Шпоры по Истории Укр

Подождите немного. Документ загружается.

Розпочалися переговори про створення зони вільної торгівлі

між Україною та ЕС

Проголошення Україною без'ядерного статусу сприяло

налагодженню тісних відносин із НАТО. У 1994р. Україна

стала учасником програми НАТО «Партнерство заради

миру. У 1997 р. в Мадриді між Україною та НАТО було

підписано «Хартію про особливе партнерство». У хартії

проголошувалося, що НАТО відкрите для вступу нових

членів та підтримує суверенітет і територіальну цілісність

України, недоторканість її кордонів. . На Празькому саміті

НАТО в листопаді 2002 р., про розвиток Хартії і рішення

України (травень 2002 р.) про повноправне членство в

Альянсі, було затверджено План дій і Цільовий план на 2003

р., який містить перелік конкретних дій, які б переконали

НАТО в серйозності намірів України. Згідно з цими

документами Україна брала на себе зобов'язання

забезпечити свободу слова, розвиток громадянського

суспільства, захист прав і свобод громадян, розв'язання

важливих економічних і соціальних проблем, щоб

наблизитись до європейських цінностей і стандартів.

У 2004—2007 рр. процес відносин із НАТО загальмувався

через значну політизацію цього питання всередині країни. У

2007 р. Прем'єр-міністр України В. Янукович заявив у штаб-

квартирі НАТО, що Україна не буде підписувати План,,дій,

із набуття членства в організації. Після дострокових

парламентських виборів 2007 р. відбулася зміна правлячої

коаліції. У лютому 2008 р. до штаб-квартири НАТО було

надіслано листа з підписами Президента України, Прем'єр-

міністра України та Голови Верховної Ради України про

бажання України підписати План дій із набуття, членства в

організації. Цей лист викликав ' чергове загострення

протистояння в парламенті між коаліцією та опозицією.

Висновок. За роки незалежності Україна зробила вагомі

кроки в напрямку ' Європейської інтеграції. Так, країна

сіпала, членом ОБСЄ, РЄ, СОТ та інших європейських

регіональних організацій, набула статусу країни з ринковою

економікою. Але цей процес відбувається в умовах гострого

внутрішньополітичного протистояння та

зовнішньополітичного тиску з боку Росії

28. У чому, на Вашу думку, полягають головні

труднощі європейської інтеграції України?

Головними труднощами є політична нестабільність

внаслідок суперечок між гілками влади,

непорозумінь президента з урядом, парламентом,

чвари між головними партіями країни, слабкість

економіки, залежність її від Росії та інших сусідніх

держав, проблеми у суспільстві, а саме недовіра

Європі і проросійські настрої на Східній України,

опір деяких політичних сил, небажання Росії

втратити своє домінування в регіоні, ментальність

деяких українців, олігархи, що не бажають євро

інтеграції, високий рівень корупції, економічна

криза та ін.

29 Як ви оцінили перебіг українсько-російських

стосунків у 1991-2005рр. Відповідь обґрунтуйте?

Тісний взаємозв'язок Росії та України обгрунтовується як їх

геополітичним положенням, так і загальною історією, що

призвела до за собою тісне переплетення етнічних, мовних,

економічних, а також безлічі інших зв'язків. Росія

об'єктивно є найважливішим стратегічним партнером

України, насамперед у основоположним - економічному -

аспекті; протягом всіх років незалежності вона міцно

утримує перше місце в числі основних

зовнішньоекономічних партнерів України: на неї припадає

близько 40% українського зовнішньоторговельного обороту.

У свою чергу, геостратегічним положение України робить її

одним з найбільш важливих зовнішньополітичних партнерів

Росії. Що проходять через територію республіки життєво

важливі транспортні магістралі зв'язують Росію з Західною

Європою і світом, без яких вона значно ускладнить собі

торгово-економічні зв'язки, а також присутність і вплив у

ряді стратегічно важливих регіонів.

Важливим фактором, що впливає на відносини РФ і

України, є політика балансування останньої на

суперечностях між США та РФ. Для Росії позиція України

особливо значуща в зв'язку з тим, що після просування

НАТО на схід вона опиняється на лінії нового розділу

Європи, і від її політики багато в чому буде залежати

безпека Росії. Проте відносини цих двох держав носять

суперечливий характер, оскільки, з одного боку, держави

мають давні тісні зв'язки, а з іншого - в основі позиції

України лежить бажання максимально позбутися від

російського впливу. Так, перший криза у відносинах двох

держав виникла в зв'язку з постановою і заявою щодо

Республіки Крим від 21 і 22 березня 1992 року, яким

Верховна Рада РФ фактично поставив під сумнів

територіальну цілісність України. Мабуть, прагненням

позбутися російського впливу пояснюється політика

України щодо СНД. Україна, ставши одним з організаторів

СНД, прихильниці створення широкого інтеграційного поля

при розробці та підписанні Біловезьку угоди, буквально

через два-три місяці після цього відходить від спільних

ініціатив: у травні 1992 року усувається від підписання в

Ташкенті Договору про колективну безпеку, а в січні 1993

року не підписує Статут СНД.

Спірними моментами у відносинах України і Росії, крім

того, є питання зовнішнього боргу колишнього СРСР, а

також проблема заборгованості України "Газпрому.

Звертаючись до питання про відносини двох країн в

економічній сфері, слід зазначити зниження інтенсивності

торгово-економічних зв'язків. В останні роки Україна

втратила не лише роль провідного торгового партнера Росії,

але в 1998 році поступилася вже третю позицію Білорусі.

Крім того, у зв'язку з проблемою вишеобозначенной у

відносинах України і "Газпрому" досить чітко проявилося

прагнення російських експортерів створити альтернативні

шляхи експорту російських енергоносіїв (і не тільки

енергоносіїв) в обхід території України.

Однак в силу об'єктивних причин Україна не може не

розвивати відносини з Росією, з якою її пов'язує

багатовікова історія. У зв'язку з цим як на рівні громадської

думки, так і на рівні владних інститутів українсько-російські

відносини виділяються в якості особливо значущих, про що

свідчить створення Указом президента України від

23.06.1997 року Національного інституту українсько-

російських відносин при РНБО України. У 1997 році між

Україною та Росією було підписано широкомасштабний

двосторонній Договір про дружбу, співробітництво і

партнерство і Угоду про статус Чорноморського флоту.

Україною і Росією також були проведені переговори з

питань оборонного співробітництва та військового

виробництва. У вересні 1997 року відбувся візит в Україну

міністра оборони РФ генерала армії І. Сергєєва, у результаті

було підписано угоду про протидію іноземним розвідкам та

збереження секретів двох країн. Важливість відносин з

Росією для України різко зросла у 2000 році з початком в

країні політичної кризи, який носив очевидно "замовною",

прозахідний характер. Різка активізація правої прозахідної

опозиції і явне охолодження відносин України із Заходом

неминуче підштовхує президента Леоніда Кучму до

активізації російсько-українських відносин, регулярними

стають зустрічі президентів України та Росії,

сімптоматічним є візит до Києва на святкування 10-річчя

проголошення незалежності України президента Росії

Володимира Путін

30.Розкрийте суперечливість соціально-

економічного розвитку України у 1991-2004 рр.

Початок періоду незалежності України

символізувався неспроможністю уряду

контролювати економічну ситуацію, що

погіршується. Економічна криза захопила всі галузі

народного господарства – підприємства

закривалися, власність розкрадалася та

розпродавалася. Деякі історики вважають, що

економічна криза назрівала давно, ще під час

радянського правління, і лише у 1991 році досягла

апогею. Уряд змінювався велику кількість разів.

Великими проблемами промисловості були старе

обладнання і устаткування, не

конкурентоспроможність вітчизняного товару,

корупція, велика собівартість продукції та інше.

Також впливала залежність від Росії, що прагнула

підкорити собі Україну. Але й були позитивні

наслідки. По-перше, це впровадження приватної

власності. По-друге – свобода слова і

підприємництва. По-третє – розпочався приток

іноземних інвестицій, що почали відбудовувати

економіку. Одним з найбільших зрушень була

перебудова України з індустріально-аграрної

держави до країни з ринковою економікою.