6 сторінок (без титульного аркуша).
Відьма (відюга, відюха, вириця, лиходійниця, чаклунка, чародійка, обавниця, потворниця, ярижниця, карга, волоцюга, нечисть, лиха личина) - один із головних персонажів нижчої демонології. Це слово походить від «відати»,тобто знати все (наприклад, vidran-мудрий; ісл. vita; англ.vit (ср.: vital -жизненный); давньонім. wizan; нім. wissen - знати. Ср.: вежды(веки, глаза) – запозичено із старослов)Вириця – стара відьма.Яритниця(від «ярий» -весняний) – молода відьма,схильна до любовних забав.Така відьма,заварюючи чарівне зілля,замовляє: «Терлич,терлич!Мого милого приклич!»Чим сильніше кипить зілля,тим вище і швидше він несеться: «Як дуже зілля кипить – милий над деревами летить;а як не дуже – по половині дерев» - і в цьому випадку може налетіти на стовбур дерева і забитися до смерті.
За давніми повір ями ,колись,ще як були волхви – чудесники,відьма керувала погодою,вміла закривати собою зорі й місяць,пасла корів – хмар,а коли починався грім і блискавка - доїла їх,і з небес падав дощ. Тоді вона могла ставати вогняним клубком і навіть вогневим змієм у небі. Також існує легенда,що колись один чоловік пішов на полювання,та раптом де-не-де взявся сильний вітер і налетіли темні хмари. Тоді чоловік вистрелив у найчорнішу. З неї впала мертва гола жінка,а буря враз ущухла.
Використана література: Милорадович В. «Українська відьма. Нариси з української демонології»,
Войтович В. «Українська міфологія»,
Пономарьов А. «Українці:народні вірування,повір я,демонологія",
Войтович В. «Міфи та легенди Давньої України»,
А. Я. Гуревич «Ведьма. Словарь средневековой культуры»,
Стаття Сергія Лиса «Аналіз народних уявлень про поєдинок з відьмою (на основі поліських вірувань)», «Українська народна магія».
Відьма (відюга, відюха, вириця, лиходійниця, чаклунка, чародійка, обавниця, потворниця, ярижниця, карга, волоцюга, нечисть, лиха личина) - один із головних персонажів нижчої демонології. Це слово походить від «відати»,тобто знати все (наприклад, vidran-мудрий; ісл. vita; англ.vit (ср.: vital -жизненный); давньонім. wizan; нім. wissen - знати. Ср.: вежды(веки, глаза) – запозичено із старослов)Вириця – стара відьма.Яритниця(від «ярий» -весняний) – молода відьма,схильна до любовних забав.Така відьма,заварюючи чарівне зілля,замовляє: «Терлич,терлич!Мого милого приклич!»Чим сильніше кипить зілля,тим вище і швидше він несеться: «Як дуже зілля кипить – милий над деревами летить;а як не дуже – по половині дерев» - і в цьому випадку може налетіти на стовбур дерева і забитися до смерті.
За давніми повір ями ,колись,ще як були волхви – чудесники,відьма керувала погодою,вміла закривати собою зорі й місяць,пасла корів – хмар,а коли починався грім і блискавка - доїла їх,і з небес падав дощ. Тоді вона могла ставати вогняним клубком і навіть вогневим змієм у небі. Також існує легенда,що колись один чоловік пішов на полювання,та раптом де-не-де взявся сильний вітер і налетіли темні хмари. Тоді чоловік вистрелив у найчорнішу. З неї впала мертва гола жінка,а буря враз ущухла.
Використана література: Милорадович В. «Українська відьма. Нариси з української демонології»,
Войтович В. «Українська міфологія»,
Пономарьов А. «Українці:народні вірування,повір я,демонологія",
Войтович В. «Міфи та легенди Давньої України»,
А. Я. Гуревич «Ведьма. Словарь средневековой культуры»,
Стаття Сергія Лиса «Аналіз народних уявлень про поєдинок з відьмою (на основі поліських вірувань)», «Українська народна магія».