Відповіді до екзамену з дисципліни Філософія науки для магістрів
(доповнено та виправлено).
Предмет філософії науки.
Наукознавство, його предмет і галузі.
Філософські засади науки.
Поняття науки. Сутність та функції науки.
Специфіка і структура наукового пізнання.
Наукова раціональність та її генезис.
Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки.
Наукове і позанаукове знання.
Наука в системі культури. Загальнокультурна зумовленість науково-пізнавального процесу.
Традиції й новації в науці. Наукові революції.
Особливості постнекласичної науки.
Типи наукової раціональності.
Поняття наукового факту. Основні способи систематизації фактів.
Проблема, концепція, ідея в науковому пізнанні.
Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання, їх відмінність і взаємозумовленість.
Логічні основи науки.
Поняття методу й методології. Предмет методології науки.
Мова науки, її особливості.
Поняття закону. Всезагальні, загальні і спеціальні закони.
Гіпотеза та її роль у науковому пізнанні. Види гіпотез.
Наукова теорія, її структура та функції.
Принцип системності у науковому пізнанні.
Принцип простоти у науковому пізнанні.
Редукціонізм у науці.
Загальна структура наукового знання, особливості його диференціації та інтеграції.
Особливості наукового пізнання суспільства.
Загальнонаукові методи пізнання.
Методологія індуктивізму.
Методологія конвенціоналізму.
Методологія фальсифікаціонізму.
Методологія історизму.
Цінності і норми науково-пізнавальної діяльності.
Співвідношення знань, істин і переконань у науці.
Етика науки. Внутрішньонаукові й поза наукові критерії етичності вчених.
Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність вченого.
Концепція «науково-дослідницьких програм» І. Лакатоса.
Прагматистський інструменталізм Д. Дьюї.
«Лінгвістичний поворот» у філософії науки Б. Рассела і Л. Вітгенштейна.
Постмодерністська філософія науки.
Позитивізм про предмет і завдання філософії.
Постпозитивізм про предмет і завдання філософії.
Неопозитивістська філософія науки Віденського гуртка.
Неопозитивістська філософія науки Львівсько-Варшавської школи.
Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні позитивізму.
Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні постпозитивізму.
Сцієнтизм і анти сцієнтизм як світоглядні орієнтації 20-21 століть.
Інтерналістські й екстерналістські концепції філософії науки.
Постпозитивізм («аналітична філософія»): закономірності виникнення та загальна характеристика.
Наука і суспільство. Основні соціальні функції науки.
«Критична теорія» науки Франкфуртської школи.
Новітня академічна наука України: досягнення, проблеми, перспективи.
Етичні проблеми 21 сторіччя.
Концепція наукових революцій Т. Куна.
«Епістемологічний анархізм» П. Фейерабенда.
Структуралістські концепції науково-пізнавальної діяльності.
Класичні й посткласичні ідеали науковості.
Герменевтика «наук про дух» В. Дільтей, Е. Бетті.
Філософська герменевтика М. Гайдеггер, Г. Гадамер.
«Критичний раціоналізм» і «фальсифікаціонізм» К. Поппера.
Соціологія науки і «етос науки» Р. Мертона.
Предмет філософії науки.
Наукознавство, його предмет і галузі.
Філософські засади науки.
Поняття науки. Сутність та функції науки.
Специфіка і структура наукового пізнання.
Наукова раціональність та її генезис.
Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки.
Наукове і позанаукове знання.
Наука в системі культури. Загальнокультурна зумовленість науково-пізнавального процесу.
Традиції й новації в науці. Наукові революції.
Особливості постнекласичної науки.
Типи наукової раціональності.
Поняття наукового факту. Основні способи систематизації фактів.
Проблема, концепція, ідея в науковому пізнанні.
Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання, їх відмінність і взаємозумовленість.
Логічні основи науки.
Поняття методу й методології. Предмет методології науки.
Мова науки, її особливості.
Поняття закону. Всезагальні, загальні і спеціальні закони.
Гіпотеза та її роль у науковому пізнанні. Види гіпотез.
Наукова теорія, її структура та функції.
Принцип системності у науковому пізнанні.
Принцип простоти у науковому пізнанні.
Редукціонізм у науці.
Загальна структура наукового знання, особливості його диференціації та інтеграції.
Особливості наукового пізнання суспільства.
Загальнонаукові методи пізнання.
Методологія індуктивізму.
Методологія конвенціоналізму.
Методологія фальсифікаціонізму.
Методологія історизму.
Цінності і норми науково-пізнавальної діяльності.
Співвідношення знань, істин і переконань у науці.
Етика науки. Внутрішньонаукові й поза наукові критерії етичності вчених.
Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність вченого.
Концепція «науково-дослідницьких програм» І. Лакатоса.
Прагматистський інструменталізм Д. Дьюї.
«Лінгвістичний поворот» у філософії науки Б. Рассела і Л. Вітгенштейна.
Постмодерністська філософія науки.
Позитивізм про предмет і завдання філософії.
Постпозитивізм про предмет і завдання філософії.
Неопозитивістська філософія науки Віденського гуртка.
Неопозитивістська філософія науки Львівсько-Варшавської школи.
Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні позитивізму.
Наука й науково-пізнавальний процес у тлумаченні постпозитивізму.
Сцієнтизм і анти сцієнтизм як світоглядні орієнтації 20-21 століть.
Інтерналістські й екстерналістські концепції філософії науки.
Постпозитивізм («аналітична філософія»): закономірності виникнення та загальна характеристика.
Наука і суспільство. Основні соціальні функції науки.
«Критична теорія» науки Франкфуртської школи.
Новітня академічна наука України: досягнення, проблеми, перспективи.
Етичні проблеми 21 сторіччя.
Концепція наукових революцій Т. Куна.
«Епістемологічний анархізм» П. Фейерабенда.
Структуралістські концепції науково-пізнавальної діяльності.
Класичні й посткласичні ідеали науковості.
Герменевтика «наук про дух» В. Дільтей, Е. Бетті.
Філософська герменевтика М. Гайдеггер, Г. Гадамер.
«Критичний раціоналізм» і «фальсифікаціонізм» К. Поппера.
Соціологія науки і «етос науки» Р. Мертона.