Ємченко І.В., Закусілов А.П. Методи і технічні засоби митного контролю

Подождите немного. Документ загружается.

3. Рентгенівські апарати для контролю осіб, вантажів, багажу...

Одночасно з перевіркою на наявність вибухових та нарко)

тичних речовин поштові відправлення рекомендується підда)

вати радіаційному контролю радіометрами.

Для огляду поштових відправлень використовують флюо)

роскопи камерного типу з невеликими розмірами вхідного

вікна: ЛОТОС, ПРЕМ’ЄР, SPO.70, POSTIX, MINI SCAN.

На рис. 3.7. схематично показано будову типового флюорос)

копа з електронно)оптичним підсилювачем для інспектування

поштових відправлень.

Рис. 3.7. Схема флюороскопа для контролю поштових відправлень:

1 – рентгенівська гармата; 2 – блок біологічного захисту;

3 – екран; 4 – дзеркало; 5 – електронно,оптичний перетворювач;

6 – окуляр; 7 – поштове відправлення.

3.3. Ренгено-телевізійні прилади і скануючі

рентген-апарати серії Полискан

Харківське НТ СКБ „Полисвит” пропонує для використан)

ня в митному догляді серію інтроскопів ПОЛИСКАН.

Системи ПОЛИСКАНA1 і ПОЛИСКАНA4 призначені для

контролю вмісту звичайного та крупногабаритного багажу,

ящиків, поштових відправлень та інших об’єктів з метою вияв)

лення предметів недозволених до переміщення через митний

кордон (рис. 3.8).

«Методи і технічні засоби митного контролю»

Системи дозволяють:

 здійснювати контроль вмісту багажу в режимі реального

часу;

 аналізувати отримане зображення в режимах позитив,

негатив, псевдоколір;

 виділяти контури окремих предметів;

 збільшувати 4)кратно отримане зображення;

 архівувати інформацію після перегляду об’єкта;

 виводити отримане зображення в режим друкування;

 забезпечувати повну радіаційну безпеку операторів та

інших осіб;

 використовувати на робочому місці ПЕОМ, інтегровану

в мережу.

Тунелі систем дозволяють інспектувати об’єкти з макси)

мальними розмірами 600 мм (ширина) х 900 мм (висота). Важкі

об’єкти зручно встановлювати на стрічку транспортера висотою

всього 35 см від підлоги.

Основні технічні характеристики:

 швидкість руху транспортерної стрічки – 0,2 м/с;

 переміщення багажу – двобічне;

 вантажопідйомність транспортера ) 120 кГ;

 розрізняюча здатність – мідний дріт діаметром 0,5 мм;

 проникна здатність крізь сталь – 17 мм.

Рис. 3.8. Контроль вмісту об’єкта контролю апаратом Полискан

3. Рентгенівські апарати для контролю осіб, вантажів, багажу...

Система ПОЛИСКАНA4 дозволяє крім того:

 розрізняти органічні і неорганічні речовини;

 гарантувати безпеку фото) і відеоплівок;

 має вищу розрізняючу здатність – мідний дріт діаметром

0,1 мм.

Система ПОЛИСКАНA2 призначена для оперативного кон)

тролю легкових автомобілів і мікроавтобусів з метою виявлення

недозволених до переміщення через митний кордон предметів.

Система дозволяє виконувати огляд транспортного засобу

та його вмісту і в горизонтальній і у вертикальній проекціях за

тіньовим зображенням автомобіля.

Основні технічні характеристики:

 максимальні габаритні розміри транспортного засобу –

7000 мм (довжина), 2000 мм (ширина), 2500 мм (висота);

 швидкість руху об’єкта контролю 0,3 м/сек.;

 маса об’єкта контролю – 3000 кг;

 розрізняюча здатність – мідний дріт діаметром 3 мм;

 проникна здатність крізь сталь – 25 мм.

Комплект ПОЛИСКАНA3 призначений для догляду морсь)

ких контейнерів і автофургонів з метою виявлення недозволе)

них до переміщення через митний кордон вкладень.

Комплекс потребує для експлуатації спеціального побудо)

ваного будинку.

Основні технічні характеристики:

 габаритні розміри об’єкта контролю: довжина – 12, м;

ширина – 2,5 м; висота – 2,5 м;

 час інспектування одного об’єкта до 5 хвилин;

 маса об’єкта контролю – 32 м;

 розрізняюча здатність – мідний дріт діаметром 1 мм;

 проникна здатність крізь сталь – 250 мм.

Система ПОЛИСКАНA5 призначена для оперативного дог)

ляду ручного вантажу, багажу, поштових відправлень з можли)

вістю ідентифікації речовин органічного і неорганічного поход)

ження. Дозволяє відображати речовини у кольоровій палітрі.

Забезпечує можливість повернення зображень об’єктів, що вже

переглядалися (до 3)х кадрів).

«Методи і технічні засоби митного контролю»

Система ПОЛИСКАНA6 призначена для догляду малогаба)

ритного вантажу, поштових відправлень з максимальними роз)

мірами 420 мм (ширина) х 270 мм (висота). Дозволяє ідентиф)

ікувати речовини органічного і неорганічного походження з

відображенням у кольоровій палітрі. Проникна здатність крізь

сталь становить 8 мм.

3.4. Безпечні методи роботи з рентген-апаратами

Використання приладів з джерелами радіаційного випром)

інювання вимагає від обслуговуючого персоналу суворого дот)

римання правил техніки безпеки.

До роботи з джерелами рентгенівського випромінювання

допускаються особи віком від 18 років, які пройшли спеціаль)

ний навчальний курс, отримали інструктаж з техніки безпеки і

розписалися за це у відповідному журналі.

Особа, що вперше допускається до роботи з рентгенапаратами,

повинна пройти первинний інструктаж на робочому місці. Повтор)

ний інструктаж повинен здійснюватися регулярно двічі на рік.

Якщо реєструється випадок порушення техніки безпеки або

змінюються умови праці, здійснюється позаплановий інструктаж.

На початку роботи і періодично один раз на рік перевіряєть)

ся знання обслуговуючим персоналом техніки безпеки за про)

грамою, затвердженою керівником установи і узгодженою з

місцевими органами санітарно)епідеміологічної служби. Персо)

нал, що обслуговує інтроскопи, повинен бути інформований

про координати служб і особових осіб, які повідомляються про

аварійну ситуацію чи аварійний стан.

Вимоги до вологості і температури в приміщені, де стаціо)

нарно експлуатується інтроскоп, визначаються типом інтроско)

па. Переважно – це приміщення з температурою до 15°С і

відносною вологістю повітря 70%.

Стаціонарний інтроскоп встановлюється на основу, що не

проводить електричний струм. Для підвищення рівня захисту

від ураження електричним струмом використовують вторинні

засоби безпеки – гумове покриття (килимки) на підлозі.

3. Рентгенівські апарати для контролю осіб, вантажів, багажу...

Зовнішні елементи конструкції, які в процесі роботи можуть

випадково виявитися під електричною напругою, заземлюються.

Захисне заземлення може бути природним або штучним.

Природним заземленням можуть бути металеві конструкції,

які глибоко закопані в ґрунт. Категорично забороняється при

цьому використовувати труби газопроводів, опалення, системи

відведення блискавок. Не можна використовувати інші конст)

рукції, якщо вони виготовлені з алюмінію.

Для створення штучної системи заземлення використову)

ють сталеві стержні або труби, на кислих ґрунтах – мідні або

оцинковані, заглиблюючи їх у землю. Глибина заглиблення за)

лежить від виду матеріалу та площі перерізу. Наприклад, якщо

використовують сталеві стержні діаметром 10 мм, глибина по)

винна бути не менше 10 м, для сталевих труб діаметром 30 мм

і товщиною стінки 4 мм – понад 3 м.

Всі елементи заземлення об’єднують у контур зварюванням.

Під’єднання корпуса інтроскопа до контуру допускається бол)

товим з’єднанням з діаметром не менше 5 мм.

Електричне живлення стаціонарного інтроскопа облашто)

вується кабелем від електричного щита з пристроєм включен)

ня – відключення і запобіжниками. Щит встановлюється у зруч)

ному і доступному для аварійного відключення місці.

Під час технічного обслуговування та експлуатації інтрос)

копів персоналу забороняється:

 експлуатувати апарати з несправними елементами блоку)

вання, знятими кришками та кожухами;

 виводити апарати на режими, непередбачені технічними

умовами експлуатації;

 використовувати електричні запобіжники невідповідних

номіналів;

 користуватися несправними електричними розетками та

вилками;

 зберігати поблизу легкозаймисті речовини;

 залишати інтроскопи та електричні прилади в робочому

стані без нагляду.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

Кожна особа, що працює з інтроскопом,

повинна безпомилково знати призначення

органів управління, принцип дії основних

вузлів, мати при собі протягом робочого

дня індивідуальний дозиметр (рис. 3.9) і

один раз на рік проходити медичне обсте)

ження. До роботи допускаються особи,

що не мають медичних протипоказань.

Дози опромінювання раз на місяць реєст)

рують в медичній картці особи.

Гранично допустима річна доза опро)

мінення залежить від частини тіла, що

піддається опроміненню під час роботи

Рис. 3.9. Дозиметр

,випромінювань

наручний РМ,1603А

інтроскопа. Якщо опромінюється все тіло, допустима доза ста)

новить 5 Бер, якщо тільки окрема ділянка тіла – 30 Бер. Якщо

особа отримала граничнодопустиму дозу опромінення, вона

звільняється від роботи з інтроскопом.

Контроль рівня радіоактивного випромінювання в робочій зоні

інтроскопа здійснюється щоденно. Потужність експозиційної дози

випромінювання на відстані 50 мм від будь)якої поверхні інтрос)

копа не повинна перевищувати 2,8 мілірентген за годину.

У аварійних ситуаціях персонал повинен діяти суворо за

інструкціями:

 у випадку пожежі повідомити пожежний підрозділ, по)

відомити керівника, приступити до гасіння первинними

засобами;

 у випадку інших нештатних ситуацій (відключення елек)

троенергії, водопостачання, опалення, вентиляції, пошкод)

ження радіаційного захисту) зупинити роботу і попере)

дити керівника.

3. Рентгенівські апарати для контролю осіб, вантажів, багажу...

Питання для самоконтролю

1. Що таке інтроскопія? Принцип дії інтроскопів.

2. В чому полягає суть радіографічного контролю? Його ознаки, не)

доліки.

3. В чому полягає принцип радіоскопічного і радіометричного видів

контролю?

4. Як поділяються рентген)апарати за конструктивними особливостями?

5. Яким чином класифікуються інтроскопи за особливістю одержан)

ня зображення?

6. Які переваги застосування рентген)апаратів лінійного сканування?

7. У чому полягає принцип використання зворотного розсіяного іоні)

зуючого випромінювання?

8. За яким принципом працює система безконтактного огляду особи?

9. З якого віку допускаються до роботи з рентген)апаратами особи,

що пройшли спеціальний навчальний курс?

10. Як облаштовується система штучного заземлення інтроскопа?

11. Які вимоги висуваються до кліматичних умов приміщень, де вста)

новлюються інтроскопи?

12. Які дії забороняються обслуговуючому персоналу під час експлу)

атації інтроскопів?

13. Чому дорівнює гранично допустима доза опромінення людини, яка

працює з інтроскопом?

4. МЕТАЛОШУКАЧІ

4.1. Призначення та принципи дії

Металошукачі призначені для безконтактного виявлення не)

дозволених до переміщення металевих предметів, які приховують)

ся під одягом, у ручній поклажі, багажі тощо. За допомогою мета)

лошукачів, які є значно дешевшими ніж інтроскопи, здійснюють

швидку та ефективну перевірку об’єкта митного контролю щодо

наявності холодної та вогнепальної зброї, інших металевих пред)

метів, предметів з металевими складовими частинами.

В побудову металошукачів закладаються в основному магнітні

процеси. Найбільш поширеним є метод вихрових струмів.

Вихрові струми – це замкнуті струми, що індукуються у

металевому предметі змінним магнітним полем пошукової ко)

тушки металодетектора. Вихрові струми своїм зворотнім впли)

вом на металодетектор змінюють струм у пошуковій котушці.

Зміна цього струму і є індикатором виявлення металевого пред)

мета. Із виявленням предмета з чорного метала збільшується

струм у пошуковій котушці; із виявленням предмета з кольо)

рового метала – зменшується струм у пошуковій котушці.

Залежно від форми електричного струму у пошуковій ко)

тушці розрізняють металодетектори гармонійного (синусоїдаль)

ного) поля і детектори імпульсного поля.

Функціональна схема металодетектора гармонійного поля

наведена на рис. 4.1.

Вихрові струми, що наводяться пошуковою котушкою у

металевому предметі, стають джерелом змінного магнітного

поля М, частота коливань якого відповідає частоті електричних

коливань в контурі з пошуковою котушкою індуктивності. За)

лежно від властивостей металевого предмету коливання магніт)

ного поля М мають більший чи менший фазовий зсув стосов)

но коливань електричного струму в котушці. Різниця фаз

виявляється фазовим детектором і порівнюється із заданим

порогом. Із перевищенням порогу спрацьовує індикатор вияв)

лення металевого предмету.

4. Металошукачі

1 2 4 3 10

9 8 6 5 7

Рис. 4.1. Функціональна схема металодетектора, побудованого

за методом гармонійного (синусоїдального) поля:

1 – генератор гармонійних сигналів; 2 – підсилювач напруги; 3 – підсилювач

потужності; 4 – пошукова котушка; 5 – компенсатор; 6 – вузькосмуговий

підсилювач; 7 – фазовий детектор; 8 – пороговий пристрій; 9 – індикатор

виявлення металевого предмету; 10 – металевий предмет

За подібною схемою працюють металодетектори 733 LF

(Фінляндія), МР 1783 (Італія), INTELLESCAN 12000 (США). Їх

спільними недоліками є необхідність забезпечити достатню

жорсткість пошукової котушки, щоби вберегти її від струшувань

та дії інших механічних чинників; перевагою – підвищена за)

вадостійкість.

На рис. 4.2 зображена функціональна схема металодетекто)

ра, побудованого за методом імпульсного поля.

За цією схемою працюють детектори ПОИСК – 3 (рис. 4.3)

і РУБЕЖ – 2 (Росія), PMD – 2 (Італія), METOR – 200 (Фінлян)

дія), які є нечутливими до дії механічних чинників, проте ма)

ють гіршу завадостійкість, ніж металодетектори гармонійного

поля. Критерієм виявлення металевих предметів у таких мета)

лодетекторах є миттєві значення струмів перехідної характери)

стики у різні моменти часу або результат опрацювання усієї

перехідної характеристики за спеціальними алгоритмом.

Опишемо фізичні принципи виявлення металевих об’єктів,

закладені в побудову металошукачів.

Принцип дії BFO (Beat Frequency Oscillation) полягає на

порівнянні частот електричних коливань контурів зразкового і

«Методи і технічні засоби митного контролю»

100

2 4 3 9

8 6 5 7

Рис. 4.2. Функціональна схема металодетектора,

побудованого за принципом імпульсного магнітного поля:

1 – генератор імпульсів; 2 – підсилювач напруги; 3 – підсилювач потужності;

4 – пошукова котушка; 5 – блок затримки; 6 – широкосмуговий підсилювач;

7 – пороговий пристрій; 8 – індикатор виявлення металевого предмета;

9 – металевий предмет

Рис. 4.3. Стаціонарний арковий металодетектор „Поиск”

пошукового генераторів. Наявність металевого об’єкту у магні)

тному полі LC)контуру пошукової головки змінює частоту коли)

вань пошукового генератора. Одержана різниця частот ідентифі)

кується візуально або на слух. У найбільш простих варіантах

здійснюється тільки акустична ідентифікація (рис. 4.4).

Принцип дії FM (Frequency meter). Металошукачі цього

типу є удосконаленим варіантом BFO. Різниця частот ∆t виз)

начається не на слух, а за допомогою частотоміра, у зв’язку з