Пенчук І.Л. Радіожурналістика: основні засади функціонування

Подождите немного. Документ загружается.

мовним завданням; конкурс листів. Огляд найцікавіших. Помилки у рекламі

зачитуються, гість визначає переможця; прощання. А ще дуже-дуже важливо

бути чесним. Усі нюанси, особливо у мовних питаннях, відчувають слухачі. Це

точно.

Ось така наша гра, яка, до речі, незабаром отримає авторські права.

Середня кількість учасників у інтерактивному конкурсі - 120—190 дзвінків.

Листи –50 – 60 за тиждень. Про подальший перебіг подій і власні думки

хотілося б почути від моєї колеги, співавторки, співведучої, якій велике

спасибі — Ніні Жежері - їй і слово.

Мені здається, що вам, колегам, цікаво було б знати, що потрібно для

того, аби щось подібне до нашої гри запровадити у себе. По-перше, ця

програма забирає багато часу, вона трудомістка. Фактично одна вона акумулює

в собі три різні жанри журналістики — бесіда з гостем у режимі прямого ефіру

(суто гра як така — це мені особисто було спочатку складно психологічно, бо

не було досвіду такої роботи раніше). І третя частина, третя фактично окрема

програма — робота з листами, огляд, коментарі до них — тут, до речі, цікаво

те, що є зворотній зв'язок, і наші дописувачі часто беруть цю роботу на себе,

часом дуже влучно іронічно коментують віднайдені “мовні споруди” як вони

називають найчорніші ляпи (серед класики жанру ляпів у нашій уже колекції

— такі дивовижні, як “туш для повій”, “взуття на Леніна”, “стрілянина з

цибулі” — останній зразок — всього-на-всього переклад словосполучення

“стрельба из лука”. Як бачите, трудомісткість компенсується задоволенням,

яке можна отримати від цієї роботи. Сподіваємось, що й наші слухачі-гравці

виконують свої завдання з не меншим задоволенням, і що спонукає їх до участі

у грі не лише меркантильний інтерес. От далі поговоримо саме про нього.

Недарма ділянка підготовки ігрової програми — пошуки спонсорів.

Перший нюанс — специфіка радіо порівняно з газетою або, тим більше, з

телебаченням, у тому, що тут рекламних коштів “крутиться” значно менше.

Другий — те, що до такого типу програми треба добирати відповідних

спонсорів, бо, скажімо, призи від клініки, де лікують від алкоголізму чи де

“Сергій працює в Америці”, нам, нашій аудиторії навряд чи знадобляться. Ми

171

маємо щиро подякувати керівництву ТРК радіо “ЕРА” за те, що цей клопіт-

пошук спонсорів — воно взяло на себе.

Про аудиторію. Ми намагаємось стежити і робити висновки з того, люди

якого віку, рівня освіти, регіону грають з нами переважно. З приємністю для

себе відзначаємо, що серед відважних, які не бояться чогось не знати у

прямому ефірі або ж щось сказати неправильно, багато людей

російськомовних. Це, звісно, не означає, що вони зовсім не знають української

А що стимул от такий своєрідний ми їм надаємо, це, здається, чи не

найголовніше, якщо вже говорити не про гру, а про серйозну мовну ситуацію в

Україні. У нас є гасло: “Грайте не ризикуючи, а думаючи”. І це, здається,

розумне гасло.

Про завдання для інтерактивної гри. Пошук матеріалу, а це, як уже було

сказано, прислів’я, приказки, рідковживані чи застарілі слова — це стимул та

дуже цікава, хоч і копітка праця не лише для гравців, а й для самих журналістів

— ведучих програми. Особливо мені, наприклад, здається важливою та ділянка

лексики, що називається ономастикою, топонімікою. Там сховано цілий

мовний пласт, первинне значення слів у якому майже втрачено, але назви цих

понять залишились у прізвищах, у назвах населених пунктів, а також у

фразеологічних зворотах. Це дуже потрібна праця — добиратися до джерел.

Можна ще окремо говорити про людей, яких ми запрошуємо взяти участь

у своїй програмі, про музичний матеріал, про те, що з багатьох об’єктивних

причин не входить до програми. Але, певно, досить уявлення про те, що ми

робимо. Ви, мабуть, уже знаєте, і якщо не заперечуєте, можемо спробувати

пограти з вами — і ви самі зможете перевірити свої знання мови, її відчуття та

можливості власної інтуїції.

Наприклад, із запропонованих значень слова виберіть правильне:

РОМОДАН — а) шинкар; б) назва шляху (чумацький шлях на Східній

Україні); в) давня назва валізи.

ДОМАХА — а) домогосподарка; б) назва гармати; в) шабля з дамаської

сталі.

172

ПЕРЕБЕНДЯ — а) кобзар; б) незряча людина; в) балакуча людина,

балагур.

Або спробуйте завершити прислів'я: “не хвалися травою, а хвалися ...

(сіном)”.

Отже, грайте з нами, грайте краще від нас.

173

ДОДАТОК 11

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ПЕРЕДАЧ У

ПРАКТИЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО РАДІО

ТА РАДІО “ЕРА”

О. ПАПУША, Ю. МАТВІЙЧУК,

ведучі програм Національного радіо та радіо “Ера”

Основна проблема нинішніх засобів масової інформації, і радійних

зокрема, полягає у відсутності об’єктивності подачі інформації. Погодьтеся,

дивно було б чути з ефіру Національного радіо, приміром, обґрунтування чи

підтримку точки зору діяльність президента. Так само дивно було б почути з

ефіру, скажімо, радіо “Свобода” обґрунтування чи підтримку точки зору

президента на опозицію. Національне радіо є певною мірою політичне

заангажованим засобом масової інформації, але й переважна більшість інших

радіостанцій також політичне заангажовані. Різниця полягає лише в тому, яку

зі сторін — у цьому випадку політичного конфлікту—підтримують їхні

власники. В ідеалі, за будь-якого конфлікту, ЗМІ повинні інформувати

слухачів про події об’єктивне виявляючи суб’єктивних симпатій чи антипатій.

До речі, до останнього часу саме так інформувало про різні конфлікти

Національне радіо, керуючись правилом — подати точку зору всіх сторін в

однаковому обсязі. Стосовно останнього конфлікту — політичного — На-

ціональне радіо справді тяжіє до однобокого висвітлення подій. Це значною

мірою зумовлене його специфікою як державного засобу масової інформації.

Національне радіо — це державний ЗМІ, котрий доносить до слухачів

точку зору державних органів влади на ті чи інші події, що відбуваються в

Україні та за кордоном. Крім того, Національне радіо є найдоступнішою

радіостанцією у наш час, воно має найбільшу аудиторію — 15 мільйонів

слухачів різного віку і найбільшу кількість годин мовлення на добу - 52

години. Національне радіо для більшості наших співвітчизників є чи не єдиним

доступної джерелом інформації. Це значно підвищує відповідальність

журналістів за якість та оперативність матеріалів, а ведучих — за цікавий та

174

доступний їх виклад. В ефірі Національного радіо є два види інформаційних

програм:

— програми, що є власним продуктом Національного радіо;

— програми, що є спільним продуктом Національного радіо і Радіо "ЕРА"

(комерційної організації).

Тож можна порівняти і створення, і ведення, і якість інформаційних

програм цих двох радіокомпаній, які працюють в одному ефірі, але іноді

виявляють різні позиції стосовно одна події.

Якщо характеризувати особливості роботи ведучого Національного радіо,

то слід зазначити, що роль ведучого у програмі — пасивна. Ведучий

насамперед доносить певну інформацію до слухача, а свої коментарі до неї дає

згодом або зовсім не дає. Активну роль ведучий інформаційних програм на

Національному радіо відіграє лише в інформаційно-аналітичних програмах і в

контактній програмі “Обрії”. У першому випадку — роль ведучого - полягає в

особистому аналізі, баченні найголовніших подій тижня. У другому —

ведучий є повноправним господарем програми — починаючи від створення

матеріалів для неї і закінчуючи веденням її в ефірі.

Зате активна роль ведучого інформаційних програм не у процесі ведення,

а у процесі створення програми. Тому якість інформаційних програм НР

цілком залежать від ведучого. Він верстає програму, він певним чином подає її

в ефір. Саме від ведучого фактично залежить редагування інформаційних

повідомлень.

Тому особистість ведучого — його ерудованість, його поінформованість,

його вміння швидко реагувати — це головне у створенні інформаційної

програми. Крім розумових здібностей, ведучий повинен мати голосові дані.

Поліфонія передачі має важливе значення для сприйняття слухачами

інформації. Навіть найцікавіші повідомлення слухач може не сприйняти, якщо

вони звучатимуть упродовж 20 хвилин. Доцільно компонувати текстові по-

відомлення зі звуковими матеріалами. Оптимальний час звучання текстової

інформації в ефірі — 5 хвилин. Поняття “читання” та “ведення” відрізняються

тим. що читання інформаційної передачі передбачає озвучення написаного

175

тексту. Цим займаються диктори. Ведення інформаційної передачі передбачає

роботу ведучого у живому ефірі. Ведучий передачі може по ходу додавати свої

коментарі, робити “містки” між повідомленнями, іншими словами,

орієнтуватися в ефірі. Завдання диктора, який читає передачу — донести до

слухача певну інформацію. Завдання ведучого, який веде передачу — не лише

донести певну інформацію, а й викликати у слухача емоції.

На Національному радіо офіційна, політична інформація викладається, як

правило, серйозним тоном, без особливих емоцій. Виклад економічних новин

уже тяжіє радше до розмовної манери. Інформацію соціального і культурно-

мистецького характеру ведучий викладає так, ніби розповідає слухачеві про те,

що дізнався щойно сам або побував на події. Важливим є і темп викладу

інформації. Він не повинен бути швидким, тому що слухач нічого не зрозуміє

та й ведучий не зможе чітко і правильно та з потрібною інтонацією вимовляти

слова. Надто повільний темп викладу також дратує слухачів.

Ще одна важлива особливість ведучого — не лише вміння говорити, але й

вміння слухати. Адже коли людина не вміє вислухати інших, вона не лише не

зуміє розповісти щось слухачам, вона не знає, що їх цікавить і як доступно

подати інформацію.

Національному радіо часто дорікають за сухість, офіціозність

повідомлень. Але це також залежить від ведучого. Від того, чи розуміє він сам

інформацію, чи зможе він відредагувати її, чи вистачить у нього лексичного

запасу, щоб пояснити слухачеві те, про що йдеться в повідомленні. Саме від

ведучого залежить чіткість подачі інформації, сприйняття програми,

дохідливість інформації, грамотна верстка.

Верстка програми на Національному радіо передбачає виклад повідомлень

за принципом політичної ієрархії — президент, парламент, прем’єр, уряд, суд і

так далі. Ведучий, на жаль, не може змінити такого принципу, але виходячи з

нього, може застосувати авторську верстку. Не обов’язково розповідати по 5

хвилин спочатку про все, що зробив президент, потім спікер, потім прем’єр.

Наприклад, можна виділити найголовнішу подію дня, потім найголовнішу

події так би мовити з життя президента, парламенту, уряду. Можна зверстати

176

програму тематично — знову ж таки виділивши головну тему, коментарі до

неї, іншу — менш важливу, але актуальну тему тощо. Варіантів багато, і

творчий підхід ведучого до програми, який верстає її залежно від подій дня, від

кількості матеріалів, які в його розпорядженні, відіграє визначальну роль.

На жаль, зараз в українському радіомовленні немає, так би мовити,

еталона — зразкового ведучого, немає зразкової радіостанції. Фактично немає

фахової школи радійників-професіоналів, яка формує стиль ведення програм

(як це було за часів роботи на Національному радіо нинішніх телеведучих —

Мазур, Бирзула). На Національному радіо відсутня корпоративність у роботі.

На недержавних радійних засобах масової інформації відсутній стиль подачі,

який характеризує саме цю радіостанцію. І в тих, і в інших немає об’єктивності

у висвітленні подій. Об’єктивно визначити, що відбувається навколо нас,

можна лише слухаючи різні радіостанції.

Можливо, вся проблема у відсутності конкуренції між радіостанціями, яка

б стимулювала до оперативнішої, об’єктивнішої, якіснішої ефірної продукції.

До речі, такий конкурент, який стимулює до кращої роботи, з’явився

нещодавно у Національного радіо. Маємо на увазі феномен Національного

радіо — комерційну структуру “Радіо ЕРА”, що функціонує у рамках

державного засобу масової інформації. Про неї — у наступному розділі.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОГРАМ

“РАДІО ЕРА”

Два роки тому, 1 березня 1999 року, в ефірі першого

загальнонаціонального каналу радіо з’явилися програми радіо “Ера”.

Фактично, це спільний продукт Національної радіокомпанії України та ТРК

“Радіо-Ера”. Непоміченим для аудиторії слухачів цей факт не міг залишитися

хоча б тому, що ці нові програми захопили чи не найрейтинговіші часові

відтинки мовлення: 6.55-8.10, 9.00-10.00, 12.00-12.30. Слухачі радіо також

одразу відреагували своїми листами на появу нового інформаційного

продукту, нового як за формою, так і за змістом.

177

Що стосується форми ефірних відрізків радіо “Ера” (я зумисне уникаю

слова “програма”), ефір радіостанції складається із самостійних програм-

блоків, тривалістю переважно 4-7 хвилин. Тематика цих програм різноманітна:

економічна (“Щоденник реформ”, “Ринок від А до Я”, “Фінансові орієнтири”,

“Приватизація: ефективність заради добробуту”, “Митна служба…” тощо),

аналітична спрямованість (“Політичний прогноз тижня”, “Про це говорять”,

“Європростір”), пізнавальні програми (“На пульсі здоров’я”, психологічна

програма “Коли”), пізнавально-розважальні (“Книжкові новини”, “Музичні

новини”, “Кіно-новини”, “Новини віртуального світу”). Окремо назвемо

програму “Огляд преси”. Ці програми готують автори-кореспонденти, а блочна

побудова ефіру практично не вимагає присутності в самому ефірі ведучого.

Ведучий в цей час, так би мовити “за лаштунками”, виконує деякі дещо

невластиві йому функції режисера: складає сценарний план ефіру, стежить за

його дотриманням.

Головною ж функцією ведучого є підготовка і ведення блоків новин, які

складають основу кожного ефірного відтинка радіо “Ера”. Не будемо говорити

про важливість їх, адже інформаційні програми та випуски новин — це

обличчя будь-якої радіо- чи телекомпанії.

Отож, докладніше про специфіку роботи ведучого програм радіо “Ера”.

Нагадаємо недавнє висловлювання президента України стосовно того, що

в країні немає справді незалежних ЗМІ, оскільки державні працюють ще за

радянською схемою і відображають лише одну точку зору на події, а

недержавні — точку зору їхніх власників. Феномен радіо “Ера" полягає в тому,

що, як уже зазначалося, це спільний продукт державного ЗМІ — Національної

радіокомпанії та недержавного власника — комерційної організації ТРК

“Радіо-Ера”. Насамперед це зумовлює те, що точка зору на події, а це головне

завдання ведучого, має бути нейтральною. Ведучий має донести факти, по

можливості різні точки зору, висновки з яких зробить уже сам слухач. Це не

завжди легко вдається, оскільки часом від одного чи іншого засновника

надходить конкретне замовлення на висвітлення тих чи інших процесів з

певної точки зору. Ведучий прагне не зіпсувати такою відверто однобокою

178

інформацією усієї програми, а намагається подати її в контексті інших думок,

фактів чи подій. Тому в ефірі радіо “Ера” має місце і точка зору опозиції.

Ведучий радіо “Ера” з інформаційного потоку дня самостійно добирає

новини, редагує їх, верстає. Тобто, новини мають бути важливі, лаконічні, не

переобтяжені зайвими подробицями, щоб швидко і, головне, правильно

сприймалися на слух. Безумовно, для цього ведучий має бути обізнаний з

політичною ситуацією в країні та світі, бути всебічно розвиненою людиною, а

також володіти основами культури радійного мовлення.

Радіо “Ера” насамперед висвітлює новини, а не події. Адже новиною може

бути актуальне висловлювання людини, думка чи прогноз, не пов’язані

безпосередньо з подіями дня. Що стосується верстки — черговість новин

визначає їхню значимість. Це нормальна світова практика верстки, де існують

навіть рейтинги: скільки часу та чи інша новина посідала перше місце у

повідомленнях світових інформаційних агентств. Ведучий верстає програму

творчо, в тому порядку, який йому диктують події дня (як українські, так і

світові), як йому підказує власний досвід. Тобто, в разі важливих і резонансних

подій світового значення (як це було, приміром, під час бомбардувань

Югославії авіацією НАТО, руйнівного землетрусу в Туреччині, загибелі

підводного човна “Курск” тощо) свіжа інформація на цю тему може відкривати

інформаційний випуск. Для першого каналу радіо, де першими мають бути

інформації про діяльність президента та інших органів влади, це було досить

радикально. Також на верстку новин впливають звукові матеріали, які

використовуються у програмі. Розповіді кореспондентів, репортажі, коментарі,

які готують журналісти, не завжди збігаються з баченням інформаційного

потоку ведучим програми. Це досить відчутний недолік, оскільки ведучий

здебільшого не може скорегувати підготовку кореспондентом звукового

матеріалу, ведучий може лише додати щось недомовлене або просто зняти ма-

теріал з ефіру — такий вибір залишається. В середньому для підготовки новин,

які звучать у головному, рейтинговому відтинку з 7 години ранку впродовж 20-

25 хвилин, ведучий використовує 4-5 звукових матеріалів кореспондентів і

торкається у програмі 5-ти — 7-ми тем. Це природно, адже про все розказати

179

неможливо та і не варто. Новини мають становити інтерес для переважної

більшості слухачів. Зазвичай, завершити добірку новин хочеться пізнавальною,

цікавою інформацією, щоб піднести настрій слухача на початку робочого дня.

Якщо порівнювати з роботою редакції інформації Національного радіо, де

головним джерелом офіційних повідомлень є агентство “Укрінформ”, ведучий

радіо “Ера” має значно більший вибір. Насамперед, для підготовки

інформаційних блоків радіо “Ера” використовує інформацію агентств

“Інтерфакс-Україна”, “УНІАН”, “УНІАР”, а за допомогою Інтернет

відкривається низка інших світових та українських (зокрема опозиційних).

Ознайомлення та порівняння з ними сприяє створенню об’єктивніших та

неупередженіших новин, хоча на заваді цьому часто стає зайва самоцензура.

Як правило, кожен засіб масової інформації, чи то друкований, чи радіо,

чи телебачення, вирізняється власним стилем, іміджем, корпоративною

свідомістю. Журналіст, потрапляючи у сформований колектив ЗМІ, мимоволі

підлаштовує власний стиль під загальну форму. Оскільки радіо “Ера”

формувалося практично з нуля і на основі Національної радіокомпанії, його

стиль та імідж, а також власний стиль кожного ведучого, напрацьовувався і

викристалізовувався в ході практичної роботи методом спроб І помилок. Цей

процес розвитку триває і не повинен зупинятися, інакше це означатиме застій

та загибель. Головним у цьому процесі залишається прагнення до оперативної

та об'єктної подачі фактів. Щодо оперативності — це особливо ілюструють

програми радіо “Ера” о 12-ій, коли новини ведучий завершує готувати за 3-5

хвилин до ефіру.

Радіо “Ера” в загальнонаціональному ефірі вперше створило достойну і

чесну конкуренцію Національній радіокомпанії України. А це, безумовно,

справляє позитивний вплив на обидва ці ЗМІ, стимулює до вдосконалення і

пошуку нових методів і форм. Зокрема, відчувається здорова боротьба за

оперативність, верстка програм Національного радіо стала гнучкішою, в цих

програмах уже не тільки сухий звіт про робочий день президента, а й зна-

ходиться місце для інших важливих та актуальних повідомлень. У результаті

конкуренція двох загальнонаціональних радіокомпаній дає змогу слухачеві-

180