Зінько С.Ю. Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Подождите немного. Документ загружается.

Соломiя Зiнько

Науковий співробітник відділу проблем чорноморської та близькосхідної спів-

праці Одеського регіонального філіалу Національного інституту стратегічних

досліджень. Навчається в аспірантурі на факультеті міжнародних відносин Львів-

ського національного університету імені Івана Франка. Автор 15 наукових публі-

кацій в українських, російських, польських та фінських виданнях, а також моно-

графії «Іслам у сучасній світовій політиці» (2005). Тематика досліджень охоплює

публічну дипломатію близькосхідних держав, інформаційно-пропагандистське

забезпечення близькосхідних конфліктів, інформаційні стратегії близькосхідних

діаспорних спільнот у Західній Європі та США.

Соломiя Зiнько

в сучасних мiжнародних

iнформацiйних вiдносинахiнформацiйних вiдносинах

Краiни Близького СходуКраiни Близького Сходу

у сучасних мiжнародних iнформацiйних вiдносинах

оїй с

м’ї

а повсякчасн

підтримк

і тур

от

Ministr

of Education and Science of Ukrain

he Ivan Franko National University of Lviv

Solomi

a Zink

aste

Cou

in t

e Contemporar

International

n R

onograp

Lviv — Li

a-Press — 2009

іністерство освіти і науки

країн

ьвівський національний

ніверситет імені

вана

ранк

Со

мія

іньк

Країни Близького

ход

в сучасних м

жнародних

ін

ормаційних відносинах

оногра

ьвів — Ліга-Прес —

2009

УДК

27.8 (53

)

ББК

4(53

)

ецензенти:

ахонський Б. О.

д-р філософ. наук (Національний ін-

титут проблем міжнародної безпеки РНБОУ

)

Жанго

. Н.

д-р політ. наук (Інститут світової економіки

і міжнародних відносин НАН України

)

Сос

нін

О. В.

д-р політ. на

к (Національна академія держав-

ого управління при Президентові України

)

оваль І. М.

д-р політ. наук (Інститут соціальних наук Одесь-

ого національного університету ім. І. І. Мечнікова).

екомендовано до д

ру

ченою

адою Львівського національного

ніве

ситет

мені Івана Франка (протокол № 4/7 ві

1.07.2009 р.

)

іньк

С.

Ю.

Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних ін

ормаційних

відносинах: Моногра

ія. — Львів: Ліга-Прес, 2009. — 364 с.

SBN 978-966-397-118-

оногра

ія присвячена дослідженню ін

ормаційного виміру сучасних

іжнародно-політичних процесів

близькосхідних країнах в

мовах форм

ван-

я глобального інформаційного с

спільства. Розглядається вплив інфор маційної

революції на розвиток регіонального ін

ормаційного середовища, проведення

інформаційно-пропагандистських операцій у близькосхідних конфліктах,

налізуються особливості інформаційного забезпечення зовнішньої політики

близькосхідних країн.

Значна увага надається дослідженню публічної дипломатії і ролі “великих

ержав” у близькосхідному інформаційному середовищі, аналізу інформаційних

стратегій близькосхідних діаспорних спільнот у Європі та США, присутності

країни в близькосхідном

інформаційном

середовищі.

ББК

(

)

SBN 978-966-397-118-7

Зінько

2009

ьвівський національний

університет ім.

вана

ранка,

2009

Вступ 8

Розділ 1 13

Розділ 2 26

Розділ 3 54

МІ

СТ

р дд

одних ін

маційних відносин на

лизьком

Сход

1.1.

Су

часний стан дослідження міжнародних

ін

ормаційних відносин в регіоні 13

1.2. Теоретичні засади

ормування ін

ормацій

ного середовища на Близькому

ході 17

р фр

лизьком

Сході в історичній ретроспек-

иві та на с

часном

етап

2.1. Ідеологічні та політичні засади форм

вання

близькосхідного інформаційного середовища 2

2.2. Релігійна складова ін

ормаційної політики

близькосхідних держав 2

2.3. Етнолінгвістична складова ін

ормаційної

олітики

2.4. Історична традиція панарабізму в ідеологічно

ропагандистському контексті 4

2.5. Роль концепції панісламізму у

ормуванні

осередків ін

ормаційно-пропагандистської

іяльності на Близьком

ходіі 4

фр р р

виток близькосхідного ін

маційного

едовища

.1. Поширення інформаційно-ком

нікаційних

ехнологій на Близькому Сході 5

Розділ 4 120

Розділ 5 153

.2. Роль регіональних медіа у формуванні близь-

осхідного ін

ормаційного середовища 68

.3. Кіберпростір як фактор полісуб’єктності

ін

ормаційного простору на Близькому

ході

.4. Контроль над ін

ормаційними потоками:

досвід і підходи близькосхідних країн 11

фр р

ва близькосхідних конфліктів: істо

ичні

ередумови і сучасний ста

4.1. Використання ін

ормаційно-психологічного

ротиборства у палестинсько-ізраїльському

он

лікті 12

4.2. Лівансько-ізраїльський кон

лікт як приклад

системних кон

ліктів нового типу 127

4.3. Ін

ормаційно-психологічні засади ведення

іракської військової кампанії 1

4.4. Взаємодія нових і традиційних акторів

близь-

осхідному ін

ормаційному середовищі на

сучасному етапі 1

фр

я зовнішньої політики к

аїн Близького

ход

.1. Ісламський чинник у сучасних міжнародних

ві

носинах 15

.2. Ін

ормаційно-пропагандистські аспекти

овнішньополітичної діяльності близькос-

хідних акторів 16

.3. Інформаційний вимір “близькосхідизації”

овнішньої політики: Південно-

хідна Азія,

Магріб, Туреччина 167

.4. Особливості інформаційного забезпечення

овнішньої політики регіональних гравців 17

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

.5. Інноваційні моделі інформаційного забезпе

чення держав-ре

орматорів 20

.6. Формування ін

ормаційної складової зовніш

ньополітичного курсу держав-аутсайдерів

229

блічна дипломатія глобальних грав-

ів та діаспо

них спільнот: досвід для

аїн

6.1. Роль “великих держав” у близькосхідному ін

ормаційному середовищі 239

6.2. Інформаційні стратегії близькосхідних діа

спорних спільнот у Європі та США 26

6.3. Прис

тність України в близькосхідном

ін

ормаційному середовищі 27

Розділ 6 239

Висновки 284

Література 289

міст

ВСТУП

ормаційні технології генерують зміни не тільки у внутрішній

ол

тиц

дм

нних за р

внем розвитк

держав, але й

ждержавних

відносинах,

ролі міжнародних організацій, с

спільних р

хів, фінансо-

вих груп, радикальних угрупувань. Якісні зміни

іксуються і у процесі

рийняття зовн

шньопол

тичних р

шень

сучасному світі визначальними стають два діалектично пов’язаних

іж собою процеси — глобалізація та інформаційна революція. На фоні

зростання взаємозв’язк

та взаємозалежності між державами відб

вається

активізація політичної діяльності с

б’єктів міжнародного життя, спря-

ована на реалізацію власних національних інтересів.

результаті між

окремими державами загострюється геополітична боротьба у багатома-

нітних формах, зростаюча жорсткість та безкомпромісність якої свідчать

ро її актуальн

сть для кожної держави.

Компонентна взаємодія ін

ормаційної революції, релігійно-

олітичних конфліктів та глобалізації сл

є перед

мовою до якісної

еребудови середовища, в якому взаємодіють державні та недержавні

актори.

лід зазначити тісне переплетення у регіоні відцентрових і до-

центрових інформаційних потоків, локалізаційних та глобалізаційних

енденцій, що завдячує появі феномену глокалізації. Особливістю гло-

калізаційних процесів на Близькому Сході є їх релігійна, ідеологічна та

тнол

нгв

стична детерм

нантн

сть, що значною м

рою в

др

зняє їх в

аналогічних процесів

країнах Заход

. Боротьба за гегемонію

ль-

анському світі переходить у віртуальний вимір.

ожна з впевненістю

стверджувати, що лідерами стануть гравці, які швидко і е

ективно ви-

користають наявні ін

ормаційні технології.

Вплив інформаційної революції на близькосхідну регіональну

ідсистему, беручи до уваги вищезгаданий феномен глокалізації та

взаємодію “материнських” та діаспорних інформаційних потоків, не

пі

дпадає п

д класичний сценар

й.

Зважаючи на той факт, що близькосхідні суспільства нерозривно

ов’язані з історично-культурними традиціями, в яких іслам здійснює

системотворчі

ункції, у дослідженні соціально-політичних детермі-

нант даних суспільств слід акцентувати увагу на

акторі ісламських

засадничих ц

нностей, вивчення яких доц

льно проводити на макро-

езорівнях. Макрорівень передбачає аналіз міжнародних інформаційних

дносин на р

вн

мусульманської умми, у той час як мезор

вень скон-

центрований на в

дпов

дном

досл

дженн

в рамках окремих держав

лизького

ходу.

лід відзначити зростаючу присутність мусульманської детермі-

нанти у сучасних міжнародних ін

ормаційних відносинах, виході на

іжнародну арену релігійно-політичних акторів та

ормування ними

власних інформаційно-пропагандистських стратегій, їх участі у глобаль-

ном

інформаційно-геополітичном

протиборстві, яке характериз

ється

комбінаційною та сит

аційною взаємозалежністю альянсів.

а сучасному етапі ісламський чинник у міжнародних відносинах

відчутно транс

ормувався, перетворившись з суто пропагандистського

в ін

ормаційно детермінований

актор.

розробці політологічного дискурсу взаємозв’язку ісламу із світовою

ол

тикою та пол

тичними процесами в окремих країнах значн

ваг

надають Р. Джанг

жин [91, c. 24–31], О. Волович [72, c. 157–168], Ю. Коч

бей [189, c. 270–271], В. Швед [359, c. 68–83], Б. Парахонський [263, c. 60–68],

. Богомолов [45, c. 134–141], І. Куліш [193, c. 18], П. Ігнатьєв [136, . 141–145],

. Семиволос [296, c. 231–232], М. Кирюшко [155, c. 289–303], Ю. Скороход

[305]. Окремо слід відзначити дослідження А. Коваленка, в якому про-

аналізовано вплив новітніх ін

ормаційно-комунікаційних технологій

на модернізацію країн ісламського світ

[160, c. 80–88].

Суттєву роль у вивченні

ункцій, механізмів і умов застосування

інформаційних технологій у сучасній регіональній близькосхідній та між-

народній політиці для автора відіграли теорії “детериторіалізації” [491,

. 206–215, 296, 301–302, 306] та “інституційного кластера” [1187], розроблені

А. Аппадураї та С. Стрендж. Теоретичну основу дослідження склала

акож концепція М. Айїша, викладена

праці “Арабське міжнародне

елебачення в ер

глобалізації: аналіз нових політичних, економічних,

культурних та технологічних тенденцій” [526, c. 15, 23, 33, 36–39, 64–65].

онцепція базована на парадигмах аналітичного підходу до вивчення

близькосхідної сфери з виокремленням типів політичної комунікації.

Арабська медіасфера достатньо вичерпно проаналізована у працях

. Пінтака [1087], В. Армбруста [510], К. Саламандр [1142], Х. Майлза

[1010], С. Хогболла [717, c. 24–38]. Значна кількість на

кових досліджень

останнього часу сфокусована на аналізі впливу арабських транснаціо-

нальних супутникових мереж на формування арабської ідентичності

(

В. Армбруст [510], А. Дуглас і Ф. Малті-Дуглас [616], М. Хурі-Мачул [807],

. Крейді [816], М. Лінч [845], Д. Матар і Ф. Дахлаллах [855]

)

ажлива у теоретичному осмисленні предмету дослідження кон-

цепція “ефект

Al-Jazeera” [645] розвинена

працях М. Ель-Нававі та

ст

уп