— 140 —
Уряд Джона Рассела (1846–1852 рр.) зробив ще декілька кроків уперед
на шляху до свободи торгівлі. Він відкрив британські гавані для кораблів усіх
держав без винятку, знищив навігаційні обмеження, що існували ще з XVII ст.
Цьому сприяли страшний голод, що вибухнув в Ірландії у 1846 р., та ряд не-
врожайних років у багатьох місцевостях Англії й Шотландії.
У 1855 р. сформувати уряд було доручено лордові Генрі Пальмерстону,
і з тих пір, до самої смерті (1865 р.), з невеликою перервою (1858–1859 рр.),
він залишався прем’єр-міністром. Ще на посту міністра закордонних справ він
прославився як захисник інтересів британців, коли послав до Греції цілу еска-
дру, щоб припинити переслідування місцевою владою британського громадя-
нина. Не дивлячись на те, що він був головою вігів, політика його відрізнялася
поміркованістю і обережністю; він протидіяв багатьом демократичним пере-
творенням, в тому числі і здійсненню парламентської реформи.
У 60-х рр. прискорився процес перетворення вігів у політичну партію
буржуазії. Це перетворення було пов’язане з іменем міністра фінансів
Вільяма Гладстона, який після смерті Г. Пальмерстона став лідером лібералів.
Парламентські вибори 1868 р. закінчилися перемогою Ліберальної партії,
і В. Гладстону було доручено формування нового уряду, що управляв краї-
ною подальші шість років. Діяльність цього кабінету відзначилась здійснен-
ням цілого ряду реформ. У 1870 р. уряд В. Гладстона ініціював закон в галузі
освіти, що носив характер компромісу між релігійною й світською освітою.
Релігійні школи там, де вони «працювали добре», отримували державну субси-
дію. Водночас, створювалося багато нових світських шкіл (релігійне виховання
здійснювалося в них лише з відома батьків). Було запроваджено безкоштовну
початкову освіту, зроблені кроки по розширенню середньої освіти. В результаті
збільшився прихід до шкіл дітей із сімей буржуазії.
4.Другапарламентськареформа
У середині XIX ст. у Великій Британії остаточно утворилося громадянське
суспільство. Станові привілеї втратили своє значення, більшу роль мала сама
Гладстон Вільям Юарт (1809–1898 рр.) –
британський державний і політичний діяч. Освіту
здобув у Ітонській школі й Оксфордському універ-
ситеті. У 1832 р. був вибраний до парламенту від
партії торі, займав міністерські пости в ряді урядів
консерваторів. Потім приєднався до лібералів, став
у 1866 р. їхнім лідером. У 1868–1874, 1880–1885,
1886, 1892–1894 рр. – прем’єр-міністр. Проводив
реформи, які сприяли розвитку громадянського
суспільства й становленню правової держави.
ВільямГладстон