Ємченко І.В., Закусілов А.П. Методи і технічні засоби митного контролю

Подождите немного. Документ загружается.

311

12. Засоби радіозв’язку та захисту інформації

 таймерне відключення;

 заборона працювати на зайнятому каналі;

 режим збереження елементів живлення;

 програмування з комп’ютера;

 індикатор напруги живлення;

 антена, що знімається.

Основні технічні характеристики:

 частота (МГц) – 433, 075 – 434,750;

 канали – 16, що програмуються;

 температурний діапазон, °С – 20 ) +60;

 габаритні розміри, мм (без антени)

56×100×34;

 вага – 216 г;

 вихідна потужність – 2 Вт.

Класичний варіант радіостанцій класу LPD

є Alan 507 (фірми Midland) (рис. 12.3).

Функціональні можливості:

 автоматичний шумозаглушувач;

 індикація напруги живлення;

 ланка зниження потужності, що спожи)

вається;

 система VOX з двома рівнями чутливості;

 режим сканування за каналами;

 режим DW (сканування за двома обрани)

ми каналами);

 блокування клавіатури;

 сигнал виклику;

Рис. 12.2.

Радіостанція

OPTIM WT,320

Рис. 12.3.

Радіостанція

Alan 507

 підключення гарнітури (single jack) і зарядного пристрою.

Технічні характеристики:

 кількість каналів – 69;

 діапазон частот, МГц – 433,075–434,775;

 вихідна потужність – 10 мВт;

 живлення – 3 Ni)Cd акумулятора „АА”;

 розміри, мм – 100×50×30;

 вага (без акумулятора), г – 100;

 аудіо вихід – 0,3 Вт.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

312

12.2 Засоби захисту інформації

Пристрої підслуховування телефонних розмов («жучки»)

можуть бути встановлені у телефонному апараті, на лінії зв’яз)

ку або в приладах автоматичної телефонної станції (АТС).

Пристрої для прослуховування телефонних розмов

відрізняються за габаритними розмірами, масою, подібністю до

звичайних радіодеталей, наприклад конденсаторів (ТК 475).

«Жучки» комбінованої дії можуть котролювати телефонні

розмови, розмови в приміщенні, де встановлено телефонний

апарат і передавати перехоплену інформацію радіоканалом на

відстань до 100 м (ТРК)475К).

Інформація може перехоплюватися так званим «телефон)

ним вухом» (PTLS.3; PTLS.1)«Голка») – надчутливим мікрофо)

ном з радіусом дії до 6 м.

Засобами протидії пристроям для прослуховування теле)

фонних розмов є:

 «Рікас)4» – аналізатор телефонної лінії із світловою інди)

кацією підключення до лінії підслуховуючого пристрою;

 TS2 – індикатор)вимикач, автоматично вимикає телефон)

ний апарат у режимі покладеної трубки;

 «Рікас)1», «Рікас)2», «Рікас)3» – приглушувачі акустичних

сигналів;

 «ГНОМ)4», «ГРМ)700», «Акула» – багатофункціональні

генератори шуму.

Окрім пристроїв підслуховуючих телефонних розмов мо)

жуть встановлюватися пристрої несанкціонованого запису те)

лефонних розмов (реєстратори):

 Р 5011. Телефонний «реєстратор» на 5 годин розмов, який

активізується голосом, підключається до телефонної лінії.

Телефонний «реєстартор» Р 5016 додатково визначає

номер абонента. Вага реєстраторів – 730 г;

 Р 5045. Мікрокасетний телефонний реєстратор. Запис

здійснюється автоматично в режимі піднятої трубки. Вага –

100 г;

 Marantz Model PMD 201/PMD 221 з адаптером для за)

пису сигнала з телефонної лінії. Час запису – 4 години.

313

12. Засоби радіозв’язку та захисту інформації

Для протидії «реєстраторам» застосовують спеціальні при)

лади із загальною назвою «скремблери»:

 приставки (Р 6020) – шифрують розмови особистим ко)

дом секретності;

 автоматичні визначники номера (АВН) («Горіх)Т») пере)

творюють аналоговий сигнал у цифровий;

 насадки (ACS)2) прикріплюються до телефонної трубки і

знешкоджують дію усіх видів «жучків».

Для захисту від несанкціонованого зняття інформації з

факс)модемів застосовують «скремблери» високого ступеня

стійкості (інформація кодується спеціальним алгоритмом з три)

рівневим захистом і автоматичним реєструваням повідомлень

(«Горіх)IV», «OmniSex»)).

Для перехоплення інформації, що передається системами

стільникового зв’язку використовуються скануючі приймачі

(AR 5000, AR 2700, AR 1500), які визначають номери абонентів

і записують розмови.

Мультифункціональні переносні чи стаціонарні частотови)

мірювачі (8040) перехоплюють розмови зі стільникових теле)

фонів Nokia.

Для захисту зв’язку від несанкціонованого відбору інфор)

мації використовують «скремблери» (ACS)2).

Питання для самоконтролю

1. Що належить до засобів зв’язку і засобів захисту інформації ?

2. Пристрої протидії системам підслуховування телефонних розмов.

3. Класифікація пристроїв для підслуховування телефонних розмов

за різними ознаками.

4. Існуючі методи боротьби з пристроями для підслуховування теле)

фонних розмов

5. Пристрої протидії несанкціонованому запису телефонних розмов.

Принцип дії.

6. Пристрої протидії незаконному запису інформації, що передається

факс аппаратами.

7. Пристрої для захисту факс)модемів.

8. В чому полягає захист мобільного, транкінгового, пейджингового

зв’язку, радіо подовжувачів?

314

13. ЗАСОБИ ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

13.1. Джерела живлення

Переважну частку технічних засобів митного контролю

складають прилади, що потребують для своєї роботи електрич)

ної енергії. Джерелами такої енергії можуть бути хімічні елемен)

ти постійного струму або електрична мережа змінного струму

(рис. 13.1).

Рис. 13.1. Класифікація джерел електричної енергії

Первинні хімічні джерела постійного електричного струму

перетворюють в електричну енергію хімічних процесів, що

відбуваються за участю складових частин джерела. До таких

джерел відносять гальванічні елементи різних конструкцій.

Вони розраховані на одноразове використання і потребують

заміни із використанням ресурсу.

Марганцево-цинкові

ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ

Хімічні джерела

постійного струму

Електрична мережа

змінного струму

Вторинні

(акумулятори)

Однофазна Трифазна

Нікелево-кадмієві (лужні)

Залізо-нікелеві (лужні)

Срібно-цинкові (лужні)

Свинцеві (кислотні)

Ртутно-цинкові

380 Вольт

220 Вольт

Первинні

(елементи)

315

13. Засоби технічного забезпечення

До основних параметрів хімічних джерел живлення нале)

жать: електрорушійна сила, номінальна напруга, електрична

ємність, термін зберігання.

Електрорушійна сила (ЕРС) характеризує здатність джере)

ла живлення викликати у замкнутій мережі появу електрично)

го струму. На величину електрорушійної сили впливають вла)

стивості активних елементів, що є основою джерела живлення.

ЕРС значно зменшується з наближенням температури прила)

ду до температури замерзання електроліту. Мінімальна темпе)

ратура, за якої хімічне джерело живлення ще здатне віддавати

електричну енергію, називається холодостійкістю.

Кількість електроенергії в ампер)годинах, яку можна отри)

мати за час експлуатації джерела живлення характеризується

ємністю.

Одними з найбільш розповсюджених хімічних джерел жив)

лення є марганцево)цинкові хімічні елементи. Вони характери)

зуються порівняно невисокою вартістю, здатні працювати у

значному діапазоні температур, мають достатній термін збере)

ження. Основні параметри деяких з марганцево)цинкових еле)

ментів подано у табл. 13.1.

Таблиця 13.1

Основні параметри марганцево.цинкових

хімічних елементів

Тривалість

роботи, год.

Тип

Номінальна

напруга, В

Опір

навантаження,

Ом

нового

елемента

після

зберігання

Гранична

напруга, В

Термін

зберігання,

міс.

Габаритні

розміри,

мм

145Л 1,5 2 160 130 0,85 12 102х42х42

145У 1,5 2 160 130 0,85 18 102х42х46

286 1,5 200 20 16 1,0 3 Ø10х44

316 1,5 200 60 48 1,0 6 Ø14х60

373 1,5 20 40 28 0,85 9 Ø34х75

Крона 9 – 80 60 5,6 9 26х16х49

«Методи і технічні засоби митного контролю»

316

За формою корпуса марганцево)цинкові хімічні джерела

живлення поділяють на елементи циліндричні і у формі пара)

лелепіпеда. За конструкцією – на галетні і стаканні. До галет)

ної групи марганцево)цинкових батарей відносяться широко

відомі КРОНА ВЦ, РУБІНA1, САПФІРA316.

Батарея КРОНА ВЦ складається послідовно з семи з’єдна)

них між собою елементів.

Типовим прикладом циліндричних марганцево)цинкових

елементів є САТУРН (А.343).

Хімічні джерела живлення марганцево)цинкової системи

маркують цифрами і літерами. Перші дві цифри в позначенні

стаканних циліндричних елементів (від 20 до 49) характеризу)

ють форму, габаритні розміри і висоту елемента. Стаканні еле)

менти мають у маркуванні перші дві цифри від 10 до 19, бата)

реї галетного типу – 50 – 79.

Окремі батареї маркують чотирма цифрами, у цьому випад)

ку перша цифра означає кількість елементів у батареї. Наприк)

лад, батарея 3336Л містить у собі три елемента 336. Літера у мар)

куванні характеризує температурний режим експлуатації: У –

універсальні (від )30 до +50°С); Л – літні (від 0°С до +50°С); Х –

холодостійкі (від )30°С до 0°С).

Ртутно)цинкові елементи порівняно з марганцево)цинкови)

ми характеризуються більш стабільною ЕРС і значно більшим

терміном служби. Їх виготовляють у формі дисків або

циліндрів. Дискові елементи можуть об’єднуватися в секції, з

яких складаються батареї різної ємності і нормальної напруги.

Основним недоліком ртутно)цинкових батарей вважають

втрату робочої здатності в умовах низьких температур навко)

лишнього середовища.

Ртутно)цинкові елементи вітчизняного виробництва мають

літерно)цифрове маркування. Літери РЦ характеризують елек)

трохімічну систему елемента. Після літер через риску перша

цифра характеризує діаметр елемента, друга – висоту або по)

рядковий номер розробки (табл.13.2).

317

13. Засоби технічного забезпечення

Таблиця 13.2

Кодування діаметра ртутно.цинкових елементів

Перша

цифра у

позначенні

1 3 5 6 7 8

Діаметр

елемента,

мм

4,7-6,3 11-11,6 15,6 21,0 25,5 30,1

У маркуванні ртутно)цинкових батарей цифра перед позна)

ченням РЦ означає кількість послідовно з’єднаних елементів у

батареї. Цифра після дужок у позначенні означає кількість па)

ралельно з’єднаних у батарею елементів. Літери У, Т, Х, С, Ф у

кінці маркування характеризують тепловий режим. Літера Т –

елемент термостійкий (від 0°С до 70°С), С – придатний до три)

валого зберігання, Ф – елемент може віддавати достатньо ве)

ликий струм в режимі навантаження.

Вторинні хімічні джерела струму називаються акумуляторами.

Вони призначені для багаторазового використання за рахунок

відновлення хімічної енергії електричним струмом, що пропускаєть)

ся через елемент під час заряджання. Процес заряджання з подаль)

шим розрядженням називається робочим циклом акумулятора.

За видом електроліта акумулятори поділяють на лужні та

кислотні.

Крім параметрів, загальних для хімічних джерел живлення,

для характеристики акумуляторів застосовують також показни)

ки віддачі, термін служби, термін придатності.

Віддача за ємністю – величина, яка визначається відношен)

ням ємності акумулятора до кількості електрики в ампер)годи)

нах, яка пішла на зарядження акумулятора.

Віддача за енергією – величина, що визначається відношен)

ням енергії, що віддається акумулятором в режимі навантажен)

ня, до енергії, що була витрачена для зарядження.

Термін служби – показник, який характеризує час напра)

цювання до відмови, тобто час, коли ємність акумулятора стає

меншою за нормоване значення.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

318

Термін придатності – загальна тривалість терміну зберіган)

ня та часу експлуатації, протягом якої напрацювання до відмо)

ви акумулятора досягає терміну служби.

До лужних належать нікельAкадмієві акумулятори з герме)

тичних малогабаритних елементів. Їх корпус може мати фор)

му диска, циліндра чи паралелепіпеда. Для них характерні знач)

но більші, ніж у марганцево)цинкових елементів, ємність, удвічі

більший термін зберігання, менший внутрішній опір і великий

термін служби (понад 200 циклів).

Повністю заряджений нікелево)кадмієвий акумулятор має

напругу 1,3 В. Акумулятор слід вважати розрядженим, коли

його напруга понизиться до 1,0 В. Подальше використання

розрядженого акумулятора різко зменшує термін його служби.

Основні параметри деяких акумуляторів і акумуляторних

батарей подані у табл. 13.3.

Таблиця 13.3

Основні параметри акумуляторів

та акумуляторних батарей

Струм

зарядження,

мА

Акумулятор,

батарея

Діаметр, мм

Висота, мм

Номінальна

напруга, В

Номінальна,

ємність А год.

Струм

навантаження

мА

20 год.

10 год.

D-0,06 15,6 6,4 1,25 0,06 6–12 4 9

D-0,1 20,0 6,9 1,25 0,1 10–20 7 15

D-0,25 27,0 10,0 1,25 0,25 25–50 15 35

7D-0,1 24,0 62,2 8,75 0,1 10–20 7 15

Умовне позначення нікелево)кадмієвих акумуляторів скла)

дається з літер і цифр. Літерою характеризують форму корпу)

са, цифрою – номінальну ємність в ампер)годинах. Дискові аку)

мулятори маркують літерою Д, циліндричні – ЦНК або КНГЦ,

у формі паралелепіпеда – КНГ. Літерою у кінці маркування

дискових акумуляторів позначають робочий режим: Д – три)

валий (10 годин), С – середній (5 годин).

Особливістю експлуатації герметичних дискових акумуля)

торів є потреба їх зарядження слабим струмом. Заряджання

319

13. Засоби технічного забезпечення

сильним струмом внаслідок значного тиску газів всередині

може викликати деформацію корпуса і розгерметизацію.

Свинцеві акумулятори не герметизують. Вони забезпечують

великі короткочасні струми, але вимагають дбайливого догляду.

Потрібно враховувати, що в процесі заряджання свинцеві

акумулятори виділяють шкідливі для людини пари. З цієї при)

чини заряджання свинцевих акумуляторів потрібно здійснюва)

ти у спеціальному приміщенні.

Залізонікелеві акумулятори належать до лужних. Вони дов)

говічніші за нікелево)кадмієві, але швидше саморозряджаються.

Срібно)цинкові акумулятори мають значно менші розміри

за однакової ємності. Їх малий внутрішній опір дає можливість

отримувати значні імпульсні струми. Діапазон робочих темпе)

ратур – від +20°С до +60°С.

Основним недоліком срібно)цинкових акумуляторів є їх

висока вартість і нетривалий термін служби (до 30 циклів).

13.2. Системи резервного живлення

Системами резервного живлення (СРЖ) називають спец)

іальні апарати, які знаходячись в режимі очікування, перебира)

ючи на себе функцію забезпечення споживачів електричною

енергією, коли в цьому виникає потреба (аварійне відключен)

ня основної мережі живлення).

Аварійною ситуацією з енергопостачанням вважають його

повне відключення або будь)яке відхилення параметрів напруги

живлення від стандартних значень (U=220 В±10%, f=50 Гц±1 Гц).

В основному використовують два типи СРЖ: пристрої, які

перетворюють постійну напругу акумуляторних батарей у змінну

напругу живлення (умформери) і пристрої, які використовують

механічну енергію двигунів внутрішнього згорання (генератори).

У будь)якому випадку у виборі СРЖ треба враховувати

необхідну потужність, тривалість роботи, режим системи захи)

сту (вибірковий, частковий, повний).

Вибірковий захист – це захист від знеструмлення тільки ок)

ремих ТЗМК, які є найбільш важливими: інтроскопів, робочих

станцій, файлових серверів, телекомунікаційного обладнання.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

320

Частковий захист – захист окремих сегментів об’єкта, які є

найбільш критичними у роботі: локальні обчислювальні мережі,

технологічні лінії, окремі поверхи будівель тощо.

Повний захист – захист гарантований електроживленням

всього об’єкта, наприклад, митного термінала, митних оглядо)

вих приміщень.

Тривалість роботи СРЖ може складати від декількох хви)

лин до декількох діб (табл. 13.4).

Таблиця 13.4

Рекомендовані варіанти застосування СРЖ

Тривалість роботи

Завдання

до 1 години 1-4 години 4-48 годин

Вибірковий

захист

Розподільча СРЖ з

малопотужними умфо-

рмером

(до 1 кВт)

Розподільча СРЖ з

малопотужними

умформером

(до 1 кВт) з додат-

ковими батареями

Гібридна СРЖ з

умформером серед-

ньої потужності

(3-18 кВт) з мініма-

льним батарейним

комплектом і гене-

ратор середньої

потужності

(5-24 кВт)

Частковий

захист

Гібридна СРЖ з умфо-

рмером середньої по-

тужності (12-36 кВт)

Розподільча СРЖ з

середньої потуж-

ності умформером

(12-36 кВт) з дода-

тковими батарея-

ми

Гібридна СРЖ з

умформером серед-

ньої потужності

(12-36 кВт) з міні-

мальним батарей-

ним комплектом і

генератором серед-

ньої потужності

(20-50 кВт)

Повний

захист

Розподільча СРЖ з

малопотужними умфо-

рмером

(до 1 кВт)

Гібридна СРЖ з умфо-

рмером середньої по-

тужності (12-36 кВт)

Централізована СРЖ з

потужним умформером

(36-300 кВт)

Централізована

СРЖ з умформе-

ром великої поту-

жності

(36-300 кВт) з

мінімумом батарей

і генератором

великої потужнос-

ті (50-500 кВт)

Централізована

СРЖ з умформером

великої потужності

(36-300 кВт) з міні-

мумом батарей і

генератором великої

потужності

(50-500 кВт) з дода-

тковими паливними

баками