Автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Терехова Лілія
Володимирівна ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2015.
- 20 с.
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Науковий керівник: д.ф.н., професор Колегаєва І.М.
Метою дослідження є визначення та опис факторів, які перетворюють
певну множину дискретних газетних публікацій у цілісне
комунікативне формування – газетний макротекст.
Отримані результати визначили наукову новизну роботи, де
вперше:
- концептуально й термінологічно зафіксовано таке вагоме цілісно-дискретне комунікативне явище, як макротекст;
- визначено особливості взаємодії суб’єктів комунікації у межах газетного макротексту;
- уточнено роль колективного автора та редакційного фільтру у створенні цілісного комунікативного продукту, доведено значимість читацької перцепції щодо інтегративної інтерпретації дискретних повідомлень як єдиного макротексту;
- виявлено системотвірну роль референтної кризової ситуації у формуванні єдиного смислового стрижня макротексту, визначено два її типи – разова та тривала – й описано відповідні різновиди макротекстів;
- запропоновано концептуальну модель хроносу денотативного простору газетного макротексту, що складається з таких часових планів: теперішнє, власно минуле, прецедентне минуле, майбутнє;
- розроблено концептуальну модель топосу денотативного простору газетного макротексту, в якому виокремлено фокусний, фоновий та прецедентний простори;
- розмежовано й описано рольові позиції діячів, зображених у газетному макротексті, а також учасників газетної комунікації. Практичне значення роботи пов’язано з можливістю застосування її положень у наукових дослідженнях широкого гуманітарного спектру (філологія, журналістика, культурологія), а також із навчальною метою – в теоретичних курсах «Функціональна стилістика», «Теорія комунікації» та спецкурсах з лінгвістики й інтерпретації тексту, у практиці навчання студентів-філологів роботи з газетним текстом.
- концептуально й термінологічно зафіксовано таке вагоме цілісно-дискретне комунікативне явище, як макротекст;
- визначено особливості взаємодії суб’єктів комунікації у межах газетного макротексту;
- уточнено роль колективного автора та редакційного фільтру у створенні цілісного комунікативного продукту, доведено значимість читацької перцепції щодо інтегративної інтерпретації дискретних повідомлень як єдиного макротексту;
- виявлено системотвірну роль референтної кризової ситуації у формуванні єдиного смислового стрижня макротексту, визначено два її типи – разова та тривала – й описано відповідні різновиди макротекстів;
- запропоновано концептуальну модель хроносу денотативного простору газетного макротексту, що складається з таких часових планів: теперішнє, власно минуле, прецедентне минуле, майбутнє;
- розроблено концептуальну модель топосу денотативного простору газетного макротексту, в якому виокремлено фокусний, фоновий та прецедентний простори;
- розмежовано й описано рольові позиції діячів, зображених у газетному макротексті, а також учасників газетної комунікації. Практичне значення роботи пов’язано з можливістю застосування її положень у наукових дослідженнях широкого гуманітарного спектру (філологія, журналістика, культурологія), а також із навчальною метою – в теоретичних курсах «Функціональна стилістика», «Теорія комунікації» та спецкурсах з лінгвістики й інтерпретації тексту, у практиці навчання студентів-філологів роботи з газетним текстом.