Рядська В.В., Петраков Я.В. Аудит

Подождите немного. Документ загружается.

В.В. Рядська, Я.В. Петраков

АУДИТ

Навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ

«Центр учбової літератури»

2008

ББК 65.053я73

Р 98

УДК 657.6(075.8)

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18–Г–2378 від 26.12.2007 р.)

Рецензенти:

Осадчий Ю.І. – доктор економічних наук, професор;

Барановський О.І. – доктор економічних наук, професор;

Козаченко С.В. – доктор економічних наук, професор.

В.В. Рядська (розділи 4*7), Я.В. Петраков (розділи 1*3)

Р 98 Аудит. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 416 с.

ISBN 978*966*364*642*8

У навчальному посібнику висвітлено питання правового забезпечення аудиту

забезпечення аудиту та загальні методичні вимоги, які знаходяться в основі здійснен*

ня всіх етапів процесу аудиту: переддоговірного етапу, етапу укладання договору,

планування, здійснення процедур перевірки, етапі складання аудиторського виснов*

ку. Розділи навчального посібника мають логічний взаємозв’язок, містять приклади

та схематичне подання матеріалу, що дозволяє засвоювати матеріал і під час само*

стійної підготовки. В додатках подано як витяги з окремих стандартів аудиту та

інших документів, що регламентують процес аудиту, так і практичні приклади

документації, яка складається під час аудиту. Таким чином, навчальний підручник

має не тільки теоретичну, але й практичну спрямованість.

Посібник розрахований на широке коло користувачів: студентів, аспірантів,

викладачів, а також практиків – аудиторів, бухгалтерів, фінансових аналітиків, фінан*

сових менеджерів, та здобувачів сертифіката аудитора.

ББК 65.053я73

ISBN 9789663646428 © В.В. Рядська, Я.В. Петраков, 2008

ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................................. 6

Розділ 1. Сутність аудиту, його мета i завдання ..................................... 8

1.1. Сутність аудиту, його місце і значення в економічних відносинах.. 8

1.1.1. Історичні аспекти становлення та розвитку аудиту у світі.......... 8

1.1.2. Становлення аудиту в Україні...................................................... 14

1.1.3. Визначення аудиту......................................................................... 17

1.2. Класифікація робіт, які виконуються аудиторами............................ 21

1.2.1. Поняття та характеристики робіт (завдань) з надання

впевненості ............................................................................................... 22

1.2.2. Види завдань з надання

впевненості. Класифікація видів

аудиту........................................................................................................ 29

1.2.2.1. Завдання внутрішнього аудиту, його взаємозв’язок із

зовнішнім аудитом......................................................................... 32

1.2.2.2. Класифікація зовнішнього аудиту................................... 37

Розділ 2. Аудиторська діяльність та її регулювання .............................. 39

2.1. Регулювання аудиторської діяльності в Україні............................... 39

2.2. Основні правові форми підприємницької діяльності в аудиті......... 46

2.3. Стандарти аудиту та етики.................................................................. 50

2.4. Професійна етика, юридична та професійна відповідальність

аудиторів. Права та обов

’язки аудиторів.................................................. 54

2.5. Незалежність аудиторів та аудиторських фірм................................. 63

Розділ 3. Аудиторський ризик та методика його визначення .............. 67

3.1. Поняття аудиторського ризику ........................................................... 68

3.2. Поняття суттєвості ............................................................................... 70

3.3. Поняття помилки та шахрайства ........................................................ 78

3.4. Складові аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського

ризику ........................................................................................................... 85

Розділ 4. Процедура вибору замовника та укладання договору на

проведення аудиту ........................................................................................ 90

4.1. Етапи проведення аудиту та їх нормативне забезпечення............... 90

4.2. Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення

переговорів з клієнтом ................................................................................ 91

4.3. Договір на проведення аудиту .......................................................... 111

Розділ 5. Планування в аудиті................................................................... 118

5.1. Види планування в аудиті ................................................................. 118

5.2. Порядок розробки планів аудиторської перевірки ......................... 119

5.2.1. Попереднє планування аудиту.................................................... 120

5.2.2. Формування загальної стратегії аудиту..................................... 125

5.2.3. План аудиту .................................................................................. 128

5.3. Програма аудиту................................................................................. 131

Розділ 6. Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту.................... 136

6.1. Нормативно-правове забезпечення збирання аудиторських

доказів......................................................................................................... 136

6.2. Поняття про аудиторські докази, їх види......................................... 137

6.3. Твердження у фінансових

звітах, щодо яких отримуються

аудиторські докази .................................................................................... 144

6.4. Процедури отримання аудиторських доказів.................................. 151

6.4.1. Види аудиторських процедур за їх характером ........................ 151

6.4.2. Види аудиторських процедур за їх типом ................................. 157

Розділ 7. Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка

ризиків суттєвого викривлення ................................................................ 177

7.1. Мета функціонування системи внутрішнього контролю............... 177

7.2. Вивчення системи внутрішнього контролю в процесі аудиту....... 178

7.2.1. Поняття, цілі, методи та

функції системи внутрішнього

контролю................................................................................................. 180

7.2.2. Структура системи внутрішнього контролю за міжнародними

стандартами аудиту................................................................................ 188

7.2.2.1. Середовище контролю.................................................... 189

7.2.2.2. Процес оцінки ризиків суб'єкта господарювання........ 195

7.2.2.3. Інформаційні системи та обмін інформацією .............. 197

7.2.2.4. Процедури контролю...................................................... 201

7.2.2.5. Моніторинг заходів контролю....................................... 203

7.3. Методи документування системи внутрішнього контролю .......... 205

7.4. Оцінка ризиків суттєвого викривлення............................................ 215

Розділ 8. Документування процесу аудиту ............................................. 220

8.1. Основні вимоги до

документального забезпечення аудиторської

діяльності ................................................................................................... 220

8.2. Мета складання робочої документації та процедури організації

документального забезпечення процесу аудиту .................................... 223

8.3. Види робочої документації та вимоги до її складання................... 230

8.4. Підсумкова документація.................................................................. 237

8.4.1. Аудиторський звіт........................................................................ 237

8.4.2. Аудиторський висновок .............................................................. 240

8.4.2.1. Безумовно-позитивний висновок .................................. 243

8.4.2.2. Модифіковані висновки ................................................. 251

8.4.2.2.1. Безумовно-позитивний висновок з пояснювальним

параграфом ................................................................................ 253

8.4.2.2.2. Модифіковані висновки з питаннями, що впливають

на думку аудитора .................................................................... 255

Список використаної літератури............................................................ 263

Додатки ........................................................................................................ 265

Передмова

Сучасні економічні відносини між власниками і керівництвом під-

приємства, між суб’єктами підприємницької діяльності та між суб’єктами

підприємницької діяльності і державою вимагають незалежного аудитор-

ського контролю, який повинен захищати майнові інтереси як власників,

так і держави.

Ці обставини є визначальними в тому, що підготовка майбутніх

спеціалістів за економічним спрямуванням пов

’язана з обов’язковим опа-

нуванням студентами основних засад регулювання та здійснення ауди-

торської діяльності. Пропоноване видання надасть їм допомогу у цій

справі.

Процеси глобалізації, які знаходяться в основі розвитку сучасних

економічних відносин, мають своїм наслідком те, що необхідно мати

єдині підходи для інформаційного забезпечення прийняття рішень корис-

тувачами фінансових

звітів. У свою чергу таке інформаційне забезпечен-

ня повинно бути надійним, що досягається застосуванням стандартних

підходів до проведення перевірки (аудиту) фінансових звітів суб’єктів

господарювання.

Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) були розроблені та

прийняті „Міжнародні стандарти аудиту та етики”, які з 2003 року рішен-

ням Аудиторської палати України визнали в якості національних. МФБ

постійно вносить зміни у стандарти аудиту. У 2006 році вийшла їх новіт-

ня редакція, яка отримала назву „Міжнародні стандарти аудиту, надання

впевненості та етики”.

Отже, основними документами, на підставі яких регулюється та

здійснюється аудиторська діяльність в Україні, є Закон України „Про ау-

диторську діяльність” і „Міжнародні стандарти аудиту, надання впевне-

ності

та етики”.

У навчальному посібнику висвітлено питання правового забезпе-

чення аудиту забезпечення аудиту та загальні методичні вимоги, які зна-

ходяться в основі здійснення всіх етапів процесу аудиту: переддоговірно-

го етапу, етапу укладання договору, планування, здійснення процедур пе-

ревірки, етапу складання аудиторського висновку. Подання матеріалу ба-

зується на розкритті основних (базових)

питань „Міжнародні стандарти

аудиту, надання впевненості та етики”. Розділи навчального посібника

мають логічний взаємозв’язок, містять приклади та схематичне подання

матеріалу, що дозволяє засвоювати матеріал і під час самостійної підго-

товки. У додатках подано як витяги з окремих стандартів аудиту та інших

документів, що регламентують процес аудиту, так і практичні приклади

документації, яка складається під час аудиту. Таким чином, навчальний

підручник має не тільки теоретичну, але й практичну спрямованість.

Посібник розрахований

на широке коло користувачів: студентів,

аспірантів, викладачів, а також практиків – аудиторів, бухгалтерів, фінан-

сових аналітиків, фінансових менеджерів, та здобувачів сертифіката ау-

дитора.

Розділ 1. «Сутність аудиту, його мета i завдання»

Глосарій до розділу: аудит, економічний контроль, фінансова зві-

тність, комплект фінансових звітів, незалежність аудитора, тристоронні

відносини, огляд, компіляція, завдання з надання впевненості, користува-

чі аудиту

1.1. Сутність аудиту, його місце і значення в економічних відносинах

1.1.1. Історичні аспекти становлення та розвитку аудиту у світі

Зрозуміло, що будь-який вид діяльності

з’являється лише тоді, ко-

ли в суспільстві сформовані достатньо потреби на це. Завжди виникають

певні передумови, пов’язані з розвитком суспільних відносин, які потім

становлять основу для формування відповідних потреб.

Історія виникнення аудиту також пов'язана з розвитком суспільних

відносин, які сформували потребу у незалежному економічному контролі

Для того, щоб дослідити процес виникнення та розвитку аудиту важли-

вим є розподіл словосполучення «незалежний економічний контроль» на

дві складові частини: перша складова частина визначається прикметни-

ком «незалежний»

, а друга складова частина – «економічний конт-

роль».

Спочатку, на ранніх стадіях розвитку суспільства та формування

держави, виникло таке явище, як економічний контроль. Його примітивні

форми існували і за первіснообщинного, рабовласницького та феодально-

го ладу. Головним його завданням було контролювати казенні кошти та

майно.

Так, у Стародавньому Єгипті були чиновники, які поєднували фу-

нкції обліку та контролю. За

часів правління І і II династій (3400–2980 рр.

до н. е.) через кожних два роки проводилися інвентаризації рухомого і

нерухомого майна, а вже за часів правління IV династії періодична інвен-

таризація була замінена поточною (перманентною). Пізніше почали скла-

дати кошториси витрат та контролювати їх дотримання особами, які були

наділені певними правами на розпорядження, що

підтверджується доку-

ментами.

У Вавилонському царстві законодавче регулювання обліку було

підпорядковане здійсненню контролю за діяльністю повноважних осіб

для повноти і своєчасності сплати податків. Відповідно до законів Хам-

мурапі (2200–2150 рр. до н. е.) передбачалося: купцям – ведення само-

стійного обліку; храмам – державне рахівництво. Передавання грошей без

розписки вважалося недійсним.

В Ізраїльському царстві, наприклад, облік поєднувався з

незалеж-

ним контролем. Про це у Біблії зберігся вислів царя Соломона щодо тих,

хто постійно перебував у торгових відносинах.

У Китаї у VII ст. до н. е. було запроваджено посаду головного ау-

дитора. Основний його обов’язок полягав у визначенні чесності урядових

чиновників, що розпоряджалися державними коштами, майном.

У Римській імперії

функції контролю здійснювали спеціальні слу-

жбовці, так звані куратори. Водночас призначалися прокуратори – наміс-

ники провінцій, фінансові чиновники з забезпечення державних доходів;

квестори займалися фінансовими та судовими справами.

Афіни мали спеціальних чиновників і контролерів, до обов'язків

яких належало складання звітів про доходи і витрати держави та їх конт-

роль.

Отже, про

що свідчать ці історичні факти? На ранніх етапах фор-

мування держави і розвитку товарно-грошових відносин власники майна,

грошей (активів) не займаються їх прямим управлінням. Для цього вико-

ристовуються спеціально наймані особи, які наділені певними повнова-

женнями. Таким чином, власнику потрібен спеціальний контроль за дія-

льністю осіб, які займались управлінням

майна. Найпоширеніша форма

контролю – це ведення обліку майна та реєстрація операцій надходження

та витрачання коштів, що в подальшому відображалось у спеціально

складених звітах.

Але, для того, щоб бути впевненими в тому, що інформація, яка

наведена у фінансових звітах є правдивою, її необхідно було перевірити.

Об’єктивні висновки щодо достовірності інформації могли

зробити лише

особи, які по-перше, мали належні професійні знання з питань складання

звітності, по-друге, ніяким чином не повинні були залежати (тобто знахо-

дитись в родинних чи трудових відносинах) як з власниками майна, так і з

особами, які управляли цим майном і звітували перед власником. Звітува-

ли управлінці один

раз на рік на спеціальних слуханнях. Слово AUDI в

перекладі з латинської означає слухати, тому процес перевірки звітів, які

потім заслуховувались власниками і отримав назву аудит.

Саме такі обставини і стали об’єктивною основою виникнення

особового виду діяльності в суспільстві як аудит.

Якщо зробити певні узагальнення, то можна говорити про те, що

вже на перших етапах становлення аудиту виникають та формуються так

звані тристоронні відносини

, які і сьогодні є визначальним елементом

Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості. Схе-

матично такі тристоронні відносини показано на рисунку 1.1.

Також можна назвати і головну функцію аудиту

як форми незале-

жного економічного контролю. Це – захист інформаційних інтересів

власників майна (користувачів фінансових звітів). Причому, таких за-

хист має форму того, що незалежна особа – аудитор надає користуваче-

ві певний рівень впевненості про те, що інформації у фінансових звітах

можна (чи не можна) довіряти.

Перша згадка про аудиторів належить до 1299 р. У 1324 р. Едуард

II призначив трьох державних аудиторів. В указі про призначення зазна-

чалося, що аудитори зобов'язані запитувати, слухати і перевіряти всі ра-

хунки, які ведуться і які будуть заведені у

провінціях Оксфорді, Уельсі та

ін., відмічати всі зауваження щодо ведення рахунків.

В Італії аудит поширився після падіння Римської імперії. Купці

Флоренції, Генуї та Венеції використовували працю аудиторів для пере-

вірки платоспроможності капітанів торгових кораблів, які перевозили то-

вари в інші країні Європи. В той час метою контролю було попередження

помилок

в облікових книгах.

Аудит, як і весь фінансово-господарський контроль, тісно пов'яза-

ний з бухгалтерським обліком. Слід зазначити, що найбільший внесок у

зародження італійської подвійної бухгалтерії вніс францисканський чер-

нець-математик Лука Пачолі (1445–1515), який узагальнив її принципи у

Трактаті про рахунки і записи, опублікованому у 1494 р.

У період Середньовіччя разом

із розвитком суспільно-економічних

відносин удосконалювався облік і контроль господарської діяльності,

з'явилися спеціальні трактати про контроль облікових записів і звітності.

Як бачимо, на ранніх етапах розвитку аудиту головні користувачі

фінансової, яка перевіряється аудиторами є, як правило, одноосібні влас-

ники, або в окремих випадках кредитори.