Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях
Подождите немного. Документ загружается.
121
Місцеве управління на українських землях у складі
Російської імперії (пер. пол. ХІХ ст.)
Губернатор
Генерал-губернатор
(призначався з військовиків)
Канцелярія
Губернські
галузеві установи
Дворянські
збори
Губернське
правління
Прокурор
Радники
Віце-губернатор
Канцелярія
Земський суд
Волосний голова
Становий пристав
(з 1837 р.)
очолювали декілька
суміжних сіл
Земський справник
(призначав Сенат)
Повітове казначейство
Повітове поліційне
управління
Повітове управління
державним майном
Міста
Городничий Градоначальник
Військо
Імператор
Казенна палата
Управи благочиння Градоначальство Магістрат
Комітет по земським
повинностям
„Присутствія”
Поліція
122
Суспільний лад (пер. пол. ХІХ ст.)
Дворянство розглядалось як головний стрижень і опора самодержавства.
Найважливішим актом, що здійснив правову консолідацію російського та
українського дворянства, була „Жалувана грамота дворянству (1785 р.). Вона
визначала особисті та майнові права дворян, принципи організації місцевого
дворянського самоуправління й порядок укладання родовідних дворянських
книг. Формою станової організації дворянства були дворянські зібрання, які
вирішували справи дворян і місцеві питання (збір грошей на місцеві потреби).
Дворянські зібрання збиралися раз на три роки. До їх складу входили спадкові
дворяни (не молодші 25 років), які відповідали майновому, освітньому чи
службовому цензам.
Державні селяни сплачували грошові податки, виконували рекрутську,
підводну повинності, феодальну ренту
Дворянство Міське
Селянство
Духовенство
Нащадки
української
козацької
старшини
(Лівобережжя)
Українська і
польська
шляхта
(Правобережжя)
Купці
Міщанство
Цехові люди
Державні
Кріпосні
Біле
(парафіяльне)
Чорне
(монастирське)
Російське
дворянство
Наймані
робітники
Населення
123
Суспільний устрій у післяреформений період
Вільні
сільські
обивателі
Буржуазія
Дворянство
Селянство
Духовенство
Міське населення
Велика
буржуазія
Буржуазна
інтелігенція
Дрібна
буржуазія
Населення
Купці Робітники
124
Джерела права ХІХ ст.
Кодифікація права в російській Україні в XIX ст. здійснювалася
кількома етапами (перший етап кодифікації полягав у зібранні законів, другий
- у напрацюванні системи їх видання) у рамках загального для всієї імперії
процесу систематизації правових норм. Метою кодифікації місцевого права
було нівелювання правових особливостей окремих регіонів прибалтійських,
остзейських та українських губерній. Проведення законодавчої політики було
покладено на створене на базі кодифікаційної комісії Другого відділення
власної його імператорської величності канцелярії (1826-1882 рр.). З її
ліквідацією справою впорядкування законів клопотався Кодифікаційний
відділ Державної ради (1882-1893 рр.), а завершило цю роботу Відділення
зводу законів Державної канцелярії (1893-1917 рр.).
Систематизовані і кодифіковані акти
“Височайші
веління”
Норматив
ні акти
Х
V
ІІІ ст.
Фабричне
законодавство
Норми
магдебурзьк
ого права (до
поч. ХІХ ст.)
Норми
каноніч
ного
права
ІІІ Литовський статут
російської редакції
1811-1842 рр.
Зібрання малоросійських прав, 1807 р. (юридичної сили не набрав)
Повне зібрання законів Російської імперії, 1830 р.(І видання)
Звід Законів Російської імперії, 1832-1857 рр. (І-ІІІ видання)
Звід місцевих законів західних губерній, 1838 р. (юридичної сили не набрав)
Уложення про покарання кримінальні та виправні, 1845 р.
Судові статути, 1864 р.
Військовий статут про покарання, 1875 р.
Військово-морський статут про покарання, 1886 р.
Зібрання узаконень і розпоряджень уряду, 1863 р. (видавалися 2 рази на тиждень)
Зібрання відомчих нормативних актів
Зібрання узаконень і розпоряджень уряду, 1863 р. (видавалися 2 рази на тиждень
)
Соборне
уложення
1649 р.
Джерела права
Постанови міністрів
Розпорядження уряду
Укази Сенату
Маніфести
125
Суспільно-політичний лад і право українських земель
у складі Австро-Угорщини
Вищі органи влади Австрійської імперії (к. ХVІІІ–п. ХІХ ст.)
Західноукраїнські землі, що входили до складу Австрійської імперії
підпорядковувались центральним та місцевим органам влади Австрії
Таємна рада Рейхсрат Гофкригсрат
Державна рада
(створена у 1760 р. для
об’єднання всіх галузей
управління, розгляду
законопроектів)
Придворна
канцелярія
Конференція
Вища
військова
рада
Дорадчий
орган з питань
законодавства
та контролю
Постійнодіючий
орган
(з ХVІІІ ст.)
Канцлер
Цісар
126
Вищі органи влади Австро-Угорської імперії (1867 р.–поч. ХХ ст.)
Західноукраїнські землі, що входили до складу Австро-Угорської
імперії підпорядковувались центральним та місцевим органам влади Австро-
Угорщини
Австрійський імператор
(з титулом угорського короля)
Рейхсрат
(Австрія)
Сейм
(Угорщина)
Палата
панів
Палата
послів
Принци імператорської родини, вищі
чиновники, представники знатних
аристократичних родів, архієпископи,
єпископи (від 250 до 300 осіб)
Депутати обирались двоступеневими
виборами (353 депутати)
Кабінет міністрів
(три спільні
міністерства
для Австрії і
Угорщини)
127
Суспільний устрій к. ХVІІІ-поч. ХІХ ст.
У 1848 р. вийшов патент імператора про ліквідацію панщини, як
форми кріпосної залежності за викуп. Ліквідація кріпацтва в Австрійській
імперії в 1848 р. не виправдала всіх селянських сподівань. Під час роздавання
наділів у поміщиків опинилися най родючіші землі, їм прирізали частину
селянських угідь. 44% земельних площ Галичини, 54% - Буковини і 70%
Закарпаття перейшло до рук поміщиків
Привілейовані
Шляхта
Духовенство
Виробничі
Селяни
Міщани
Шляхта-пани
Дрібнопомісна шляхта
Шляхта-голота
Поміщицькі (70%)
Державні (30%)
Стани
128
Суспільний устрій др. пол. ХІХ ст.
Буржуазія
Поміщики
Духовенство
Селяни
Міщани
Австрійська
аристократія
Угорські та польські
магнати
Католицьке
Уніатське
Православне
Польська та
українська шляхта
Міські обивателі Робітники
Наймити-селяни
Підмайстри
Купці
Ремісники
Інтелігенція
129
Державно–правове відродження України в період
національної революції (1917 – 1921 рр.)
Україна в добу Центральної Ради (1917 – 1918 рр.)
Державний устрій УНР
Генеральний Секретаріат
(28.06. 1917 р.)
Центральна Рада
Комітет
Центральної
Ради
Загальні
збори
Надзвичайні
Звичайні
Рада Народних Міністрів
(з 22.01. 1918 р.
)
Мала Рада
з липня 1917 р.
Голова
Секретарства
Міністерства
Внутрішніх
справ
Сільські
громади
Ради
робітничих і
сілянських
депутатів
Губернські
комітети
Повітові
комітети
Волосні
комітети
Центральні органи влади
Органи місцевої влади
Державний
контролер
Державний секретар
закордонних справ
Торгівлі
промислу
Просвіти
Фінінсів
Залізничних
шляхів
Пош
т і
телеграфів
Праці
Харчових
справ
Земельн
их
справ
Судових справ
Військови
х і
морських
справ
130
Судова система України доби Центральної
Ради
Судова система
Генеральний суд
Закон „Про утворення генерального суду”
від 15.грудня 1917 р.
Департаменти
Цивільний Кримінальний Адміністративний
Судові палати Київського апеляційного суду
З’їзди
мирових
суддів
Мирові суди
Комерційний
суд м. Одеса
Військові революційні суди
Окружні
суди