— 105 —
28 березня 1849 р. Франкфуртський парламент прийняв загальнонімецьку
конституцію. Вона передбачала встановлення в Німеччині спадкової імпера-
торської влади і створення двопалатного парламенту. Імператорський престол
був запропонований прусському королю, але Фрідріх Вільгельм IV відмовився,
заявивши, що не хоче «піднімати корону з бруду».
Конституція встановлювала рівність усіх перед законом, відміняла приві-
леї та титули дворянства. Вперше в історії німцям гарантувалися основні гро-
мадянські права та свободи – недоторканність особи та приватної власності,
свобода совісті, слова та зборів. Відмінялися також всі «стосунки кріпацтва»,
хоча земельні по-винності селяни мали викупляти.
У квітні – травні 1849 р. почалися повстання в Саксонії, Рейнській
провінції, Бадені, інших німецьких державах на захист загальнонімець-
кої конституції 1849 р. Але Франкфуртський парламент так і не став ор-
ганом загальнонімецької влади. Обраний ним уряд не мав ані коштів, ані
повноважень. Реальна влада залишалася в руках німецьких монархів, які не
збиралися відмовлятися від своїх прав і не визнали загальнонімецький парла-
мент. Національні збори були розігнані військами вюртембергського короля.
ґ) Розвиток подій у Пруссії. У грудні 1848 р. король розігнав Національні
збори, була роззброєна Національна гвардія. Вслід за цими подіями монарх
видав наказ про «дарування» народові Пруссії конституції. Вона підтвердила
обіцяні в березні 1848 р. свободи, але зберігала стани і надавала право монар-
хові відміняти будь-який закон, прийнятий ландтагом (земельним парламен-
том). У травні 1849 р. в Пруссії був ухвалений новий закон, який встановлював
високий майновий ценз для виборців. Проведені прусськими Національними
зборами аграрні реформи відмінили лише другорядні повинності селян. Проте
в країні були проведені перетворення, які прискорили промисловий розвиток
держави, активізували підприємницьку діяльність.
3.2.Австрія
а) Основні завдання революції. Австрійська імперія, в якій правила ди-
настія Габсбургів, була багатонаціональною державою. З 37 млн. населення
імперії у 1847 р. 18 млн. становили слов’янські народи (чехи, поляки, словаки,
українці, хорвати, словенці), 5 млн. – угорці, були також німці, італійці, румуни
та інші. Тому завданням революції, що назрівала, було звільнення народів від
влади Австрійської імперії, повалення монархії Габсбургів і утворення федера-
ції рівноправних народів або незалежних національних держав.
З цим було нерозривно пов’язано завдання знищення феодальних поряд-
ків – напівкріпосної залежності селян і станових привілеїв.
б) Початок революції. У березні 1848 р. депутати ландтагу Нижньої
Австрії і союз промисловців зажадали запровадження конституції, скликання
загальноавстрійського парламенту, відставки канцлера (глави уряду) Клеменса
Меттерніха, відміни цензури друку і проведення інших демократичних реформ.