Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки
Донецької обласної державної адміністрації
Шахтарське педагогічне училище
Шахтарськ, 2009, 33 стр.
Вступ
якщо діти виховуються в дусі чутливості до всього прекрасного в житті, якщо вони дістають різноманітні враження, займаються різними видами музичної діяльності, то їхні музичні здібності розвиваються плодотворно й успішно.
Гармонійне поєднання розумового і фізичного розвитку, моральної чистоти і естетичного ставлення до життя й мистецтва - умова для формування цілісної особи. Музичне виховання ,яке здійснюється правильно, завжди сприяє формуванню багатьох якостей і властивостей дитини. Гармонійність музично-естетичного виховання важлива для дітей різного віку, але особливе значення має для дошкільнят.
В галузі відчуттів і сприйняття розвиток іде від найпростішого розрізнення маленькими дітьми найвиразніших, найяскравіших барв, форм, звуків до активнішого усвідомлення красивих , гармонійних сполучень, до диференціювання звуковисотних та ритмічних співвідношень у музиці, нюансів кольорової гами, різноманітності форм, поетичного співзвуччя.
У практичній діяльності (співи, малювання, ігри-драматизації, танці), розвиток іде від наслідувальних дій дитини до спроб відшукати виражально-зображальні засоби, самостійно переносити набутий на заняттях художній досвід у повсякденне життя, проявляючи при цьому творчу ініціативу. Отже, в дошкільному віці, хоч у найпростіших формах, може виявлятися естетичне ставлення до життя і мистецтва. Все, набуте дитиною в цьому віці, на наступному, шкільному ступені розширюється і поглиблюється. Ряд компонентів, які визначають естетичне ставлення дітей до життя і мистецтва. Психічні процеси - естетичні відчуття і сприйняття, зорова і слухова
- здатність відчувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почуте, виявляти емоційне ставлення, розуміти музичний образ,
- здатність вслухатися, порівнювати, оцінювати найяскравіші найзрозуміліші музичні явища;
- вияв творчого ставлення до музики.
З розвитком загальної музикальності у дітей з'являється емоційне ставлення до музики, вдосконалюється слух, народжується творча уява. Переживання дітей набувають своєрідної естетичної забарвленості.
Музика, безпосередньо діючи на почуття дитини, формує її моральне обличчя. Музика часом діє сильніше, ніж умовляння чи настанови. Ознайомлюючи дітей з творами різного емоційно-образного змісту, ми спонукаємо їх до співпереживання.
Розв'язанню виховних завдань багато в чому сприяють колективні співи, танці, ігри, коли діти пройняті спільними переживаннями. Спільні переживання створюють благотворний ґрунт для індивідуального розвитку. Заняття музикою впливають на загальну культуру поведінки дошкільника. Чергування різних завдань, видів діяльності ( співів, слухання музики, гри на дитячих інструментах, руху під музику) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вияву вольових зусиль. Усе це вдосконалює гальмівні процеси, виховує волю.
Отже, музична діяльність створює необхідні умови для формування моральних якостей особистості дитини, закладає початкові основи загальної культури майбутньої людини.
Сприймання музики тісно пов'язане з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти дослухаються до звучання, порівнюють звуки схожі і різні, знайомляться з їхнім виражальним значенням/ відзначають характерні смислові особливості художніх образів, вчаться розуміти на структурі твору. Відповідаючи на запитання вихователя, після того як відзвучав твір, дитина робить перші узагальнення і порівняння, визначає загальний характер п'єси , зауважує, що літературний текст пісні яскраво виражений музичними засобами. Ці перші спроби естетичної оцінки вимагають активної розумової діяльності і спрямовуються педагогом.
Як і інші види мистецтва, музика має пізнавальне значення. В ній відображені життєві явища, які збагачують дошкільників. Розвиваючи дитину естетично й розумово, необхідно всіляко підтримувати нехай іще незначні творчі прояви, що активізують сприйняття і уявлення, будять фантазію і уяву.
Управління освіти і науки
Донецької обласної державної адміністрації
Шахтарське педагогічне училище
Шахтарськ, 2009, 33 стр.
Вступ
якщо діти виховуються в дусі чутливості до всього прекрасного в житті, якщо вони дістають різноманітні враження, займаються різними видами музичної діяльності, то їхні музичні здібності розвиваються плодотворно й успішно.
Гармонійне поєднання розумового і фізичного розвитку, моральної чистоти і естетичного ставлення до життя й мистецтва - умова для формування цілісної особи. Музичне виховання ,яке здійснюється правильно, завжди сприяє формуванню багатьох якостей і властивостей дитини. Гармонійність музично-естетичного виховання важлива для дітей різного віку, але особливе значення має для дошкільнят.
В галузі відчуттів і сприйняття розвиток іде від найпростішого розрізнення маленькими дітьми найвиразніших, найяскравіших барв, форм, звуків до активнішого усвідомлення красивих , гармонійних сполучень, до диференціювання звуковисотних та ритмічних співвідношень у музиці, нюансів кольорової гами, різноманітності форм, поетичного співзвуччя.
У практичній діяльності (співи, малювання, ігри-драматизації, танці), розвиток іде від наслідувальних дій дитини до спроб відшукати виражально-зображальні засоби, самостійно переносити набутий на заняттях художній досвід у повсякденне життя, проявляючи при цьому творчу ініціативу. Отже, в дошкільному віці, хоч у найпростіших формах, може виявлятися естетичне ставлення до життя і мистецтва. Все, набуте дитиною в цьому віці, на наступному, шкільному ступені розширюється і поглиблюється. Ряд компонентів, які визначають естетичне ставлення дітей до життя і мистецтва. Психічні процеси - естетичні відчуття і сприйняття, зорова і слухова
- здатність відчувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почуте, виявляти емоційне ставлення, розуміти музичний образ,
- здатність вслухатися, порівнювати, оцінювати найяскравіші найзрозуміліші музичні явища;
- вияв творчого ставлення до музики.
З розвитком загальної музикальності у дітей з'являється емоційне ставлення до музики, вдосконалюється слух, народжується творча уява. Переживання дітей набувають своєрідної естетичної забарвленості.
Музика, безпосередньо діючи на почуття дитини, формує її моральне обличчя. Музика часом діє сильніше, ніж умовляння чи настанови. Ознайомлюючи дітей з творами різного емоційно-образного змісту, ми спонукаємо їх до співпереживання.
Розв'язанню виховних завдань багато в чому сприяють колективні співи, танці, ігри, коли діти пройняті спільними переживаннями. Спільні переживання створюють благотворний ґрунт для індивідуального розвитку. Заняття музикою впливають на загальну культуру поведінки дошкільника. Чергування різних завдань, видів діяльності ( співів, слухання музики, гри на дитячих інструментах, руху під музику) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вияву вольових зусиль. Усе це вдосконалює гальмівні процеси, виховує волю.
Отже, музична діяльність створює необхідні умови для формування моральних якостей особистості дитини, закладає початкові основи загальної культури майбутньої людини.
Сприймання музики тісно пов'язане з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти дослухаються до звучання, порівнюють звуки схожі і різні, знайомляться з їхнім виражальним значенням/ відзначають характерні смислові особливості художніх образів, вчаться розуміти на структурі твору. Відповідаючи на запитання вихователя, після того як відзвучав твір, дитина робить перші узагальнення і порівняння, визначає загальний характер п'єси , зауважує, що літературний текст пісні яскраво виражений музичними засобами. Ці перші спроби естетичної оцінки вимагають активної розумової діяльності і спрямовуються педагогом.
Як і інші види мистецтва, музика має пізнавальне значення. В ній відображені життєві явища, які збагачують дошкільників. Розвиваючи дитину естетично й розумово, необхідно всіляко підтримувати нехай іще незначні творчі прояви, що активізують сприйняття і уявлення, будять фантазію і уяву.