Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

111

Соціальний склад козацтва

Остаточно реєстрове козацтво було сформовано в 1578 р. за рахунок

"кращих козаків", що проживали в королівських маєтках на чолі з запорозьким

гетьманом Б.Ружинським. Король Стефан Баторій своїм універсалом

вписав до реєстру 500 козаків, яким під час війни сплачували 15 злотих на

рік. Реєстровці підпорядковувалися черкаському і канівському старості

М.Вишневецькому, а козацьким гетьманом призначався Я.Оришковський

Реєстрове Низове

Запорозьке

(товариство)

Заможні,

привілейовані

козаки, які

перебували на

службі у Речі

Посполитої

Козаки, які

проживали у

пониззі Дніпра

в межах

військово-

політичної

організації

Запорозька

Січі

Сімейні

("городові")

козаки, що

вважалися

підданними

січовиків,

проживали на

Брацлавщині і

Київщині

Рядові

("сиромашня")

Старшина

Бідні

Заможні

Козацтво

112

Організаційно-управлінська структура Запорозької Січі

Запорозька Січ мала свої символи: печатку-герб, на якій був

зображений козак з мушкетом на плечі та шаблею при боці; січовий прапор

малинового кольору із зображенням святого Архангела Михаїла з білим

хрестом. Це також свідчило, що Запорозька Січ перетворилась на своєрідну

демократичну та військово-адміністративну організацію – державне утворення

Кошовий отаман

Військовий

суддя

Хорунжий

Військовий

осавул

Бунчужний

Військовий

писар

Обозний Булавничий

Пушкар Шафарі Довбиш Товмач Кантаржій

Рада паланки Рада куреня

Полковники Курінні отамани

Сход поселення

Громадський отаман

1775 р. - ліквідація

Запорозької Січі

Військова старшина

Військові

чиновники

Полкова

старшина

Рада Січі

113

Формування української державності в роки визвольної війни

Ознаки Української козацької держави

Органи публічної

влади

Політико-

адміністративний

устрій

Загальновійськова

рада

Територія

Замість воєводств і повітів була створена

полкова – сотенна система

Наявність свого

судочинства,

фінансової і налогової

системи

Військо

Військо Б. Хмельницького налічувало біля

300 тис. чоловік.

Гетьман мав на меті створити мобільну

регулярну армію за європейським зразком

Соціальна стркутура

населення

Козацтво – привілійований стан

Міжнародні відносини

Міжнародне признання Української держави.

Гетьман мав дипломатичні відносини з

Австрією, Кримом, Молдовою, Польщею і

іншими державами.

Замість станових судів вводяться полкові і

сотенні. Гетьман створює нову налогову

систему. Після визвольної війни була

запроваджена посада – генерального підскарбія.

Фінанси поповнювались з основних джерел:

−

земельного фонда;

−

доходів від промислів;

−

податки і оренда.

При Б. Хмельницькому карбувалась власна

монета

Гетьман

Генеральний уряд

Державні межі козацької території

Польщею - Яруга –Чернівці – Мурафа-Красне –

Вінниця – Прилуки –Семгородок – Паволоч –

Калиноброд – Макарів – Чорнобиль –

Каржелівка; з Росією – традиційним кордоном; з

Туреччиною, Кримом – через так зване “дике

поле”

114

Вищі органи державної влади сер. ХVІІ ст

Загальна військова рада

Старшинська рада

Генеральна старшина Генеральний уряд Гетьман

Генеральний обозний

Генеральний осавули

Генеральний хорунжий

Генеральні судді

Генеральний писар

Збройні сили

Генеральний підскарбій

Генеральний бунчужний

115

Адміністративно-територіальний устрій

Територія за Зборівським договором (1649 р.) охоплювала Київське,

Брацлавське, Чернігівське воєводства.

За Білоцерківським договором (1651 р.) - Київське воєводство.

Площа 200 тис. кв. км Українська козацька держава

Сотні

Полки

1649 р. – 16 полків

1650 р. – 20 полків

Курені

Населення - 1,4-1,6 млн.

чол.

Запорозька Січ

Адміністративно-

територіальний устрій

116

Українська гетьманська держава

(друга половина ХVІІ – кінець ХVІІІст.)

Центральні органи влади

Російський цар

Малоросійський приказ 1663-1722 рр.

Сенат 1722-1727 рр.

Колегія іноземних справ 1727-1734,

1750

1764 рр.

Гетьман

Старшинські

ради

Генераль

ний уряд

Збройні

сили

Генеральна

військова

канцелярія з

1720 р.

Загально

військова

рада

Реєстрове

військо

Запорозьке

військо

Колегіальна

канцелярія

Розпорядча

канцелярія

Генеральний

писарь

Генеральний

обозний

Генеральний

підскарбій

Генеральний

осавул

Рада гетьмана з

колегією генеральної

старшини

Збори генеральної

старшини

Збори генеральної

старшини з участю

полковників

З’їзди старшин, в яких

приймали участь усі

козаки, крім рядових

Місцеве

управління

Органи Росії для управління Україною

117

Суспільний устрій Гетьманщини

Рядове

Підпомічники

Підсусідники

Реєстрове

Запорозьке

Духовенство

Чорне

Біле

Козацтво

Міське

Купці

Ремісники

Панівна

верства

Селянство

Військове

товариство

Полкова

старшина

Значкове

товариство

Генеральна

старшина

Бунчукове

товариство

Посполи

те

Кріпосне

Населення

“Знатне

військове

товариство

Українська

шляхта

118

Основні риси права України-Гетьманщини

Джерела права

Кодифікація

права

Збірник

Ф. Чуйкевича

“Суд и розправа

в правах

малоросійських”,

1758 р.

Збірник

В.Кондрат’єва

“Книга,

статут і прочі

права

малоросійські”,

1764р.

“Права, за

якими судиться

малоросійський

народ”, 1743 р.

Акти царської

Росії

Регламенти

Приписи

Положення

Зводи

Інструкції

Укази

“Екстракт

малоросійських

прав”, 1767 р.

Нормативно-

правові акти

гетьманської влади

Універсали

(загальні і

спеціальні)

Ордери

Листи

Грамоти

Декрети

Звичаєве право

Гетьманські

статті

Конституція П.

Орлика 1710 р.

Норми

Магдебурзького

права

Норми

церковного

права

Духовний

регламент

Монастирський

регламент

Книга святого

письма

Міжнародні

договори

Джерела права

119

Політичний склад українських земель у складі Російської

та Австро-Угорської імперій (кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.)

Вищі органи влади Російської імперії (ХІХ ст.)

Збройні сили

Органи верховного

управління

Органи підпорядкованого

управління

Міністерства

Синод

(1721 р.)

Сенат

Генерал-

прокурор

Царська

канцелярія

Комітет

міністрів

(1802-1906 рр.)

Державна

Рада

(з 1810 р.)

Відділи

І. Особисті

доручення царя

ІІ. Кодифікація

законодавства

ІІІ. Таємна

поліція і

жандармерія

ІV. Благодійні

установи

Тимчасові

відділення

Рада

міністрів

(з 1861 р.)

Загальне зібрання

Законів

Департаменти

Імператор

Центральні органи

Державної

економії

Цивільних і

духовних

справ

Військових

справ

120

Адміністративно-територіальний устрій українських земель

(к.ХVІІІ-поч. ХХ ст.)

Територія Російської України, окрім зазначеного адміністративного

поділу, поділялася на спеціальні округи: військові, навчальні, судові,

залізничні, митні, поштово-телеграфні. Їхні межі лише в деяких випадках

збігалися з межами губерній. Такий російський поділ України залишався

незмінним, за винятком переходу від однієї губернії до іншої окремих повіті, до

розпаду Російської імперії у 1917 р.

Українські землі

1796 р. Указ Павла І „Про

новий поділ держави на

губернії”

З 1781 по 1796 рр.

Генерал-губернаторства

Губернії (9)

Повіти (85)

Волості

Стани (з 1837 р.)

Намісництва Катеринославське

Округи

(згодом повіти)

Вознесенське

Київське

Чернігівське

Новгород-Сіверське

Брацлавське

Подільське

Волинське

Київське

Малоросійське

Харківське

Новоросійське