Екзамен, Київський національний університет ім. Т. Шевченка.,
Інститут філології, кафедра Зарубіжної літератури, 2015-2016 рік,
52 білети. Викладач - Кобчінська О.І.
Перелік питань:
Загальна характеристика Відродження як культурної доби: гуманізм, антропоцентризм, основні цінності, здобутки, досягнення та проблеми. Термінологічне розмежування понять «Відродження» та «Ренесанс».
Парадокси Відродження: криза гуманізму, відродження як трагічна доба, проблема людської свободи та вибору, «утопічність», стихійний сенсуалізм та індивідуалізм, їхні наслідки.
Природа комізму в Середньовіччі та Відродженні: гумор блазня та гумор гробіана, ренесансний «вітальний сміх». Сміхове начало як психотехніка та «індивідуальна емансипація».
Загальна характеристика доби Відродження у Франції. Етапи французького Відродження та їхня характеристика.
Теорія карнавалізації в аналізі роману Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» (за М. Бахтіним). Основні ознаки народної сміхової культури: «універсальність», «колективне тіло», «переродження» та «перелицювання».
Своєрідність сатири Рабле: гротеск, абсурд, алегорія, поняття про «раблезіанський» сміх.
Десакралізація та дегероїзація у романі Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», прийом «незавершеної» ініціації.
«Позитивна програма» Відродження в романі Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” (концепція виховання гармонійної особистості, освічений монарх, утопія).
Загальна характеристика Північного Відродження. Література Німеччини та Нідерландів. Ґенеза терміну «християнський гуманізм» (Е. Роттердамський).
Німецька традиція «народних книжок» та “літератури про дурнів” (С. Брант, Е. Роттердамський). Діалог зі середньовічними міськими жанрами: фабльо, фарси, соті. Сатиричне «переінакшення» середньовічної вертикалі.
Творчість митців «Плеяди». Тематика, поетика та жанрова специфіка П’єра Ронсара, Жоашена Дюбелле та Жана де Баїфа.
Творчий маніфест «Плеяди»: «На захист і прославляння французької мови».
Межовий характер поетичної творчості Франсуа Війона. Конфлікт культурних кодів у доробку автора.
Новелістика Маргарити Наваррської та «Декамерон» Джованні Боккаччо: гуманістична спрямованість, джерела, спільне та відмінне.
“Дон Кіхот” Сервантеса і його місце в розвитку романного жанру в західноєвропейській літературі. Жанрова специфіка роману (синтез лицарського, шахрайського та пасторального романів).
Композиція, тематичний задум та історія написання роману Сервантеса “Дон Кіхот”.
Трагічне та комічне, ілюзія та реальність у «Дон Кіхоті» Сервантеса.
Жанрова специфіка «шекспірівського сонету». Принцип сонетного силогізму Відродження (теза-антитеза-синтез). Тематична класифікація сонетів В. Шекспіра. Ліричний герой в сонетах Шекспіра.
Сонет № 130: «До смаглявої Леді»: новий образ Дами серця.
Англійський театр «єлизаветинської доби». Типи театрів, мандрівні трупи, театр і пуританська реакція, театральна концепція.
Особливості драматургічної концепції В. Шекспіра. Періодизація творчості.
Ренесансне, маньєристичне та протобарокове у Шекспіра (приклад трагедії – на вибір студента).
Прийом «театр у театрі» в драматургії Шекспіра. Теза: «Життя – театр, а люди в нім - актори».
Кореляція метафор «гнилого світу» – «світу тюрми» – «світу театру» в трагедії В. Шекспіра «Гамлет».
Гамлет і Дон Кіхот: архетипологія образів. «Смерть Гамлета» і «смерть Дон Кіхота» як два епохальні модуси (І. Тургєнев).
«Образ блазня» в драматургії В. Шекспіра.
Поняття про «донхікотський дискурс». Аспекти «донхікотського дискурсу». Історія інтерпретації роману «Дон Кіхот».
«Дон Кіхот» Сервантеса: концепція героя як актора-глядача (Гільєрмо Діас-Плаха).
А. Ф. Лосєв про роман Сервантеса «Дон Кіхот».
Образи Дона Кіхота та Санчо Панси. Поняття «парний герой», карнавалізовна метаморфічність парних героїв Сервантеса.
Загальна характеристика та періодизація літературного процесу ХVІІ століття.
Бароко як провідний напрям західноєвропейської літератури ХVІІ століття: естетика, жанри, представники художніх течій. Характерні риси доби бароко.
Філософська драма П. Кальдерона “Життя – це сон”.
Комедія П. Кальдерона “Дама – примара”: жанрові та стильові особливості. Жіночі образи у де Вега та Кальдерона: порівняльна характеристика («вольовий образ» та «ігровий образ»).
Преціозність у французькій літературі та культурі ХVІІ ст. Преціонзна література.
Лібертинаж у французькій літературі та культурі ХVІІ ст.
Низова (демократична) та висока лінії французького бароко.
Роман «Принцеса Клевська» як типовий зразок високого французького бароко.
Консептизм, культеранізм, метафізична поезія та маринізм як оосновні поетичні напрями ХVІІ ст. (поезії Францшско де Кеведо, Луїса Гонгори та Джона Донна).
Класицизм як провідний напрям мистецького та, зокрема, літературного розвитку у Франції ХVІІ століття. Загальна характеристика.
Нормативність поетики французького класицизму. Діяльність Французька академії.
Засади «Поетичного мистецтва» Н. Буало.
Франсуа Малерб як перший «класицистичний поет».
Класицизм у французькій драматургії ХVІІ століття: своєрідність концепції героя та світу.
Конфлікт розуму та почуття у трагедії П. Корнеля “Сід”.
Проблема “людина - держава” у трагедії П. Корнеля “Горацій”.
Проблема особистісного вбору в трагедіях Расіна «Федра» та «Андромаха».
Жіночі образи Корнеля та Расіна: порівняльна характеристика.
Корнель і Расін: спільне та відмінне.
Проблематика високої комедії Мольєра. Соціальні мотиви комедій Мольєра. Філософські мотиви комедій Мольєра («Міщанин-шляхтич», «Дон Жуан», «Хворий, тай годі!»).
Порівняльна характеристика двох комедій Шекспіра та Мольєра («Міщанин-шляхтич» і «Приборкання норовливої»).
Оптимістичне й трагічне у «Пробах» Мішеля де Монтеня (аналіз за виписаними уривками на вибір студента, див. Лосєв).
Загальна характеристика Відродження як культурної доби: гуманізм, антропоцентризм, основні цінності, здобутки, досягнення та проблеми. Термінологічне розмежування понять «Відродження» та «Ренесанс».
Парадокси Відродження: криза гуманізму, відродження як трагічна доба, проблема людської свободи та вибору, «утопічність», стихійний сенсуалізм та індивідуалізм, їхні наслідки.
Природа комізму в Середньовіччі та Відродженні: гумор блазня та гумор гробіана, ренесансний «вітальний сміх». Сміхове начало як психотехніка та «індивідуальна емансипація».
Загальна характеристика доби Відродження у Франції. Етапи французького Відродження та їхня характеристика.
Теорія карнавалізації в аналізі роману Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» (за М. Бахтіним). Основні ознаки народної сміхової культури: «універсальність», «колективне тіло», «переродження» та «перелицювання».
Своєрідність сатири Рабле: гротеск, абсурд, алегорія, поняття про «раблезіанський» сміх.
Десакралізація та дегероїзація у романі Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», прийом «незавершеної» ініціації.
«Позитивна програма» Відродження в романі Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” (концепція виховання гармонійної особистості, освічений монарх, утопія).
Загальна характеристика Північного Відродження. Література Німеччини та Нідерландів. Ґенеза терміну «християнський гуманізм» (Е. Роттердамський).
Німецька традиція «народних книжок» та “літератури про дурнів” (С. Брант, Е. Роттердамський). Діалог зі середньовічними міськими жанрами: фабльо, фарси, соті. Сатиричне «переінакшення» середньовічної вертикалі.
Творчість митців «Плеяди». Тематика, поетика та жанрова специфіка П’єра Ронсара, Жоашена Дюбелле та Жана де Баїфа.
Творчий маніфест «Плеяди»: «На захист і прославляння французької мови».
Межовий характер поетичної творчості Франсуа Війона. Конфлікт культурних кодів у доробку автора.
Новелістика Маргарити Наваррської та «Декамерон» Джованні Боккаччо: гуманістична спрямованість, джерела, спільне та відмінне.
“Дон Кіхот” Сервантеса і його місце в розвитку романного жанру в західноєвропейській літературі. Жанрова специфіка роману (синтез лицарського, шахрайського та пасторального романів).
Композиція, тематичний задум та історія написання роману Сервантеса “Дон Кіхот”.
Трагічне та комічне, ілюзія та реальність у «Дон Кіхоті» Сервантеса.
Жанрова специфіка «шекспірівського сонету». Принцип сонетного силогізму Відродження (теза-антитеза-синтез). Тематична класифікація сонетів В. Шекспіра. Ліричний герой в сонетах Шекспіра.
Сонет № 130: «До смаглявої Леді»: новий образ Дами серця.
Англійський театр «єлизаветинської доби». Типи театрів, мандрівні трупи, театр і пуританська реакція, театральна концепція.
Особливості драматургічної концепції В. Шекспіра. Періодизація творчості.
Ренесансне, маньєристичне та протобарокове у Шекспіра (приклад трагедії – на вибір студента).
Прийом «театр у театрі» в драматургії Шекспіра. Теза: «Життя – театр, а люди в нім - актори».
Кореляція метафор «гнилого світу» – «світу тюрми» – «світу театру» в трагедії В. Шекспіра «Гамлет».
Гамлет і Дон Кіхот: архетипологія образів. «Смерть Гамлета» і «смерть Дон Кіхота» як два епохальні модуси (І. Тургєнев).
«Образ блазня» в драматургії В. Шекспіра.
Поняття про «донхікотський дискурс». Аспекти «донхікотського дискурсу». Історія інтерпретації роману «Дон Кіхот».
«Дон Кіхот» Сервантеса: концепція героя як актора-глядача (Гільєрмо Діас-Плаха).
А. Ф. Лосєв про роман Сервантеса «Дон Кіхот».
Образи Дона Кіхота та Санчо Панси. Поняття «парний герой», карнавалізовна метаморфічність парних героїв Сервантеса.
Загальна характеристика та періодизація літературного процесу ХVІІ століття.
Бароко як провідний напрям західноєвропейської літератури ХVІІ століття: естетика, жанри, представники художніх течій. Характерні риси доби бароко.
Філософська драма П. Кальдерона “Життя – це сон”.
Комедія П. Кальдерона “Дама – примара”: жанрові та стильові особливості. Жіночі образи у де Вега та Кальдерона: порівняльна характеристика («вольовий образ» та «ігровий образ»).
Преціозність у французькій літературі та культурі ХVІІ ст. Преціонзна література.
Лібертинаж у французькій літературі та культурі ХVІІ ст.
Низова (демократична) та висока лінії французького бароко.
Роман «Принцеса Клевська» як типовий зразок високого французького бароко.
Консептизм, культеранізм, метафізична поезія та маринізм як оосновні поетичні напрями ХVІІ ст. (поезії Францшско де Кеведо, Луїса Гонгори та Джона Донна).
Класицизм як провідний напрям мистецького та, зокрема, літературного розвитку у Франції ХVІІ століття. Загальна характеристика.
Нормативність поетики французького класицизму. Діяльність Французька академії.
Засади «Поетичного мистецтва» Н. Буало.
Франсуа Малерб як перший «класицистичний поет».
Класицизм у французькій драматургії ХVІІ століття: своєрідність концепції героя та світу.
Конфлікт розуму та почуття у трагедії П. Корнеля “Сід”.
Проблема “людина - держава” у трагедії П. Корнеля “Горацій”.
Проблема особистісного вбору в трагедіях Расіна «Федра» та «Андромаха».
Жіночі образи Корнеля та Расіна: порівняльна характеристика.
Корнель і Расін: спільне та відмінне.
Проблематика високої комедії Мольєра. Соціальні мотиви комедій Мольєра. Філософські мотиви комедій Мольєра («Міщанин-шляхтич», «Дон Жуан», «Хворий, тай годі!»).
Порівняльна характеристика двох комедій Шекспіра та Мольєра («Міщанин-шляхтич» і «Приборкання норовливої»).
Оптимістичне й трагічне у «Пробах» Мішеля де Монтеня (аналіз за виписаними уривками на вибір студента, див. Лосєв).