ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ
- 270 -
6.2. Колегія звертає особливу увагу на те, що люди, які перебува-
ють у стані горя і/або шоку, часто потребують не просто співчуття
і турботи, а й захисту від зловживання, нехай і мимовільного, ува-
гою журналіста взагалі і телевізійного журналіста особливо.
Умовами і факторами запобігання зловживанням такого роду
є професійна підготовка журналіста, оператора і редактора, за-
йнятих розробкою відповідних сюжетів. І, що особливо важливо,
зрозуміла установка (особиста, окремого журналіста, оператора,
редактора, а й редакційна, що принципово важливо) на незаподі-
яння жертві повторної травми публікаціями, в яких негідні засо-
би дезавуюють, в тому числі, благі, добрі наміри.
6.3. Колегія знаходить очевидно недостатньою увагу тих, хто го-
тує і випускає в ефір програму «Перехват» до того впливу, який
здатний надати опис (саме засобами телевізійної журналістики)
нещасних випадків або конкретних обставин кримінальних подій
на самих потерпілих, їхніх родичів, друзів або колег, так само як
на родичів, друзів або колег обвинувачених або підозрюваних у
злочині.
7. Колегія вважає корисним звернути увагу авторів та редакто-
рів програми «Перехват» на феномен непрямої пропаганди зраз-
ків девіантної й кримінальної поведінки. Виявляючи в програмі
сюжети зі зразками такої поведінки, Колегія, на жаль, не знайшла
в ній (принаймні в межах вивченого матеріалу) оцінок таких сю-
жетів з погляду загальноприйнятих норм життя.
8. Громадська колегія нагадує журналістам та редакторам про-
грами «Перехват» про просте, відоме, але, очевидно, таке, що да-
леко не завжди дотримується працівниками програми, правило
— бути критичними до джерел інформації, контролювати корек-
тність відомостей, що надаються зовнішніми джерелами. Дотри-
мання цього правила є особливо важливим у тих випадках, коли
мова йде про джерела анонімні, ексклюзивні і платні.
8.1. Не отримавши можливості задати в процесі засідання за-
питання про роботу з джерелами цих категорій представникам
конкретної програми «Перехват», Колегія змушена відзначити
в узагальненому вигляді, що силові відомства і їхні прес-служ-