Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту

Подождите немного. Документ загружается.

Фінансова політика готелю та її найважливіші інструменти.

Розробка і здійснення єдиної фінансової політики займають істотне місце в

загальному механізмі управління готелем. Роль фінансової політики в централізованому

управлінні готелем визначається тим, що вона торкається всіх сторін його економічної

діяльності: маркетингу, надання послуг, матеріально-технічного постачання, збуту – і

відбиває в концентрованому вигляді вплив численних внутрішніх і зовнішніх факторів. У

рамках єдиної фінансової політики, що розроблюється на вищому рівні управління,

визначаються джерела фінансових ресурсів та їхній розподіл усередині готелю.

Досить важко однозначно визначити конкретні форми і методи проведення фінансової

політики. Хоча в рамках окремих готелів і існують істотні відмінності у використанні

конкретних форм і методів фінансової політики, можна, проте, говорити про загальні її риси

і принципи, а також інструменти фінансової політики. Найважливіші з них: розподіл і

перерозподіл прибутку; фінансування і кредитування діяльності різних підрозділів;

визначення структури і характеру внутрішніх фінансових операцій і розрахунків по них.

Головна особливість фінансової політики готелів у сучасних умовах полягає в

комплексному використанні інструментів, причому в залежності від конкретних умов

переважне значення в окремі періоди може надаватися тому або іншому інструментові.

Гнучкість фінансової політики полягає в тому, що при централізованому формуванні

вона, разом з тим, диференціюється відповідно до особливостей грошового ринку країни,

податкового законодавства і валютного регулювання, валютно-фінансового стану і динаміки

валютного курсу. Важливу роль при виробленні фінансової політики грає регулювання

внутрішньоготельних фінансових потоків. На формування фінансової політики, особливо

при визначенні джерел фінансування, впливає також зв'язок готелю з банками або його

приналежність до певної фінансової групи. І, нарешті, вироблення і реалізація фінансової

політики значною мірою визначаються вирішенням задач, пов'язаних із економічною

діяльністю готелів.

Для ефективного управління фінансами готелю необхідне своєчасне отримання

актуальної та повної фінансової інформації.

При цьому фінансова інформація повинна бути достовірна, своєчасна, мати необхідну

кількість вихідних фінансових даних, достатньої точності.

Ці всі дані містяться в інформаційній базі даних бухгалтерії: оперативна звітність і

статистична звітність готелю.

Аналіз ефективності управління фінансовою діяльністю готелю

Для аналізу ефективності управління фінансовою діяльністю готелю у сучасних

умовах потрібне застосування нових методів і аналітичних підходів до оцінки економічного

стану готелю в цілому і для вироблення стратегічних рішень в умовах невизначеності,

ризику і неповноти інформації.

Методичні підходи поєднують факторний і маржінальний аналіз, реалізуючи свою

головну задачу – структуризацію і концентрацію економічної інформації для прийняття

управлінського рішення. Проведення аналізу фінансової діяльності відкриває можливості

більш раціонального використання ресурсів готелю з метою підвищення ефективності, і є

одним з важелів надання конкурентноздатних готельних послуг.

Даний підхід дає можливість оцінити економічні параметри, що впливають на

розвиток готелю в перспективі.

Проблемі фінансового управління приділяється величезна увага в сучасній теорії

управління . Щоб бути успішним з плином часу, вижити і досягти своїх цілей, готель

повинний бути як результативним, так і ефективним.

Результативність є свідченням того, що готель надає потрібні послуги, на які є попит,

а ефективність є наслідком того, що ці послуги правильно продаються. Ефективність можна

виміряти і виразити кількісно. Результативністю є різниця між доходами і витратами, вона

може бути позитивною, тобто діяльність готелю приносить прибуток, у зворотному випадку

– збиток.

Результативність означає, що послуги продаються правильно, і є чимось, невловимим,

що важко визначити, особливо, якщо готель внутрішньо неефективний.

Для детального вивчення і розробки теоретичних і практичних проблем управління

економічною ефективністю готелю необхідно уточнити, розширити і ретельніше

проаналізувати його визначення.

Економічна ефективність - це відносний показник, що порівнює отриманий ефект із

витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту:.

Ее= 00000000000000000000000000000 (9.1),

де: Ее – економічна ефективність, Вее – величина економічного ефекту; Вв - величина

ресурсів або витрат.

Ефективність використання ресурсів готелем, у свою чергу, виявляється в трьох вимірах:

1)0000000000000 в обсязі та якості надання послуг;

2)00000 0у величині споживання або витрат ресурсів на надання послуг;

3)00000 у величині вкладених коштів.

Економічну ефективність виражають через різні вартісні показники, що характеризують

проміжні і кінцеві результати надання послуг у готелі. До таких показників належать: обсяг

надання послуг, величина отриманого прибутку, рентабельність надання послуг, економія тих або

інших видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна економія від зниження собівартості

послуг, продуктивність роботи і т.п.

Наступна категорія яку ми використовуємо і яка має потребу в поясненні -

рентабельність (прибутковість).

Коефіцієнти рентабельності (прибутковості), з одного боку, являють собою окремий

випадок показників ефективності, коли як показник ефекту в чисельнику дробу береться

прибуток, а в знаменнику – величина ресурсів або витрат.

Коефіцієнти рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і

ефективності діяльності готелю. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних

позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового

обміну.

Коефіцієнти рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища

формування прибутку (і доходу) готелю. З цієї причини вони є обов'язковими елементами

порівняльного аналізу та оцінки фінансового стану готелю. При аналізі надання послуг

показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і

ціноутворення.

Основні коефіцієнти рентабельності можна об'єднати в наступні групи:

1) показники рентабельності послуг;

2) показники рентабельності капіталу (активів);

3) показники, розраховані на основі потоків наявних коштів.

Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність готелю. Ці

коефіцієнти розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених коштів, або як

відношення отриманого прибутку до обсягу наданих послуг.

Найчастіше використовуваними показниками в контексті фінансового менеджменту є

коефіцієнти рентабельності всіх активів готелю, рентабельності реалізації, рентабельності

власного капіталу. Коефіцієнт рентабельності всіх активів готелю (рентабельність активів) розраховується

розподілом чистого прибутку на середньорічну вартість його активів. Він показує, скільки грошових

одиниць було потрібно готелю для отримання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від

джерела залучення цих коштів. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів

конкурентноздатності готелю. Рівень конкурентноздатності визначається за допомогою

порівняння рентабельності всіх активів готелю із середньогалузевим коефіцієнтом.

Управління рентабельністю базується на наступні концепції:

- управління грошовим потоком;

00000000000 - тимчасова цінність грошових ресурсів;

00000000000 - управління компромісом між ризиком і прибутковістю;

00000000000 - вартість капіталу;

00000000000 - ефективність ринку капіталу;

00000000000 - асиметричність інформації;

00000000000 - агентські відносини;

00000000000 - альтернативні витрати.

Цілі управління рентабельністю готелю наступні:

- забезпечення рентабельної діяльності господарства готелю;

- мінімізація витрат, максимізація прибутку;

- підвищення обсягів надання основних та додаткових послуг;

- підтримання сталих темпів зростання економічного потенціалу готелю;

- забезпечення максимізації ринкової вартості готелю;

- підтримання конкурентних послуг;

- мінімізація фінансових невдач і запобігання банкрутству і т.ін.

Рентабельність – це відносний показник. Ми вважаємо що його потрібно

розраховувати як суму середньорічної вартості отриманого прибутку та сукупного капіталу:

основних і оборотних активів. В економічній літературі розглядаються два види

рентабельності; перша розраховується на основі балансового (загального) прибутку, а друга

– на основі чистого прибутку. Ми вважаємо, що рентабельність, розрахована на основі

чистого прибутку має точну і важливу функцію для готелю. Вона дає точну оцінку

ефективності використання капіталу. Рентабельність характеризує рівень віддачі витрат,

ступінь використання коштів у процесі надання послуг. Вона розраховується декількома

способами: у чисельнику ставиться балансовий або чистий прибуток, а у знаменнику – один

з трьох коефіцієнтів:

- коефіцієнт середньої величини власного капіталу;

- коефіцієнт середньої величини позикового капіталу;

- коефіцієнт середнього доходу від акцій.

Найважливіший фактор, що входить у розрахунок рентабельності, це – чистий

прибуток. Прибуток - це економічна категорія, що виражає кінцевий фінансовий результат

підприємницької діяльності.

При формуванні прибутку враховуються всі сторони господарської діяльності готелю,

рівень використання основного капіталу, технологія обладнання, організація надання послуг,

праці і конкурентноздатність. Прибуток – це абсолютна величина, що відображає результати

зниження собівартості і зростання обсягу надання послуг. Реалізовані (надані) послуги є

одним з показників планування, оцінки господарської діяльності готелю та основних джерел

доходів, що надходять до нього. Грошові кошти, що надходять на розрахунковий рахунок

готелю за реалізовані послуги називається виторгом від реалізації. Грошовий потік складає

основу економічного розвитку. Зростання грошового потоку створює фінансову базу для

самофінансування, розширеного відтворення, вирішення проблеми соціальних і

матеріальних потреб трудового колективу; а також виконання зобов'язань готелю перед

бюджетом, банками та іншими підприємствами і організаціями. Таким чином, показники

прибутку є найважливішими для оцінки виробничої і фінансової діяльності готелю. Виторг

від реалізації послуг у готелі характеризує завершення виробничого циклу в грошовій формі

і початок нового витка в обороті всіх коштів. Зміни в обсязі реалізації найсуттєвіше

впливають на фінансові результати діяльності готелю. Прибуток від реалізації визначається

як різниця між виторгом від продажу послуг за відпускними цінами готелю (без податку на

додану вартість, акцизів та інших непрямих податків і зборів) і витратами, що включаються

до собівартості послуг. До собівартості послуг при визначенні брутто-прибутку включаються

прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та нарахування, а також непрямі

витрати готелів з надання послуг. Брутто-прибуток є показником ефективності роботи

підрозділів у готелі. Прибуток від реалізації послуг обчислюється з валового брутто-

прибутку поточних періодичних витрат (комерційних і загальногосподарських, витрат), що

приходяться на реалізовані послуги. Відзначимо, що відповідно до міжнародних

бухгалтерських стандартів періодичні витрати в повному обсязі начисляються з валового

прибутку від реалізації послуг, завдяки чому держава як би розділяє ризик підприємця від

можливої нереалізації послуг. Валовий прибуток являє собою показник економічної

ефективності основної діяльності готелю, тобто виробництва і реалізації товарів і послуг, де

визначаються результати фінансово-господарської діяльності. Результат -0 прибуток або

збиток від фінансової діяльності визначається додаванням процесів одержання та сплати

грошей від участі в інших організаціях, інших операційних доходів і витрат, у тому числі від

іншої реалізації, тобто продажу основних коштів, нематеріальних активів та інших

матеріальних коштів. Прибуток від основної і фінансової діяльності – це сума результатів

продажу продукції і фінансової діяльності.

Прибуток звітного періоду, тобто загальний балансовий прибуток – це сума прибутку

від основної та фінансової діяльності і результату інших позареалізаційних доходів і витрат.

Звідси випливає, що балансовий прибуток показує економічну ефективність усієї

господарської діяльності готелю.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток)

визначається відніманням з балансового прибутку величини податків. Для оподаткування

балансовий прибуток коригується відповідно до податкових стандартів, тобто відповідно до

положення про склад витрат, що включаються до0 собівартості послуг для оподаткування.

Нерозподілений прибуток, що включається до бухгалтерського балансу визначається

відніманням з чистого прибутку коштів, використаних за звітний період.

Узагальнену характеристику господарської діяльності готелю в умовах ринкової

економіки дають величина чистого прибутку і показники фінансового стану. Важливо не

лише отримати якомога більший прибуток, але і правильно використовувати ту його

частину, що залишилася в розпорядженні готелю, тобто забезпечити оптимальні темпи

розширеного відтворювання. У динаміці темпів зростання власних коштів із розрахунку

прибутку готелю виявляються в кінцевому рахунку успіхи або недоліки розвитку готелю в

цілому.

Для обчислення факторів, що впливають на підвищення рівня рентабельності, і

вирішальних для оцінки ефективності роботи готелю недостатньо використовувати лише

показники прибутку, тому береться до уваги і вартість готельних фондів з надання послуг.

Тобто середня вартість основного капіталу визначає ефективність використання оборотних

коштів.

Більш ефективно працює той готель, у якого вартість фондів з надання послуг вище, а

одержуваний прибуток збільшується з геометричною прогресією, пропорційно0 збільшенню

загального капіталу. Таким чином, для оцінки ефективності роботи готелю необхідно

зіставити прибуток і0 фонди готелю, за допомогою яких він створений.

До факторів, що впливають на зростання прибутку належить асортимент послуг, що

надаються. Асортимент послуг безпосередньо впливає на прибуток. При зміні складу

асортименту в напрямку підвищення питомої ваги послуг з більш високою прибутковістю,

забезпечується додатковий приріст прибутку. Якщо в результаті структурних зрушень

збільшиться питома вага декількох високоприбуткових послуг, то загальний приріст

прибутку збільшиться теж і навіть дозволить надавати збиткові або безкоштовні послуги.

Рис. 9.1. Сутність управління економічною ефективністю.

Серед факторів, що впливають на приріст прибутку, провідна роль належить

зниженню вартості послуг. Вибір шляхів скорочення поточних витрат з надання послуг

ґрунтується на аналізі структури собівартості. При наданні послуг підвищеної якості, більш

за все зростають поточні (перемінні) витрати, а при наданні послуг високої якості, що

вимагає великих витрат, прибуток при нормальних цінах падає. Зате в готелі класу люкс ціна

вище і якість, відповідно, теж.

Для цього потрібно чітко дотримуватися бажаної відповідності між цінами та якістю.

Ціна впливає і на еластичність попиту. Коли ціна збільшується, попит падає і навпаки. Проте

в деяких готелях категорії «люкс» (4–5 зірок) ціна означає імідж, авторитет і престиж.

Крім якості, ціни залежать і від кількості наданих послуг. Витрати при продажі одного

пакету послуг нижчі від звичайного продажу.

Має значення обґрунтована оцінка запасів, що досліджується в зв'язку з наданням

послуг, і визначення їх вартості. На практиці найчастіше вартість запасів визначають за

трьома найбільш зручними методами: FIFO, LIFO, і метод середньозваженої вартості.

Відповідно до методу FIFO, при збільшенні рівня цін, облік товарно-матеріальних

запасів ведеться за ціною першої партії, що надійшла на склад, що викликає збільшення

прибутку в звіті про прибутки і збитки в порівнянні з тим що був би відзначений, якби

товарно-матеріальні запаси були враховані в складі витрат за їх поточною ціною. Метод

LIFO передбачає оцінку запасів наприкінці періоду за цінами останніх покупок. Основна

мета цього полягає в максимальному наближенні собівартості реалізованих послуг до

останніх витрат на придбання запасів для їх надання. При стабільному рівні цін, оцінки

товарних запасів обома методами будуть сильно відрізнятися. Доход буде вище при

обчисленні за методом FIFO. Це фіктивний прибуток від використання тих партій товарно-

матеріальних запасів, що надійшли першими, і тому, дешевих.

При використанні середньозваженої вартості усувається коливання собівартості

реалізованої продукції. Метод LIFO дає можливість більш обґрунтовано оцінити запаси,

оскільки більш точно відображає реальні витрати. А метод FIFO встановлює більш

правильне співвідношення виторгу і витрат. Достоїнства і недоліки кожного методу повинні

оцінювати менеджери і віддавати перевагу одному з них, переслідуючи певну мету.

На зростання рентабельності впливають амортизаційні відрахування і знос основного

капіталу. При високих амортизаційних відрахуваннях збільшуються витрати на надання

послуг і падає оподатковуваний прибуток. Але в кінцевому рахунку збільшується оборотний

капітал.

При розрахунку рентабельності за чистим прибутком, додаткові фактори, що

впливають на зростання рівня рентабельності обумовлені зниженням абсолютної величини

податку. У залежності від податкової політики держави - обмеження або стимуляції розвитку

галузі, власне кажучи, і відбувається її розвиток або занепад. Податки прямо і побічно

впливають на ціни, попит, прибуток, а також на майбутні інвестиції. Інший фактор, що

впливає на прибутковість готелю – це конкуренція та альтернативна пропозиція готельних

послуг. Специфічною для готельного бізнесу є досить потужна0 монополізація цього ринку.

Дотепер це не мало успіху. У ринковій економіці ринок сам регулює ціни і стимулює

підвищення якості пропонованих послуг.

Коефіцієнти ефективності фінансової діяльності готелю поділяються на абсолютні і

відносні. Абсолютні показують абсолютну вартість (прибуток), а відносні показують

співвідношення чогось з чимось (наприклад, прибутку і витрат). На нашу думку відносні

показники достовірно показують який прибуток приносить одиниця сукупного капіталу.

Натуральні показники показують умовний обсяг обороту на 1 кв.м., на 1 койко-місце.

Узагальнюючі показники характеризують використання активної частини готельних фондів.

Усі ці показники дають можливість проаналізувати діяльність готелю. Вони подають

інформацію для прийнятих поточних рішень. Головними тут є загальні економічні

показники, до яких відноситься рентабельність господарської діяльності, що представляє

собою зіставлення результатів господарської діяльності до витрат, тобто усіх залучених

ресурсів.

Рентабельність сукупного капіталу готелю визначається за наступною формулою:

Рск= 000000000000000000000(9.2),

де Пч - сума чистого прибутку за звітний період;

Вк - середня вартість суми основного капіталу й оборотних коштів;

Рск- показник рентабельності сукупного капіталу (чистого прибутку). Цей показник

вказує на ефективність використання оборотних і основних фондів готелю, тобто визначає,

який доход припадає на одиницю сукупного капіталу готелю. Рентабельність сукупного

капіталу залежить від продуктивності, обороту готельних фондів, ефективного використання

основних фондів, податків та інших факторів. Дослідження подібних залежностей має

велику вадливість для оцінки вкладених у готель коштів.

Рентабельність проданих послуг у готелі:

Рпр= 000000000000000000000000000000 (9.3),

де Пч - чистий прибуток; Вр - виторг від реалізації; Рпр - рентабельність проданих

послуг. Даний показник вказує, який середній доход має готель на кожну одиницю

реалізації, тобто вказує долю валового доходу, що припадає на грошову одиницю

реалізованих послуг. Він дає можливість визначити величину доходів, які залишаються після

відрахування собівартості і ПДВ, та інших витрат, відсотків за кредит, операційних витрат,

сплати податків і утворення чистого прибутку. Даний показник також відображає взаємодію

декількох факторів, таких як ціни та обсяг надання послуг.

Рентабельність основної діяльності:

Ро.д. =

00000000000000000000000000(9.4),

де Пч - чистий прибуток; Вн.п. - витрати на надання послуг; Ро.д. - рентабельність

основної діяльності. Цей показник показує, який чистий прибуток виходить на одиницю

витрат на надання послуг. Рівень рентабельності залежить від відносної частки доходу до

реалізації і суми витрат на виробництво однієї послуги.

Рентабельність акції Рак:

Рак=

000000000000000000000000000

0(9.5),

де Д1ак - дивіденд на одну акцію; Цр.ак - ринкова ціна однієї акції, що котирується.

Цей показник показує, які дивіденди припадають на одну акцію. Це важливий показник для

акціонерів, майбутніх інвесторів і перспектив готелю. Рентабельність акції залежить від

чистого прибутку і дивідендного фонду, з якого розподіляються дивіденди, а також залежить

від мети управління готелем та його дивідендної політики.

Коефіцієнт ефективності використання основного капіталу:

Ке.ос.к.= 000000000000000000000(9.6),

де Пр – прибуток (доход) від реалізації; Оск - основний капітал;

даний коефіцієнт показує обсяг доходу від реалізації, що припадає на одиницю

основного капіталу.