Іванов В.Ф., Штурхецький С.В. Практикум із журналістської етики

Подождите немного. Документ загружается.

- 271 -

би, будучи регулярним постачальником інформації для програм

кримінальної хроніки і міських подій, потребують постійного і

ретельного контролю (саме як постачальники ексклюзивної відо-

мчої інформації, що транслюється з допомогою ЗМІ суспільству

як інформації важливої, що працює - імовірно - на підвищення

градусу суспільної та особистої безпеки) з боку журналістів, так

само як і в активному і також постійному самоконтролі самих

журналістів і медіа-організацій.

8.2. Громадська колегія переконана, що методи і способи ство-

рення програми «Перехват» не можна відривати від реальних

умов, в яких дана програма створюється. Проблема повсякдення,

масованої присутності жорстокості і насильства в новинних сю-

жетах на російських телеканалах в принципі не може бути вирі-

шена без зміни ставлення до неї силових міністерств і відомств та

їхніх прес-служб, з одного боку. З іншого ж - без радикальної змі-

ни ставлення до цієї проблеми тих, хто володіє телеканалами та/

або має вирішальний вплив на формування редакційної політики

і мережі їхнього мовлення. Громадська колегія має підстави вва-

жати, що саме позиція реальних власників телекомпанії «Ефір»

щодо змісту та форм подачі матеріалів програми «Перехват» уне-

можливила прямий контакт тих, хто готує та випускає цю про-

граму. із заявником, експертом, членами ad hoc колегії в процесі

виїзного засідання Громадської колегії...

12. Громадська колегія вважає необхідною, своєчасною, очікува-

ною суспільством спробу розгорнути суспільно-професійну диску-

сію з проблеми визначення характеру і меж «соціально прийнятно-

го» або ж «соціально допустимого» рівня демонстрації насильства

на російському, в тому числі регіональному телебаченні.

Вважаючи, що вихідною точкою такої спроби може стати сам

факт розгляду на виїзному засіданні Колегії звернення І.Г. Яса-

веєва, а також основні пункти цього Рішення, Колегія висловлює

надію на те, що працівники програми «Перехват» і телекомпанії

«Ефір» вважатимуть не просто можливим, а й практично корисним

для себе і своїх глядачів зробити в дискусію серйозний, гідний, що

просуває теорію і практику вітчизняного телебачення внесок...

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 272 -

Справа О. М. Харенко ПРОТИ ТЕЛЕКАНАЛУ «НТВ»,

ПРОГРАМА «МАКСИМУМ»

РІШЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ КОЛЕГІЇ РОСІЙСЬКОЇ

ФЕДЕРАЦІЇ З КОМУНІКАЦІЙ, ІНФОРМАЦІЙНОЇ

ПОЛІТИКИ І СВОБОДИ СЛОВА В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ

ІНФОРМАЦІЇ

1. Громадська колегія констатує, що фрагмент заключного сю-

жету «Нові дива маркетингу. Розслідування Дар’ї Кирилової»

(«Програма Максимум», ефір від 30.10.2010 р.) став предметом

справжнього інформаційного спору, є фальсифікацією, що вида-

ється за журналістське розслідування.

1.1. Судячи з характеру матеріалу, автори сюжету (працівники

програми «Максимум») не прагнули досліджувати заявлену про-

блему методами і засобами чесної, добросовісної журналістики. В

їхніх діях, безумовно, виявляються не лише зловживання увагою і

довірою фахівців ФГУП «ВНІРО», обманним шляхом залучених

до зйомки чужого їхнім професійно-етичним установкам телесю-

жету, а й спроба маніпуляції свідомістю масових адресатів Про-

грами: російських (і не тільки) телеглядачів.

1.2. Громадська колегія уточнює, що використання маніпулятив-

них технологій і прийомів у засобах масової інформації несуміс-

не з базовими ціннісно-нормативними установками професійної

етики журналіста і медіа-етіки; звернення до технологій і прийо-

мів такого роду суперечить усталеним уявленням про обов’язок

і відповідальність у журналістській професії. «Повага правди і

права суспільства знати правду - першочерговий обов’язок жур-

наліста»: нагадуючи цю вихідну позицію «Декларації принципів

поведінки журналіста» Міжнародної федерації журналістів, Гро-

мадська колегія висловлює впевненість в тому, що маніпулятив-

ні прийоми і технології підривають наріжний принцип «поваги

правди», на якому стоїть журналістика.

- 273 -

2. Громадська колегія вважає, що словосполучення «нечисто-

плотні журналістські прийоми», використане заявницею, може

бути застосоване до авторів сюжету, який викликав справжній

інформаційний спір, тільки в тому випадку, якщо є достатні під-

стави розглядати матеріал, що став предметом інформаційного

спору, як грубу (безумовно), але саме журналістську помилку. У

Громадської колегії, тим часом, немає підстав вважати, що фраг-

мент сюжету, що позначається авторами «розслідувальне», має

відношення до журналістського розслідування (як підвищено

складного, а тому й високорепутаційному професійному жанру),

- при тому, що є серйозні підстави сумніватися в його приналеж-

ності до журналістики як такої.

2.1. На думку членів Колегії, спеціальні професійні прийоми, за-

стосовані при виготовленні матеріалу «Нові дива маркетингу» (як

мінімум, в тій його частині, яка досліджувалася в рамках даного

інформаційного спору), дозволяють судити про те, що прайм-тай-

мовий телеглядач НТВ мав справу скоріше з «продуктом» інфор-

маційної війни, ніж телевізійної журналістики як такої, тим більше

- журналістики соціальної, цивільної, що захищає права споживача.

Ось тільки перший ряд ознак, що свідчать про те, що у випадку,

розглянутому Громадською колегією, заявниця та її колеги виявили-

ся мимовільними співучасниками саме інформаційної атаки, по суті,

- спеціальної операції, проведеної на тій частині території масової ін-

формації, яку російський телеглядач, не обтяжений основами медіа-

грамотності, вважає саме журналістською і саме розслідувальною.

- Застосування методу не журналістської провокації; вкладаючи

упаковки крему в руки експерту, знімають сюжет не для встанов-

лення істини, пов’язаної із захистом суспільного інтересу (в умо-

вах, коли ця істина не встановлена легальним, доступним шляхом),

а для створення видимості «експертної» достовірності викриваль-

но-застережливого (дезінформаційного за характером і змістом)

«конструкту», справжні характер, цілі і завдання виготовлювачів

якого, очевидно, не збігаються із задекларованими (а);

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 274 -

- Використання експерта не просто «втемну», а безособистісно,

інструментально: без оглядки на загрозу заподіяння йому профе-

сійної та моральної шкоди помилковою, штучною ідентифікацією

його наукового статусу та імені з «програмною» точкою зору (б);

- «Адресне» включення потужного культурного резонатора

(«захист здоров’я та безпеки»), «вкидання» в телеаудиторію ім-

пульсу страху, пов’язаного із загрозою здоров’ю і безпеці; «зазем-

лення» штучно викликаних негативних емоцій на конкретний

продукт, «образ» якого фактично відразу ж виводиться на «образ

ворога»: несумлінного (приблизно) виробника, продукція якого

(приблизно) здатна завдати шкоди здоров’ю та безпеці громадян,

- за їхні ж гроші (в).

- Множинне (як мінімум, триразове) повторення основних іден-

тифікаційних ознак конкретного товару, його «образу» прочитує

назву тієї самої продукції, якому «викривальне» повідомлення

створює в підсумку запам’ятовується антирекламу (г).

- Характерний прийом монтажу візуального та аудіоряд, і сама

«нарізка» кадрів, яку відзначила заявниця. «Нарізка» в даному

випадку забезпечує і прикриває підміну експертної думки на-

клепницькими «припущеннями», до яких експерт не мала ні най-

меншого відношення. Але які (і це, судячи з усього, закладалося в

сюжет конкретною метою) повинні були асоціюватися у телегля-

дачів саме з її експертним ім’ям, спеціалізацією, вченим ступенем,

позицією у «ВНІРО» і т.д. (д).

- Руйнівна за спрямованістю установка-завдання («чорний

піар», як його визначила заявниця), яка має на меті викликати

недовіру до певного, конкретного продукту або до низки товарів,

виготовлених конкретним товаровиробником (е).

3. Громадська колегія розглядає заявницю та її колег не стільки

мимовільними співучасниками, скільки жертвами недобросовіс-

ного підходу виробників розглянутого сюжету. Його автори, не-

залежно від того, до якої категорії матеріалів самі вони відносять

свою продукцію, визначено порушили, як мінімум, ту норму Хар-

- 275 -

тії телерадіомовників, яка зобов’язує проводити чіткі відмінності

між повідомленнями про факти, коментарями і припущеннями

(щоб уникнути їхнього ототожнення).

4. Громадська колегія вважає, що передбачене Хартією телераді-

омовників «негайне виправлення допущених в повідомленнях по-

милок і неточностей в такій формі, щоб телеглядачі і радіослухачі

мали повну можливість його помітити», в даному випадку може

бути інтерпретоване таким чином. Програмі “Максимум» доречно

ініціативно надати працівникам ФГУП «ВНІРО» (і ТОВ «МНПО»

«БІОКОН», якщо останні того побажають) право на виклад в од-

ному з найближчих випусків «Програми Максимум» своєї точки

зору як по суті інформації, що пройшла в конкретному ефірі, так і

в тому, що стосується оцінки самого сюжету. Вважаючи принесен-

ня вибачень потерпілим проявом особистої і професійної культури

тих, хто доставив моральні страждань конкретним людям, Громад-

ська колегія рекомендує працівникам програми «Максимум» ско-

ристатися і цією формою врегулювання конфлікту.

5. Громадська колегія звертає особливу увагу засобів масової

інформації на проблему чистоти використання і захисту експерт-

ного імені.

На думку членів Колегії, недбале поводження з судженнями

експертів і з їхніми іменами завдає істотної шкоди не тільки тим

конкретним людям, що погоджуються надавати свої знання, до-

свід, добре ім’я фахівця в інтересах громадян, які звертаються до

засобів масової інформації в пошуку відповідей на свої запитання,

часто мають виражений суспільний інтерес, а й конкретним гро-

мадянам, інтересам громадянського суспільства і перспективам

його облаштування та сталого побутування в Росії.

6. Громадська колегія звертає увагу керівництва ВАТ «Теле-

компанія НТВ» на те, що сюжет, який послужив причиною ін-

формаційного спору, в силу своєї специфіки сприймається скорі-

ше актом інформаційного забезпечення режиму недобросовісної

конкуренції, дією працівників Програми “Максимум» в інтересах

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 276 -

третіх осіб, ніж прикладом невдалої телевізійної журналістики.

Не вважаючи можливим давати керівництву телекомпанії якісь

конкретні рекомендації чи поради, Громадська колегія сподіва-

ється, разом з тим, що проблема межі, яка відділяє «ще журналіс-

тику» від «вже не журналістики» у випусках програми «Макси-

мум», стане предметом інтересу та уваги всіх, хто зацікавлений в

репутації і самої телекомпанії НТВ, і продукції, що випускається

під її маркою.

7. Громадська колегія нагадує керівництву ВАТ «Телекомпанія

НТВ» про те, що з 2005 року розгляд інформаційних спорів, що

відносяться до категорії скарг аудиторії засобів масової інформа-

ції на порушення правил професійної етики і поведінки в даній

сфері і здатних знайти врегулювання на досудовому рівні, в Ро-

сійській Федерації, здійснюється незалежною структурою грома-

дянського суспільства, що здійснює саморегулювання і співрегу-

лювання у сфері масової інформації: саме Громадською колегією

за скаргами на пресу.

7.1. До компетенції Колегії (що пояснюється, в т.ч., п. 20 Поста-

нови Пленуму Верховного суду РФ від 15 червня 2010 р. «Про

практику застосування судами Закону Російської Федерації»

«Про засоби масової інформації») належить «розгляд інформа-

ційних спорів, перш за все, морально-етичного характеру, що ви-

никають у сфері масової інформації, у тому числі справ про по-

рушення принципів і норм професійної журналістської етики. До

компетенції Колегії належить також розгляд інформаційних спо-

рів, що зачіпають права людини у сфері масової інформації».

7.2. Запрошуючи ВАТ «Телекомпанія НТВ» до розгляду скар-

ги О.М. Харенко, Громадська колегія, крім вирішення основного

завдання, врегулювання конкретного інформаційного спору, що

відноситься до її компетенції, прагнула сприяти реалізації таких

статутних для неї цілей, як «формування культури професійної і

чесної журналістики» і «відновлення та зміцнення довіри до засо-

бів масової інформації».

- 277 -

7.3. Вітаючи висловлену в листі О.А. Адамова готовність ВАТ

«Телекомпанія НТВ» «безпосередньо розглянути скаргу пані Ха-

ренко на програму «Максимум» і підготувати відповідну відпо-

відь заявнику», Громадська колегія висловлює подив висуванням

вимог, якими обумовлюється ця нормальна, очікувана від ВАТ

«Телекомпанія НТВ» дія. Громадська колегія вважає, що «моти-

вована» скарга О.М. Харенко вже отримана ВАТ «Телекомпанія

НТВ»: через звернення заявниці до Громадської колегії - і через

передачу цієї скарги Колегією безпосередньо керівництву ВАТ

«Телекомпанія НТВ».

Дебюрократизацію процедури відповіді на скаргу О.М. Харен-

ко (включаючи ініціативне звернення ВАТ «Телекомпанія НТВ»

до заявниці), Громадська колегія вважає для ВАТ «Телекомпанія

НТВ» актом скоріше репутаційним, ніж формальним.

8. Громадська колегія буде вважати заявника звільненим від

взятого на себе при підписанні Угоди з Колегією зобов’язання не

шукати вирішення даного інформаційного спору в суді, якщо про-

тягом місяця з моменту публікації цього рішення сама заявниця і

ФГУП «ВНІРО» не отримають з боку посадових осіб НТВ чітких

свідоцтв того, що це Рішення отримало очікуваний і при цьому

досить серйозний професійний відгук...

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 278 -

Справа «С. МІТІНА І С. ШТАРКОВА ПРОТИ ГАЗЕТИ

«СПИД-ИНФО»

РІШЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ КОЛЕГІЇ РОСІЙСЬКОЇ

ФЕДЕРАЦІЇ З КОМУНІКАЦІЙ, ІНФОРМАЦІЙНОЇ

ПОЛІТИКИ І СВОБОДИ СЛОВА В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ

ІНФОРМАЦІЇ

«Про скаргу Сніжани Мітіної та Світлани Штаркової на газету

«СПИД-ИНФО» у зв’язку з публікацією статті Олександра Ні-

конова «Добий, щоб не мучився!..»

1. Громадська колегія вважає, що проблеми осіб з фізичними

вадами (включаючи дітей, приречених на інвалідність) та їхніх

близьких, так само як і проблеми евтаназії, можуть і повинні бути

предметом публікацій і дискусій в засобах масової інформації.

Однак будь-яка публікація матеріалів з даної проблематики ви-

магає крайньої обережності, співчуття і чуйності. Журналіст,

який пише на ці теми, і редактор, що публікує такі матеріали, по-

винні усвідомлювати складність, глибину і делікатність цих пи-

тань. Суспільний інтерес до даної тематики за жодних обставин

не може служити виправданням свідомо провокованої скандаль-

ності й сенсаційності публікованих матеріалів.

Публікація в газеті «СПИД-ИНФО» колонки Олександра Ні-

конова «Добий, щоб не мучився!..», на думку Громадської колегії,

не відповідає цим вимогам. Авторська позиція не базується, за зі-

знанням самого автора, на скільки-небудь поглибленому вивченні

проблеми. Мета такої публікації - і з боку автора, і з боку редакції

- провокування скандального інтересу читачів навколо теми, яка,

навпаки, вимагає від журналіста і редактора максимально дбай-

ливого, обережного і тактовного ставлення до кожного слова.

2. Громадська колегія враховує позицію Європейського суду з

прав людини, згідно з якою свобода самовираження «застосову-

- 279 -

ється не тільки до «інформації» або «ідей», які зустрічають при-

хильний прийом або розглядаються як необразливі чи байдужі,

але також і до тих, які ображають, шокують або хвилюють дер-

жаву або частину її населення» (рішення у справі «Санді таймс»

проти Сполученого Королівства), а свобода журналістів включає

«звернення до деякої дози перебільшення або навіть провокацій»

(рішення у справі Жізельс проти Бельгії). На думку Громадської

колегії, «журналістська провокація» може бути ситуаційно необ-

хідною і етично виправданими методи збору інформації (напри-

клад, «журналіст змінює професію») або спосіб подачі матеріалу

(наприклад, шокуючий заголовок). У будь-якому разі, викорис-

тання «журналістської провокації» має бути спрямоване на за-

хист громадського інтересу.

Проте в авторській колонці Олександра Ніконова Громадська

колегія бачить виключно провокацію заради створення галасу

навколо власного імені, на шкоду певним категоріям інвалідів та

їхніх близьких, які мають право на невтручання в їхнє приватне

життя. Дана публікація – грубе і образливе вторгнення газети в

найтоншу сферу людських відносин, що викликає страждання, з

використанням журналістом зневажливих стереотипних порів-

нянь, абсолютно неприпустимих для будь-яких матеріалів з даної

тематики.

У зв’язку з цим Громадська колегія нагадує вимогу Резолюції

ПАРЄ 1003 (1993) «Про журналістську етику»: «спірні або сенса-

ційні теми не повинні змішуватися з питаннями, по яких необхід-

не надання інформації. Журналіст не повинен використовувати

своє становище з метою підвищення свого престижу або особис-

того впливу».

3. У будь-яких публікаціях, що прямо чи опосередковано за-

чіпають питання життя і смерті, насильства, журналісти повинні

виходити з того, що право на життя первинно щодо всіх інших

прав і свобод. Порівнюючи текст аналізованої колонки з усними

поясненнями її автора, даними в ході засідання, Громадська ко-

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 280 -

легія бачить тут явну підміну понять. Так, у своїх усних заявах

автор наполягає, що він виступає за право надання батькам права

на вільний вибір долі своїх дітей-інвалідів. Проте з тексту колон-

ки випливає, що єдино розумним вибором автор вважає позбав-

лення життя таких дітей. Цей висновок, зокрема, проявив себе в

заголовку «Добий, щоб не мучився!..», який може бути сприйня-

тий як заклик до припинення життя дітей-інвалідів. Все це супер-

ечить Кодексу професійної етики російського журналіста (1994),

де вказується, що «журналіст повністю усвідомлює небезпеку об-

меження, переслідування і насильства, які можуть бути спровоко-

вані його діяльністю».

4. Відповідно до Декларації принципів поведінки журналіста, за-

твердженої Міжнародною федерацією журналістів у 1954 р., «жур-

наліст зобов’язаний враховувати небезпеку дискримінації, яка може

виникнути для людини через діяльність засобів масової інформації.

Він повинен робити все можливе, щоб не допускати в публікаціях та-

кого роду дискримінації, обігруючи, зокрема, ознаки раси, статі, сек-

суальної орієнтації, мови, релігії, політичних та інших переконань, а

також національного і соціального походження».

Кодекс професійної етики російського журналіста (1994) та-

кож вимагає поважати честь і гідність людей, які стають об’єкта-

ми професійної уваги. «Журналіст зобов’язаний утримуватися

від будь-яких зневажливих натяків або коментарів щодо раси, на-

ціональності, кольору шкіри, релігії, соціального походження або

підлоги, а також щодо фізичної вади або хвороби людини».

Аналогічна норма закріплена в Резолюції ПАРЄ 1003 (1993)

«Про журналістську етику», де говориться, що «ЗМІ мають мо-

ральні зобов’язання щодо захисту демократичних цінностей,

поваги людської гідності, вирішення проблем мирним шляхом

з проявом терпимості, і, як випливає з цього, вони повинні про-

тистояти насильству, ненависті, конфронтації і заперечувати всі

види дискримінації, заснованої на культурних, статевих чи релі-

гійних відмінностях».