Опубліковано: Мюнхен, 1971 Сторінок: 104 с. Опис: Український
Вільний Університет Скрипти: ч. 38
Скорочений курс "Української історіографії" проф. Наталії
Дмитрівної Полонської-Василенко розрахований для вжитку у Високих
школах і поручається як посібник у формі скрипту для тих студентів,
що бажають поглибити свої знання з історії України,чи хоч би
окремих її періодів,або - присвятитися, основнішим студіям в
площині ділянок східньо-словянської історії. З цією метою Авторка
опрацювала цей скрипт і використовувала його для своїх викладів і
семінарі з історіографії в роках 1965-1971 для Докторантів і
Магістрів Філософічного Факультету УВУ(Український Вільний
Університет),будучи тоді Деканом, цього Факультету.
Курс "Української історіографії" є немов би надбудовою її історичних праць,- їх завершуючою синтезою,- з української історії, а й - одночасно і синтезою багатьох її попередніх праць,студій,статтей і рецензій з ділянок історії.
У противагу до істориків старої Київської школи,які приділяли головну увагу побутовій історії народу,- його етнографічній,письменницькій, мистецькій творчості та розвиткові соціальних відносин, Авторка,у міру потреби,теж узгляднює їх,але звертає особливу увагу на тяглість історичного процесу в історії України,на державницькі прямування українського народу впродовж його історії. Вже із самого поділу курсу можна запримітити,що Авторка підходить до української історії і історіографії зокрема зі становища історика державницького напрямку,але прихильника наукової історіографічної концепції проф.М.С.Грушевського щодо розмежування історії України і Росії,що була принята більшістю українських істориків на переломі XX-го століття,- що є додержувана нашою сучасною,а також і чужинецькою, частинно, історіографією. Цей поділ с дбайливо проведений Авторкою в її праці.
Зосереджуючись над розвитком української історичної думки впродовж нашої історії,починаючи від перших літописних відомостей із середини IX ст.-головно над "Повістю временних літ" і її редакціями. Авторка дає огляд Київських,Новгородських,Литовських,Галицьких літописів та пізніших Московських літописних збірників і історичних творів,стараючись відтворити їх ідеологічне значення в даному часі.
Зокрема більшу увагу присвячує історії Готьманщини,оглядові Козацьких літописів і хронік,як і історичних праць,зупиняючись над монументальним трактатом -"Історією Русів",якої ідеї відбилися в розвитку ідеологічної і політичної думки в XIX столітті,а головно спричинилися у великів мірі до літературного відродження.
Короткий огляд історіографії XIX та XX століть Авторки подає глибоку аналізу розвитку історичної і державницької думки в Україні,головне в працях істориків Київської школи проф.Володимира Антоновича і чисельних його співробітників зосереджених в Українській
Академії Наук,і повне розгромлення цієї школи Більшовиками в 30-тих роках і ув’язнення більшості її членів. Окремим розділом розглядає Авторка діяльність окремих українських істориків на еміграції, - в Празі,Варшаві,Берліні,Відні,а згодом в США і Канаді.
Курс "Української історіографії" є немов би надбудовою її історичних праць,- їх завершуючою синтезою,- з української історії, а й - одночасно і синтезою багатьох її попередніх праць,студій,статтей і рецензій з ділянок історії.
У противагу до істориків старої Київської школи,які приділяли головну увагу побутовій історії народу,- його етнографічній,письменницькій, мистецькій творчості та розвиткові соціальних відносин, Авторка,у міру потреби,теж узгляднює їх,але звертає особливу увагу на тяглість історичного процесу в історії України,на державницькі прямування українського народу впродовж його історії. Вже із самого поділу курсу можна запримітити,що Авторка підходить до української історії і історіографії зокрема зі становища історика державницького напрямку,але прихильника наукової історіографічної концепції проф.М.С.Грушевського щодо розмежування історії України і Росії,що була принята більшістю українських істориків на переломі XX-го століття,- що є додержувана нашою сучасною,а також і чужинецькою, частинно, історіографією. Цей поділ с дбайливо проведений Авторкою в її праці.
Зосереджуючись над розвитком української історичної думки впродовж нашої історії,починаючи від перших літописних відомостей із середини IX ст.-головно над "Повістю временних літ" і її редакціями. Авторка дає огляд Київських,Новгородських,Литовських,Галицьких літописів та пізніших Московських літописних збірників і історичних творів,стараючись відтворити їх ідеологічне значення в даному часі.
Зокрема більшу увагу присвячує історії Готьманщини,оглядові Козацьких літописів і хронік,як і історичних праць,зупиняючись над монументальним трактатом -"Історією Русів",якої ідеї відбилися в розвитку ідеологічної і політичної думки в XIX столітті,а головно спричинилися у великів мірі до літературного відродження.
Короткий огляд історіографії XIX та XX століть Авторки подає глибоку аналізу розвитку історичної і державницької думки в Україні,головне в працях істориків Київської школи проф.Володимира Антоновича і чисельних його співробітників зосереджених в Українській
Академії Наук,і повне розгромлення цієї школи Більшовиками в 30-тих роках і ув’язнення більшості її членів. Окремим розділом розглядає Авторка діяльність окремих українських істориків на еміграції, - в Празі,Варшаві,Берліні,Відні,а згодом в США і Канаді.