Позаутробний розвиток людини 27
ном і матір'ю відбувається обмін несуміс-
ними білковими фракціями. Третій пері-
од збігається з бурхливим розвитком
органів у першій половині плодового пе-
ріоду. З'являється велика потреба плода
в поживних речовинах і особливо в кисні.
Кров матері насичується надмірною кіль-
кістю продуктів обміну, внаслідок чого
можлива гіпоксія і токсинемія вагітної.
Плацента (placenta) є частиною плодо-
вих оболонок. Розвивається в ділянці тро-
фобласта, який безпосередньо прилягає до
стінки матки, протягом двох — п'яти місяців
вагітності. Це орган, який здійснює проце-
си обміну між кров'ю матері й плода. У роз-
витку і формуванні плаценти бере участь
трофобласт бластоцисти, який є основою
утворення ворсинчастого хоріона, і слизо-
ва оболонка матки у вигляді основної
відпадної (децидуальної) оболонки. При
цьому замкнута капілярна мережа ворсин
хоріона ніби плаває в крові лакунарних
розширень цієї оболонки матки.
Плацента гальмує перехід деяких ток-
сичних речовин із крові матері в кров пло-
да. Разом з тим через плаценту в кров плода
проникають алкоголь, наркотичні речови-
ни, нікотин, гемолітичні отрути, ртуть, ми-
ш'як тощо. Бар'єрну функцію плацента має
лише у фізіологічних умовах. Отруєння
алкоголем, нікотином та іншими речовина-
ми різко зменшує цю функцію, що призво-
дить до захворювань, формування вад пло-
да і навіть до його загибелі.
ПОЗАУТРОБНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ
У постнатальному (післяпологовому) он-
тогенезі людини розвиток її окремих органів,
систем і частин тіла, так само як і в утробно-
му житті, відбувається нерівномірно. Не-
вдовзі після народження найінтенсивніше
росгуть кінцівки, причому нижні швидше, ніж
верхні. Навпаки, верхній відділ тулуба, шия
і особливо голова ростуть повільніше. З мо-
менту народження до дорослого стану лю-
дини її голова збільшується у два рази, дов-
жина тулуба — в три, верхніх кінцівок — у
чотири і нижніх кінцівок — у п'ять разів.
Таким чином, пропорції тіла значно міняють-
ся (мал. 7).
У постнатальному онтогенезі найінтен-
сивніше збільшується маса кісток та
м'язів. Маса головного мозку, а також
інших життєво важливих органів (печін-
ки, серця), які досягли значного розвитку
в антенатальному (допологовому) періоді,
зростає порівняно повільно.
Збільшення зросту дитини від народження до
настання статевої зрілості відбувається нерівно-
мірно, але більш-менш однотипно для більшості
кліматогеографічних зон. Розрізняють два пе-
ріоди прискореного росту й розвитку дитини: 4 —
б років (вік першого витягування) і 12—14 років
(препубертатний стрибок).
Під час вивчення фізичного розвитку дітей і
підлітків заслуговує на увагу феномен акцелерації,
тобто збільшення темпів росту і статевого дозрі-
вання підростаючого покоління, що спостерігається
в останні 150 років у більшості країн земної кулі.
Акцелерація виявляється переважно в подовженні
нижніх кінцівок і розширенні плечей, у той час як
відносна ширина таза часто навіть зменшується.
Територіально акцелерація відбувається нерівно-
мірно і більше поширюється на індустріально роз-
винуті країни, особливо міста. Вона має. більш-менш
чітку циклічність в епохальному розрізі.
Основні гіпотези акцелерації такі: 1) збільшення
впливу ультрафіолетового випромінювання внас-
лідок підвищення сонячної активності; 2) поліпшен-
ня харчування; 3) велика кількість змішаних шлюбів,
що пов'язано з урбанізацією, тощо. Серед вітчизня-
них учених найбільшого поширення набула думка
про те, що в розвитку акцелерації має значення ком-
плекс соціальних і біологічних чинників.
Нижче наведено вікову періодизацію,
прийняту на Міжнародному семінарі з
проблем геронтології ВООЗ (Київ, 1973).
1. Період новонародженості, протягом
якого організм дитини пристосовується до
нових умов зовнішнього середовища, три-
ває близько місяця.
2. Період вигодовування молоком ма-
тері (також вигодовування штучне) —
12 — 15 місяців.
3. Період нейтрального дитинства
(вторинні статеві ознаки виявляються
слабко) — від 1 до 7 років. Цей період
поділяють на переддошкільний
(1—3 роки) і дошкільний (З —