33 слайда. Наочний матеріал до навчального курсу "Методика
викладання суспільно-політичних дисциплін". Підготував проф.
Михайличенко О.В., СумДПУ ім. А.С. Макаренка.
Характеристика періодів розвитку людської цивілізації: Доісторичний період; Стародавній світ; Середні віки (Середньовіччя); Новий час (нова історія); Новітній час (новітня історія).
Стародавній світ. Зародження і розвиток соціальних наук у Стародавньому Китаї, Стародавньому Єгипті, Стародавній Індії, Стародавній Греції та виникнення перших теорій про державу та право: «Повчання Птахотепа», «Книга мертвих», «Рігведа», «Махабхарата», «Рамаяна», «Закони Ману», «Артхашастра», «Заратустра», «Буддизм», «Конфуціанство», «Даосизм», «Моїзм».
Загальновідомо, що в історичній науці прийнято виділяти такі етапи у розвитку Стародавньої Греції: Кріто-мікенський (кінець III-II тис. до н. е.), Полісний (XI-IV ст. до н. е.), Елліністичний (IV-I ст. до н. е.).
Стародавній Рим: Царський період (754/753 – 510/509 р. до н. е.), Період Республіки (510/509 – 30/27 р. до н. е.), Період Імперії (30/27 р. до н. е. – 476 р. н.е.).
Виникнення християнства. Основними засадами раннього християнства були: Теїзм – переконанням існування найвищої, надсвітової істоти – Бога, яка створила світ, його підтримує та ним керує. Дуалізм – сприйняття світу як постійної боротьбі добра і зла. Персоналізм – особиста відповідальність людини перед богом за свої вчинки. Провіденціалізм – віра у кінцеву мету всього буття – провидінням (богом).
Філософія Аврелія Августина Блаженного (345-430), суть якої він виклав у своїй книзі «Про град Божий»(410 р.).
Середньовіччя. Представники середньовіччя, які започаткували нові ідеї соціального розвитку суспільства: Марсілій Падуанський, Вільям Оккам, Філіп II Август, Святий Людовік.
Відродження. Ніколо Макіавеллі, Жан Боден.
Новий час. Гуго Гроцій, Самуель Пуфендорф, Томас Гобс, Бенедикт Спіноза, Джон Локк; у Шотландії – Девід Юм; у Франції – Вольтер, Шарль Монтеск’є, Жан Жак Руссо, Дені Дідро, Клод Гельвецій, Поль Гольбах; у Германії – Готхольд Лессинг, Іоганн Гердер; у Росії – О.М. Радіщев, Г.С. Сковорода.
Серед найвпливовіших філософських і соціологічних концепцій сучасного суспільствознавства можна виділити:
теорію марксизму (Карл Маркс, Фрідріх Енґельс);
теорію вільного ринку – ліберальної економіки (Людвіг Мізес, Фрідріх Хайєк);
теорію масового суспільства (Хосе Ортега-і-Гассет);
теорію тоталітарного суспільства (Ернст Юнґер, Ханна Арендт);
теорію розвинутого індустріального суспільства франкфуртської школи (Макс Хоркгаймер і Теодор Адорно, Герберт Маркузе);
теорію постіндустріального та інформаційного суспільства (Деніл Белл, Елвін Тофлер);
теорію суспільства «пізнього модерну» (Ентоні Ґідденс);
теорію імперського глобалізму (Антоніо Негрі).
Характеристика періодів розвитку людської цивілізації: Доісторичний період; Стародавній світ; Середні віки (Середньовіччя); Новий час (нова історія); Новітній час (новітня історія).
Стародавній світ. Зародження і розвиток соціальних наук у Стародавньому Китаї, Стародавньому Єгипті, Стародавній Індії, Стародавній Греції та виникнення перших теорій про державу та право: «Повчання Птахотепа», «Книга мертвих», «Рігведа», «Махабхарата», «Рамаяна», «Закони Ману», «Артхашастра», «Заратустра», «Буддизм», «Конфуціанство», «Даосизм», «Моїзм».
Загальновідомо, що в історичній науці прийнято виділяти такі етапи у розвитку Стародавньої Греції: Кріто-мікенський (кінець III-II тис. до н. е.), Полісний (XI-IV ст. до н. е.), Елліністичний (IV-I ст. до н. е.).
Стародавній Рим: Царський період (754/753 – 510/509 р. до н. е.), Період Республіки (510/509 – 30/27 р. до н. е.), Період Імперії (30/27 р. до н. е. – 476 р. н.е.).
Виникнення християнства. Основними засадами раннього християнства були: Теїзм – переконанням існування найвищої, надсвітової істоти – Бога, яка створила світ, його підтримує та ним керує. Дуалізм – сприйняття світу як постійної боротьбі добра і зла. Персоналізм – особиста відповідальність людини перед богом за свої вчинки. Провіденціалізм – віра у кінцеву мету всього буття – провидінням (богом).
Філософія Аврелія Августина Блаженного (345-430), суть якої він виклав у своїй книзі «Про град Божий»(410 р.).
Середньовіччя. Представники середньовіччя, які започаткували нові ідеї соціального розвитку суспільства: Марсілій Падуанський, Вільям Оккам, Філіп II Август, Святий Людовік.
Відродження. Ніколо Макіавеллі, Жан Боден.
Новий час. Гуго Гроцій, Самуель Пуфендорф, Томас Гобс, Бенедикт Спіноза, Джон Локк; у Шотландії – Девід Юм; у Франції – Вольтер, Шарль Монтеск’є, Жан Жак Руссо, Дені Дідро, Клод Гельвецій, Поль Гольбах; у Германії – Готхольд Лессинг, Іоганн Гердер; у Росії – О.М. Радіщев, Г.С. Сковорода.
Серед найвпливовіших філософських і соціологічних концепцій сучасного суспільствознавства можна виділити:
теорію марксизму (Карл Маркс, Фрідріх Енґельс);
теорію вільного ринку – ліберальної економіки (Людвіг Мізес, Фрідріх Хайєк);
теорію масового суспільства (Хосе Ортега-і-Гассет);
теорію тоталітарного суспільства (Ернст Юнґер, Ханна Арендт);
теорію розвинутого індустріального суспільства франкфуртської школи (Макс Хоркгаймер і Теодор Адорно, Герберт Маркузе);
теорію постіндустріального та інформаційного суспільства (Деніл Белл, Елвін Тофлер);
теорію суспільства «пізнього модерну» (Ентоні Ґідденс);
теорію імперського глобалізму (Антоніо Негрі).