Киïв: Видавництво Академiï наук Украïнськоï РСР, 1961. – 524 с.
Серед величезного багатства української народної творчості — дум, пісень, казок, легенд, частушок і коломийок — народні прислів’я і приказки займають важливе місце.
У другому доповненому виданні збірника «Українські народні прислів’я та приказки» подано близько 6000 прислів’їв і приказок, вибраних з багатьох друкованих та рукописних джерел.
Збірник «Українські народні прислів’я та приказки» упорядкований не за алфавітом, як більшість опублікованих подібних збірників, а за тематичним принципом з додержанням історичної послідовності розвитку суспільних явищ у межах кожної тематичної групи, хоч, звичайно, цей принцип не в усіх розділах збірника в однаковій мірі дотримано. Це викликано тими труднощами, з якими зустрілися упорядники при розв’язанні питання, до якого періоду розвитку суспільства віднести окремі прислів’я і приказки, наприклад прислів’я «На битім шляху трава не росте», «Зимою сонце світить, та не гріє» та ін.
Серед величезного багатства української народної творчості — дум, пісень, казок, легенд, частушок і коломийок — народні прислів’я і приказки займають важливе місце.
У другому доповненому виданні збірника «Українські народні прислів’я та приказки» подано близько 6000 прислів’їв і приказок, вибраних з багатьох друкованих та рукописних джерел.
Збірник «Українські народні прислів’я та приказки» упорядкований не за алфавітом, як більшість опублікованих подібних збірників, а за тематичним принципом з додержанням історичної послідовності розвитку суспільних явищ у межах кожної тематичної групи, хоч, звичайно, цей принцип не в усіх розділах збірника в однаковій мірі дотримано. Це викликано тими труднощами, з якими зустрілися упорядники при розв’язанні питання, до якого періоду розвитку суспільства віднести окремі прислів’я і приказки, наприклад прислів’я «На битім шляху трава не росте», «Зимою сонце світить, та не гріє» та ін.