Київ: Інститут історії України НАН України, 2013. – 373 с.
ISBN 978-966-02-6720-6 У монографії здійснено комплексний історичний аналіз діяльності провідних пам’яткоохоронних структур кінця XIX – початку XX ст. На основі значного корпусу архівних джерел і опублікованих фахових праць доводиться, що пам’яткоохоронна справа у Наддніпрянській Україні еволюціонувала від створення окремих осередків шанувальників місцевої старовини до усвідомлення необхідності формування централізованої системи охорони культурних цінностей. Охарактеризовано основні форми й напрями пам’яткоохоронної роботи у досліджуваний період. Висвітлено процес започаткування національних форм музейництва; правові та теоретичні засади розвитку пам’яткоохоронної галузі у Наддніпрянській Україні. Зміст
Вступ
Розділ І. Діяльність громадських структур зі збереження культурної спадщини України. 1870–1910-і рр.
Виникнення загальноукраїнських громадських форм охорони культурних цінностей. 1870-і – початок 1900-х рр.
Внесок Київського воєнно-історичного товариства в охорону пам’яток воєнної та військової історії України. 1908–1919 рр.
Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва зі збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини України. 1910–1920 рр.
Розділ II. Формування засад охорони рухомих пам’яток історії та культури України. Кінець XIX – початок XX ст.
Становлення національних форм музейництва
Формування провідних профільних музеїв
Розробка питань збереження документальних пам’яток
Розділ III. Правові та наукові засади розвитку пам’яткоохоронної галузі в Україні. Кінець XIX – початок XX ст.
Формування законодавства з охорони пам’яток історії та культури в Російській імперії
Правова база розвитку архівної справи
Теоретико-правові питання збереження культурної спадщини у діяльності пам’яткоохоронних громадських структур в Україні
Післямова
Джерела та література
Іменний покажчик
Перелік умовних скорочень
ISBN 978-966-02-6720-6 У монографії здійснено комплексний історичний аналіз діяльності провідних пам’яткоохоронних структур кінця XIX – початку XX ст. На основі значного корпусу архівних джерел і опублікованих фахових праць доводиться, що пам’яткоохоронна справа у Наддніпрянській Україні еволюціонувала від створення окремих осередків шанувальників місцевої старовини до усвідомлення необхідності формування централізованої системи охорони культурних цінностей. Охарактеризовано основні форми й напрями пам’яткоохоронної роботи у досліджуваний період. Висвітлено процес започаткування національних форм музейництва; правові та теоретичні засади розвитку пам’яткоохоронної галузі у Наддніпрянській Україні. Зміст
Вступ
Розділ І. Діяльність громадських структур зі збереження культурної спадщини України. 1870–1910-і рр.
Виникнення загальноукраїнських громадських форм охорони культурних цінностей. 1870-і – початок 1900-х рр.
Внесок Київського воєнно-історичного товариства в охорону пам’яток воєнної та військової історії України. 1908–1919 рр.
Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва зі збереження нерухомих об’єктів культурної спадщини України. 1910–1920 рр.
Розділ II. Формування засад охорони рухомих пам’яток історії та культури України. Кінець XIX – початок XX ст.
Становлення національних форм музейництва
Формування провідних профільних музеїв
Розробка питань збереження документальних пам’яток
Розділ III. Правові та наукові засади розвитку пам’яткоохоронної галузі в Україні. Кінець XIX – початок XX ст.
Формування законодавства з охорони пам’яток історії та культури в Російській імперії
Правова база розвитку архівної справи
Теоретико-правові питання збереження культурної спадщини у діяльності пам’яткоохоронних громадських структур в Україні
Післямова
Джерела та література
Іменний покажчик
Перелік умовних скорочень