Стаття. Часопис Київського університету права. — 2005. — №
4. — С. 23-32. Що таке «право»? На це запитання має вміти відповісти кожен і передусім юрист, адже останній займається правом і, природно, має найкраще знати предмет свого заняття. Однак навіть для досвідчених юристів (як теоретиків, так і практиків), як і всього правознавства це питання залишається найскладнішим. Складність полягає не в тому, щоб дати визначення права, а радше в тому, щоб зробити це якомога всебічніше і повніше, сформувати загальне поняття «права». Визначення права з певних позицій розуміння (праворозуміння), воно піддається критиці з інших позицій. Їхні представники переконані у власній правоті, що змушує задуматися: чи не йдеться про різні сторони одного явища, і відтак про «право» як про явище багатоаспектне.
Тому видається виправданим спробувати описати різні боки того явища, яке називається «правом», і згодом, порівнявши їх, спромогтися, якщо це можливо, поєднати отримані результати в інтегрованому праворозумінні. Пропонується, не відкидаючи загальноприйнятих визначень права, стисло почерзі розкрити деякі риси розуміння права як антропологічного, аксіологічного і соціологічного явища. Результат пошуків, сподіваємося, сприятиме, з одного боку, глибшому розумінню права, а з іншого, звичайно ж, за відомих обставин, ефективнішому правотворенню та правореалізації.
4. — С. 23-32. Що таке «право»? На це запитання має вміти відповісти кожен і передусім юрист, адже останній займається правом і, природно, має найкраще знати предмет свого заняття. Однак навіть для досвідчених юристів (як теоретиків, так і практиків), як і всього правознавства це питання залишається найскладнішим. Складність полягає не в тому, щоб дати визначення права, а радше в тому, щоб зробити це якомога всебічніше і повніше, сформувати загальне поняття «права». Визначення права з певних позицій розуміння (праворозуміння), воно піддається критиці з інших позицій. Їхні представники переконані у власній правоті, що змушує задуматися: чи не йдеться про різні сторони одного явища, і відтак про «право» як про явище багатоаспектне.
Тому видається виправданим спробувати описати різні боки того явища, яке називається «правом», і згодом, порівнявши їх, спромогтися, якщо це можливо, поєднати отримані результати в інтегрованому праворозумінні. Пропонується, не відкидаючи загальноприйнятих визначень права, стисло почерзі розкрити деякі риси розуміння права як антропологічного, аксіологічного і соціологічного явища. Результат пошуків, сподіваємося, сприятиме, з одного боку, глибшому розумінню права, а з іншого, звичайно ж, за відомих обставин, ефективнішому правотворенню та правореалізації.