Зазвичай, ці статті балансу порівнюються з сумою доходу від реалізації
продукції чи послуг або з собівартістю реалізованої продукції, оскільки
вважається, що ці статті тісно взаємопов'язані.
Тільки на основі даних балансу важко дати точну оцінку товарно-
матеріальним запасам. Зазвичай, використовується середня сума товарно-
матеріальних запасів на початок і кінець звітного періоду. Інколи буває
доцільно використати тільки показник на кінець звітного періоду, якщо
є місце бурхливому росту компанії, і товарно-матеріальні запаси
постійно збільшуються для забезпечення швидко зростаючого обсягу
реалізації. Важливо також враховувати метод списання товарно-
матеріальних запасів на собівартість продукції - метод ЬІРО, РЕРО,
по середній вартості і т.п.
Загальну картину може скласти співвідношення обсягу продажу
(доход від реалізації) і суми товарно-матеріальних запасів, але, зазвичай,
більш точним показником буде вважатися співвідношення товарно-
матеріальних запасів і собівартості реалізованої продукції, оскільки ці
показники порівнювані. Річ у тому, що доход від реалізації включає
величину націнки (на витрати виробництва), яка не включена у вартість
товарно-матеріальних запасів.
Якщо це можливо, необхідно відділити продаж за наявні гроші від
продажу в кредит, але зовнішній дослідник, зазвичай, такої інформації
не має і використовує загальні приблизні показники.
Аналогічний аналіз можна виконати і по кредиторській заборгова-
ності (рахунках до оплати). Тут аналіз утруднюється тим, що рахунки
до оплати повинні порівнюватися з тими закупками, які були зроблені
у даному звітному періоді. Зовнішній дослідник може це зробити тільки
у випадку аналізу торговельної фірми, суму закупок якої можна легко
визначити, склавши різницю між товарно-матеріальними запасами на
початок і кінець звітного періоду з сумою собівартості реалізованої
продукції за цей звітний період.
У виробничої компанії такого роду інформація прихована у рахунках
собівартості реалізованої продукції і в сумі товарно-матеріальних запа-
сів на кінець звітного періоду. Дуже приблизний підрахунок може бути
зроблений шляхом співставлення суми рахунків до оплати з середнім що-
денним використанням сировини, якщо величина цієї статті витрат
може бути визначена на основі даних фінансового звіту.
В більшості випадків зовнішній дослідник піде по тому ж шляху, як
і при аналізі дебіторської заборгованості, якщо він зможе визначити
середній обсяг закупок за день протягом звітного періоду. Кількість
днів на оплату рахунка безпосередньо співставляється зі звичайними
умовами кредиту компанії при закупках, що дозволяє визначити серйозні
відхилення від таких нормальних термінів.
172