Питання та відповіді на екзамен з філософії для вступників в
аспірантуру - всі спеціальності. Можна використовувати як шпаргалки
в Національний авіаційний університет, 2012, 110 стр.
Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер.
Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.
Специфіка філософського світогляду. Особливість філософських питань.
Філософія в системі культури. Функції філософії.
Загальна характеристика античної філософії. Основні філософські школи античності.
Загальна характеристика релігійної філософії Середньовіччя: патристика та схоластика (реалізм і номіналізм).
Загальна характеристика філософії та науки епохи відродження. Гуманістичні ідеї.
Загальна характеристика Новоєвропейської філософії XVII-XVIII: сенсуалізм і раціоналізм.
Основні риси класичної німецької філософії.
"Докритичний" та "критичний" періоди у творчості Канта.
Філософська система Гегеля та сутність його діалектики.
Антропологічна філософія Фейєрбаха.
Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.
Основні риси сучасної західної філософії, її головні течії і напрямки.
Сутність позитивізму, його основні історичні форми.
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні.
Сутність екзистенціалізму (Бердяєв, Ясперс, Хайдеггер, Марсель, Сартр, Камю).
Філософська герменевтика як теорія розуміння (Шлейєрмахер, Дільтей, Гадамен, Рікьор). Герменевтика та інтерпретація.
Основні ідеї неотомізму (Веттер, Бохеньський, Тейяр де Шарден, Жільсон, Маритен) та його відмінності від середньовічного томізму (вчення Фоми Аквінського).
Історичні форми діалектики як вчення про універсальні зв'язки, зміни та розвиток. Діалектика й метафізика. Роль суперечностей у процесі розвитку.
Взасмоперехід кількості та якості в процесі розвитку. Сутність категорії "міра".
Поняття й сутність діалектичного заперечення. Категорія "зняття".
Взаємозв'язок співвідносних категорій "одиничне", "особливе" й "загальне".
Взаємозв'язок співвідносних категорій "явище" й "сутність". Категорія "видимість" (позірність).
Взаємозв'язок співвідносних категорій "причина" і "наслідок". Детермінізм та індетермінізм.
Взаємозв'язок співвідносних категорій "форма" і "зміст". Єдність зовнішньої та внутрішньої форм в процесі розвитку предметів і явищ.
Взаємозв'язок співвідносних категорій "можливість" і "дійсність". Відмінність між реальними й формальними можливостями. Роль імовірності в реалізації можливостей.
Взаємозв’язок співвідносних категорії "необхідність" і "випадковість", "свобода" й "необхідність".
Взаємозв’язок співвідносних категорій «ціле» й «частина»; «система», «структура» та «елемент».
"Буття" як філософська категорія. Форми буття та їх єдність.
Категорія "матерія" у філософії.
Рух як спосіб існування матерії. Специфіка соціального руху.
Простір і час — форми існування матерії. Соціальний простір і соціальний час як буття людини в культурі.
Поняття антропосоціогенезу. Єдність біологічного й соціального в людині.
Проблема визначення сутності людини як соціальної істоти. Проблема життя і смерті. Сенс життя.
Постановка проблеми свідомості в історії філософії.
Роль праці, спілкування й мовлення у формуванні та розвитку свідомості.
Співвідношення діяльності, мислення та мови.
Структура свідомості. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість людини.
Розуміння пізнання як діалектичного й культурно-історичного процесу взаємодії людини і світу. Об'єкт і суб'єкт пізнання.
Проблема істини у філософії. Діалектична єдність абсолютної й відносної істини. Істина й омана. Істина та правда.
Буденне та наукове пізнання. Форми і методи наукового пізнання.
Специфіка буття соціуму як співбуття людей. Суспільне буття та суспільна свідомість.
Структурованість соціальної системи. Основні елементи соціальної структури суспільства та їх історичний характер.
Історична періодизація суспільного розвитку: формаційний та цивілізаційннй, осьовий і хвильовий підходи.
Матеріальні фактори функціонування суспільства. Єдність продуктивних сил та виробничих відносин.
Сутнісні риси інформаційного суспільства. Роль інформаційних і комп'ютерних технологій у сучасному суспільному прогресі.
Поняття політики та політичної системи суспільства.
Держава як основний політичний інститут. Громадянське суспільство й держава.
Поняття духовного життя суспільства. Специфіка духовних відносин.
Суспільна свідомість та її структура: побутова й наукова свідомість, суспільна психологія та ідеологія, форми суспільної свідомості.
Наука як форма суспільної свідомості та її вплив на розвиток цивілізації. Етика вченого.
Особистість як міра соціальності в людині. Особистість та особа. Роль індивідуальних якостей у процесі формування особистості.
Особистість і проблема свободи. Свобода волі та свавілля.
Культура як символічний світ людського життя. Співвідношення культури й цивілізації.
Рушійні сили історичного процесу. Співвідношення еволюційного та революційного моментів у розвитку людської цивілізації.
Історичні форми відношення суспільства до природи. Причини виникнення та шляхи розв'язання сучасних екологічних проблем.
Опозиція "модерн-постмодерн" у культурному та цивілізаційному розвитку людства.
Глобальні проблеми сучасності: причини їх виникнення та шляхи подолання. Концепція «стійкого розвитку».
Поняття та сутність глобалізації, її позитивні тенденції й проблеми.
Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.
Специфіка філософського світогляду. Особливість філософських питань.
Філософія в системі культури. Функції філософії.
Загальна характеристика античної філософії. Основні філософські школи античності.
Загальна характеристика релігійної філософії Середньовіччя: патристика та схоластика (реалізм і номіналізм).
Загальна характеристика філософії та науки епохи відродження. Гуманістичні ідеї.
Загальна характеристика Новоєвропейської філософії XVII-XVIII: сенсуалізм і раціоналізм.
Основні риси класичної німецької філософії.
"Докритичний" та "критичний" періоди у творчості Канта.
Філософська система Гегеля та сутність його діалектики.
Антропологічна філософія Фейєрбаха.
Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.
Основні риси сучасної західної філософії, її головні течії і напрямки.
Сутність позитивізму, його основні історичні форми.
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні.
Сутність екзистенціалізму (Бердяєв, Ясперс, Хайдеггер, Марсель, Сартр, Камю).
Філософська герменевтика як теорія розуміння (Шлейєрмахер, Дільтей, Гадамен, Рікьор). Герменевтика та інтерпретація.
Основні ідеї неотомізму (Веттер, Бохеньський, Тейяр де Шарден, Жільсон, Маритен) та його відмінності від середньовічного томізму (вчення Фоми Аквінського).
Історичні форми діалектики як вчення про універсальні зв'язки, зміни та розвиток. Діалектика й метафізика. Роль суперечностей у процесі розвитку.
Взасмоперехід кількості та якості в процесі розвитку. Сутність категорії "міра".
Поняття й сутність діалектичного заперечення. Категорія "зняття".
Взаємозв'язок співвідносних категорій "одиничне", "особливе" й "загальне".
Взаємозв'язок співвідносних категорій "явище" й "сутність". Категорія "видимість" (позірність).
Взаємозв'язок співвідносних категорій "причина" і "наслідок". Детермінізм та індетермінізм.
Взаємозв'язок співвідносних категорій "форма" і "зміст". Єдність зовнішньої та внутрішньої форм в процесі розвитку предметів і явищ.
Взаємозв'язок співвідносних категорій "можливість" і "дійсність". Відмінність між реальними й формальними можливостями. Роль імовірності в реалізації можливостей.
Взаємозв’язок співвідносних категорії "необхідність" і "випадковість", "свобода" й "необхідність".
Взаємозв’язок співвідносних категорій «ціле» й «частина»; «система», «структура» та «елемент».
"Буття" як філософська категорія. Форми буття та їх єдність.
Категорія "матерія" у філософії.
Рух як спосіб існування матерії. Специфіка соціального руху.
Простір і час — форми існування матерії. Соціальний простір і соціальний час як буття людини в культурі.
Поняття антропосоціогенезу. Єдність біологічного й соціального в людині.
Проблема визначення сутності людини як соціальної істоти. Проблема життя і смерті. Сенс життя.
Постановка проблеми свідомості в історії філософії.
Роль праці, спілкування й мовлення у формуванні та розвитку свідомості.
Співвідношення діяльності, мислення та мови.
Структура свідомості. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість людини.
Розуміння пізнання як діалектичного й культурно-історичного процесу взаємодії людини і світу. Об'єкт і суб'єкт пізнання.
Проблема істини у філософії. Діалектична єдність абсолютної й відносної істини. Істина й омана. Істина та правда.
Буденне та наукове пізнання. Форми і методи наукового пізнання.
Специфіка буття соціуму як співбуття людей. Суспільне буття та суспільна свідомість.
Структурованість соціальної системи. Основні елементи соціальної структури суспільства та їх історичний характер.
Історична періодизація суспільного розвитку: формаційний та цивілізаційннй, осьовий і хвильовий підходи.
Матеріальні фактори функціонування суспільства. Єдність продуктивних сил та виробничих відносин.
Сутнісні риси інформаційного суспільства. Роль інформаційних і комп'ютерних технологій у сучасному суспільному прогресі.
Поняття політики та політичної системи суспільства.
Держава як основний політичний інститут. Громадянське суспільство й держава.
Поняття духовного життя суспільства. Специфіка духовних відносин.
Суспільна свідомість та її структура: побутова й наукова свідомість, суспільна психологія та ідеологія, форми суспільної свідомості.
Наука як форма суспільної свідомості та її вплив на розвиток цивілізації. Етика вченого.
Особистість як міра соціальності в людині. Особистість та особа. Роль індивідуальних якостей у процесі формування особистості.
Особистість і проблема свободи. Свобода волі та свавілля.
Культура як символічний світ людського життя. Співвідношення культури й цивілізації.
Рушійні сили історичного процесу. Співвідношення еволюційного та революційного моментів у розвитку людської цивілізації.
Історичні форми відношення суспільства до природи. Причини виникнення та шляхи розв'язання сучасних екологічних проблем.
Опозиція "модерн-постмодерн" у культурному та цивілізаційному розвитку людства.
Глобальні проблеми сучасності: причини їх виникнення та шляхи подолання. Концепція «стійкого розвитку».
Поняття та сутність глобалізації, її позитивні тенденції й проблеми.