом

двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені, та деякі інші.

На підприємствах торгівлі і харчування не використовуються у

технологічних процесах посудини, які підлягають реєстрації у органах

Держгірпромнагляду. Проте на цих підприємствах є або можуть

використовуватись посудини (апарати), на які розповсюджуються вимоги

Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

До таких посудин належать апарати стаціонарних холодильних установок,

автосатуратори, балони з різними газами.

Дозвіл на введення в експлуатацію посудини, що не підлягає

реєстрації в органах Держгірпромнагляду, видається особою, призначеною

наказом по підприємству для здійснення нагляду за технічним станом та

експлуатацією посудин, на основі документації підприємства-

виготовлювача після перевірки представником організації обслуговування

і, при необхідності, технічного опосвідчення. Дозвіл на введення посудини

в експлуатацію записується у її паспорт. На поверхні посудини повинні

бути такі дані: реєстраційний номер, дозволений робочий тиск, дата (число,

місяць і рік) наступних огляду та випробування.

Посудина або група посудин, що входять в установку, включаються у

роботу на основі письмового розпорядження адміністрації підприємства.

Посудини, на які розповсюджуються вимоги вказаних вище правил,

періодично у процесі експлуатації і, при необхідності, достроково

піддаються технічному опосвідченню. Обсяг, методи та періодичність

технічних опосвідчень посудин (за винятком балонів) визначені

підприємствами – виготовлювачами, вказані у паспортах та інструкціях з

монтажу і безпечної експлуатації. Технічне опосвідчення посудин, цистерн,

балонів і бочок може здійснюватись на спеціальних ремонтно-

випробувальних пунктах, на підприємствах – виготовлювачах, на

наповнювальних станціях, а також на підприємствах – власниках цих

об’єктів.

На підприємствах повинні бути забезпечені справний стан посудин і

безпечні умови їхньої роботи. Наказом по підприємству або об’єднанню

підприємств призначаються з числа інженерно-технічних працівників

особа, відповідальна за справний стан і безпечну дію посудин, та особа, що

здійснює нагляд за їхнім технічним станом і експлуатацією. До

обслуговування посудин, що працюють під тиском, допускаються особи, які

досягли 18-річного віку, пройшли спеціальне навчання (у професійно-

технічному училищі, навчально-курсовому комбінаті), атестацію у

кваліфікаційній комісії та інструктаж щодо безпечного обслуговування

посудин. Перевірка знань персоналу, що обслуговує посудини, проводиться

не рідше одного разу на рік.

Інструкції з режиму роботи та безпечної експлуатації посудин

повинні бути вивішені на робочих місцях і видані під розписку

обслуговуючому персоналу.

При порушеннях режимів роботи і появі несправностей експлуатація

посудин повинна бути припинена.

Для управління роботою та забезпечення безпечної експлуатації

посудини обладнують приладами для вимірювання тиску і температури,

запобіжними пристроями, запірною арматурою та, при необхідності,

показниками рівня рідини.

На посудинах для вимірювання тиску встановлюють манометри,

перевірка яких з опломбуванням або тавруванням здійснюється на рідше

одного разу на рік. Не рідше одного разу на 6 місяців на підприємстві

перевіряють показання робочих манометрів за контрольним; результати

перевірки записують у журнал. Манометр повинен мати червону межу

поділки, відповідну дозволеному робочому тиску у посудині.

Запобіжні клапани бувають пружинні та важільно–вантажні.

Запобіжні клапани повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-82. ССБТ.

Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные.

Требования безопасности. Тиск настроювання запобіжних клапанів

повинен дорівнювати робочому тиску у посудині або перевищувати його,

але не більше ніж на 25%. Робоче середовище, вихідне із запобіжного

клапана, слід відводити у безпечне місце. Запобіжні клапани перевіряють не

рідше одного разу на 6 місяців або одного разу на рік залежно від виду

посудини, на яку вони встановлені. При проведенні періодичних перевірок

запобіжний клапан після випробування і тарування повинен пломбуватись.

Замість запобіжних клапанів можуть бути використані запобіжні

пластини, які розриваються при тиску в посудині, який перевищує робочий

не більше ніж на 25%.

Посудина, що працює під тиском, який менший за тиск джерела її

живлення, повинна бути обладнана автоматичним редуцюючим пристроєм

для зниження тиску газу. Камера низького тиску редуктора повинна мати

манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний

дозволений тиск у місткості, в яку перепускається газ. Такі пристрої-

редуктори є, наприклад, в автосатураторах.

Запірну арматуру встановлюють на трубопроводах, якими до

посудини підводяться або від неї відводяться рідини, пари чи гази.

Установка запірної арматури між посудиною і запобіжним клапаном не

допускається. Не можна встановлювати запірне пристосування на трубах,

що відводять газ або пару від запобіжних пристроїв.

Між посудиною з надзвичайно небезпечною або високонебезпечною

речовиною, а також з пожежо- або вибухонебезпечним середовищем і

насосом (компресором) встановлюють зворотний клапан, що автоматично

закривається під дією тиску з посудини.

При необхідності контролю рівня рідини у посудинах, що мають

межу розділу середовищ, застосовуються покажчики рівня. Окрім

покажчиків рівня, на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові

та інші сигналізатори і блокування за рівнем.

Експлуатацію парових і водогрійних котлів регламентують Правила

будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів.

Парові котли з робочим тиском до 0,07 МПа повинні відповідати

вимогам ГОСТ 12.2.096-83. ССБТ. Котлы паровые с рабочим давлением

пара до 0,07 МПа. Требования безопасности.

3.7.2 Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів

Балони призначені для зберігання, транспортування і використання

стиснутих, зріджених і розчинених газів. На підприємствах торгівлі

використовуються балони ємкістю (V) до 0,04м

(40л) з робочим тиском

газу (р) до 15 МПа, на багатьох з яких (за вказаної вище умови: V>0,025м

рV>0,02) поширюється дія Правил будови і безпечної експлуатації

посудин, що працюють під тиском. Ці балони в органах

Держгірпромнагляду не реєструються. Облік їх здійснюється на

торгівельному підприємстві. Безпечна експлуатація балонів забезпечується

виконанням ряду вимог. Кожний балон повинен бути оснащений

вентилем. Бокові штуцери вентилів для балонів, що наповнюються воднем

і іншими горючими газами, повинні мати ліву різьбу, а для балонів, що

наповнюються киснем і іншими негорючими газами, – праву різьбу.

Кожний вентиль балонів з вибухонебезпечними і горючими речовинами, а

також з надзвичайно небезпечними і високонебезпечними шкідливими

речовинами постачають заглушкою, яка накручується на боковий штуцер. У

балонах ємкістю більше ніж 12л для захисту вентилів передбачені

накручувальні ковпаки.

На верхню сферичну частину балона ударним способом наносять

паспортні дані.

Всі балони після виготовлення, опосвідчення та ремонту фарбують у

колір, відповідний газу, з нанесенням розпізнавальних написів і смуг

(табл.9).

Таблиця 9

Кольорове маркування балонів та текст напису на них

Найменування газу Колір балонів

Текст

напису

Колір

напису

Колір смуги

Азот Чорний Азот Жовтий Коричневий

Аміак Жовтий Аміак Чорний -

Ацетилен Білий Ацетилен Червоний -

Бутан Червоний Бутан Білий -

Водень Темно-зелений Водень Червоний -

Повітря Чорний Стиснуте

повітря

Білий -

Гелій Коричневий Гелій Білий -

Кисень Голубий Кисень Чорний -

Кисень медичний Голубий Кисень

медичний

Чорний -

Сірководень Білий Сірководень Червоний Червоний

Сірковий ангідрид Чорний Сірковий

ангідрид

Білий Жовтий

Вугільна кислота Чорний Вугільна

кислота

Жовтий -

Хладон R22 Алюмінієвий Фреон 22 Чорний 2 жовті

Хладон R134а Фіолетовий

Білий

**)

R134a Чорний -

Хлор Захисний - - Зелений

Етилен Фіолетовий Етилен Червоний -

Всі інші горючі гази Червоний Найменуван-

ня газу

Білий -

Всі інші негорючі

гази

Чорний Найменуван-

ня газу

Жовтий -

Примітка:

- поставка фірми Du Pont,

**)

- поставка з Німеччини

Балони, що знаходяться у експлуатації, піддають опосвідченню один

раз на 5 років. Балони, призначені для заповнення газом, що викликає

значну корозію металу (хлор, фосген, сірководень та ін.), а також балони

для зріджених газів, що застосовуються як паливо для автомобілів,

піддають опосвідченню не рідше одного разу на 2 роки.

Балони з газом, що знаходяться на тривалому складському зберіганні,

після закінчення строку опосвідчення піддають вибірковому опосвідченню:

5шт. з партії 100 балонів, 10шт. з партії до 500 балонів і 20 шт. з партії

понад 500 балонів. При позитивних результатах такого опосвідчення строк

зберігання балонів може бути подовжений, але не більше ніж на 2 роки.

При незадовільних результатах вибіркового опосвідчення (допускається

проводити його двічі) газ із балонів вилучають і кожний балон піддають

опосвідченню окремо.

Опосвідчення балонів здійснюється спочатку на заводах-виго-

товлювачах, а далі при експлуатації - на наповнювальних станціях або

випробувальних пунктах.

Балони з отруйними газами зберігають у спеціальних закритих

приміщеннях, балони з іншими газами – як у спеціальних приміщеннях, так

і на відкритому повітрі з захистом від атмосферних опадів і прямих

сонячних променів.

При транспортуванні і зберіганні балонів необхідно вжити заходів,

що запобігають їх падінню, пошкодженню і забрудненню. Перевозити

балони слід тільки на ресорному транспорті або на автокарах у

горизонтальному положенні з прокладками між рядами. Для перевезення

балонів у вертикальному положенні і переміщення їх за допомогою кранів

використовують металеві контейнери. Балони, що перевозяться на далекі

відстані, покривають брезентом, який у літній час змочують водою. При

перевезенні балони розміщують вентилями в один бік. На короткі відстані

балони перевозять на візках.

Забороняється зберігання і перевезення кисневих балонів разом з

горючими речовинами, у тому числі і з балонами, наповненими горючими

газами.

Балони з газом, що встановлюються у приміщеннях, повинні

знаходитися від радіаторів опалення, інших опалювальних приладів і печей

на відстані не менше 1м, а від джерел теплоти з відкритим вогнем - не

менше 5м. При використанні газу залишок тиску його у балоні повинен

бути не менше 0,05 МПа.