Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

111 БУР — БУР

ТМ) робочі ãоловêи. Долота для низьêообертовоãо бóрі-

ння (до 60 об/хв) мають ãерметизованó мастилонаповненó

опорó за схемою êовзання — êóльêа-êовзання — опорна

п’ята з радіальною óщільнювальною манжетою. Для підв-

едення промивної рідини через долото до вибою свердлови-

ни в шарошêових долотах є спеціальні промивальні або

продóвні пристрої. Лопатеві Б.д. призначені для бóрі-

ння обертальним способом м’яêих і середньої твердості

порід. Лопатеві долота (ГОСТ 26–02–1232–75) з проми-

ванням виãотовляються з циліндричними отворами в

êорпóсі (тип 2Л, діаметри 76–165,1 мм, швидêість рóхó

промивної рідини до 50 м/с) і змінними ãідромоніторними

насадêами в êорпóсі (тип 3Л, діаметри 120,6–469,9 мм,

швидêість промивної рідини не менше 90 м/с). Стираль-

но-різальні Б.д. (тип ЗСР) мають діаметри 190,5–269,9

мм. Піêоподібні Б.д. (тип П, діаметри 98,4–444,5 мм) ви-

ãотовляють двох різновидів: Ц — для розбóрювання це-

ментних пробоê і металевих деталей низó обсадних êолон;

Р — для розширення стовбóра свердловини. До лопатевих

належать таêож Б.д. для óдарно-êанатноãо бóріння. Для

бóріння без промивання свердловини застосовóють шнеêові

долота. Для допоміжних робіт (розбóрювання цементних

пробоê, металó ó свердловині) застосовóють фрезерні

Б.д.: тип ФР ó виãляді плосêодонних фрезерів, нижня ро-

боча поверхня яêих оснащена твердосплавними зóбêами

або пластинêами, яêі вистóпають над êорпóсом Б.д.; тип

ДФТС із розміщенням твердосплавних зóбêів по 3 спір-

алях, яêі мають плавний перехід від центральноãо êаналó

долота на робочó сферó. Для бóріння свердловин із відб-

иранням ê ерна застосовóють шарошêові і лопатеві

бóрильні ãоловêи, яêі виãотовляють для спеціальних êер-

ноприймальних пристроїв із знімними і незнімними êер-

ноприймачами. Див. таêож долото. В.С.Бойêо.

БУРОВЕ СУДНО, -оãо, -а, с. * р. бóровое сóдно; а. drilling

vessel; н. Bohrschiff n — плавóча спорóда для морсьêоãо

бóріння свердловин, обладнана центр. прорізом в êорпóсі,

над яêим встановлена бóрова вежа, і системою для óтри-

мання сóдна над ãирлом свердловини. Уперше бóріння із за-

стосóванням Б.с. розпочате в Атлантич. оê. в 1968 (з амер.

сóдна "Гломар Челленджер").

Сóчасні Б.с., яê правило, са-

мохідні, з необмеженим

районом плавання. Водотон-

нажність Б.с. 6–30 тис.т, де-

двейт 3–8 тис.т, потóжність

енерãетичноãо óстатêóвання,

яêе забезпечóє

бóрові роботи,

позиціювання і хід сóдна до

16 МВт, швидêість ходó до 15

вóзлів, автономність по запа-

сах 3 місяці. На Б.с. застосо-

вóються заспоêоювачі хитан-

ня, що дають змоãó проводи-

ти

бóріння

свердловин при

хвилюванні моря 5–6 балів; при більшомó хвилюванні

бóріння

припиняється і сóдно знаходиться в штормовомó

відстої із зміщенням від

свердловини

(відстань до 6–8%

від ãлибини моря) або

бóрильна

êолона

від’єднóється від

ãирла

свердловини

. Сóчасні Б.с. забезпечóють роботó на

ãлибинах

морів

та

оêеанів

понад 4 000 м. Для óтримóвання

Б.с. в заданій точці

бóріння

в межах, яêі допóсêаються

жорстêістю êолони

бóрильних

трóб

, застосовóють 2 сис-

теми позиціювання: статичнó (з виêористанням заяêо-

рення сóдна) і динамічнó стабілізацію (з допомоãою

ãребних ґвинтів і підêермовóвальних

пристроїв

Яêірна система застосовóєть-

ся для Б.с. при ãлибині моря

до 300 м; містить троси і лан-

цюãи, спеціальні яêорі масою

9–13,5 т (8–12 шт.), яêірні

лебідêи із зóсиллям по 2 МН,

обладнані êонтрольно-вимір-

ювальною апаратóрою. Роз-

міщення яêорів і їх виймання

проводиться з допоміжних сó-

ден. Для збільшення маневре-

ності і сêорочення часó робо-

ти при виході з точêи бóріння

виêористовóють т.зв. яêірні

системи êрóãової орієнтації

сóдна (спеціально вмонтова-

на в центрі êорпóса сóдна тó-

рель з майданчиêом, на яêомó

змонтовано весь яêірний при-

стрій, в т. ч. лебідêи).

Різновид Б.с. — т.зв.

шланãо-êабельні сóдна, призначені в осн. для інжене-

рно-ãеолоãічноãо бóріння на ãлибинó 200 м при ãлибині

моря до 600 м. Вони обладнóються системою динамічної

стабілізації, ãнóчêим шланãоêабелем, завдяêи чомó

вимоãи щодо зміщення сóдна відносно ãирла свердловини

ставляться менш жорстêі, ніж при виêористанні бóрильних

трóб. В.С.Бойêо.

БУРОВЕ УСТАТКУВАННЯ (УСТАТКОВАННЯ), -оãо,

-…, с. * р. бóровая óстановêа; а. drilling rig; н. Bohranlage f

— êомплеêс машин і механізмів, призначений для бóріння,

êріплення свердловин, а таêож шахтних стовбóрів. Б.ó. для

розвідêи родовищ êорисних êопалин, розробêи родовищ на-

фти, ãазó, підземних вод і ãлибинних ãеолоãічних дослі-

джень за способом монтажó і видом транспортóвання роз-

діляється на розбірне і нерозбірне. Розбірне Б.ó. (вели-

êоблоêове і дрібноблоêове) призначене для спорóдження

свердловин ãлибиною 2000–10000 м. Велиêоблоêове Б.ó.

транспортóється на спеціальних несамохідних шасі (возо-

виêах), дрібноблоêове — на óніверсальномó транспорті

(напр., автомобільномó, авіаційномó). Нерозбірне Б.ó.

розділяється на самохідне і несамохідне. Самохідне Б.ó.

постійно змонтовано на транспортномó засобі (автома-

шині, траêторі, самохідній бóровій основі, бóровомó сóдні),

яêий забезпечóє переміщення Б.ó.; несамохідне Б.ó. пере-

возиться на транспортномó засобі, яêий не має двиãóна

(полозêовій рамі, причепі, несамохідній бóровій основі).

Для бóдівництва нафтових і ãазових свердловин на заболо-

ченій території і аêваторіях створено Б.ó. для êóщовоãо

бóріння і плавóче óстатêóвання. Б.ó. для êóщовоãо бóріння

забезпечóє можливість спорóдження велиêої êільêості

свердловин (до 50 і більше) з одноãо майданчиêа. В цьомó

випадêó Б.ó. переміщóється з допомоãою ãідроциліндрів з

ãирла побóдованої свердловини на новó свердловино-точêó

по рейêовій êолії або на êотêах без розбирання. За видом

енерãопостачання Б.ó. поділяється на óстатêóвання з ав-

тономним і централізованим енерãопостачанням. При ав-

тономномó енерãопостачанні яê первинний двиãóн Б.ó.

можóть виêористовóватися двиãóни внóтрішньоãо зãорян-

ня (бензинові, дизельні, ãазові тóрбіни) або дизель-ãене-

раторні аґреґати. Централізоване енерãопостачання здій-

Бóрове сóдно.

Рис. Утримання сóдна над

точêою бóріння: 1 – донний

відбивач; 2 – ãідрофон; 3 –

êормові двиãóни; 4 – випром-

інювач; 5 – бóрильна êолона;

6 – пóльт óправління; 7 –

носові двиãóни; 8 – трос інê-

лінометричноãо датчиêа; 9 –

донний вантаж.

БУР — БУР 112

снюється від промислових елеêтромереж. Сóмарна по-

тóжність Б.ó. при бóдівництві свердловин малої ãлибини

(до 2000 м) сяãає 800 êВт, середньої ãлибини (до 4500 м) —

800–2000 êВт, ãлибоêих і надãлибоêих (понад 4500 м) —

до 5000 êВт. Залежно від довжини і діаметра стовбóра, ви-

дó бóріння до Б.ó. можóть входити таêі вóзли: бóрові спо-

рóди (бóрова вежа, основа, óêриття); бóрові механізми

(бóрова лебідêа з талевою системою або підіймач, обер-

тальний або обертально-подавальний механізм); енер-

ãетичне обладнання (двиãóни внóтрішньоãо зãоряння, ди-

зель-ãенераторна станція, перетворювачі енерãії, елеêтро-

ãідродвиãóни); обладнання для роботи з рідêими, ãазор-

ідинними і ãазоподібними очисними аґентами (бóровий

насос, êомпресор, резервóар, машини і механізми для приãо-

тóвання, очищення і обробляння бóрових аґентів, трóбоп-

роводи, шланãи і вертлюã); обладнання і бóровий інстр-

óмент для механізації спóсêо-підіймальних операцій

(êлючі, êлинові захвати, елеватори, спайдери); противи-

êидне обладнання; система óправління Б.ó.; êонтроль-

но-вимірювальна система. Див. таêож бóрова óстановêа.

В.С.Бойêо.

БУРОВЕ УСТАТКУВАННЯ В РОБОТІ, -оãо, -…, с. * р.

бóровая óстановêа в работе; а. performance of drilling rid; н.

Bohranlage f bei der Arbeit f — розрахóнêовий поêазниê,

яêий хараêтеризóє середньомісячнó êільêість бóровоãо

óстатêóвання (БУ), що перебóває ó бóрових роботах про-

тяãом певноãо періодó (місяць, êвартал, ріê):

де n

в.м — êільêість верстато-місяців бóріння за даний пе-

ріод; n

м — êільêість êалендарних місяців ó даномó періоді.

БУРОВИБУХОВІ РОБОТИ, -их, іт, мн. * р. бóровзрывные

работы, а. drilling and blasting operations, explosive drilling;

н. Bohrsprengarbeiten f pl — сóêóпність операцій підрива-

ння та підãотовчоãо бóріння шпóрів і свердловин під час ви-

добóвання êорисних êопалин, проведення ãірничих виробоê,

бóдівництва спорóд ó міцних ãірсьêих породах.

БУРОВИЙ ДРІБ, -оãо, -ó, ч. * р. бóровая дробь, а. drill

shot, н. Bohrschrot n, m — тверді литі сталеві або чавóнні

êóльêи, а таêож сталеві êóбиêи, або циліндриêи, що за-

стосовóються для рóйнóвання ãірсьêих порід під час бóрі-

ння. Діаметр дробó, яê правило, 1,5-5,5 мм.

БУРОВИЙ ЖУРНАЛ, -оãо, -ó, ч. * р. бóровой жóрнал; а.

drilling record, drill log; н. Bohrjournal n — основний доêó-

мент, яêий відображає весь процес бóріння, сêладається за

певною формою, заповнюється в êінці êожної зміни,

зберіãається ó бóровій орãанізації, а після передачі сверд-

ловини замовниêові — в ãеолоãічній слóжбі орãанізації, за-

мовниêа.

БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ, -оãо, -а, ч. *р. бóровой инс-

трóмент, а. drilling tool; н. Bohrwerkzeuge n pl, Bohrgeräte n

pl — заãальна назва механізмів і пристроїв, що застосовó-

ються при бóрінні шпóрів, свердловин і ліêвідації аварій, що

виниêають ó свердловинах. За призначенням виділяють

технолоãічний, допоміжний, аварійний і спеціальний Б.і.

В залежності від ãалóзі застосóвання (бóріння вибóхових,

ãеол.-розвідóвальних, нафт. або ãазових свердловин), спо-

собó і діаметра бóріння номенêлатóра і êонстрóêтивні

особливості Б.і. в êожній ãрóпі мають специфіч. особли-

вості. Технол. Б.і. застосовóють для виêонання робіт,

пов'язаних безпосередньо з процесом бóріння свердловин.

У ньоãо входить породорóйнóючий Б.і. — різці, бóрові êо-

ронêи, долота тощо, інстрóмент для відборó êерна, а таêож

розширювачі, êалібратори та ін. для рóйнóвання стіноê

свердловини з метою надання їй необхідноãо діаметра і по-

перечноãо перетинó. Допоміжний Б.і. (êлючі, елеватори,

спайдери, êлинові захвати та ін.) призначений для збиран-

ня і розбирання (зґвинчóвання і розґвинчóвання) бóрових

êолон (бóровоãо ставó), а таêож підтяãóвання, підійм-

ання, спóсêó і óтримання на вазі або на столі ротора еле-

ментів бóрильної êолони, штанã і обсадних трóб. Б.і. для

ліêвідації аварій (мітчиêи, дзвони, трóболовêи, трó-

борізêи, фрезери, торпеди, домêрати і ін.) застосовóють

при виниêненні óсêладнень (втрата породорóйнóючоãо

інстрóмента, відрив або прихват бóрильної êолони, прихват

або зняття обсадних трóб і т. д.) в процесі бóріння свердло-

вин. Спец. Б.і. слóжить для орієнтації технол. інстрóмента

в стовбóрі свердловини з метою здійснення її бóріння в за-

даномó напрямі і вêлючає відхилювачі різн. êонстрóêцій

(тóрбінні, шпиндель-відхилювачі, óіпстоê, стабілізатори

та ін.), засоби орієнтóвання свердловини. В.С.Бойêо.

БУРОВИЙ НАСОС (ПОМПА), -оãо, -а (-и), ч(ж). * р.

бóровой насос, а. slush(mud) pump; н. Spülpumpe f, Bohrpum-

pe f — ãідравлічна машина для наãнітання промивної рідини

в бóровó свердловинó. Для ãеолоãо-розвідóвальноãо бóріння

застосовóються Б.н. êорисною потóжністю 0,63; 4,1; 7,8;

16,0; 33,1; 52,3 êВт, для ãеофізичноãо стрóêтóрно-пошó-

êовоãо і ãеолоãо-розвідóвальноãо — 32,50, 80, 125 êВт, для

ãлибоêоãо еêсплóатаційноãо і ãеолоãо-розвідóвальноãо

бóріння на нафтó і ãаз — 190, 235, 300, 375, 475, 600, 750,

950, 1180 êВт. Гідравлічна частина сêладається з 2 або 3

ãідравлічних êоробоê (залежно від êільêості робочих цил-

індрів насоса), яêі об’єднані всмоêтóвальним і наãнітал-

ьним êолеêторами. На вході до всмоêтóвальноãо êолеêто-

ра і виході з наãнітальноãо êолеêтора встановлюються

пневматичні êомпенсатори нерівномірності подавання.

Привод Б.н. в осн. від елеêтродвиãóнів або двиãóнів внóт-

рішньоãо зãоряння вêлючає êривошипно-шатóнний ме-

ханізм. Робочі орãани Б.н. мають підвищенó стійêість до

дії частиноê абразивó, нафти, хімічних реаêтивів і ін. Осн.

тенденція розвитêó Б.н.: підвищення робочоãо тисêó і по-

тóжності привода, розширення ãраниць безстóпінчатоãо

реãóлювання подачі рідини.

БУРОВИЙ РОЗЧИН, -оãо, -ó, ч. * р. бóровой раствор; а.

drilling fluid, drilling mud; н. Spülung f, Bohrschlamm m,

Spülflüssigkeit f — сêладна баãатоêомпонентна дисперсна

система сóспензійних, емóльсійних і аерованих рідин, яêі

застосовóються для промивання свердловин ó процесі бóрі-

ння. Під час цирêóляції ó свердловині Б.р. очищає вибій від

вибóреної породи, транспортóє вибóренó породó із свердло-

вини і óтримóє її в зависломó стані після припинення цир-

êóляції, аêтивізóє процес рóйнóвання ãірсьêої породи доло-

том, попереджає осипи, обвали і ін., забезпечóє яêісне

розêриття продóêтивних пластів, виявляє змащóвальнó і

антиêорозійнó дію на бóровий інстрóмент, обертає вибійні

двиãóни. В праêтиці бóріння застосовóють Б.р. на водній

(технічна вода, розчини солей і ãідроãелі, полімерні, пол-

імер-ãлинисті і ãлинисті розчини) і вóãлеводневій (вапня-

но-бітóмний розчин, інвертна емóльсія) основах. При

бóрінні в хемоãенних відêладах застосовóють соленасичені

ãлинисті розчини, ãідроãелі, ó випадêах можливих осипань і

обвалів стіноê свердловини — інãібіторні розчини, при

впливі висоêих температóр — термостійêі (термосолес-

тійêі) ãлинисті розчини і розчини на вóãлеводневій основі,

яêі є ефеêтивними таêож при розêритті продóêтивних

пластів і при розбóрюванні териãенних і хемоãенних несті-

в.м.

----------

113 БУР — БУР

йêих порід. При бóрінні в óмовах, що хараêтеризóються

аномально висоêими тисêами, застосовóють обважнені

Б.р., в неóсêладнених óмовах — технічнó водó, полімерні

безãлинисті і полімерãлинисті розчини з низьêим вмістом

твердої фази. Ефеêтивність застосóвання Б.р. залежить

від їх властивостей, до яêих належать ãóстина, в’язêість,

водовіддача, статична напрóãа зсóвó та ін. Водовіддача Б.р.

хараêтеризóється об’ємом фільтратó (від 2 до 10 см

яêий відділився від розчинó через стандартнó фільтрóвал-

ьнó поверхню при перепаді тисêó ~100 êПа протяãом 30

хв. Товщина осадó на фільтрі (фільтраційна êірêа), яêа óт-

ворюється під час визначення водовіддачі, змінюється в

межах 1–5 мм. Вміст твердої фази в Б.р. хараêтеризóє

êонцентрацію ãлини (3–15%) і обважнювача (20–60%).

Для забезпечення ефеêтивності бóріння (залежно від êон-

êретних ãеолоãо-технічних óмов) властивості Б.р. реãóлю-

ють зміною співвідношення вмістó дисперсної фази і дис-

персійноãо середовища та введенням в них спеціальних ма-

теріалів і хімічних реаґентів. Для попередження водона-

фтоãазопроявів при аномально висоêих пластових тисêах

збільшóють ãóстинó Б.р. шляхом введення спеціальних

обважнювачів (напр., êрейдою до 1500 êã/м

, баритом і

ãематитом до 2500 êã/м

і більше) або зменшóють її до

1000 êã/м

за рахóноê аерації Б.р. чи додавання до ньоãо

піноóтворювачів (сóльфанолó, ліãносóльфонатó). Вміст

твердої фази Б.р. реãóлюється тристóпінчастою системою

очищення на вібраційних ситах, пісêовідділювачах і мó-

ловідділювачах; ãазоподібні аґенти відділяють ó деãазато-

рах. Крім тоãо, для реãóлювання вмістó твердої фази в роз-

чин вводять селеêтивні флоêóлянти. Особливий êлас ре-

аґентів застосовóють при реãóлюванні властивостей роз-

чинів на вóãлеводневій основі. До них належать емóльãа-

тори (мила жирних êислот, емóльтал та ін.), ãідрофобіза-

тори (сóльфонол, четвертинні аміни, êремнійорãанічні

сполóêи), знижóвачі фільтрації (орãаноãóмати). Готóють

Б.р. безпосередньо перед бóрінням і в йоãо процесі при до-

помозі ãідрозмішóвачів та дисперãаторів. В.С.Бойêо.

БУРОВИЙ РОЗЧИН ПОЛІМЕРНИЙ, -оãо, -ó, -оãо, ч. *

р. бóровой раствор полимерный; а. polymer drilling mud; н.

Polymerspülung f, Polymerbohrspülung f — розчин на водній

основі, яêий містить висоêомолеêóлярні полімери лінійної

бóдови, що застосовóється при бóрінні, ãоловним чином,

міцних порід. Хараêтеризóється висоêою ãідрофільністю та

псевдопластичністю — здатністю розріджóватися до в’яз-

êості, близьêої до в’язêості води, при велиêих швидêос-

тях зсóвó і заãóщóватися при низьêих. Розрізняють безã-

линисті і малоãлинисті Б.р. Вони сприяють збільшенню

механічної швидêості проходêи, стійêості долота, зни-

женню абразивноãо зношóвання тертьових частин насосів

тощо.

БУРОВИЙ СНАРЯД, -оãо, -а, ч. * р. бóровой снаряд, а.

drillrig, drilling tool-making, н. Bohrgerät n — êомплеêт ін-

стрóментів, що опóсêається в свердловинó в зібраномó

стані.

БУРОВИЙ СТАНОК (ВЕРСТАТ),

-оãо, -а (-а),

ч.

* р.

бó-

ровой станоê,

а.

drill, borer, drilling rig, drillrig;

н.

Bohrgerät

— машина для бóріння підривних і ãірничотехнічних

свердловин різноãо призначення (зоêрема ãеолоãорозвід-

óвальних), а таêож шпóрів при відêритих та підземних

розробêах ê.ê. Б.с. — основна частина баãатовóзлових

бóрових óстановоê. Одновóзлові бóрові óстановêи аналоã-

ічні Б.с. В залежності від типó породорóйнóючоãо інстр-

óмента розрізнюють Б.с. шнеêові (бóріння різанням), ша-

рошêові, пневмоóдарні, ãідроóдарні, воãневі, êомбіновані

(термомеханічні). Б.с. мають елеêтричний або дизельний

привод. За êонстрóêтивним виêонанням розрізняють таêі

Б.с.: з торцевим, патронним або ро-

торним обертальним пристроєм.

Найбільш розповсюджені перші два

типи. Застосовóється на підземних ãі-

рничих роботах і в êар’єрах, а таêож в

дорожномó і ãідротехнічномó бóді-

вництві. Перспеêтива розвитêó пов'я-

зана із застосóванням ãідроóдарних бó-

рильних машин, систем автоматич. óп-

равління, ãідропривода вóзлів, створен-

ням станêів-роботів.

БУРОВИК,

-а,

ч.

* р.

бóровиê;

а.

specialist in drilling;

н. Bohrarbeiter m —

фахівець з бóріння.

БУРОВІ РОБОТИ, -их, іт, мн. * р. бó-

ровые работы; а. drilling; н. Bohrar-

beiten f pl

—

певна сóêóпність і посл-

ідовність виêонання операцій при бóдівництві еêсплóата-

ційних і дослідних

свердловин

бóрінні

ãірничотехнічних

свердловин

. До Б.р. входить: спорóдження

бóрової

вишêи

привишêових спорóд, монтаж (а таêож демонтаж)

бóровоãо

óстатêóвання

бóріння

(в т.ч.

êріплення

освоєння і

випробóвання

свердловин

Бóріння

сóпроводжóється

êріпле-

нням

стовбóра

свердловини

(її діляноê по ãлибині)

обсадни-

ми

êолонами

, а таêож допоміжними і ремонтними робота-

ми, яêі в основномó мають таêож циêлічний хараêтер. Го-

ловні êритерії оцінêи ефеêтивності Б.р. — швидêість

бóрі-

ння

, вартість метра проходження, яêість бóдівництва

сверд-

ловин

і доведення їх до проеêтних ãлибин, êрім тоãо, для

ãеолоãо-розвідóвальних Б.р. — репрезентативність і віро-

ãідність ãеолоãо-ãеофізичної і технолоãічної інформації,

приріст запасів

нафти

ãазó

на метр проходження, для еê-

сплóатаційних — дебіт

свердловини.

Ефеêтивність Б.р.

зростає із зменшенням êільêості рейсів, витрачóваних на

бóріння

свердловини

в êонêретних ãірничо-ãеолоãічних

óмовах, часó, витрачóваноãо в середньомó на один рейс, із

збільшенням швидêості циêлó бóдівництва

свердловини

, а

таêож із зменшенням частини всіх витрат, пов’язаних із

ліêвідацією наслідêів

аварій

, óсêладнень, браêó в роботі і

простоїв

свердловин

з орãанізаційних причин.

БУРО-ЗБІЙНІ МАШИНИ,

-…-их, -н,

мн

. *

р.

бóро-сбоеч-

ные машины,

а.

hole drilling machines,

н. Aufbruchbohrmaschi-

nen f pl — ãірничі машини для бóріння свердловин діаметром

300...500 мм ó напрямêó знизó доãори, та при потребі —

розбóрення їх зверхó донизó до діаметра 500…960 мм. За-

стосовóються при підземній розробці êрóтих та полоãих

вóãільних пластів, для нарізêи лав, деãазації пластів та ін.

Б.-з.м. розрізняють за призначенням: для роботи в м’яêих

та твердих і середніх породах; за типом механізмó подачі —

з мех., пневматич., ãідравліч. подачею.

БУР

ОКЛИНОВИЙ СПОСІБ ВИДОБУВАННЯ

КАМЕНЮ,

-оãо, -ó, -…,

ч.

р.

бóроêлиновой способ до-

бычи êамня,

а.

wedge-drill output, stripping output;

н.

Keillochbohren

— спосіб відділення від масивó блоêів ã.п.

шляхом попередньоãо оббóрювання óстóпó шпóрами і по-

дальшоãо відêолювання êлинами. Б.с.в.ê. відомий з най-

давніших часів. Імовірно, що саме таêим способом в древ-

ньомó Єãипті отримóвали блоêи для спорóдження пірамід.

Б.с.в.ê. виêористовóється сьоãодні при розробці родовищ

облицювальноãо êаменю, міцних порід, рідше — порід сер.

Самохідний шарош-

êовий бóровий ста-

ноê.

БУР — БУС 114

міцності. Застосовóється в êомплеêсі з ін. механізован-

ими способами відділення блоêів від масивó: êаменері-

зним, термічним і т. д.

БУРОНАВАНТАЖУВАЛЬНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р.

бóропоãрóзочная машина, а. drill-loading machine; н. Bohrwa-

genlader m — машина, яêа призначена для механізації про-

цесів бóріння шпóрів і навантажóвання ãірничої маси (êо-

рисної êопалини і породи) ó транспортні засоби. Б.м. розрі-

зняють: за областю застосóвання — для м'яêих, сер. і мі-

цних ã.п.; за типом навантажóвальної машини — з лапами

і êoвшoві; за типом навісноãо бóрильноãо обладнання — з

одним або двома маніпóляторами, за видом енерãії —

елеêтричні і пневматичні. Б.м. сêладається з вантажної

частини і бóрильної. Застосóвання Б.м. дозволяє збільш-

ити продóêтивність бóріння в порівнянні з рóчними і êо-

лонêовими свердлами в 2-4 рази, виêлючити необхідність

обмінó ó вибої виробêи засобів навантаження і бóріння,

сêоротити ê-ть обладнання, що застосовóється. Продóê-

тивність Б.м. з одним êомплеêтом бóрильноãо обладнання

(в породах міцністю F<6) 5-6 м

за змінó, темпи проведен-

ня виробêи перетином 5-6 м

— 300-400 м за місяць.

БУРОПІДРИВНІ РОБОТИ, -их, іт, мн. * р. бóровзрывные

работы; а. drilling and blasting operations, explosive drilling; н.

Bohrschießarbeiten f pl — сóêóпність виробничих процесів з

оббóрювання масивó і відділення вибóхом частини ãірсьêої

породи з її одночасним подрібнюванням і переміщенням.

Б.р. — це проходження зарядних порожнин (шпóрів, свер-

дловин, êамер) для розміщення зарядів ВР, заряджання

ВР, їх забивання та збóдження (ініціювання) вибóхó. Тер-

мін Б.р. підêреслює техніêо-еêономічнó нерозривність

бóріння вибóхових свердловин і вибóхових робіт.

БУРОТРИМАЧ, -а, ч. * р. бóродержатель, а. drill-steel

holder, drill chuck; н. Bohrerhalter m — пристрій, що запоб-

іãає випаданню бóра з бóêси бóрильної машини.

БУРОШНЕКОВА УСТАНОВКА, -ої, -и, ж. * р. бóрошне-

êовая óстановêа, а. auger drill, н. Bohrschneckenanlage f —

ãірнича машина, що призначена для механізованоãо вий-

мання вóãілля з свердловин довжиною до 50 м та діаметром

до 1,4 м. Розподіляються: за призначенням — для підзе-

мних та відêритих робіт; за типом виêонавчоãо орãанó — з

одним або двома спарованими шнеêовими ставами.

БУРОШНЕКОВИЙ СПОСІБ ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ,

-оãо, -ó, -…, ч. * р. бóрошнеêовый способ выемêи óãля, а. coal

recovery method of drill, н. Bohrschneckenabbau m der Kohle f

— послідовне

бóріння свердловин

, діаметр яêих трохи мен-

ший від потóжності

пласта.

Між

свердловинами

лишаються

технолоãічні

цілиêи

завширшêи 0,2 м.

Виймання

проводить-

ся, напр., двошпиндельною óстановêою БУГ-3, що сêла-

дається з

бóрошнеêової óстановêи

, шнеêовоãо сеêційноãо

êістяêа,

бóрових

êороноê

, яêі рóйнóють

вóãілля

пристрою

нарощóвання та сêладóвання сеêцій, засобів пилепоãли-

нання. Застосовóється ó

Львівсьêо-Волинсьêомó басейні.

БУРСАЇТ, -ó, ч. * р. бóрсаит, а. bursaite, н. Bursait m —

бісмóтова сóльфосіль свинцю — Pb

5Bi4S11. Сêлад ó %: Pb —

39,62; Bi — 37,6; S — 17,32. Домішêи: Fe, Zn. Синãонія мо-

ноêлінна. Кристали видовжені по осі. Колір срібно-білий.

Блисê металічний. Знайдений разом із сфалеритом і халь-

êопіритом ó вольфрамовомó родовищі Улóдаã (Бóрса, Тó-

реччина).

БУРСИТ, -ó, ч. * р. бóрсит, а. burcite, н. Bursitis f — запа-

лювальне захворювання слизових сóмоê навêоло сóã-

лобів. Сóпроводжóється підвищеним óтворенням і

наêопиченням ó їх порожнинах випотó. Спричинюється

травмами, ãострими чи хронічними інфеêціями, діатезом.

Часто бóрсити пов’язані з професією, зоêрема з роботою ó

шахті. Захворювання виявляється ó виãляді невелиêої,

щільної припóхлості, яêа постóпово збільшóється і стає

хворобливою. При хроніч. Б. êолінноãо сóãлоба припóх-

лість розташовóється на передній поверхні êолінної чаш-

êи, при Б. ліêтевоãо сóãлоба — в ділянці паростêа ліêтевої

êістêи. З метою профілаêтиêи Б. реêомендóється запобіã-

ати травмам сóãлобів за допомоãою наêолінниêів тощо.

Ліêóвання Б. зводиться до теплових процедóр, масажó,

ãрязеліêóвання, йонофорезó з йодом, пóнêції сóмêи з по-

дальшим введенням в її порожнинó ãідроêортизонó. У ви-

падêах, що не піддаються êонсервативномó ліêóванню,

поêазана операція — посічення (розтин) сóмêи.

БУРШТИН, -ó, ч. * р. янтарь, а. amber, karabe, saka(l),

kahruba; н. Bernstein m — природна орãанічна сполóêа,

щільна і в'язêа (сêам’яніла) виêопна смола хвойних дерев.

Формóла: С

40Н64О4 (або C10H16O). Містить домішêи сірêи.

Аморфний. Гóстина 1,05-1,10. Тв. 2-3. Колір жовтий,

червоно-êоричневий. Блисê смоляний. Зóстрічається ó

виãляді зерен, жовен і пластин розміром від деê. мм до 50

см. Часто прозорий, êолір переважно жовтий (сóêциніт),

оранжевий до вишнево-червоноãо (рóменіт, бірміт),

відомі восêовий (“бастард") і молочно-білий (“êістяний")

Б. Т-ра плавлення 250-300

С, леãêо зãоряє. Б. має орãані-

чне (рослинне) походження: смоли перев. хвойних дерев в

процесі фосилізації зазнавали оêиснення і полімеризації з

óтворенням абієтинової і ін. орãаніч. ê-т, частêово сóê-

цинітової. На стадії êатаãенезó Б. óщільнюється і набóває

більш темноãо забарвлення (рóменіт, бірміт). Пром. зна-

чення мають ã.ч. вторинні розсипні прибережно-морсьêі

родовища. В Уêраїні ó відêладах палеоãенó та неоãенó є в

Рівненсьêій, Київсьêій, Житомирсьêій, Львівсьêій та

Харêівсьêій областях. За êордоном відомі родов. Б. ó

Примор’ї (РФ), Італії, Польщі, М’янмі, Канаді, США,

Домініêансьêій Респóбліці, Меêсиці. Розрізняють Б.

апеннінсьêий, Б. істрійсьêий, Б. êанадсьêий, Б. меêси-

êансьêий, Б. моравсьêий, Б. сіцілійсьêий, Б. швей-

царсьêий, Б. японсьêий та ін. Виêористовóється яê вироб-

не êаміння, êращі зразêи — яê дороãоцінне êаміння. Хоро-

ший елеêтроізоляційний матеріал. Те саме, що і янтар.

Синоніми: дамштейн, делятиніт та ін.

БУС, -а, ч. * р. бóс, а. boos — дрібна (деê. міêрон) частин-

êа розсипноãо золота.

БУСОЛЬ, -і, ж. * р. бóссоль, а. dip compass, miner’s

compass; н. Boussole f, Kompaß m — ãеодезичний прилад для

вимірювання маãнітних азимóтів на місцевості або в

шахті; являє собою заêритó сêлом êоробêó з немаãнітн-

оãо металó та розміщенó в її центрі маãнітнó стрілêó на

вістрі або êотóшêó з аретиром. В залежності від êонстрóê-

ції Б. може бóти встановлено на штативі, на приладі або

підвішено на шнóрі. Марêшейдерсьêа Б. êомплеêтóється

разом з висячим півêрóãом. Б. застосовóють при топоã-

рафічній, ãеолоãічній, марêшейдерсьêій зйомêах, зйомêах

нарізних та очисних виробоê тощо.

БУСТАМІТ, -ó, ч. * р. бóстамит, а. bustamite, н. Bustamit

m — мінерал, силіêат маãнію і êальцію ланцюжêової бóдови

з ãрóпи піроêсеноїдів. Формóла: 3[(Mn,Ca,Fe)SiO

3]. За

іншою версією — Ca

3Mn3[Si3O9]2. Сêлад ó %: CaO — 18,16;

MnO — 31,65; SiO2 — 47,66. Домішêи: MgO, FeO, BaO,

Na2O, K2O. Синãонія триêлінна. Гóстина 3,1-3,4. Тв. 6-6,5.

Колір білий, зеленóватий, рожевий. Блисê сêляний. Утво-

рює зернисті, радіальноволоêнисті аґреґати. Зóстрічаєт-

115 БУС — БУФ

ься в марãанцеворóдних тілах в асоціації з іншими марãан-

цевими мінералами. Родовища: Франêлін (шт.

Нью-Джерсі, США), о.Сêай, п-ів Корнóолл (Велиêобри-

танія), Броêен-Гіллс (Новий Півд. Уельс, Австралія),

Гарц (ФРН), Новара (Італія), Івате (Японія) і Лонãбан

(Швеція). Зóстрічається таêож в Нижньотаãільсьêомó

районі (Урал) разом з родонітом, марãанцевим ґранатом,

êарбонатами. Порівняно рідêісний.

БУСТЕР, -а, ч. * р. бóстер; а. booster; н. Buster m — ãідр-

оаêóмóлятор поршневоãо типó, циліндр яêоãо заповнений

стисливим робочим аґентом, звичайно нейтральним ãа-

зом, і яêий призначений для збільшення сили або швид-

êості дії основноãо механізмó або аґреґатó.

БУТ, БУТОВИЙ КАМІНЬ, -ó, ч., -оãо, -меню, ч. * р. бóт,

бóтовый êамень, а. quarry stone, rubble, н. Bruchstein m,

Berggestein n, Steinschlag m

— велиêі ãрóдêи (шматêи) по-

роди неправильної форми розміром 150…500 мм, яêі одер-

жóють при розробці родовищ

вапняêів, доломітів, ґранітів

пісêовиêів

та інших

ãірсьêих порід

переважно бóро-вибóхо-

вим способом. Різновид Б.ê. — бóлижниê діаметром бл.

300 мм. Розрізняють Б.ê. за міцністю: висоêоміцний (по-

над 500 МПа), середньої міцності (150-400 МПа), маломі-

цний (25-150 МПа); морозостійêістю. Б.ê. застосовóють ó

бóдівельній справі, зоêрема для êладêи фóндаментів, ó

бóдівництві ãідротехнічних спорóд, ó

шахтах.

БУТАН, -ó, ч. * р. бóтан, а. butane, н. Butan n — орãанічна

сполóêа, ãаз без êольорó й запахó. Міститься в нафті і при-

родних ãазах. Застосовóють яê паливо, а таêож для одер-

жання бóтадієнó.

БУТАН ТОВАРНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. бóтан товарный; а.

commercial butane; н. Warenbutan n

— вóãлеводнева

рідина

що містить не менше 93%

бóтанів

або бóтенів і має

прóжність

пари

не більше 0,5 МПа при 45 °С. При

атмос-

ферномó тисêó

температóра випаровóвання Б.т. (об'ємна

частêа 95%) не повинна перевищóвати 1,2 °С. Вміст

дом-

ішоê

пропанó-пропіленó обмежóється 4%. Рідêий залишоê

при 20 °С обмежóється 2%, вміст

сірêоводню

— 50 мã/м

ãа-

зó

, пентанів — до 35%.

БУТАРA, -и, ж. * р. бóтара,

а. sizing trommel, washing drum;

н.

Waschbutte

, Waschbottich

Waschtrommel

— барабанний

ãрохот, пристрій для проми-

вання ãірничої маси (леãêо- та

середньопромивистих рóд —

пісêів розсипних родовищ

золота і êаситеритó тощо) з

метою видалення ãлини та дрі-

бноãо породноãо матеріалó, а

таêож для доводêи первинних ãравітаційних êонцен-

тратів. Сêладається з завантажóвальної воронêи, похило-

ãо ãрохота, промивноãо шлюзó. Найбільше розповсюд-

ження отримала на поч. ХІХ ст.

БУТОБІЙ, -я, ч. * р. бóтобой, а. mechanical hammer, mickle

hammer, н. Steinschlaghammer m — óдарна óстановêа, яêа

призначена для рóйнóвання неãабаритних шматêів поро-

ди — таê званоãо бóтó, бóтовоãо êаменю. Вêлючає óдар-

ниê, пристрій з маніпóлятором, системó енерãоспоживан-

ня та óправління. Розрізняють Б. за видом óдарниêа, ти-

пом привода, енерãією óдарó та ін. Для рóйнóвання порід з

f = 6-8 виêористовóють низьêоенерãетичні Б. з енерãією

óдарó бл. 5 êДж, порід з f = 8 –14 — середньоенерãетичні з

енерãією óдарó до 15 êДж. Міцні породи з f бл. 18 рóйнó-

ють висоêоенерãетичними Б. з енерãією óдарó понад 15

êДж. Приводи Б. — пневматичний або ãідравлічний, рі-

дше елеêтричний або дизельний. Стаціонарні Б. виêорис-

товóють на перевантажóвальних пóнêтах êар’єрів, пере-

сóвні — в різних місцях êар’єрó, безпосередньо біля вибоїв.

БУТОВА СМУГА (ПОРОДНА СМУГА, ПОРОДНА

СТІНА), -ої, -и (-ої, -и), ж. * р. бóтовая полоса (породная

полоса, породная стена), а. rubble band; н.

Bergerippe

Bergedamm

— заêладальний масив ó формі смóãи в ãірн-

ичій виробці. Б.с. застосовóють при розробці тонêих

пластів, жил і лінз ê.ê., в лавах, при óправлінні поêрівлею

частêовим обрóшенням (обваленням) і частêовою заêлад-

êою (особливо при нестійêих породах), а таêож для охоро-

ни виробоê, в томó числі при проведенні їх широêим виб-

оєм. Для створення Б.с. в лавах виêористовóють породó,

що видобóвається в бóтових штреêах або залишається від

проведення виробоê. Розташовóють Б.с. за простяãанням

або за падінням пласта; ширина 6-12, іноді 4-6 м. На êрó-

тих пластах Б.с. óтримóються з боêó падіння êостровим

(êлітьовим) êріпленням. Кільêість і ширина Б.с. повинні

забезпечóвати óтримання осн. поêрівлі від обвалення.

БУТОВИЙ ШТРЕК,

-оãо, -ó,

ч.

* р.

бóтовый штреê,

а.

rubble drift, stone drift, stone heading;

н. Bergeort n, Bruchstein-

strecke f — виробêа, що проводиться по простяãанню ó

виробленомó просторі лави шляхом підривання боêових

порід (переважно поêрівлі) для видобóвання заêладальноãо

матеріалó. Б.ш. не підтримóється.

БУФЕР, -а, ч. * р. бóфер; а. buffer; н. Puffer m, Dampfer m,

Stossdampfer m — 1). Пристрій для пом'яêшення (послаб-

лення сили) óдарів. 2). У системах обробêи інформації —

частина оперативної пам'яті, призначена для тимчасовоãо

зберіãання даних. 3). Схема або пристрій, що розміщóєт-

ься між двома іншими пристроями для вирівнювання змін

швидêості чи рівня або для забезпечення асинхронної ро-

боти.

БУФЕРНА РІДИНА, -ої, -и. ж. * р. бóферная жидêость,

а. fluid buffer; н. Puffergemisch n, Pufferlösung f — рідина, яêа

розділяє дві інші рідини з метою попередження їх змішóва-

ння і óтворення небажаних сóмішей, збільшення повноти

заміщення, рóйнóвання ãлинистих êіроê і т.ін.; застосо-

вóється під час бóріння і ремонтó свердловин, ã.ч. для попе-

редження змішóвання бóровоãо і тампонажноãо розчинів і

очищення стіноê свердловин. Розрізняють таêі Б.р.: прі-

сна вода; вода насичена солями, дисперãóючими аґента-

ми і ін.; розчини êислот; дизельне паливо (нафта), зміш-

ане з ПАР; розчини ПАР. Б.р. ефеêтивно витісняє бóрові

розчини в свердловині, змиває їх залишêи зі стіноê свердло-

вин, êаверн і жолобів, запобіãає заãóсненню бóрових і там-

понажних розчинів, підвищóє адãезію цементноãо êаменю

до стіноê свердловини і обсадної трóби, попереджає êорозію

обсадних трóб.

БУФЕРНЕ ВИСАДЖЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. бóферное

взрывание, а. cushioned blasting; н. Hohlraumschießen n — ме-

тод вибóхової відбійêи, при яêомó перед вибоєм, що висад-

жóється, залишають частинó подрібненої попереднім виб-

óхом породи (бóфер). Б.в. вперше застосоване в СРСР при

підземних роботах в 1953 (мінна відбійêа, в 1956 — сверд-

ловинна відбійêа). Пiдпір вибою затисêним матеріалом

сповільнює зсóвання масивó, що збільшóє тривалість дії

виêлиêаних вибóхом напрóжень та інтенсифіêóє дроблен-

ня. Найбільше поширення Б.в. отримало при відêритій

розробці родовищ. Спочатêó Б.в. виêористовóвалося при

проведенні розрізних і êапітальних траншей, надалі —

Рис. Бóтара

БУФ — БЮР 116

при óстóпній відбійці виймальних блоêів. Розрізняють Б.в.

на раніше висадженó ãірничó масó і висадження в абсолют-

но затиснóтомó середовищі (на монолітний масив). Бóфер

з подрібненої ãірничої маси

створюється при вибóхó на

вільнó поверхню масивó з ви-

êористанням діаãональної

схеми з'єднання зарядів ВР.

Застосовóється при розробці

ãлибоêих ãоризонтів êар'єрів з

вóзьêими робочими майдан-

чиêами óстóпів. Ефеê-

тивність Б.в. на êар'єрах за-

безпечóється при вибóхó не

менше чотирьох рядів свердловинних зарядів і збільшених

(до 20%) питомих витратах ВР в першомó рядó свердловин.

Б.в. широêо виêористовóється на залізорóдних êар'єрах

Кривбасó, флюсових êар'єрах Уêраїни і ін.

БУФЕРНИЙ ОБ'ЄМ ГАЗУ,

-оãо, -ó, -…,

. *

р.

бóферный

объем ãаза,

а.

buffer gas volume;

н.

Puffergasvolumen

—

об'єм ãазó, яêий в період нормальної циêлічної еêсплóата-

ції залишається в підземномó ãазовомó сховищі до моментó

заêінчення процесó відборó. Б.о.ã. — джерело механічної

енерãії, необхідної для подачі ãазó з пласта до заданоãо

пóнêтó. Завдяêи Б.о.ã. дебіти свердловин підтримóються

на необхідномó рівні. При водонапірномó режимі підземн-

оãо сховища Б.о.ã. протидіє просóванню пластових вод і

попереджóє обводнення еêсплóатаційних свердловин.

Б.о.ã. залежить від ãлибини заляãання, фізиêо-ãеол. пара-

метрів і потóжності пласта-êолеêтора, а таêож від технол.

режимó еêсплóатації свердловин. Б.о.ã. ó сховищах, яêі

створюють ó виснажених ãазових родовищах, може формó-

ватися з початêових запасів, яêі залишились невидобóти-

ми з ãазоносних пластів. Частêа Б.о.ã. в повномó об'ємі

ãазó ó водоносних пластах-сховищах сêладає 40-50%, ó

виснажених ãазових родовищах — 30-50%, в штóчних пóс-

тотах — 10-20%.

БУФЕРНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р. бóферное давление; а.

discharge pressure; н. Dampferdruck m — тисê на бóфері (ви-

êиді) свердловини.

БУХТА, -и. ж. * р. бóхта, а. bunch, coil; н. Ring m — êа-

нат, óêладений êрóãами або вісімêами порóч і один над

одним (ó формі циліндра).

БУЧАРДА, -и. ж. * р. бóчарда, а. boucharde, bush hammer,

tooth axe; н. Stockhammer m, Stockeisen n — інстрóмент ó

виãляді сталевоãо молотêа із зóбчатою робочою поверх-

нею. Призначений для óдарної обробêи êаменю методом

сêолювання. Б. застосовóється в êомплеêті з відбійним мо-

лотêом яê робочий орãан бóчардових верстатів (станêів).

За формою і розташóванням робочих зóбців Б. поділяют-

ься на êóвальні і хрестові. Головні параметри обробêи бó-

чардою: частота óдарів 1200-1800 хв

-1

; енерãія одиничноãо

óдарó 25-45 Дж.

БУЧАРДНИЙ ВЕРСТАТ, -оãо, -а, ч. * р. бóчардный ста-

ноê, а. boucharde machine; н. Bossiermaschine f — óстановêа

для обробêи êаменю сêолюванням з виêонавчим орãаном

ó виãляді відбійноãо молотêа з бóчардою. У êаменеоброб-

номó виробництві Б.в. виêористовóються з 50-х рр. ХХ ст.

Слóжать для обробêи виробів за формою і для фаêтóрної

обробêи. Маêс. розміри заãотовêи ó вітчизняних Б.в (мо-

дель СМР 050) 1500х300х300 мм; число бóчард 14, продóê-

тивність 3-4 м/ãод.

БЮКСИ,

-ів,

мн

. *

р.

бюêсы,

а.

glass, weighing bottles;

н.

Büchsen

f pl

— сêляні стаêанчиêи з притертою сêляною

êришêою. Застосовóють для зважóвання та висóшóвання

проб при аналізі êорисних êопалин.

БЮРЕТКА, -и, ж. * р. бюретêа, а. burette, н. Bürette f —

циліндрична сêляна трóбêа з поділêами й êраном (або за-

тисêачем). Застосовóють ó хімічномó аналізі.

БЮРО СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МАРКШЕЙДЕРСЬКИХ

РОБІТ, -…, с. * р. бюро специализированных марêшейдерс-

êих работ, а. bureau of specialized surveying works, specialized

mine surveying office, н. Büro n spezialisierter Markscheide-

arbeiten f pl — стрóêтóрний марêшейдерсьêий підрозділ,

створений ó сêладі виробничоãо об'єднання по видобóтêó

вóãілля (сланцю) для частêової централізації в об'єднанні

спеціалізованих марêшейдерсьêих робіт, виêонання яêих

силами êожної шахти (розрізó) недоцільно або не може

бóти забезпечено необхідними технічними засобами.

Рис. Бóферне висадження на

êар’єрі: 1 – висаджóвальні

свердловини; 2 – масив

ãірсьêих порід; 3 – висаджена

порода.

117 ВАА — ВАГ

ВААЛІТ, -ó, ч. * р. ваалит, а. vaalite, н. Vaalit m — невпо-

рядêовані змішаношарóваті зростêи ãідробіотитó і верм-

іêóлітó, знайдені ó виãляді ãеêсаãональних призм ó змін-

ених перидотитах алмазних трóбоê Півд. Африêи.

ВАБАНІТ, -ó, ч. * р. вабанит, а. vabanite, н. Vabanit m —

êоричнювато-

червона яшма з жовтими плямами, знайде-

на в Каліфорнії.

ВАВЕЛІТ, -ó, ч. * р. вавеллит, а. wavellite, н. Wavellit m —

мінерал, водний ãідроêсилфосфат алюмінію. Синãонія ром-

бічна. Формóла: 4·[Al

3(PO4)2(OH)3⋅5H2O]. Сêлад ó %: Al2O3

— 38,0; P2O5 — 35,2; H2O — 26,8. Ромбо-

дипірамідальний

вид. Форми виділення: êірêи або сталаêтити з радіал-

ьно-

променевими волоêнами. Часто êóлясті аґреґати ра-

діальноволоêнистої форми. Кристали êоротêостовпчасті,

іноді довãопризматичні. Тв. 3,5-4. Гóстина 2,3. Блисê пер-

ламóтровий або смоляний. Безбарвний, жовтий, зелений,

êоричневий або блаêитний. Крихêий. Зóстрічається в

слабêометаморфізованих фосфатно-

ãлиноземистих поро-

дах та жилах. Утворює значні сêóпчення в родовищах

фосфоритів, таêож ó пеãматитах і êварцових жилах.

Розрізняють: вавеліт бериліїстий (різновид вавелітó, яêий

містить берилій); вавеліт маãніїстий (різновид вавелітó з Катанãи

(Конãо-Кіншаса), що містить до 1 % MgO).

ВАГИ, * р. весы, а. balance, scales, н. Waage f — пристрій

для зважóвання. У ãірничій промисловості для зважóвання

виêористовóють ваãи: ваãонні, автомобільні, ваãонетêові,

êонвеєрні.

ВАГИ ВАГОННІ — для зважóвання залізничних ваãонів

різної довжини і вантажопідйомності; найбільш часто за-

стосовóються здвоєні ваãонні ваãи, що сêладаються з двох

встановлених порóч ваã, підплатформні підйомні механі-

зми яêих приєднані до одноãо заãальноãо êоромисла.

ВАГИ АВТОМОБІЛЬНІ — для зважóвання вантажних ав-

томобілів; óстановлюються стаціонарно, основний підйо-

мний механізм їх монтóється на міцномó фóндаменті,

розміри платформи розраховані на параметри вантажних

автомобілів.

ВАГИ ВАГОНЕТКОВІ — для зважóвання ваãонетоê. За

êонстрóêцією й óстановêою мають значнó подібність з ав-

томобільними ваãами, відрізняються від останніх тим, що

мають на платформі приêріплені до неї відрізêи рейоê і

встановлюються на рейêовій êолії.

ВАГИ КОНВЕЄРНІ — для зважóвання вантажó, що рó-

хається на êонвеєрі.

ВАГОН, -а, ч. * р. ваãон, а. wagon, van, car, railway car; н.

Wagen m, Waggon m — транспортний засіб, яêим перево-

зять пасажирів або вантажі по рейêових êоліях. Є ваãони

пасажирсьêі і вантажні (дóмпêари, напівваãони, платфор-

ми, цистерни тощо); для широêої й вóзьêої êолії; несамо-

хідні й самохідні. Застосовóється в шахтах, на êар’єрах.

Осн. типи В., яêі виêористовóють в ãірничо-

добóвній

пром-

сті, — вантажні, в т.ч. êриті, напівваãони (ãондоли,

дóмпêари, ваãони-

дозатори та ін.), платформи, цистерни і

спеціальні В. На êар'єрах розповсюджені напівваãони.

ВАГОН-ДОЗАТОР, ХОППЕР-ДОЗАТОР, -…-а, ч. * р.

ваãон-

дозатор, хоппер-дозатор; а. measuring hopper, scale

car; н. Dosierwagen m — ваãон для перевезення і механіз-

ованоãо вивантаження з одночасним дозóванням і

розрівнюванням баластних матеріалів при бóдівництві і

ремонті рейêової êолії.

ВАГ

ОН-САМОСКИД,

-…-а, ч. — Див. дóмпêар.

ВАГОНЕТКА (ШАХТ-

НА), -и, ж. * р. ваãо-

нетêа, а. van, car, buggy,

mine car; н. Wagen m,

Kleinwagen m, Lore f —

невелиêий ваãон, яêим

вóзьêоêолійними шля-

хами перевозять на не-

велиêó віддаль ван-

тажі, а іноді й людей.

Виêористовóється на

êар’єрах, заводах, ó

шахтах. За призначен-

ням В. поділяють на

вантажні, пасажирсьêі і

спеціальні. Вантажна

ваãонетêа сêладається з

êóзова, рами, сêатів,

бóферів та зчіпних при-

строїв. Розрізняють

таêі основні вантажні

В.: з ãлóхим непереêид-

ним та переêидним êó-

зовом, з відêидним

дном та з відêидним

бортом. Найбільш роз-

повсюджені вантажні

В. з ãлóхим непереêид-

ним êóзовом об’ємом

до 4,2 м

— для вóãілля і

до 9,5м

– для рóди. В

êольоровій металóрãії та

при ãеолоãорозвідóвал-

ьних роботах виêорис-

товóють В. об’ємом

0,35-1м

з ãлóхим пере-

êидним êóзовом. Роз-

вантаження таêої В.

можливе в бóдь-яêомó

пóнêті траси. В. з

відêидними днищами

застосовóють при шах-

тномó бóдівництві та

реêонстрóêції вóãіл-

ьних підприємств, а та-

êож для транспортó-

вання вóãілля та породи

по підземних виробêах

(В. об’ємом 3,3-5,6 м

) і

на промислових майданчиêах (В. об’ємом 1,5-2,5 м

). В. з

відêидним бортом містêістю 1,6; 2,5; 4,0 м

виêористовó-

ють на діючих шахтах для транспортóвання рóди та породи

підземними виробêами. Пасажирсьêі В. виêористовóють

для перевезення людей ãоризонтальними або похилими

Рис. Рóдниêові ваãонетêи:

а – тип ВГ з розвантаженням на

êрóãових переêидачах; б, в – тип ВД і

ВДК з розвантаженням через днище;

ã – тип ВБ з розвантаженням при

нахилі êóзова і підйомі бортó; д –

тип ВП з розвантаженням при пере-

êиданні êóзова.

Рис. Заãальний

виãляд ваãоне-

тоê для переве-

зення людей

шахтними

стовбóрами: а

– з êóтом нахилó до

50°: 1 – êорпóс; 2 – обмежóвач

швидêості; 3 – зчеплення; 4,8 –

візêи; 5 – рейêовий захват; 6 – тяãа

привода; 7 – ãальмівна êаретêа; б –

з êóтом нахилó понад 50°: 1 – êóзов;

2 – зчеплення; 3 – візоê; 4 – ãаль-

мівна êаретêа; 5 – напрямна лапа.

ВАГ — ВАЖ 118

підземними ãірничими виробêами. Спеціальні В. виêорис-

товóють в протипожежних підземних поїздах, для переве-

зення ВР, допоміжних матеріалів і обладнання, в т.ч. êон-

тейнерованих і паêетованих вантажів та ін. В США на пі-

дприємствах вóãільної пром-сті застосовóють в осн. ван-

тажні В. з донним вивантаженням, в Польщі, Німеччині,

Франції — з боêовим. В.В.Ададóров.

ВАГОНОПЕРЕКИДАЧ,

-а, ч. * р. ваãоноопро-

êидыватель, а. car dump-

er, car tippler, wagon tip-

pler; н. Wagenkipper m —

пристрій, яêим роз-

вантажóють ваãони та ва-

ãонетêи з насипним ван-

тажем, переêидаючи або

нахиляючи їх. Розрізня-

ють В. роторні (êрóãові і

боêові), переêидні напі-

вваãони і платформи,

торцеві — з поздовжнім

нахилом поворотноãо

майданчиêа на êóт

45-60

. Застосовóють на

заводах і шахтах, ó пор-

тах, на збаãачóвальних

фабриêах (переважно ро-

торні, боêові В.). В Уê-

раїні виêористовóють з

êінця ХІХ ст. Перші В. в

Уêраїні бóли встановлені

ó Маріóпольсьêомó пор-

тó. Див. таêож переêидач ваãонетоê.

ВАД, -ó, ч. * р. вад, а. wad, black ochre, bog manganese, н.

Wad n — спільна назва мінералів — землистих сóмішей

ãідроêсидів манãанó. Здебільшоãо В. сêладається з пірол-

юзитó і псиломеланó. Хім. сêлад непостійний. Вміст

МnО+МnО

2 32-75%, H2O 10-21%. Колір від темно-бóроãо

до чорноãо. Тв. низьêа, маêс. — до 4. Гóстина 2,8-4,4.

Сильно пористий. В. належить до ãіперãенних óтворень,

типовий для êір вивітрювання і зон оêиснення оêсидних,

êарбонатних та силіêатних рóд Мn. В Уêраїні є в Ніêопол-

ьсьêомó марãанцевомó родовищі. Збаãачóється за êомбінов-

аними ãравітаційно-флотаційними схемами (промивêа,

відсадêа, маãнітна сепарація і флотація).

Розрізняють: вад алюмініїстий (вад, яêий містить значні êіл-

ьêості Al2O3 внаслідоê домішоê ãідрарãілітó або інших водних оê-

сидів алюмінію); вад вольфрамистий (різновид вадó з вмістом до

2,78 % WO

3. Рідêісний.); вад залізний (різновид вадó з вмістом

Fe2O3 до 45 %); вад звичайний (водні оêсиди марãанцю з болотних

відêладів); вадит (зайва назва вадó); вад êобальтистий (різновид

вадó, яêий містить до 32 % СоО); вад літіїстий (різновид вадó,

яêий містить Li

2O); вад мідистий або мідний (різновид вадó, яêий

містить до 25 % CuO, а таêож часто СоО і Fe

2O3); вад пінистий

(шêаралóпчастий різновид вадó); вад свинцевистий (різновид ва-

дó, яêий містить до 30 % PbO); вад чорний (застаріла назва вадó).

ВАДОЗНІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. вадозные воды, а. va-

dose water, interstitial water, cavern water; н. Wadwässer n pl —

підземні води, що містяться ó порах, тріщинах і порожнинах

верхніх шарів земної êори; óтворюються внаслідоê випа-

дання і прониêнення в пористі ãірсьêі породи атмосфер-

них опадів.

ВАЖКА НАФТА, -ої, -и, ж. * р. тяжелая нефть; а. heavy

(low-gravity, black) oil; н. Schweröl n — нафта з висоêою

в’язêістю та ãóстиною (понад 885 êã/м

при 20

С). Хараê-

терна підвищеним вмістом асфальтено-смолистих речо-

вин, переважанням ó її сêладі циêлічних вóãлеводнів та

низьêим вмістом леãêоêиплячих фраêцій. Часто вêлючає

вóãлеводневі сполóêи, яêі містять сірêó, êисень, азот, а та-

êож сполóêи металів (в основномó ванадію, ніêелю, заліза,

хромó). Температóра êипіння В.н. іноді перевищóє 200°С.

В.н. заляãає в пісêовиêах, êарбонатних або териãенних êо-

леêторах.

ВАЖКІ ВУГЛЕВОДНІ, -их, -ів, мн. * р. тяжелые óãлево-

дороды; а. heavy hydrocarbons; н. schwere Kohlenwasserstoffe

m pl — для ãазó — ãазоподібні ãомолоãи метанó, яêі зóстр-

ічаються в ãазах природних; для нафт — висоêомолеêó-

лярні рідêі і тверді вóãлеводні, яêі входять до сêладó висо-

êоêиплячих фраêцій нафти.

ВАЖКІ СЕРЕДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. тяжелые среды,

а. heavy media, н. schwere Flüssigkeiten f pl — рідинні систе-

ми, ãóстина яêих більша за ãóстинó води. Розрізняють таêі

різновиди В.с.: # с ó с п е н з і ї — в яêих підвищена ãóстина

досяãається змішóванням води (або іншої рідини) з дрібно

молотими частинêами твердоãо сóспензоїдó або обважню-

вача (маãнетит, барит, пірит, пісоê, ãлина, феросиліцій,

ґаленіт тощо) до óтворення стійêої зависі; # р о з ч и н и в

а ж ê и х с о л е й (хлористоãо цинêó, хлористоãо êальцію та

ін.); # с п р а в ж н і в а ж ê і р і д и н и (чотирихлористий

вóãлець, тетраброметан, бромоформ, дихлоретан, інші ãа-

лоїдзаміщені вóãлеводні). Сóспензії виêористовóються яê

середовище для збаãачення ê.ê. (важêосередовищне збаãа-

чення), розчини солей та справжні важêі рідини — для роз-

шарóвання ê.ê. за ãóстиною при їх дослідженні та виêо-

нанні фраêційноãо аналізó. Див. сóспензія важêа. О.А.Зо-

лотêо, В.С.Білецьêий.

ВАЖКОСЕРЕДОВИЩНЕ ЗБАГАЧЕННЯ, -оãо, -…, с.

— Див. збаãачення ó важêих середовищах.

ВАЖКОСЕРЕДОВИЩНІ ГІДРОЦИКЛОНИ, -их, -ів,

мн. * р. тяжелосредные ãидроциêлоны, а. heavy medium hy-

draulic cyclones, н. Schwermediumhydrozyklone m pl — апа-

рат для збаãачення дрібних та середніх êласів вóãілля або

ін. ê.ê. ó мінеральній сóспензії ó відцентровомó полі, êонс-

трóêтивно — апарат типó циêлон. Істотні особливості В.ã.

в порівнянні з ãідроциêлонами заãальноãо призначення —

збільшена висота циліндричної частини, більш êрóтий

êóт êонóсності êонічної частини, більш широêий діап-

азон реãóлювання перетинó вхідноãо патрóбêа та пісêової

насадêи.

Дво- або трипродóêтові В.ã. призначені для збаãачення

вóãілля, антрацитó та сланцю, а таêож перезбаãачення про-

мпродóêтó. В трипродóêтових В.ã. перший (циліндри-

чний) стóпінь призначений для виділення êонцентратó, а

дрóãий (циліндроêонічний) — для одержання важêоãо

продóêтó (відходів) та промпродóêтó. Крóпність збаãачóва-

Рис. Принципові схеми êонстрóêцій вантажних ваãонетоê: а – ãлó-

хий êóзов, прямоêóтна форма; б – те ж плюс êармани під сêати; в,

ã – з розвантажóвальним êóзовом і на шарнірах; д, е – з відêидним

дном при двобічномó і однобічномó розвантажóванні; ж – з відêи-

дним бортом і розвантаженні при наêаті на треê; з – переêидна

ваãонетêа.

Рис. Ваãонопереêидач торцевий: 1 –

пристрій для заêріплювання ваãона;

2 – платформа.

Рис. Ваãонопереêидачі роторні:

а – êрóãовий; б – боêовий.

119 ВАЖ — ВАК

ноãо матеріалó знаходиться в межах 0,2 — 40 мм. Продóê-

тивність 35-80 т/ãод. Ефеêтивність розділення: Ер =

0,03-0,06. Див. таêож важêосередовищні сепаратори.

О.А.Золотêо.

ВАЖКОСЕРЕДОВИЩНІ СЕПАРАТОРИ, -их, -ів, мн. *

р. тяжелосредные сепараторы, а. heavy medium separators, н.

Schwermediumabscheider m pl — машини і апарати для

ãравітаційноãо збаãачення êорисних êопалин ó важêомó се-

редовищі (сóспензії). Діє за принципом розшарóвання вих-

ідноãо матеріалó ó мінеральній сóспензії на леãêий (спли-

ваючий) та важêий (осідаючий) продóêти з вивантажен-

ням оêремо êожноãо з них. Розрізняють В.с.: • за êільê-

істю одержóваних продóêтів — дво- та трипродóêтові

(відповідно безстóпінчаті та двостóпінчаті); • за êонс-

трóêцією êорпóсó — пірамідальні, барабанні, êоритні; •

за êонстрóêцією орãанó для вивантаження важêоãо про-

дóêтó — êолісні (з вертиêальним або похилим елеватор-

ним êолесом) та сêребêові. Область застосóвання В.с. за

ãóстиною матеріалó — 1200-5200 êã/м

, êрóпністю матері-

алó 6-300 мм. Продóêтивність 120-600 т/ãод. Ефеêтивність

розділення: Е

р = 0,02-0,05. Машини та апарати, в яêих

розділення відбóвається під дією відцентрових сил, підро-

зділяють на центрифóãи й ãідроциêлони. Останні набóли

значноãо поширення. У важêосередовищних ãідроциêлонах

ефеêтивно розділяють матеріали êрóпністю до 0,15-0,2

мм. З 1970 р. Лóãансьêим заводом вóãільноãо машинобó-

дóвання ім. Пархоменêа почато промислове виробництво

вітчизняних двопродóêтових сепараторів типó СКВП з

вертиêальним елеваторним êолесом, розроблених Діпр-

омашвóãлезбаãаченням. О.А.Золотêо.

ВАЙРАКІТ, -ó, ч. * р. вайраêит, а. wairakite, н. Wairakit m

— мінерал, водний алюмосиліêат êальцію ãрóпи цеолітó.

Формóла: Ca

8[Al16Si32O96]⋅16H2O. Містить (%): CaО — 11,7;

2О3 — 23,0; SiО2 — 55,9; H2O — 8,5. Синãонія моноêлінна.

Тв. 5-5,5. Гóстина 2,26. Блисê сêляний. Безбарвний до біл-

оãо. Прозорий до напівпрозороãо. Зóстрічається в тóфопі-

сêовиêах і бреêчіях. Асоціює з ãідротермальними еманаці-

ями ó родов. Вайраêі (Нова Зеландія); є в слабêометамор-

фізованих тóфах і тóфобреêчіях в Японії. Рідêісний.

ВАКАНСІЯ, -ії, ж. * р. ваêансия, а. vacancy, lattice vacancy;

н. Kristallbaufehler m, Vakanz f — дефеêт êристалó, що по-

ляãає ó відсóтності атома або йона ó вóзлі êристалічної

ґратêи.

ВАКУУМ, -ó, ч. * р. ваêóóм, а. vacuum, н. Vakuum n — 1)

Розріджений стан ãазó. Розрізняють висоêий, середній і

низьêий В. Висоêим називається В., при яêомó вільний

пробіã молеêóл ãазó перевищóє лінійні розміри посóдини,

в яêій міститься ãаз; яêщо вільний пробіã молеêóл ãазó і

лінійні розміри посóдини є сóмірними величинами, то В.

називається середнім, а яêщо вільний пробіã молеêóл ãазó

менший за лінійні розміри посóдини — низьêим. 2) Про-

стір, ó яêомó зовсім немає речовини і яêий є фізичним по-

лем ó незбóдженомó стані. 3) Середовище без частиноê ре-

човини і êвантів поля. Це найнижчий стан êвантової сис-

теми, при яêомó її енерãія є мінімальною. Зãідно з теорією

невизначеностей для таêоãо В. певна частина фізичних

величин не може бóти точно визначеною.

ВАКУУМ-АПАРАТ, -…-а, ч. * р. ваêóóм-аппарат, а. vac-

uo-apparatus, vacuum pan; н. Vakuumapparat m, н. Vak uumge-

rät n — 1) Апарат, ó яêомó випаровóють розчини, сóшать і

фільтрóють різні матеріали під тисêом, нижчим від ат-

мосферноãо. 2) Апарат, яêим автоматично подають рідêе

паливо в êарбюратор.

ВАКУУМ-КАМЕРА, -…-и, ж. * р. ваêóóм-êамера, а. vac-

uo-chamber, vacuum chamber; н. Vakuumkammer f — êамера,

в яêó вміщóють яêийсь матеріал, щоб виділити з ньоãо

повітря, ãаз, водó тощо або дослідити матеріал, об’єêт.

ВАКУУММЕТР, ВАКУУМ-МАНОМЕТР, -а, ч. * р. ваêó-

óмметр, ваêóóм-манометр, а. vacuomanometer, vacuum

gauge, vacuummeter, pressure-and-vacuum gage; н. Vakuumma-

nometer n, Vakuummeter n — прилад для вимірювання тисêó

розріджених ãазів або для вимірювання ваêóóмó: різниці

між атмосферним тисêом і тисêом розрідженоãо ãазó. По-

ширені теплові В., зоêрема з термопарами, дія яêих ґрóн-

тóється на залежності теплопровідності ãазó від тисêó. Є

таêож радіоаêтивні йонізаційні В. (альфатрони) та ін.

êонстрóêції.

ВАКУУММЕТРИЧНА ВИСОТА, -ої, -и, ж. * р. ваêóóм-

метричесêая высота; а. vacuummetric height; н. vakuummetri-

sche Höhe f — висота стовпа рідини заданої ãóстини ρ,

зрівноважена різницею атмосферноãо р

а й абсолютноãо рА

ãідромеханічноãо тисêів ó даній точці: hвак= (ра -рА)/

·g, де

g — присêорення вільноãо падіння.

ВАКУУМУВАННЯ СВЕРДЛОВИН, -…, * р. ваêóóмиро-

вание сêважин, а. evacuation of holes; н. Bohrlochvakuumie-

rung f — спосіб збільшення дебітó ãідроãеол. свердловин ó

породах з низьêими фільтраційними властивостями за ра-

хóноê створення в них ваêóóмó. В.с. здійснюється шляхом

підêлючення забивних і дренажних свердловин до ваêóóм-

ноãо êолеêтора, в яêомó розрідження підтримóється ваêó-

Рис. Основні типи важêосередовищних сепараторів: а. – êоритний;

б – барабанний; в – êолісний з похилим елеваторним êолесом; ã –

êолісний з вертиêальними елеваторними êолесами (трипродóêто-

вий). 1– завантаження вихідноãо продóêтó; 2 – леãêий продóêт; 3

– важêий продóêт; 4 – промпродóêт.

Рис. Важêосередовищний циêлон: а) — трипродóêтовий: 1 – пер-

ша стóпінь (циліндрична); 2 – дрóãа стóпінь (циліндро-êонічна); 3

– насадêа для вивантаження важêоãо продóêтó; 4 – зливний

патрóбоê проміжноãо продóêтó; 5 – перехідний патрóбоê; 6 –

зливний патрóбоê леãêоãо продóêтó (êонцентратó); 7 – танãен-

ціальний патрóбоê вихідноãо продóêтó з сóспензією.

б) — двопродóêтовий: 1 – êамера завантажóвальна; 2, 6 – перех-

ідниêи; 3 – êамера зливна; 4 – відбірниê тисêó; 5 – манометр; 7

– патрóбоê для живлення; 8 – патрóбоê зливний; 9 – êорпóс; 10

– насадêа; 11 – êамера приймальна; 12 – рама.

ВАК — ВАК 120

óмною óстановêою. Для деяêих свердловин ваêóóмний

ефеêт може доповнюватися аерóючими свердловинами,

яêими повітря надходить в ã.п., що розташовані вище де-

пресійної поверхні підземних вод. В.с. приблизно в 2,5 ра-

зи збільшóє їх дебіт.

ВАКУУМ-НАСОС, -...-а, ч. * р. ваêóóм-насос, а. vacuum

pump, н. Vakuumpumpe f — ротаційний еêсãаóстер, яêий

створює розрідження (ваêóóм) в замêненомó просторі

(трóбопровідній системі) для відсмоêтóвання ãазó, рідини

або ãазоповітряної сóміші, напр., з деãазаційноãо ãазопро-

водó. На збаãачóвальних фабриêах здебільшоãо виêористо-

вóють В.-н. водоêільцевоãо типó.

ВАКУУМ-НАСОСНА СТАНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. ваêóóм-

насосная станция, а. vacuum pump plant (station), vacuum

pumpset, н. Gasabsauganlage f, Vakuumpumpstation f — êом-

плеêс óстатêóвання для деãазації шахт. Розрізняють стаці-

онарні (наземні або підземні) та пересóвні В.-н.с.

ВАКУУМ-ФІЛЬТР, -…-а, ч. * р. ваêóóм-фильтр, а. vacu-

um filter; н. Vakuumfilter n — апарат для виділення твердих

частиноê з сóспензії та ãідросóміші. Машина для зневодню-

вання зернистих матеріалів, що перебóвають ó пóльпі, на

фільтрóючій переãородці під дією ваêóóмó. Широêо засто-

совóється для зневоднення êорисних êопалин.

Знижений

тисê

створюється за допомоãою

ваêóóм

насоса

. Розрізн-

яють В.-ф. періодичної дії (листові, патронні,

нóтчі

) та

безперервної дії (барабанні з зовн. та внóтр. фільтрóючою

поверхнею, дисêові, стрічêові, тарілчасті т.зв.

план-філ-

ьтри

та ін.). У ãірничодоб. пром-сті В.-ф. виêористовóють-

ся для зневоднення флота-

ційних êонцентратів, яêі

отримóють при збаãа-

ченні. Найбільш поши-

рені В.-ф. безперервної

дії. О.А.Золотêо.

ВАК

УУМ-ФІЛЬТР БАРА-

БАННИЙ,

-…-а, -оãо, ч. *

р. ваêóóм-фильтр бара-

банный, а. drum vacuum fil-

ter, н. Trommelvakuumfilter

n — ваêóóм-фільтр, в

яêомó робочим орãаном є

порожнистий обертовий

барабан з розміщеною на

йоãо циліндричній поверхні фільтрóючою переãородêою

(Рис. 1.). Барабанні ваêóóм-фільтри з зовнішньою фільтр-

óючою поверхнею встановлюють ó тих випадêах, êоли не-

обхідно зниження волоãості зневодненоãо матеріалó (êе-

êó) на 2–3 % менше, ніж на дисêових фільтрах, а таêож

при надходженні на фільтр зернистоãо матеріалó, що не

óтримóється на фільтрóючій поверхні дисêів.

Барабанний ваêóóм-

фільтр з зовнішньою філ-

ьтрóючою поверхнею (рис.

2.) сêладається з барабанó

1, полих цапф 2, розподіл-

ьних ãоловоê 3, ванни 4.

Вертиêальна переãородêа 5

ділить барабан на дві ізоль-

овані одна від одної поло-

вини. Внóтрішня порож-

нина барабанó в радіальн-

омó напрямêó розділена на

сеêції, êожна з яêих з’єд-

нана трóбами з розподіл-

ьною ãоловêою. Фільтрó-

юча тêанина на поверхні барабанó заêріпляється сталевим дро-

том.

При фільтрóванні зернистих рóдних êонцентратів, що швид-

êо осаджóються і містять не більше 60–70 % êласó –0,074 мм (на-

приêлад, апатитові, фосфоритові êонцентрати), застосовóються

барабанні ваêóóм-фільтри з внóтрішньою фільтрóючою поверх-

нею.

Барабанний ваêóóм-

фільтр з внóтрішньою

фільтрóючою поверхнею

(рис. 3.) сêладається з

сóцільноãо барабанó 1,

що обертається на роли-

êах 2. Середина барабанó

— циліндрична поверхня

обтяãнóта фільтрóючою

тêаниною, яêа приêрі-

плюється до барабанó

планêами.

Між фільтрóючою по-

верхнею і барабаном пе-

редбачені порожнини,

що з’єднаються з розпод-

ільною ãоловêою 3 трóбами. Один êінець барабанó підêлючений

до розподільної ãоловêи, а дрóãий — відêритий має êільцевий

поріã 4. Кеê, що óтворюється ó процесі фільтрóвання під дією сил

ваãи, падає на стрічêовий êонвеєр 5 і знімається зі стрічêи

шêребêом 6.

ВАК

УУМ-ФІЛЬТР ДИСКОВИЙ,

-…-а, -оãо, ч. * р. ваêó-

óм-фильтр дисêовый, а. disk vacuum filter, American filter; н.

Scheibenvakuumfilter n

— ваêóóм-фільтр, в яêомó робочим орãа-

ном є порожнистий обертовий дисê з розміщеною на боêових

поверхнях фільтрóючою переãородêою. Дисêові ваêóóм-фільтри

(рис.) виêористовóють на збаãачóвальних фабриêах велиêої про-

дóêтивності для фільтрóвання тонêоподрібнених рóдних êонцен-

тратів êрóпністю до 0,2 мм і вóãільних — êрóпністю до 0,5 мм.

Дисêовий ваêóóм-фільтр

сêладається з полоãо валó 1,

розподільної ãоловêи 2,

дисêів 3 і ванни 4. Вал обер-

тається в підшипниêах, що

óстановлені ó боêових сті-

нêах ванни. Усередині вал 1

полий, а по периферії розта-

шовані ізольовані один від

одноãо êанали 5. В êаналах є

отвори для підêлючення до

них сеêторів, з яêих сêлада-

ються дисêи. Число отворів

на валó відповідає числó сеê-

торів. Кільêість дисêів на ва-

лó може бóти від 2 до 12.

Вихідна пóльпа постóпає

між дисêами ó ваннó. Фільтрóюча поверхня створюється боêови-

Рис. Ваêóмм-фільтри: а – дисêовий: 1 – порожнистий вал з розпод-

ільчою ãолівêою; 2 – сеêтор з фільтрóвальною сітêою; 3 – ванна.

Робочі зони: І – фільтрóвання, ІІ – просóшóвання, ІІІ – віддóвêи. б

– барабанні: б.1 – із зовнішньою фільтрóвальною поверхнею; б.2 – з

внóтрішньою фільтрóвальною поверхнею. 1 – ванна; 2 – барабан; 3

– фільтрóвальна сітêа; 4 – порожнистий вал з розподільчою ãолі-

вêою. в – стрічêові: в.1. – звичайний, в.2 – з полотном, яêе схо-

дить; 1 – хвостовий барабан; 2 – завантажóвальний лотоê; 3 –

ваêóóмна êамера; 4,5 – фільтрóвальна тêанина з дренажною стрі-

чêою; 6 – привідний барабан з пристроєм для віддóвêи; 7 – винос-

ний барабан; 8 – відхиляючі барабани; 9 – пристрій для реãенерації

фільтрóвальної тêанини.

Рис. 1. Барабанний ваêóóм-фільтр:

1 – промивна трóбêа; 2 –

ваêóóм-трóби; 3 – êеê; 4 – фільтр-

óвальне полотно; 5 – ніж для зріз-

óвання êеêó.

Рис. 2. Схема барабанноãо

ваêóóм-фільтрó з зовнішньою філь-

трóючою поверхнею.

2 1

льпа Фільт

ат

Кек

Фільт

ат

Рис. 3. Схема барабанноãо

ваêóóм-фільтрó з внóтрішньою філь-

трóючою поверхнею.

Кек

Пульпа

Рис. Схема дисêовоãо

ваêóóм-фільтрó.

Пульпа

Фільтрат

Кек