Ємченко І.В., Закусілов А.П. Методи і технічні засоби митного контролю

Подождите немного. Документ загружается.

221

9. Спеціальні засоби митного контролю

фунтів стерлінгів, то найчастіше з обігу вилучаються фаль)

сифіковані купюри номіналом 10 і 50, української гривні –

номіналом 10 і 20.

Вивчення іноземної та вітчизняної кримінальної практики

показує, що з року в рік залишається достатньо стабільним пе)

релік країн, грошові знаки, яких найбільше приваблюють зло)

чинців. Більше, ніж 80% випадків фальсифікації грошових

знаків припадає на долари США. Їх більша частина вилучаєть)

ся у США (58%), в Англії (7,7%), Італії (6,5%), Канаді (5,3%).

Крім доларів США у багатьох країнах світу у значних кількос)

тях фальсифікуються європейські Євро, швейцарські франки,

канадські долари, англійські фунти стерлінги.

Сумнівні грошові знаки. У грошовому обігу часто трапля)

ються паперові грошові знаки, які за окремими характеристи)

ками викликають сумніви щодо їхньої оригінальності. До таких,

зокрема належать банкноти з відхиленням від встановлених

технологічних характеристик, браковані, зношені та зіпсовані.

Причин появи таких грошових знаків досить: від похибок

відділів технічного контролю підприємств)виробників до на)

вмисного псування грошових знаків.

Банкноти з відхиленнями від встановлених технологічних

характеристик найчастіше трапляються серед доларів США.

Наприклад, у 1993 р. у грошовому обігу з’явилася партія одно)

доларових банкнот, в яких захисні волокна були не червоного, а

коричневого кольору. Також виникають сумніви відносно одно)

доларових банкнот, які друкуються ротаційним способом. Це

оригінальні грошові знаки, які або зовсім не мають контрольної

літери, номера квадранта, номерів кліше на обох боках, або роз)

ташування цих реквізитів відрізняються від звичного.

До поширеного виду бракованих грошових знаків належать

банкноти з повністю відсутнім зображенням однієї із сторін,

зміщеними зображеннями, із здвоєним поліграфічним друком.

Як результат неправильного закладання паперу у друкарський

верстат зустрічаються банкноти з відсутніми або зміщеними

водяним знаком і захисною стрічкою, спотвореної геометрич)

ної форми чи невідповідними розмірами.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

222

Зношування грошових знаків може бути природним, як

результат тривалого обігу, або як наслідок прання, тривалого

перебування у несприятливому середовищі. При цьому папір

банкнотів втрачає свою жорсткість, „дзвінкість”, стає „в’ялим”,

розпорошується. Волокна на поверхні паперу скуйовджується,

фарба злущується і змінює колір.

Найбільших змін набувають грошові знаки, які піддавалися

дії агресивних середовищ: жирів, лугів, кислот, органічних роз)

чинників.

Після контакту із жиром папір і фарби на ньому змінюють

свій відтінок, водяні знаки практично не спостерігаються. Якщо

грошові знаки потрапили у лужне середовище (наприклад, під

час прання одягу), вони набувають люмінесценції, оскільки

більшість засобів для прання містить відбілювачі. Крім того

папір стає „в’ялим”, фарба знищується та змінює колір. Подібні

зміни відбуваються як наслідок контакту грошових купюр з

кислотами. Ступінь змін залежить від концентрації кислоти та

тривалості її дії.

Псування грошових знаків може бути як випадковим, так і

навмисним. До цієї групи належать також банкноти надірвані,

обгорілі, залиті чорнилами або фарбою, із зображеннями, що

закривають окремі реквізити. З обігу вилучаються і банкноти,

із штучно вилученими захисними стрічками.

В усіх випадках ідентифікація грошових знаків здійснюєть)

ся на основі дослідження сукупності ознак, які не змінилися, а

також виявлення причин, що призвели до змін інших ознак.

Справжні, але зношені гроші повинні прийматися для оп)

лати та обміну в організаціях будь)якої форми власності без

обмежень. Значно пошкоджені гроші можуть бути обмінені на

непошкоджені в касах банків.

Банкноти та монети можуть бути придатними та непри)

датними для платежів (рис. 9.17). Ознаки придатності, а також умо)

ви приймання, обміну та вилучення з обігу непридатних до пла)

тежів банкнотів та монет установлює Національний Банк України.

Платіжними є банкноти і монети введені в обіг Національним

банком України як законний засіб платежу на території України,

223

9. Спеціальні засоби митного контролю

які за ознаками платіжності повністю відповідають затвердженому

зразку, а також ті, що за критеріями зношення, пошкоджень і де)

фектів відповідають установленими Правилами вимогам.

Залежно від зовнішнього вигляду та ступеня зношення або

пошкодження платіжні банкноти (монети) поділяються на при)

датні та не придатні до обігу.

Придатні до обігу банкноти і монети – це такі банкноти і

монети, що за ознаками платіжності та дизайном повністю

відповідають установленим Національним банком України

зразкам, не мають пошкоджень, забруднень і зберегли естетич)

ний зовнішній вигляд

Зразок банкноти – контрольний примірник банкноти пев)

ного номіналу, виготовлений на замовлення Національного

банку України, з усіма ознаками платіжності та захисними еле)

ментами, що має нульову нумерацію і на який шляхом перфо)

рації або за допомогою друку нанесено слово «ЗРАЗОК».

Як виняток, зразок банкноти може бути виготовлений із

обігової пронумерованої банкноти шляхом перфорації слова

«ЗРАЗОК».

Допускається наявність на придатних до обігу банкнотах

незначних дефектів виробника (відхилення до 1 мм у більший

або менший бік розміру банкноти; зміщення зображення рам)

ки, якщо різниця між шириною протилежних полів банкноти

не перевищує 3 мм), незначних забруднень.

Визначені цим пунктом банкноти і монети з обігу не вилу)

чаються і можуть видаватися установами банків клієнтам, обо)

в’язкові до приймання без будь)яких обмежень установами,

організаціями та підприємствами всіх форм власності до всіх

видів готівкових платежів, а установами банків, крім того, для

здійснення інших операцій з готівкою.

Непридатні до обігу банкноти і монети ) це банкноти і

монети, що в процесі використання набули нижченаведених

ознак зношення і пошкодження та зберегли всі ознаки платіж)

ності або втратили чи змінили окремі з них, а також банкноти

та монети з дефектами виробника, за винятком тих, що раніше

згадувалися.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

224

Банкноти та монети України

Платіжні (

введені в обіг НБУ,

відповідають затвердженому зразку)

Неплатіжні (

справжні, але не

відповідають вимогам до

платіжних, фальшиві, перероблені)

Непридатні до обігу

Придатні до обіг

(

за ознаками

платіжності та дизайном відповіда-

ють встановленим зразкам, не

мають пошкоджень, забруднень,

зберегли естетичний зовнішній

вигляд

Видаються установами банків,

обов’язкові до приймання

установами, організаціями та

підприємствами всіх форм

власності до всіх видів готівкових

платежів

Рис. 9. 17. Платіжні та неплатіжні банкноти та монети України

За критеріями зношення, забруднень, пошкоджень і дефектів

не придатні до обігу банкноти і монети в свою чергу поділяють)

ся на зношені, значно зношені та з дефектами виробника.

Зношені банкноти та монети ) це такі банкноти та монети,

що мають незначні ознаки зношення та пошкодження, а саме:

 банкноти без пошкоджень, але потерті, з ознаками фізич)

ного зношення, із загальним та локальним забруднення)

ми, що псують естетичний вигляд банкноти;

 банкноти, у будь)якому місці яких є плями, написи (вклю)

чаючи видимі в ультрафіолетових або інфрачервоних про)

менях), відбитки штампів (крім штампів про погашення);

 надірвані та надрізані банкноти незалежно від розміру

надриву, надрізу, із склеєними надривами і надрізами

(склеєна ділянка не повинна заважати визначенню номі)

налу та справжності і склеюватися з іншими банкнотами);

225

9. Спеціальні засоби митного контролю

 банкноти з проколами і отворами, відірваними краями і

кутами;

 монети з подряпинами і зміненим початковим кольором,

якщо вони зберегли зображення Малого герба України та

номіналу, а також рельєфний гурт, якщо він є на затверд)

женому зразку.

Зношені банкноти і монети, якщо вони не викликають жод)

ного сумніву щодо справжності та платіжності, повинні без обме)

жень прийматись установами, організаціями та підприємствами

всіх форм власності до всіх видів готівкових платежів. Установи

банків приймають зношені банкноти і монети разом із виручкою

підприємств, установ і організацій, а також як платежі від фізич)

них і юридичних осіб, для проведення інших операцій з готівкою

й обміну на придатні до обігу банкноти і монети.

Значно зношені банкноти і монети – це нижчезазначені

банкноти і монети, що мають суттєві ознаки зношення чи (і)

пошкоджень:

 банкноти з утраченими частинами, якщо збереглось не

менше 55% початкової площі банкноти;

 банкноти, розірвані й розрізані на дві або більше частин,

крім розрізаних на вузькі смуги, та склеєні (склеєна ділян)

ка не повинна заважати визначенню справжності і склею)

ватися з іншими банкнотами), у тому числі з утраченими

частинами, якщо не менше 55% загальної площі частин, що

залишились, безумовно належать одній банкноті;

 банкноти, розрізані на вузькі смуги та склеєні, якщо всі

смуги збереглися;

 банкноти, пошкоджені вогнем, водою, різними рідинами

та хімікатами;

 банкноти, склеєні з двох половинок різних банкнот одно)

го номіналу і дизайну, якщо ці половинки (частини) у місці

склеювання за дизайном доповнюють одна одну, а їх су)

марна площа не менша 75% початкової площі банкноти;

 монети деформовані, але без отворів і надломів, якщо на

цих монетах збереглися зображення Малого герба та но)

міналу.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

226

Банкноти і монети з дефектами виробника. Банкноти і

монети, що не відповідають затвердженому зразку (зміщення

графічних зображень, відсутність графічних зображень, однієї

або кількох фарб, номерів, захисної стрічки, неправильне розм)

іщення водяного знака або стрічки, невідповідність водяного

знака або захисної стрічки номіналу, нечіткість карбування

включаючи зношені та значно зношені банкноти і монети).

Значно зношені та з дефектами виробника банкноти і мо)

нети, справжність і платіжність яких не викликає жодного

сумніву, установи банків зобов’язані приймати від юридичних

і фізичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти і

монети, а також для зарахування на вклади і поточні рахунки

та в платежі.

Установам банків забороняється видавати клієнтам (юри)

дичним і фізичним особам) не придатні до обігу банкноти і

монети. Інші установи, організації, підприємства всіх форм влас)

ності для розрахунків з фізичними і юридичними особами по)

винні використовувати в першу чергу придатні до обігу банк)

ноти і монети.

Установи банків повинні обмінювати непридатні на при)

датні до обігу банкноти і монети за таких умов:

 якщо не виникає сумніву в їх справжності та в номіналі;

 якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята

для обміну.

Банкноти і монети, що викликали сумнів щодо справжності

і платіжності, установи банків передають на експертизу до те)

риторіального управління Національного банку за місцезнаход)

женням у встановленому порядку.

Якщо частку (площу) збереженої частини банкноти або двох

частин різних банкнот одного номіналу і дизайну візуально

оцінити важко, то використовується відповідна методика.

Для визначення збереженої частки пошкодженої банкно)

ти застосовується сітка, що представляє собою розграфлені на

аркуші паперу формату А)4 на 200 однакових за розмірами

клітинок прямокутники, розміри яких відповідають розмірам

зразків банкнот.

227

9. Спеціальні засоби митного контролю

Банкнота або її частини розміщуються на сітці для відпові)

дного зразка тим боком, на якому зображені серія і номер.

Збережені краї і кути банкноти мають збігатися з відповід)

ними краями і кутами сітки, а краї розривів і елементи зобра)

жень однієї частини банкноти – з відповідними краями роз)

ривів і елементами зображень інших її частин (не накладаючись

одна на другу). Для полегшення дослідження значно пошкод)

женої банкноти (наприклад, якщо повністю втрачена частина,

що безпосередньо межувала із збереженою) зручніше викори)

стовувати сітку, розграфлену на прозорому папері, під яку на

час розміщення збережених частин досліджуваної банкноти

можна підкласти відповідний зразок.

1) Підраховується кількість клітинок, повністю вільних від

банкноти (Н1), і тих, що перекриті частково, більшою чи

меншою мірою (Н2). Частка збереженої частини банкно)

ти (%) розраховується так:

(200 – Н1 – 0,5Н2); (9.1)

2) Отримане число округлюється до цілого, і якщо воно не

менше 55%, то така банкнота (за наявності інших ознак плат)

іжності) є платіжною.

Про проведені дослідження складається відповідний акт з

такими реквізитами:

 місце проведення експертизи;

 дата проведення експертизи;

 найменування та адреса установи банку;

 рік випуску зразка банкноти в обіг;

 номінал, серія, номер,

 дата надходження банкноти;

 пред’явник банкноти;

 кількість вільних від банкноти кліток (Н1);

 кількість кліток, частково перекритих банкнотою (Н2);

 частка збереженої частини банкноти, %;

 висновок про платіжність;

 підпис, прізвище, ім’я, по батькові особи, що здійснювала

експертизу.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

228

При встановленні належності окремих частин одній банк)

ноті слід зосередити увагу на серійному номері, формі країв

розривів, розмірах рамки, розміщенні графічних зображень і

водяного знака.

Неплатіжні банкноти і монети. Банкноти і монети, ви)

лучені Національним банком України з обігу, і ті, що не підпа)

дають під визначення платіжних, включаючи банкноти, від

яких залишилося менше 55% початкової площі, фальшиві та

перероблені, а також зразки банкнот є неплатіжними.

Вони не приймаються до платежів жодним підприємством, ус)

тановою або організацією, а установами банків і до інших операцій

з готівкою та обміну на придатні до обігу банкноти і монети.

Як виняток, справжні банкноти, що втратили платіжність

унаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи

стихії, можуть бути обміняні Центральним сховищем за рішен)

ням Департаменту готівково)грошового обігу Національного

банку України. У цьому разі установа банку приймає банкно)

ти цілісною групою (платіжні та неплатіжні) і разом із заявою

власника і пояснювальними обставини пошкодження докумен)

тами (за їх наявності) передає її в окремій упаковці через

територіальне управління Національного банку України до

Центрального сховища.

В заяві вказується:

 найменування установи банку;

 найменування установи або прізвище, ім’я, по батькові

фізичної особи – пред’явників пошкоджених білетів;

 сума цифрами і сума літерами пошкодженої валюти, у

тому числі за номіналами (вид валюти, рік затвердження

зразка, номінал, серія та номер банкноти);

 обставини пошкодження;

 довідка про пожежу, катастрофу чи інший випадок;

 дата подання заяви;

 підпис, прізвище, ім’я, по батькові керівника установи або

підпис фізичної особи, що подала заяву.

Фальшиві банкноти і монети – це банкноти і монети, що

виготовлені будь)яким способом, включаючи промисловий,

229

9. Спеціальні засоби митного контролю

всупереч установленому законодавством порядку, та імітують

(фальсифікують) платіжні банкноти і монети, виготовлені на

замовлення Національного банку України і введені ним в обіг.

Перероблені банкноти – це банкноти, на яких змінені шля)

хом наклеювання, малювання, друкуванням тексту і (або) цифр

зображення, що визначають номінал, рік зразка (емісії), банк)

емітент, інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути

сприйняті як справжні вищого номіналу або іншого року зразка.

Фальшиві та перероблені банкноти і монети установами

банків вилучаються і передаються до регіональних управлінь

для офіційного висновку, а останні за результатами експерти)

зи передають їх органам внутрішніх справ.

Установи банків та їх службові особи несуть відпові)

дальність за порушення правил визначення платіжності та по)

рядку обміну банкнот і монет Національного банку згідно з

чинним законодавством України.

З 1 січня 2002 року введена у готівковий обіг в дванадцяти

країнах Європейського Союзу (Австрія, Бельгія, Греція, Ірлан)

дія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Пор)

тугалія, Фінляндія, Франція) нова європейська валюта – євро.

В обіг введено банкноти семи номіналів – 5, 10, 20, 50, 100

і 500 євро. Всі вони мають єдине тематичне та стильове рішен)

ня, залежно від номіналу розрізняються розмірами та коліровою

гамою. Тематикою зображень на банкнотах стали епохи та арх)

ітектурні стилі Європи. На кожній банкноті на лицьовій стороні

зображені вікна та ворота, на зворотній – мости. Ці споруди –

типові зразки європейських архітектурних стилів (класичний,

романський, готичний, ренесанс, бароко, „метал і скло”, модерн).

Найменування валюти на лицьовому та зворотному боках

наведено латинським (EURO) і грецьким (ЕYPЩ) написан)

ням. Крім того, на лицевій стороні банкнотів подана абревіа)

тура Європейського центрального Банку п’ятьма мовами: ВСЕ,

введення в обіг – 2002. Як важається, євро – це валюта, що

надійно захищена від підробок; під час її виготовлення зас)

тосовуються найсучасніші досконалі технології. Для виготов)

«Методи і технічні засоби митного контролю»

230

лення банкнотів використовується спеціальний рельєфний

папір.

Основні елементи захисту: водяні знаки, захисні нитки та

смуги, суміщені зображення, голограми, фарба, що оптично

змінюється.

Викарбовано монети 1 і 2 євро, 1, 2, 5, 10, 20, 50 центів.

Монети карбовані в кожній країні окремо і вони мають націо)

нальні особливості. Усі євромонети мають однаковий бік з по)

значенням номіналу і національний мотив з іншого боку. Всі

монети, незалежно від країни походження, вільно обертаються

в єврозоні.

Дизайн „загальноєвропейської сторони” монет – це одне з

трьох різних зображень карти Європи (залежно від номіналу )

Європа на карті світу, європейські держави і Європа без кор)

донів), оточене дванадцятьма зірками Євросоюзу. Інша сторо)

на монет є індивідуальною для кожної країни. Монети залеж)

но від номіналу розрізняються за розміром, кольором і

товщиною. Монети 1 і 2 € – двобарвні.

Обмін національних валют на євро завершено комерційни)

ми банками Бельгії, Німеччини, Ірландії, Іспанії, Люксембургу,

Нідерландів, Португалії, Франції.

В Австрії, Греції, Італії, Фінляндії терміни обміну націо)

нальних валют на євро в комерційних банках встановлено

індивідуально.

Харківською філією ВАТ «Державний експортно)імпортний

банк України» у квітні 2003 року вилучено фальшиву банкно)

ту Європейського центрального банку номіналом 50 євро, 2002,

з серійним номером S 04545745455.

Ознаки фальсифікації цієї банкноти:

1) Всі зображення, графічні елементи, абревіатуру банку, рік

випуску банкноти, позначення номіналу та факсимільний

підпис президента банку виконано офсетним способом друку.

Усі зображення утворені крапками трьох кольорів (на

справжній банкноті – лініями). Мікротексти не відтворено.

2) Ефект зміни кольору OVI (цифрове позначення номіна)

лу на зворотному боці) не відтворено. Фарба, якою імітовано