— 118 —
О. фон Бісмарк з’явився до ландтагу з проектом військової реформи і за-
жадав його затвердження, проте Палата депутатів знов відмовилася задоволь-
нити вимоги уряду. Тоді, незважаючи на відмову парламенту, глава прусського
уряду у 1863–1866 рр. провів військову реформу, витративши великі кошти на
реорганізацію армії та її озброєння. Конфлікт між правом та силою закінчився
перемогою останньої. Бісмарк діяв, ігноруючи існування парламенту. Опорою
своєї консервативної політики він вважав ті верстви населення, в яких збере-
глися пережитки станових уявлень: селян, ремісників, дрібних торговців.
О. фон Бісмарк поставив перед собою мету – об’єднати Німеччину
«зверху», не допустивши розгортання широкого демократичного руху. Як єди-
ний можливий метод для цього він обрав використання військової сили.
Свідчать документи. З промови О. фон Бісмарка в бюджетній ко-
місії ландтагу 30 вересня 1862 р.:
«...Німеччина дивиться не на лібералізм Пруссії, а на її могутність; не-
хай Баварія, Вюртемберг, Баден ідуть на поступки лібералізму, ніхто, проте,
не віддасть їм ролі, яку відіграє Пруссія... Не промовами і постановами біль-
шості вирішуються великі питання сучасності...– це було великою помилкою
1848 і 1849 рр., – а залізом і кров’ю...»
1. Які уроки брав до уваги Бісмарк із революційних подій 1848 і 1849 рр.?
2. Чому він відводив Пруссії вирішальну роль в об’єднанні Німеччини?
Консервативна політика – прихильність до традиційних цінностей, на-
станов, стабільності, неприйняття нового, недовіра до проектів реформістів.
Отто фон Бісмарк (1815–1898 рр.) – князь,
видатний державний діяч Пруссії і Німеччини,
перший рейхсканцлер Німецької імперії у 1871–
1890 рр. Був вихідцем із давнього прусського роду,
здобув юридичну освіту, обіймав чиновницькі по-
сади, служив в армії. У травні 1851 р. став пред-
ставником Пруссії в союзному сеймі у Франкфурті-
на-Майні. У 1859 р. він був призначений послан-
цем до Росії, а у 1862 р. – до Франції. У 1862 р.
Бісмарк став на чолі уряду Пруссії. Він об’єднав
Німеччину на пруссько-мілітаристській основі, зміцнював панування в кра-
їні юнкерсько-буржуазного блоку, вів боротьбу проти клерикальної опозиції
(«культуркампф»), запровадив Винятковий закон проти соціалістів, був іні-
ціатором низки соціальних реформ. О. фон Бісмарк – один із головних ор-
ганізаторів Троїстого союзу, спрямованого проти Франції і Росії. При цьому
він вважав, що війна з Росією була б небезпечною для Німеччини.
ОттофонБісмарк